КП ДК 003:2010 не передбачено утворення розширених (подвійних) назв посад (професій) через дефіс, окрім тих, які внесено до КП.
Для організації своєї діяльності підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, кількість працівників, посади, які вони займатимуть, а також належні їм оклади, що відображає в єдиному документі, який називається «штатний розпис». Також на сьогодні жодним нормативним документом не затверджено типової форми штатного розпису, окрім підприємств, установ, організацій з бюджетним фінансуванням, які складають його відповідно до типової форми, затвердженої наказом Мінфіну. Але багато госпрозрахункових організацій застосовують її як методичну допомогу для власної форми.
Відповідно до листа Мінпраці затвердження штатного розпису є обов’язковим. Таким чином прийняття (затвердження) штатного розпису здійснюється у вигляді видання керівником підприємства нормативного акту (наказу), у якому визначатимуться кількість штатних одиниць в розрізі посад. Власне посади в штатному розписі відображаються згідно із записами у трудовій книжці працівника. Відповідно до Інструкції №58 (із змінами), записи професій та посад до трудової книжки заносяться згідно із найменуванням посад, зазначених у Класифікаторі професій. Таким чином, у штатному розписі найменування посади має відповідати професійним назвам робіт КП.
Оскільки затвердження на підприємстві штатного розпису є обов’язковим, то відсутність останнього веде до порушення вимог трудового законодавства, за що посадова особа згідно з частиною першою статті 41 КУпАП може нести адміністративну відповідальність.
Наведемо перелік типових помилок у записах до трудових книжок, які належать до найменування професій (посад): Керівник господарства — згідно з КП має бути Головою колективного господарства (код КП 1210.1), Агроном-насіннєвод — згідно з КП — Агроном з насінництва (код КП 2213.2), Ветлікар — згідно з КП — Лікар ветеринарної медицини (код КП 2223.2), Скотар або Телятниця — згідно з КП — Тваринник (код КП 6121), Робітниця — згідно з КП — Робітник плодоовочевого сховища (код КП 9211).
Наведені хибні найменування посад (професій) можна умовно розділити на такі групи:
Побутові назви професій (посад) ― не мають жодного стосунку до нормативної бази, містять суто розмовні терміни професійної діяльності, що подекуди застосовуються як найменування професії (посади) для внесення до трудових книжок як-от: «Ветлікар», «Комбайнер», професії з русизмами (в записах українською мовою) тощо.
«Жіночі» назви професій ― містять гендерну професійну ознаку, що також порушує методологію професійної класифікації, наприклад, «Телятниця», «Робітниця». Слід зауважити, що згідно з нормами КП усі професійні назви робіт визначаються тільки у чоловічому роді. Такий підхід суто технічний, який традиційно використовується класифікаторами професій багатьох країн. Винятком є лише декілька професій, яким притаманне використання тільки у жіночому роді, зокрема, «Швачка», «Нянька», «Покоївка», «Сестра-господиня», «Економка», «Друкарка».
Таку редакцію назв професій було офіційно визначено Інститутом української мови НАН України й застосовано у КП. Надання ж гендерної ознаки іншим наявним у КП професійним назвам робіт (наприклад, у вигляді «Завідувачка лабораторії», «Секретарка керівника», «Паспортистка») є неправильним не тільки у штатних розписах, трудових договорах, трудових книжках та інших офіційних документах, а й у рекламі.
Нагадаємо, що заборонено в оголошеннях (рекламі) про вакансії пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися винятково особами певної статі, а також висувати вимоги, що надають перевагу одній із статей (частина третя ст. 11 Закону України «Про зайнятість населення»).
