Міністерство праці та соціальної політики України розглянуло Ваш лист і повідомляє.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58 (із змінами), записи в трудову книжку про назву роботи, професії (посади), на яку прийнятий працівник, виконуються відповідно до професійних назв робіт, зазначених у Класифікаторі професій.
Класифікатором професій ДК 003:2005, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. № 375, передбачено наступні посади із застосуванням слів бухгалтер та касир: «головний бухгалтер» та «заступник головного бухгалтера» з кодом Класифікатора 1231, «бухгалтер (з дипломом спеціаліста)» (код — 2411.2), «бухгалтер» (код 3433), «бухгалтер-експерт» (код 24 і 1.2), «бухгалтер-ревізор» (код 2411.2), «конторський службовець (бухгалтерія)» (код 4121), «касир (в банку)» (код 4212), «касир (на підприємстві, в установі, організації)», «касир багажний», «касир квитковий», «касир товарний (вантажний)», «касир торговельного залу» (код 4211) та «касир-експерт» з кодом — 3433.
Згідно з Додатком В (Примітка І) зазначеного Класифікатора похідні слова до професій (професійних назв робіт) можуть застосовуватися за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання, збереження коду новоутвореної професії, тобто при наявності посади «касир», може запроваджуватися посада «старший касир». У даному випадку слово «старший» є похідним словом до професійної назви роботи.
У цьому ж Додатку (Примітка 2) Класифікатора передбачено, що назви професій можуть бути розширені за потребою користувача для внутрішнього використання термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності за умови дотримання лаконічності викладення, наприклад: «касир каси підприємства».
Подвійні професійні назви робіт «касир — оператор РРО» та «касир-бухгалтер» не передбачені чинним Класифікатором професій і не можуть бути використані у штатних розписах підприємств.
Що стосується питання суміщення посад, то відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 № 1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» у частині, що не суперечить чинному законодавству, зберігає свою дію постанова Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 № 1145 «Про порядок та умови суміщення професій (посад)».
Пунктом 15 зазначеної постанови визначено, що на керівників підприємств, установ і організацій, їх заступників, керівників структурних підрозділів, відділів, цехів, служб і їх заступників ця постанова не поширюється, тобто доплати за суміщення їм не встановлюються.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (із змінами) також визначено, що доплати за суміщення професій (посад), за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій та їх заступникам.
Директор департаменту з
питань державного регулювання
заробітної плати та умов праці О. Товстенко
