Мінсоцполітики роз’яснило, що пенсіонер, який працює, має право на відпустку без збереження зарплати в обов’язковому порядку тривалістю до 30 календарних днів щорічно. Також пенсіонер може отримати таку відпустку за згодою з роботодавцем тривалістю не більше 15 календарних днів на рік.
Відпустка без збереження зарплати за бажанням працівника надають в обов’язковому порядку пенсіонерам за віком та інвалідам III групи — тривалістю до 30 календарних днів щорічно(п. 6 частини першої ст. 25 Закону про відпустки).
За сімейними обставинами та з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження зарплати на термін, обумовлений угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Відпустку без збереження зарплати оформлюють наказом (розпорядженням) роботодавця із зазначенням підстав надання такої відпустки та її тривалості.
Якщо працівник має право на відпустку без збереження заробітної плати за декількома підставами, то, використавши відпустку за однією підставою, він може використати відпустки також за іншою підставою.
Відпустку без збереження зарплати, не використану в поточному році, не переносять на наступний рік.
