від 6 жовтня 2014 р. № 493/18/99-14
Департаментом соціального страхування та партнерства та Департаментом заробітної плати та умов праці Мінсоцполітики розглянуто лист <...> та в межах компетенції повідомляється.
Щодо Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266
Пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок), визначено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для застрахованих осіб, є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Згідно з пунктом 5 Порядку, якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески.
Абзацом другим пункту 6 Порядку визначено, що у разі коли застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах обчислюється з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але не вище за розмір середньої заробітної плати за всіма видами економічної діяльності в місяці, що передує місяцю, в якому настав страховий випадок, відповідно в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (за даними Держкомстату) та не нижче за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.
Якщо перші календарні дні місяця припадають на вихідні дні, а особа приступила до роботи в перший робочий день місяця згідно з графіком роботи підприємства чи графіком роботи працівника (тобто відпрацювала всі робочі дні місяця) та страхові внески із заробітної плати сплачено за повний місяць, до такої особи не може застосовуватись обмеження, передбачене абзацом другим пункту 6 Порядку.
На нашу думку, у такому випадку для обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах має застосовуватись пункт 5 Порядку.
Щодо Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100
Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток провадиться виходячи з виплат за останні 12 місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.
Для обчислення середньої заробітної плати працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсації за невикористані відпустки.
При цьому слід враховувати, що якщо перший день роботи працівника був першим робочим днем для всіх, зазначений місяць буде враховуватись при обчисленні середньої заробітної плати для працівника, який пропрацював на підприємстві менше року.
Водночас зауважуємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, рекомендаційний характер і не встановлюють нових правових норм.
Заступник директора Департаменту
соціального страхування та партнерства —
начальник відділу О. Пилипчук
