25 квітня Верховна Рада схвалили в цілому Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Він закріпив статус української мови як єдиною державної (офіційної) мови в Україні.
Звісно ж ним буде регулюватися використання української мови у всіх сферах її вживання.
Не обійшлося й без застосування державно мови у сфері трудових відносин.
Якщо виходити із редакції законопроекту до другого читання (саме вона наразі є загальнодоступною), то в його статті 20 йдеться про те, що:
1. Ніхто не може бути змушений використовувати під час перебування на роботі та виконання обов’язків за трудовим договором іншу мову, ніж українська, крім випадків:
- обслуговування споживачів та інших клієнтів, які є іноземцями чи особами без громадянства;
- створення юридичних, технічних, інформаційно-рекламних текстів та інших повідомлень і документів (у т. ч. усних), адресатами яких є іноземці чи особи без громадянства, юридичні особи, органи та посадові особи іноземних держав і міжнародних організацій.
2. Трудові договори в Україні укладаються державною мовою, що не перешкоджає використовувати сторонам трудового договору його переклад.
В тексті пропозицій Комітету з питань культури і духовності до узгодженого тексту законопроекту ці норми повторюються. Тож схоже ми побачимо їх і у фінальному тексті Закону, підписаного Президентом України.
Як бачимо, вони дають змогу працівникові відмовитися розмовляти на робочому місці іншою мовою, аніж українською. Так би мовити, заявити про небажання говорити російською мовою на робочому місці. І це буде цілком законно.
Принагідно нагадаємо, що маємо й адмінштраф за порушення застосування вимог цього Закону: від 200 до 300 нмдг (3400–5100 грн) як за інші порушення Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо порядку застосування державної мови.
До того ж невикористання державної мови в робочому спілкуванні працівників держорганів, місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств потягне на 200–400 нмдг (3400–6800 грн).
Штрафи почнуть застосовувати лише через три роки після набрання чинності цим Законом.