Кодекс України про адміністративні правопорушення

від 7 грудня 1984 р. № 8073-X

Кодекс введено в дію з 1 червня 1985 року
 Постановою Верховної Ради Українcької РСР
 від 7 грудня 1984 року № 8074-X

Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з
 Указами Президії Верховної Ради Української РСР
 від 12 квітня 1985 року № 102-XI, ВВР, 1985 р., № 17, ст. 415,
 від 29 травня 1985 року № 316-XI, ВВР, 1985 р., № 24, ст. 553,
 від 16 жовтня 1985 року № 1117-XI, ВВР, 1985 р., № 44, ст.1056,
 від 3 квітня 1986 року № 2010-XI, ВВР, 1986 р., № 15, ст. 326, 
 від 27 червня 1986 року № 2444-XI, ВВР, 1986 р., № 27, ст. 539,
від 3 листопада 1986 року № 3070-XI, ВВР, 1986 р., № 46, ст. 933,
 від 19 грудня 1986 року № 3282-XI, ВВР, 1986 р., № 52, ст. 1057,
 від 12 березня 1987 року № 3690-XI, ВВР, 1987 р., № 12, ст. 226,
 від 12 червня 1987 року № 4134-XI, ВВР, 1987 р., № 25, ст. 453,
 від 12 червня 1987 року № 4135-XI, ВВР, 1987 р., № 25, ст. 454,
 від 21 серпня 1987 року № 4452-XI, ВВР, 1987 р., № 35, ст. 674,
 від 25 листопада 1987 року № 4982-XI, ВВР, 1987 р., № 49, ст. 1009,
 від 1 грудня 1987 року № 4995-XI, ВВР, 1987 р., № 50, ст. 1016,
 від 3 серпня 1988 року № 6347-XI, ВВР, 1988 р., № 33, ст. 808,
 від 14 грудня 1988 року № 6976-XI, ВВР, 1988 р., № 52, ст. 1184,
 від 27 квітня 1989 року № 7445-XI, ВВР, 1989 р., № 19, ст. 182,
 від 19 травня 1989 року № 7542-XI, ВВР, 1989 р., № 22, ст. 236,
 від 23 листопада 1989 року № 8411-XI, ВВР, 1989 р., № 49, ст. 673,
 від 19 січня 1990 року № 8710-XI, ВВР, 1990 р., № 5, ст. 59,
 від 19 січня 1990 року № 8711-XI, ВВР, 1990 р., № 5, ст. 60,
 від 7 березня 1990 року № 8918-XI, ВВР, 1990 р., № 12, ст. 194,
 від 20 квітня 1990 року № 9082-XI, ВВР, 1990 р., № 18, ст. 278,
 від 4 травня 1990 року № 9166-XI, ВВР, 1990 р., № 20, ст. 313,
 від 14 травня 1990 року № 9280-XI, ВВР, 1990 р., № 22, ст. 367,
 від 3 серпня 1990 року № 158-XII, ВВР, 1990 р., № 34, ст. 501,
 від 18 січня 1991 року № 647-XII, ВВР, 1991 р., № 7, ст. 45,
 від 28 січня 1991 року № 661-XII, ВВР, 1991 р., № 11, ст. 106,
 від 28 січня 1991 року № 663-XII, ВВР, 1991 р., № 8, ст. 56,
 від 29 липня 1991 року № 1369-XII, ВВР, 1991 р., № 45, ст. 600,
 від 9 серпня 1991 року № 1413-XII, ВВР, 1991 р., № 39, ст. 514,
 від 15 листопада 1991 року № 1818-XII, ВВР, 1992 р., № 5, ст. 40;
Законом Української РСР
 від 25 червня 1991 року № 1255-XII, ВВР, 1991 р., № 40, ст. 527;
 Законами України
 від 15 травня 1992 року № 2354-XII, ВВР, 1992 р., № 32, ст. 457,
 від 17 червня 1992 року № 2468-XII, ВВР, 1992 р., № 35, ст. 511,
 від 7 липня 1992 року № 2547-XII, ВВР, 1992 р., № 39, ст. 570,
 від 16 жовтня 1992 року № 2704-XII, ВВР, 1992 р., № 47, ст. 648,
 від 15 грудня 1992 року № 2857-XII, ВВР, 1993 р., № 6, ст. 35,
 від 26 січня 1993 року № 2941а-XII, ВВР, 1993 р., № 12, ст. 100,
 від 3 лютого 1993 року № 2977-XII, ВВР, 1993 р., № 15, ст. 131,
 від 4 лютого 1993 року № 2992-XII, ВВР, 1993 р., № 15, ст. 134,
 від 3 березня 1993 року № 3039-XII, ВВР, 1993 р., № 18, ст. 189,
 від 22 квітня 1993 року № 3134-XII, ВВР, 1993 р., № 22, ст. 232,
 від 4 травня 1993 року № 3176-XII, ВВР, 1993 р., № 24, ст. 256,
 від 30 червня 1993 року № 3350-XII, ВВР, 1993 р., № 34, ст. 354,
 від 30 червня 1993 року № 3351-XII, ВВР, 1993 р., № 34, ст. 355,
 від 11 листопада 1993 року № 3582-XII, ВВР, 1993 р., № 46, ст. 427,
 від 15 грудня 1993 року № 3683-XII, ВВР, 1994 р., № 1, ст. 3,
 від 23 грудня 1993 року № 3785-XII, ВВР, 1994 р., № 12, ст. 58,
 від 24 грудня 1993 року № 3806-XII, ВВР, 1994 р., № 13, ст. 69,
 від 28 січня 1994 року № 3888-XII, ВВР, 1994 р., № 19, ст. 111,
 від 28 січня 1994 року № 3890-XII, ВВР, 1994 р., № 20, ст. 114,
 від 25 лютого 1994 року № 4040-XII, ВВР, 1994 р., № 28, ст. 236,
 від 25 лютого 1994 року № 4042-XII, ВВР, 1994 р., № 28, ст. 237,
 від 25 лютого 1994 року № 4044-XII, ВВР, 1994 р., № 28, ст. 239,
 від 25 лютого 1994 року № 4045-XII, ВВР, 1994 р., № 28, ст. 240,
 від 5 липня 1994 року № 84/94-ВР, ВВР, 1994 р., № 31, ст. 288,
 від 29 липня 1994 року № 155/94-ВР, ВВР, 1994 р., № 38, ст. 349,
 від 22 вересня 1994 року № 179/94-ВР, ВВР, 1994 р., № 41, ст. 375,
 від 14 жовтня 1994 року № 209/94-ВР, ВВР, 1994 р., № 46, ст. 413,
 від 15 листопада 1994 року № 244/94-ВР, ВВР, 1994 р., № 49, ст. 431,
 від 15 листопада 1994 року № 246/94-ВР, ВВР, 1994 р., № 48, ст. 429,
 від 19 січня 1995 року № 8/95-ВР, ВВР, 1995 р., № 3, ст. 20,
 від 15 лютого 1995 року № 64/95-ВР, ВВР, 1995 р., № 10, ст. 64,
 від 28 лютого 1995 року № 75/95-ВР, ВВР, 1995 р., № 13, ст. 85,
 від 1 березня 1995 року № 79/95-ВР, ВВР, 1995 р., № 13, ст. 87,
 від 5 квітня 1995 року № 123/95-ВР, ВВР, 1995 р., № 15, ст. 103,
 від 2 червня 1995 року № 210/95-ВР, ВВР, 1995 р., № 22, ст. 169,
 від 11 липня 1995 року № 282/95-ВР, ВВР, 1995 р., № 29, ст. 216,
 від 11 липня 1995 року № 296/95-ВР, ВВР, 1995 р., № 29, ст. 223,
 від 13 липня 1995 року № 305/95-ВР, ВВР, 1995 р., № 30, ст. 233,
 від 5 жовтня 1995 року № 358/95-ВР,  ВВР, 1995 р., № 34, ст. 268,
 від 6 березня 1996 року № 81/96-ВР,  ВВР, 1996 р., № 15, ст. 70,
 від 25 квітня 1996 року № 148/96-ВР,  ВВР, 1996 р., № 25, ст. 104,
 від 15 травня 1996 року № 196/96-ВР,  ВВР, 1996 р., № 31, ст. 145,
 від 12 липня 1996 року № 323/96-ВР, ВВР, 1996., № 52, ст. 294,
 від 12 липня 1996 року № 328/96-ВР,  ВВР, 1996 р., № 44, ст. 216,
 від 1 жовтня 1996 року № 386/96-ВР,  ВВР, 1996 р., № 45, ст. 247,
 від 2 жовтня 1996 року № 388/96-ВР,  ВВР, 1996 р., № 46, ст. 249,
 від 2 жовтня 1996 року № 398/96-ВР,  ВВР, 1996 р., № 46, ст. 251,
 від 13 листопада 1996 року № 489/96-ВР,  ВВР, 1996 р., № 52, ст. 305,
 від 14 листопада 1996 року № 497/96-ВР,  ВВР, 1997 р., № 1, ст. 1,
 від 23 січня 1997 року № 23/97-ВР, ОВУ, 1997 р., числа 7, 8 (книга перша), с. 7,
 від 7 лютого 1997 року № 55/97-ВР, ОВУ, 1997 р., число 11, с. 3,
 від 4 червня 1997 року № 308/97-ВР, ОВУ, 1997 р., число 24, с. 5,
 від 20 червня 1997 року № 390/97-ВР, ОВУ, 1997 р., число 30, с. 7,
 від 19 листопада 1997 року № 650/97-ВР, ОВУ, 1997 р., число 50, с. 38,
 від 19 листопада 1997 року № 651/97-ВР, ОВУ, 1997 р., число 51, с. 9,
 від 21 листопада 1997 року № 666/97-ВР, ОВУ, 1997 р., число 51, с. 11,
 від 4 лютого 1998 року № 73/98-ВР, ОВУ, 1998 р., № 8, ст. 292,
 від 24 березня 1998 року № 210/98-ВР, ОВУ, 1998 р., № 15, ст. 567,
 від 23 грудня 1998 року № 352-XIV, ОВУ, 1999 р., № 2, ст. 48,
 від 18 лютого 1999 року № 444-XIV, ОВУ, 1999 р., № 10, ст. 369,
 від 24 березня 1999 року № 557-XIV, ОВУ, 1999 р., № 15, ст. 600,
 від 2 липня 1999 року № 812-XIV, ОВУ, 1999 р., № 29, ст. 1457,
 від 8 липня 1999 року № 863-XIV, ОВУ, 1999 р., № 32, ст. 1650,
 від 9 липня 1999 року № 898-XIV, ОВУ, 1999 р., № 31, ст. 1586,
 від 16 липня 1999 року  № 998-XIV, ОВУ, 1999 р., № 32, ст. 1656,
від 14 вересня 1999 року № 1040-XIV, ОВУ, 1999 р., № 40, ст. 1981,
від 21 вересня 1999 року № 1080-XIV, ОВУ, 1999 р., № 42, ст. 2076,
від 8 жовтня 1999 року № 1142-XIV, ОВУ, 1999 р., № 43, ст. 2129,
 від 17 листопада 1999 року № 1228-XIV, ОВУ, 1999 р., № 49, ст. 2395,
 від 14 грудня 1999 року  № 1288-XIV, ОВУ, 2000 р., № 2, ст. 20,
 від 22 грудня 1999 року № 1342-XIV, ОВУ, 2000 р., № 3, ст. 63,
 від 11 січня 2000 року № 1368-XIV, ОВУ, 2000 р., № 5, ст. 143,
 від 13 січня 2000 року № 1379-XIV, ОВУ, 2000 р., № 5, ст. 145,
 від 13 січня 2000 року № 1381-XIV, ОВУ, 2000 р., № 6, ст. 199,
від 23 березня 2000 року № 1580-III, ОВУ, 2000 р., № 16, ст. 649,
 від 23 березня 2000 року № 1587-III, ОВУ, 2000 р., № 16, ст. 653,
 від 20 квітня 2000 року № 1685-III, ОВУ, 2000 р., № 22, ст. 882,
 від 11 травня 2000 року № 1708-III, ОВУ, 2000 р., № 22, ст. 884,
 від 18 травня 2000 року № 1744-III, ОВУ, 2000 р., № 23, ст. 923,
 від 13 липня 2000 року № 1929-III, ОВУ, 2000 р., № 33, ст. 1399,
 від 21 вересня 2000 року № 1969-III, ОВУ, 2000 р., № 41, ст. 1735,
 від 21 вересня 2000 року № 1979-III, ОВУ, 2000 р., № 43, ст. 1815,
 від 21 вересня 2000 року № 1981-III, ОВУ, 2000 р., № 43, ст. 1816,
 від 21 вересня 2000 року № 1986-III, ОВУ, 2000 р., № 42, ст. 1769,
від 5 жовтня 2000 року № 2029-III, ОВУ, 2000 р., № 44, ст. 1885,
від 19 жовтня 2000 року № 2056-III, ОВУ, 2000 р., № 46, ст. 1975,
від 16 листопада 2000 року № 2114-III, ОВУ, 2000 р., № 50, ст. 2147,
від 21 грудня 2000 року № 2171-III, ОВУ, 2001 р., № 4, ст. 107,
від 18 січня 2001 року № 2247-III, ОВУ, 2001 р., № 8, ст. 312,
від 5 квітня 2001 року № 2342-III, ОВУ, 2001 р., № 18, ст. 777,
від 5 квітня 2001 року № 2350-III, ОВУ, 2001 р., № 18, ст. 778,
від 5 квітня 2001 року № 2359-III, ОВУ, 2001 р., № 18, ст. 779,
від 5 квітня 2001 року № 2360-III, ОВУ, 2001 р., № 17, ст. 726,
від 5 квітня 2001 року № 2362-III, ОВУ, 2001 р., № 17, ст. 727,
від 5 квітня 2001 року № 2372-III, ОВУ, 2001 р., № 17, ст. 729,
від 17 травня 2001 року № 2415-III, ОВУ, 2001 р., № 24, ст. 1061,
від 24 травня 2001 року № 2443-III, ОВУ, 2001 р., № 25, ст. 1098,
 від 21 червня 2001 року № 2550-III, ОВУ, 2001 р., № 28, ст. 1236,
 від 13 вересня 2001 року № 2686-III, ОВУ, 2001 р., № 41, ст. 1830,
від 20 вересня 2001 року № 2703-III, ОВУ, 2001 р., № 41, ст. 1832,
 від 4 жовтня 2001 року № 2747-III, ОВУ, 2001 р., № 43, ст. 1913,
 від 15 листопада 2001 року № 2787-III, ОВУ, 2001 р., № 50, ст. 2221,
від 13 грудня 2001 року № 2888-III, ОВУ, 2002 р., № 2, ст. 43,
 від 17 січня 2002 року № 2953-III, ОВУ, 2002 р., № 7, ст. 276,
 від 7 лютого 2002 року № 3047-III, ОВУ, 2002 р., № 10, ст. 456,
від 7 лютого 2002 року № 3048-III, ОВУ, 2002 р., № 10, ст. 457,
 від 26 вересня 2002 року № 177-IV, ОВУ, 2002 р., №  44, ст. 2000,
 від 24 жовтня 2002 року № 198-IV, ОВУ, 2002 р., №  46, ст. 2088,
від 28 листопада 2002 року № 249-IV, ОВУ, 2002 р., №  50, ст. 2248, 
від 28 листопада 2002 року № 254-IV, ОВУ, 2002 р., №  52, ст. 2350,
 від 26 грудня 2002 року № 394-IV, ОВУ, 2003 р., №  5, ст. 169,
 від 16 січня 2003 року № 429-IV, ОВУ, 2003 р., №  6, ст. 211,
 від 20 лютого 2003 року № 543-IV, ОВУ, 2003 р., № 12, ст. 513,
від 20 лютого 2003 року № 548-IV, ОВУ, 2003 р., № 12, ст. 517,
 від 20 лютого 2003 року № 552-IV, ОВУ, 2003 р., № 11, ст. 464,
 від 3 квітня 2003 року № 662-IV, ОВУ, 2003 р., № 17, ст. 741,
 від 3 квітня 2003 року № 666-IV, ОВУ, 2003 р., № 17, ст. 744,
від 3 квітня 2003 року № 667-IV, ОВУ, 2003 р., № 17, ст. 745,
від 3 квітня 2003 року № 676-IV, ОВУ, 2003 р., № 18 — 19, ст. 810,
від 15 травня 2003 року № 743-IV, ОВУ, 2003 р., № 23, ст. 1015,
від 15 травня 2003 року № 749-IV, ОВУ, 2003 р., № 23 ст. 1017,
від 15 травня 2003 року № 759-IV, ОВУ, 2003 р., № 23, ст. 1019,
 від 15 травня 2003 року № 762-IV, ОВУ, 2003 р., № 23, ст. 1021,
 від 22 травня 2003 року № 860-IV, ОВУ, 2003 р., № 25, ст. 1179,
від 19 червня 2003 року № 980-IV, ОВУ, 2003 р., № 30, ст. 1527,
від 10 липня 2003 року № 1098-IV, ОВУ, 2003 р., № 33, ст. 1776,
від 10 липня 2003 року № 1107-IV, ОВУ, 2003 р., № 32, ст. 1684,
 від 11 липня 2003 року № 1122-IV, ОВУ, 2003 р., № 32, ст. 1688,
 від 11 липня 2003 року № 1128-IV, ОВУ, 2003 р., № 33, ст. 1782,
 від 11 вересня 2003 року № 1155-IV, ОВУ, 2003 р., № 40, ст. 2090,
від 18 листопада 2003 року № 1253-IV, ОВУ, 2003 р., № 50, ст. 2594,
від 18 листопада 2003 року № 1254-IV, ОВУ, 2003 р., № 50, ст. 2595,
від 18 листопада 2003 року № 1280-IV, ОВУ, 2003 р., № 51, ст. 2644,
від 18 листопада 2003 року № 1284-IV, ОВУ, 2003 р., № 50, ст. 2601,
 від 20 листопада 2003 року № 1299-IV, ОВУ, 2003 р., № 52, ст. 2737,
 від 11 грудня 2003 року № 1377-IV, ОВУ, 2003 р., № 52, ст. 2752,
від 3 лютого 2004 року № 1410-IV, ОВУ, 2004 р., № 8, ст. 456,
 від 3 лютого 2004 року № 1418-IV, ОВУ, 2004 р., № 8, ст. 462,
 від 11 травня 2004 року № 1703-IV, ОВУ, 2004 р., № 22, ст. 1483,
 від 18 травня 2004 року № 1723-IV, ОВУ, 2004 р., № 23, ст. 1545,
 від 18 травня 2004 року № 1725-IV, ОВУ, 2004 р., № 23, ст. 1547,
 від 3 червня 2004 року № 1745-IV, ОВУ, 2004 р., № 25, ст. 1633,
 від 15 червня 2004 року № 1765-IV, ОВУ, 2004 р., № 28, ст. 1850
 від 17 червня 2004 року № 1805-IV, ОВУ, 2004 р., № 27, ст. 1760,
 від 24 червня 2004 року № 1876-IV, ОВУ, 2004 р., № 30, ст. 1986,
 від 1 липня 2004 року № 1961-IV, ОВУ, 2004 р., № 30, ст. 2000,
 від 18 листопада 2004 року № 2188-IV, ОВУ, 2005 р., № 1, ст. 1,
 від 18 листопада 2004 року № 2197-IV, ОВУ, 2004 р., № 49, ст. 3196,
 від 16 грудня 2004 року № 2247-IV, ОВУ, 2005 р., № 2, ст. 55,
 від 16 грудня 2004 року № 2250-IV, ОВУ, 2005 р., № 1, ст. 7,
 від 16 грудня 2004 року № 2251-IV, ОВУ, 2005 р., № 2, ст. 57,
 від 16 грудня 2004 року № 2252-IV, ОВУ, 2005 р., № 2, ст. 58,
 від 12 січня 2005 року № 2322-IV, ОВУ, 2005 р., № 6, ст. 340,
 від 20 січня 2005 року № 2377-IV, ОВУ, 2005 р., № 4, ст. 197,
 від 3 березня 2005 року № 2454-IV, ОВУ, 2005 р., № 13, ст. 654,
 від 31 травня 2005 року № 2598-IV, ОВУ, 2005 р., № 26, ст. 1482,
 від 31 травня 2005 року № 2600-IV, ОВУ, 2005 р., № 25, ст. 1401,
 від 2 червня 2005 року № 2635-IV, ОВУ, 2005 р., № 26, ст. 1485,
від 6 вересня 2005 року № 2806-IV, ОВУ, 2005 р., № 39, ст. 2429,
 від 8 вересня 2005 року № 2851-IV, ОВУ, 2005 р., № 40, ст. 2530,
 від 22 вересня 2005 року № 2899-IV, ОВУ, 2005 р., № 42, ст. 2642,
 від 6 жовтня 2005 року № 2960-IV, ОВУ, 2005 р., № 50, ст. 3108,
 від 15 листопада 2005 року № 3078-IV, ОВУ, 2006 р., № 51, ст. 3169
 від 17 листопада 2005 року № 3108-IV, ОВУ, 2005 р., № 49, ст. 3048,
від 15 грудня 2005 року № 3201-IV, ОВУ, 2006 р., № 1, ст. 6,
від 22 грудня 2005 року № 3262-IV, ОВУ, 2006 р., № 1 — 2, ст. 13,
 від 12 січня 2006 року № 3322-IV, ОВУ, 2006 р., № 5, ст. 206,
 від 12 січня 2006 року № 3336-IV, ОВУ, 2006 р., № 9, ст. 510,
 від 17 січня 2006 року № 3349-IV, ОВУ, 2006 р., № 6, ст. 284,
 від 19 січня 2006 року № 3380-IV, ОВУ, 2006 р., № 6, ст. 290,
від 23 лютого 2006 року № 3475-IV, ОВУ, 2006 р., № 13, ст. 856
 від 23 лютого 2006 року № 3503-IV, ОВУ, 2006 р., № 13, ст. 859,
 від 23 лютого 2006 року № 3504-IV, ОВУ, 2006 р., № 13, ст. 860,
 від 1 грудня 2006 року № 424-V, ОВУ, 2007 р., № 1, ст. 1,
 від 12 грудня 2006 року № 435-V, ОВУ, 2007 р., № 1, ст. 2,
 від 22 грудня 2006 року № 534-V, ОВУ, 2007 р., № 1, ст. 15,
 від 11 січня 2007 року № 577-V, ОВУ, 2007 р., № 4, ст. 146,
 від 11 січня 2007 року № 578-V, ОВУ, 2007 р., № 8, ст. 278,
 від 7 лютого 2007 року № 609-V, ОВУ, 2007 р., № 18, ст. 690,
 від 8 лютого 2007 року № 622-V, ОВУ, 2007 р., № 15, ст. 556,
 від 22 лютого 2007 року № 695-V, ОВУ, 2007 р., № 19, ст. 751,
 від 22 лютого 2007 року № 698-V, ОВУ, 2007 р., № 20, ст. 789
(зміни, внесені Законом України від 22 лютого 2007 року № 698-V,
 набрали чинності з 1 жовтня 2007 року),
 від 14 березня 2007 року № 736-V, ОВУ, 2007 р., № 23, ст. 937,
 від 16 березня 2007 року № 760-V, ОВУ, 2007 р., № 27, ст. 1077,
 від 19 квітня 2007 року № 956-V, ОВУ, 2007 р., № 44, ст. 1772,
 від 19 квітня 2007 року № 966-V, ОВУ, 2007 р., № 44, ст. 1775,
 від 11 травня 2007 року № 1014-V, ОВУ, 2007 р., № 44, ст. 1776,
 від 16 травня 2007 року № 1026-V, ОВУ, 2007 р., №  44, ст. 1777
(зміни, внесені Законом України від 16 травня 2007 року № 1026-V,
 набрали чинності з 1 січня 2008 року),
 від 17 травня 2007 року № 1033-V, ОВУ, 2007 р., № 43, ст. 1705,
від 15 квітня 2008 року № 271-VI, ОВУ, 2008 р., № 33, ст. 1076,
від 16 вересня 2008 року № 509-VI, ОВУ, 2008 р., № 77, ст. 2583,
від 18 грудня 2008 року № 692-VI, ОВУ, 2009 р., № 16, ст. 489,
від 24 вересня 2008 року № 586-VI, ОВУ, 2008 р., № 79, ст. 2652
(зміни, внесені підпунктом 67 пункту 2 розділу I Закону України
 від 24 вересня 2008 року № 586-VI, набрали чинності з 1 січня 2009 року),
від 25 вересня 2008 року № 599-VI, ОВУ, 2008 р., № 86, ст. 2868,
від 25 грудня 2008 року № 800-VI, ОВУ, 2009 р., № 1, ст. 10,
від 25 грудня 2008 року № 801-VI, ОВУ, 2009 р., № 1, ст. 11,
від 15 січня 2009 року № 885-VI, ОВУ, 2009 р., № 8, ст. 239,
від 19 лютого 2009 року № 1027-VI, ОВУ, 2009 р., № 18, ст. 558,
від 5 березня 2009 року № 1074-VI, ОВУ, 2009 р., № 43, ст. 1428,
від 19 березня 2009 року № 1159-VI, ОВУ, 2009 р., № 26, ст. 857,
від 19 березня 2009 року № 1165-VI, ОВУ, 2009 р., № 26, ст. 858,
від 19 березня 2009 року № 1180-VI, ОВУ, 2009 р., № 32, ст. 1070,
від 14 квітня 2009 року № 1254-VI, ОВУ, 2009 р., № 43, ст. 1429,
від 16 квітня 2009 року № 1276-VI, ОВУ, 2009 р., № 33, ст. 1108,
 від 15 травня 2009 року № 1334-VI, ОВУ, 2009 р., № 48, ст. 1609,
 від 21 травня 2009 року № 1386-VI ОВУ, 2009 р., № 44, ст. 1465,
 від 21 травня 2009 року № 1393-VI, ОВУ, 2009 р., № 46, ст. 1545,
від 2 червня 2009 року № 1414-VI, ОВУ, 2009 р., № 51, ст. 1723,
від 3 червня 2009 року № 1435-VI, ОВУ, 2009 р., № 47, ст. 1561,
 від 4 червня 2009 року № 1443-VI, ОВУ, 2009 р., № 84, ст. 2837,
 від 4 червня 2009 року № 1449-VI, ОВУ, 2009 р., № 47, ст. 1563,
від 11 червня 2009 року № 1508-VI, ОВУ, 2009 р., № 53, ст. 1824
(зміни, внесені Законом України від 11 червня 2009 року № 1508-VI,
 вводяться в дію одночасно з введенням в дію законів України
 »Про засади запобігання та протидії корупції» та
 »Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень»,
 враховуючи зміни, внесені Законом України від 23 грудня 2009 року № 1787-VI),
(зміни, внесені до цього Кодексу Законом України від 11 червня 2009 року № 1508,
 який визнано таким, що втратив чинність, відповідно до Закону України
 від 21 грудня 2010 року № 2808-VI, вважаються такими, що втратили чинність
 і виключені з тексту цього Кодексу з 5 січня 2011 року згідно із
 Законом України від 7 квітня 2011 року № 3207-VI),
від 11 червня 2009 року № 1512-VI, ОВУ, 2009 р., № 51, ст. 1727,
від 25 червня 2009 року № 1571-VI, ОВУ, 2009 р., № 55, ст. 1896,
від 5 листопада 2009 року № 1704-VI, ОВУ, 2009 р., № 93, ст. 3147,
від 5 листопада 2009 року № 1708-VI, ОВУ, 2009 р., № 93, ст. 3149,
від 17 грудня 2009 року № 1779-VI, ОВУ, 2009 р., № 101, ст. 3503,
від 21 січня 2010 року № 1824-VI, ОВУ, 2010 р., № 9, ст. 420,
від 21 січня 2010 року № 1825-VI, ОВУ, 2010 р., № 9, ст. 421,
від 21 січня 2010 року № 1827-VI, ОВУ, 2010 р., № 9, ст. 423,
 від 13 травня 2010 року № 2181-VI, ОВУ, 2010 р., № 37, ст. 1242,
 від 18 травня 2010 року № 2258-VI, ОВУ, 2010, № 39, ст. 1293,
від 1 червня 2010 року № 2289-VI, ОВУ, 2010 р., № 49, ст. 1603
(зміни, внесені Законом України від 1 червня 2010 року № 2289-VI,
 вводяться в дію з 31 липня 2010 року),
від 1 червня 2010 року № 2299-VI, ОВУ, 2010 р., № 49, ст. 1605,
від 15 червня 2010 року № 2339-VI, ОВУ, 2010 р., № 51, ст. 1684,
від 29 червня 2010 року № 2374-VI, ОВУ, 2010 р., № 56, ст. 1904,
від 6 липня 2010 року № 2430-VI, ОВУ, 2010 р., № 57, ст. 1939,
від 7 липня 2010 року № 2453-VI, ОВУ, 2010 р., № 55/1, ст. 1900,
 від 8 липня 2010 року № 2457-VI, ОВУ, 2010 р., № 59, ст. 2048,
 від 8 липня 2010 року № 2464-VI, ОВУ, 2010 р., № 61, ст. 2108,
від 9 липня 2010 року № 2479-VI, ОВУ, 2010 р., № 55, ст. 1844,
 від 9 вересня 2010 року № 2511-VI, ОВУ, 2010 р., № 77, ст. 2719,
 від 9 вересня 2010 року № 2518-VI, ОВУ, 2010 р., № 77, ст. 2720,
 від 23 вересня 2010 року № 2558-VI, ОВУ, 2010 р., № 79, ст. 2791,
 від 19 жовтня 2010 року № 2608-VI, ОВУ, 2010 р., № 88, ст. 3092,
 від 4 листопада 2010 року № 2677-VI, ОВУ, 2010 р., № 95, ст. 3373,
 від 30 листопада 2010 року № 2711-VI, ОВУ, 2010 р., № 98, ст. 3464,
 від 2 грудня 2010 року № 2735-VI, ОВУ, 2010 р., № 101, ст. 3602,
 від 2 грудня 2010 року № 2742-VI, ОВУ, 2010 р., № 101, ст. 3607,
 від 2 грудня 2010 року № 2744-VI, ОВУ, 2010 р., № 101, ст. 3608,
 від 13 січня 2011 року № 2924-VI, ОВУ, 2011 р., № 10, ст. 443,
 від 13 січня 2011 року № 2938-VI, ОВУ, 2011 р., № 10, ст. 445,
 від 13 січня 2011 року № 2939-VI,ОВУ, 2011 р., № 10, ст. 446,
від 13 січня 2011 року № 2947-VI, ОВУ, 2011 р., № 10, ст. 447,
 від 17 лютого 2011 року № 3045-VI, ОВУ, 2011 р., № 20, ст. 819,
 від 17 лютого 2011 року № 3046-VI, ОВУ, 2011 р., №  20, ст.  820,
 від 17 березня 2011 року № 3157-VI, ОВУ, 2011 р., № 28, ст. 1151,
 від 17 березня 2011 року № 3161-VI, ОВУ, 2011 р., № 28, ст. 1155,
 від 17 березня 2011 року № 3163-VI, ОВУ, 2011 р., № 28, ст. 1156,
 від 5 квітня 2011 року № 3186-VI, ОВУ, 2011р., № 34, ст. 1396,
 від 7 квітня 2011 року № 3205-VI, ОВУ, 2011, № 34, ст. 1398,
від 7 квітня 2011 року № 3207-VI, ОВУ, 2011 р., № 44, ст. 1765,
 від 21 квітня 2011 року № 3261-VI, ОВУ, 2011 р., № 39, ст. 1576,
 від 21 квітня 2011 року № 3267-VI, ОВУ, 2011 р., № 37, ст. 1504,
 від 22 квітня 2011 року № 3306-VI, ОВУ, 2011 р., № 39, ст. 1589,
 від 19 травня 2011 року № 3384-VI, ОВУ, 2011 р., № 46, ст. 1880,
Повітряним кодексом України
 від 19 травня 2011 року № 3393-VI, ОВУ, 2011 р., № 46, ст. 1881,
Законами України
 від 2 червня 2011 року № 3454-VI, ОВУ, 2011 р., № 48, ст. 1954
 (враховуючи зміни, внесені Законом України від 13 січня 2012 року № 4343-VI),
 від 2 червня 2011 року № 3460-VI, ОВУ, 2011 р., № 51, ст. 2009,
 від 16 червня 2011 року № 3521-VI, ОВУ, 2011 р., № 55, ст. 2171,
 від 16 червня 2011 року № 3530-VI, ОВУ, 2011 р., № 53, ст. 2090,
 від 16 червня 2011 року № 3532-VI, ОВУ, 2011 р., № 52, ст. 2066,
 від 5 липня 2011 року № 3565-VI, ОВУ, 2011 р., № 53, ст. 2095,
 від 7 липня 2011 року № 3609-VI, ОВУ, 2011 р., № 60, ст. 2403,
 від 7 липня 2011 року № 3610-VI, ОВУ, 2011 р., № 60, ст. 2404,
 від 7 липня 2011 року № 3613-VI, ОВУ, 2011 р., № 60, ст. 2405
(враховуючи зміни, внесені згідно із
 Законом України від 23 лютого 2012 року № 4444-VI),
 від 8 липня 2011 року № 3668-VI, ОВУ, 2011 р., № 71, ст. 2667,
 від 8 липня 2011 року № 3681-VI, ОВУ, 2011 р., № 59, ст. 2353,
 від 8 вересня 2011 року № 3718-VI, ОВУ, 2011 р., № 81, ст. 2958,
 від 8 вересня 2011 року № 3720-VI, ОВУ, 2011 р., № 77, ст. 2843,
 від 22 вересня 2011 року № 3775-VI, ОВУ, 2011 р., № 81, ст. 2960,
 від 22 вересня 2011 року № 3778-VI, ОВУ, 2012 р., № 21, ст. 787,
 від 6 жовтня 2011 року № 3826-VI, ОВУ, 2011 р., № 84, ст. 3057,
 від 6 жовтня 2011 року № 3830-VI, ОВУ, 2011 р., № 87, ст. 3155
 (зміни, внесені Законом України від 6 жовтня 2011 року № 3830-VI,
 вводиться в дію з дня набрання чинності Указом Президента України
 про утворення відповідного центрального органу виконавчої влади з державного
 енергетичного нагляду в системі центральних органів виконавчої влади),
 від 3 листопада 2011 року № 4001-VI, ОВУ, 2011 р., № 93, ст. 3364,
 від 15 листопада 2011 року № 4025-VI, ОВУ, 2011 р., № 98, ст. 3570,
 від 7 грудня 2011 року № 4082-VI, ОВУ, 2012 р., № 19, ст. 703,
 від 22 грудня 2011 року № 4220-VI, ОВУ, 2012 р., № 5, ст. 165
(зміни, внесені підпунктом 1 пунктом 1 розділу І Закону України
 від 22 грудня 2011 року № 4220-VI у частині виключення статті 97,
 набирають чинності з 31 грудня 2013 року, враховуючи зміни, внесені
 Законом України від 20 листопада 2012 року № 5496-VI),
 від 22 грудня 2011 року № 4221-VI, ОВУ, 2012 р., № 4, ст. 132,
 від 12 січня 2012 року № 4319-VI, ОВУ, 2012 р., № 10, ст. 358,
 від 23 лютого 2012 року № 4438-VI, ОВУ, 2012 р., № 21, ст. 790,
 від 23 лютого 2012 року № 4444-VI, ОВУ, 2012 р., № 22, ст. 822,
 від 23 лютого 2012 року № 4452-VI, ОВУ, 2012 р., № 22, ст. 824,
 від 13 березня 2012 року № 4498-VI, ОВУ, 2012 р., № 28, ст. 1033,
 від 22 березня 2012 року № 4565-VI, ОВУ, 2012 р., № 30, ст. 1094,
 від 13 квітня 2012 року № 4652-VI, ОВУ, 2012 р., № 37, ст. 1371,
 від 17 травня 2012 року № 4709-VI, ОВУ, 2012 р., № 45, ст. 1729,
 від 17 травня 2012 року № 4714-VI, ОВУ, 2012 р., № 45, ст. 1734,
 від 24 травня 2012 року № 4837-VI, ОВУ, 2012 р., № 46, ст. 1801,
 від 24 травня 2012 року № 4847-VI, ОВУ, 2012 р., № 46, ст. 1806,
 від 7 червня 2012 року № 4910-VI, ОВУ, 2012 р., № 51, ст. 2032,
 від 7 червня 2012 року № 4950-VI, ОВУ, 2012 р., № 50, ст. 1958
(зміни, внесені абзацами четвертим — шостим підпункту 2 пункту 1 розділу І
 Закону України від 7 червня 2012 року № 4950-VI,
 набирають чинності з 5 вересня 2012 року),
 від 21 червня 2012 року № 5007-VI, ОВУ, 2012 р., № 58, ст. 2309,
 від 5 липня 2012 року № 5065-VI, ОВУ, 2012 р., № 58, ст. 2316,
 від 5 липня 2012 року № 5067-VI, ОВУ, 2012 р., № 63, ст. 2565,
 від 5 липня 2012 року № 5076-VI, ОВУ, 2012 р., № 62, ст. 2509,
 від 6 липня 2012 року № 5178-VI, ОВУ, 2012 р., № 76, ст. 3066
(зміни, внесені абзацами дев’ятим — дев’ятнадцятим підпункту 2 пункту 4
 розділу VІ Закону України від 6 липня 2012 року № 5178-VI,
 набирають чинності з 1 січня 2013 року, враховуючи зміни
 внесені Законом України від 6 грудня 2012 року № 5518-VI;
 зміни, внесені абзацами першим — восьмим підпункту 2 пункту 4 розділу VІ
 Закону України від 6 липня 2012 року № 5178-VI,
 набирають чинності з 12 жовтня 2013 року),
 від 18 вересня 2012 року № 5284-VI, ОВУ, 2012 р., № 79, ст. 3191,
 від 18 вересня 2012 року № 5288-VI, ОВУ, 2012 р., № 73, ст. 2934,
 від 18 вересня 2012 року № 5289-VI, ОВУ, 2012 р., № 78, ст. 3158,
 від 18 вересня 2012 року № 5290-VI, ОВУ, 2012 р., № 79, ст. 3192,
 від 2 жовтня 2012 року № 5316-VI, ОВУ, 2012 р., № 85, ст. 3422,
 від 2 жовтня 2012 року № 5400-VI, ОВУ, 2012 р., № 85, ст. 3427,
від 2 жовтня 2012 року № 5402-VI, ОВУ, 2012 р., № 85, ст. 3428,
 від 2 жовтня 2012 року № 5404-VI, ОВУ, 2012 р., № 89, ст. 3590
(зміни, внесені підпунктами 2, 3 пункту 1 розділу І
 Закону України від 2 жовтня 2012 року № 5404-VI,
 набирають чинності з 1 січня 2014 року),
 від 2 жовтня 2012 року № 5411-VI, ОВУ, 2012 р., № 85, ст. 3434,
 від 16 жовтня 2012 року № 5456-VI, ОВУ, 2012 р., № 89, ст. 3591
(зміни, внесені пунктом 1 розділу І Закону України
 від 16 жовтня 2012 року № 5456-VI, в частині  положень, які стосуються
 передачі повноважень від територіальних органів центрального органу
 виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику
 у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласним,
 Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям,
 органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим,
 набирають чинності з 19 травня 2013 року),
 від 16 жовтня 2012 року № 5459-VI, ОВУ, 2012 р., № 89, ст. 3592,
 від 16 жовтня 2012 року № 5460-VI, ОВУ, 2012 р., № 93, ст. 3766,
від 16 жовтня 2012 року № 5461-VI, ОВУ, 2012 р., № 95, ст. 3845,
 від 16 жовтня 2012 року № 5462-VI, ОВУ, 2012 р., № 95, ст. 3846,
 від 16 жовтня 2012 року № 5463-VI, ОВУ, 2012 р., № 93, ст. 3767,
 від 20 листопада 2012 року № 5496-VI, ОВУ, 2013 р., № 1, ст. 1,
 від 20 листопада 2012 року № 5502-VI, ОВУ, 2013 р., № 1, ст. 4,
 від 6 грудня 2012 року № 5518-VI, ОВУ, 2013 р., № 1, ст. 6,
 від 18 квітня 2013 року № 221-VII, ОВУ, 2013 р., № 37, ст. 1298,
 від 16 травня 2013 року № 243-VII, ОВУ, 2013 р., № 43, ст. 1536,
 від 16 травня 2013 року № 245-VII, ОВУ, 2013 р., № 44, ст. 1570,
 від 2 липня 2013 року № 366-VII, ОВУ, 2013 р., № 57, ст. 2044,
 від 3 липня 2013 року № 383-VII, ОВУ, 2013 р., № 57, ст. 2046,
 від 4 липня 2013 року № 406-VII, ОВУ, 2013 р., № 60, ст. 2136,
 від 19 вересня 2013 року № 590-VII, ОВУ, 2013 р., № 82, ст. 3024,
 від 10 жовтня 2013 року № 642-VII, ОВУ, 2014 р., № 3, ст. 44,
 від 24 жовтня 2013 року № 656-VII, ОВУ, 2013 р., № 89, ст. 3261,
від 19 листопада 2013 року № 693-VII, ОВУ, 2013 р., № 96, ст. 3548,
 від 21 листопада 2013 року № 709-VII, ОВУ, 2014 р., № 1, ст. 1,
 від 16 січня 2014 року № 721-VII, ОВУ, 2014 р., № 8, ст. 231
(зміни, внесені Законом України від 16 січня 2014 року № 721-VII, втратили чинність
у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16 січня 2014 року № 721-VII
 згідно із Законом України від 28 січня 2014 року № 732-VII),
 від 23 лютого 2014 року № 767-VII, ОВУ, 2014 р., № 20, ст. 618,
 від 27 березня 2014 року № 1170-VII, ОВУ, 2014 р., № 33, ст. 873,
 від 8 квітня 2014 року № 1188-VII, ОВУ, 2014 р., № 31, ст. 841,
 від 10 квітня 2014 року № 1197-VII, ОВУ, 2014 р., № 34, ст. 900,
 від 15 квітня 2014 року № 1207-VII, ОВУ, 2014 р., № 36, ст. 957,
від 13 травня 2014 року № 1258-VII, ОВУ, 2014 р., № 45, ст. 1181,
від 13 травня 2014 року № 1261-VII, ОВУ, 2014 р., № 45, ст. 1182,
від 20 травня 2014 року № 1275-VII, ОВУ, 2014 р., № 47, ст. 1226,
від 29 травня 2014 року № 1283-VII, ОВУ, 2014 р., № 50, ст. 1306,
від 5 червня 2014 року № 1314-VII, ОВУ, 2014 р., № 54, ст. 1439,
від 4 липня 2014 року № 1586-VII, ОВУ, 2014 р., № 56, ст. 1525,
 від 22 липня 2014 року № 1600-VII, ОВУ, 2014 р., № 66, ст. 1823,
від 22 липня 2014 року № 1602-VII, ОВУ, 2014 р., № 75, ст. 2122,
від 14 серпня 2014 року № 1648-VII, ОВУ, 2014 р., № 75, ст. 2123,
від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, ОВУ, 2014 р., № 87, ст. 2471,
від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, ОВУ, 2014 р., № 87, ст. 2474
(зміни, внесені Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII,
 вводяться в дію з 26 квітня 2015 року),
від 14 жовтня 2014 року № 1701-VII, ОВУ, 2014 р., № 87, ст. 2475,
від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII, ОВУ, 2014 р., № 90, ст. 2576,
від 25 грудня 2014 року № 63-VIII, ОВУ, 2015 р., № 5, ст. 92,
 від 28 грудня 2014 року № 77-VIII, ОВУ, 2015 р., № 3, ст. 52
(зміни, внесені підпунктами 3, 5, 9, 10 пункту 3 розділу І
 Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII, набирають чинності з 1 квітня 2015 року),
від 15 січня 2015 року № 124-VIII, ОВУ, 2015 р., № 12, ст. 306,
від 5 лютого 2015 року № 158-VIII, ОВУ, 2015 р., № 18, ст. 472,
від 11 лютого 2015 року № 183-VIII, ОВУ, 2015 р., № 18, ст. 476,
від 12 лютого 2015 року № 187-VIII, ОВУ, 2015 р., № 18, ст. 478,
від 12 лютого 2015 року № 191-VIII, ОВУ, 2015 р., № 25, ст. 721,
від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, ОВУ, 2015 р., № 17, ст. 447,
від 12 лютого 2015 року № 193-VIII, ОВУ, 2015 р., № 29, ст. 842,
від 12 лютого 2015 року № 198-VIII, ОВУ, 2015 р., № 18, ст. 481
(зміни, внесені абзацами другим — четвертим підпункту «а» та підпунктом «б»
підпункту 6 пункту 1 розділу I Закону України від 12 лютого 2015 року № 198-VIII,
 набирають чинності після початку діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції,
 враховуючи зміни, внесені Законом України від 21 квітня 2015 року № 336-VIII,
зміни, внесені підпунктами 1, 2 пункту 1 розділу I Закону України
 від 12 лютого 2015 року № 198-VIII, набирають чинності з 26 квітня 2015 року),
від 2 березня 2015 року № 218-VIII, ОВУ, 2015 р., № 20, ст. 548,
від 2 березня 2015 року № 222-VIII, ОВУ, 2015 р., № 25, ст. 722,
від 9 квітня 2015 року № 316-VIII, ОВУ, 2015 р., № 40, ст. 1180,
від 9 квітня 2015 року № 320-VIII, ОВУ, 2015 р., № 39, ст. 1168
(зміни, внесені підпунктом 2 пункту 1 розділу I Закону України
 від 9 квітня 2015 року № 320-VIII, набирають чинності з 1 січня 2017 року),
від 9 квітня 2015 року № 322-VIII, ОВУ, 2015 р., № 37, ст. 1113,
від 17 червня 2015 року № 530-VIII, ОВУ, 2015 р., № 78, ст. 2587,
від 2 липня 2015 року № 576-VIII, ОВУ, 2015 р., № 63, ст. 2074,
від 14 липня 2015 року № 596-VIII, ОВУ, 2015 р., № 63, ст. 2076
(зміни, внесені підпунктом 3, абзацом восьмим підпункту 10, абзацом другим підпункту 11,
 абзацом другим підпункту 16, абзацом четвертим підпункту 23, підпунктами 28 — 31,
 абзацами другим, четвертим, сьомим, десятим, одинадцятим, тринадцятим — п’ятнадцятим підпункту 33,
 підпунктами 36, 38, 40, 41, абзацом третім підпункту 42, підпунктом 43, абзацом третім підпункту 45
 пункту 1 розділу I Закону України від 14 липня 2015 року № 596-VIII,
 набирають чинності з 7 листопада 2015 року),
від 14 липня 2015 року № 597-VIII, ОВУ, 2015 р., № 63, ст. 2076,
від 16 липня 2015 року № 629-VIII, ОВУ, 2015 р., № 64, ст. 2106,
від 17 липня 2015 року № 649-VIII, ОВУ, 2015 р., № 64, ст. 2109,
від 8 жовтня 2015 року № 731-VIII, ОВУ, 2015 р., № 94, ст. 3192
(зміни, внесені абзацами п’ятим та шостим підпункту 5 пункту 1 розділу I Закону України від 8 жовтня 2015 року № 731-VIII,
 набирають чинності з дня початку діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції),
 від 3 листопада 2015 року № 734-VIII, ОВУ, 2015 р., № 94, ст. 3194,
від 3 листопада 2015 року № 743-VIII, ОВУ, 2015 р., № 96, ст. 3273,
від 10 листопада 2015 року № 772-VIII, ОВУ, 2015 р., № 99, ст. 3385
(зміни, внесені Законом України від 10 листопада 2015 року № 772-VIII,
 вводяться в дію з 11 червня 2016 року),
від 26 листопада 2015 року № 834-VIII, ОВУ, 2015 р., № 100, ст. 3425,
від 8 грудня 2015 року № 867-VIII, ОВУ, 2016 р., № 3, ст. 147,
від 10 грудня 2015 року № 887-VIII, ОВУ, 2016 р., № 3, ст. 148,
 від 10 грудня 2015 року № 888-VIII, ОВУ, 2016 р., № 2, ст. 49,
від 23 грудня 2015 року № 901-VIII, ОВУ, 2016 р., № 2, ст. 51,
від 25 грудня 2015 року № 922-VIII, ОВУ, 2016 р., № 15, ст. 582,
від 15 березня 2016 року № 1022-VIII, ОВУ, 2016 р., № 23, ст. 897,
від 19 травня 2016 року № 1379-VIII, ОВУ, 2016 р., № 49, ст. 1750,
від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, ОВУ, 2016 р., № 53, ст. 1852
(зміни, внесені Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, в частині положень,
 що стосуються діяльності приватних виконавців, вводяться в дію з 5 січня 2017 року),
від 7 липня 2016 року № 1446-VIII, ОВУ, 2016 р., № 59, ст. 2025,
від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII, ОВУ, 2016 р., № 94, ст. 3068,
від 6 жовтня 2016 року № 1666-VIII, ОВУ, 2016 р., № 87, ст. 2825,
від 2 листопада 2016 року № 1723-VIII, ОВУ, 2016 р., № 95, ст. 3096,
від 3 листопада 2016 року № 1727-VIII, ОВУ, 2016 р., № 95, ст. 3097,
від 15 листопада 2016 року № 1742-VIII, ОВУ, 2016 р., № 96, ст. 3116,
від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, ОВУ, 2017 р., № 2, ст. 32,
від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII, ОВУ, 2017 р., № 4, ст. 103,
від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII, ОВУ, 2017 р., № 4, ст. 107,
від 17 січня 2017 року № 1812-VIII, ОВУ, 2017 р., № 14, ст. 389,
від 17 січня 2017 року № 1817-VIII, ОВУ, 2017 р., № 15, ст. 425,
від 7 лютого 2017 року № 1829-VIII, ОВУ, 2017 р., № 21, ст. 583,
від 7 лютого 2017 року № 1832-VIII, ОВУ, 2017 р., № 23, ст. 646,
від 16 березня 2017 року № 1952-VIII, ОВУ, 2017 р., № 33, ст. 1017,
від 23 березня 2017 року № 1977-VIII, ОВУ, 2017 р., № 36, ст. 1121,
від 23 березня 2017 року № 1982-VIII, ОВУ, 2017 р., № 34, ст. 1091,
від 16 травня 2017 року № 2031-VIII, ОВУ, 2017 р., № 49, ст. 1507,
від 23 травня 2017 року № 2058-VIII, ОВУ, 2017 р., № 54, ст. 1619,
 від 23 травня 2017 року № 2059-VIII, ОВУ, 2017 р., № 50, ст. 1549
(зміни, внесені Законом України від 23 травня 2017 року № 2059-VIII,
 вводяться в дію з 18 грудня 2017 року),
від 23 травня 2017 року № 2063-VIII, ОВУ, 2017 р., № 72, ст. 2198,
від 6 червня 2017 року № 2081-VIII, ОВУ, 2017 р., № 57, ст. 1673,
від 22 червня 2017 року № 2109-VIII, ОВУ, 2017 р., № 61, ст. 1852,
від 22 червня 2017 року № 2118-VIII, ОВУ, 2017 р., № 61, ст. 1854
(зміни, внесені Законом України від 22 червня 2017 року № 2118-VIII,
 вводяться в дію з 23 липня 2018 року),
від 22 червня 2017 року № 2119-VIII, ОВУ, 2017 р., № 63, ст. 1909,
від 22 червня 2017 року № 2120-VIII, ОВУ, 2017 р., № 64, ст. 1923,
від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, ОВУ, 2017 р., № 63, ст. 1912,
від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, ОВУ, 2017 р., № 96, ст. 2921
(зміни, внесені підпунктами 12 — 14 пункту 2 параграфа 1 розділу 4 Закону України
 від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, вводяться в дію через 30 днів із дня опублікування
 Державною судовою адміністрацією України повідомлення про початок функціонування
 Єдиного державного реєстру виконавчих документів у газеті «Голос України»),
від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII

(Зміни, передбачені Законом України від 16 січня 2014 року № 722-VII, внесені не будуть у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16 січня 2014 року № 722-VII згідно із Законом України від 28 січня 2014 року № 732-VII)

(Зміни, передбачені Законом України від 16 січня 2014 року № 723-VII, внесені не будуть у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16 січня 2014 року № 723-VII згідно із Законом України від 28 січня 2014 року № 732-VII)

 

Положення частини першої статті 268 цього Кодексу визнано  таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) (згідно з Рішенням Конституційного Суду України  від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000)

Окремим положенням цього Кодексу дано офіційне тлумачення  Рішенням Конституційного Суду України  від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001

 

Положення статті 244 ⁶ цього Кодексу визнано
 такими, що відповідають Конституції України (є конституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
 від 3 лютого 2009 року № 4-рп/2009)

Окреме положення статті 212 ²⁴ цього Кодексу визнано
 таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
 від 6 жовтня 2010 року № 21-рп/2010)

Окремі положення цього Кодексу визнано
 такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
 від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010)

Окремі положення цього Кодексу визнано
 такими, що відповідають Конституції України (є конституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
 від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011)

Окремі положення цього Кодексу визнано
 такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
 від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011)

Положенню частини другої статті 294
 дано офіційне тлумачення
 Рішенням Конституційного Суду України
 від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015

Положенню частини першої статті 276 цього Кодексу
 дано офіційне тлумачення
 Рішенням Конституційного Суду України
 від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015

(У тексті Кодексу слова «Республіка Крим» у всіх відмінках замінено словами «Автономна Республіка Крим» у відповідних відмінках згідно із Законом України від 14 жовтня 1994 року № 209/94-ВР)

(У тексті Кодексу слова «службова особа» в усіх відмінках замінено словами «посадова особа» у відповідних відмінках згідно із Законом України від 11 липня 1995 року № 282/95-ВР)

(У тексті Кодексу слова «районний (міський)» у всіх відмінках і числах замінено словами «районний, районний у місті, міський чи міськрайонний» у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 762-IV)

(У тексті Кодексу слова «спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі охорони праці» замінено словами «спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці» згідно з Законом України від 18 листопада 2004 року № 2197-IV)

(У тексті Кодексу слова «органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці» та «спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці» в усіх відмінках замінено словами «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці» у відповідному відмінку згідно із Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5459-VI)

(У тексті Кодексу слова «орган державної податкової служби України», «орган державної податкової служби», «орган податкової служби», «державна податкова служба» в усіх відмінках і числах замінено словами «органи доходів і зборів» у відповідному відмінку і числі, а слова «митних установ» замінено словом «митниці» у відповідному відмінку згідно із Законом України від 4 липня 2013 року № 406-VII)

 

Розділ I.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

(У редакції Закону України
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 2. Законодавство України про адміністративні правопорушення

Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

(У редакції Закону України
 від 17.05.2001 р. № 2415-III)

(положенню частини третьої статті 2 дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 30.05.2001 р. № 7-рп/2001)

 

Стаття 3. Виключена.

(згідно із Законом України
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 4. Виключена.

(згідно із Законом України
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 5. Повноваження місцевих рад щодо прийняття рішень, за порушення яких передбачається адміністративна відповідальність

Сільські, селищні, міські, обласні ради мають право приймати в межах, що визначаються законами, рішення з питань боротьби зі стихійним лихом і епідеміями, які передбачають за їх порушення адміністративну відповідальність, а також рішення з питань боротьби з епізоотіями, за порушення яких відповідальність встановлено статтею 107 цього Кодексу.

Сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями 152, 159 і 182 цього Кодексу.

(У редакції Закону України
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 6. Запобігання адміністративним правопорушенням

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, забезпечуючи відповідно до Конституції України  додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю, адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 15.11.94 р. № 244/94-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 7. Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 14.10.2014 р. № 1697-VII)

Стаття 8. Чинність закону про відповідальність за адміністративні правопорушення

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Розділ II.
АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

I. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Глава 2
АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Стаття 9. Поняття адміністративного правопорушення

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. 

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 10. Вчинення адміністративного правопорушення умисно

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Стаття 11. Вчинення адміністративного правопорушення з необережності

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Стаття 12. Вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність

Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Стаття 13. Відповідальність неповнолітніх

До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24 ¹ цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121 — 127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 174, 185, 190 — 195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24 ¹ цього Кодексу.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
 від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII;
законами України від 15.11.94 р. № 244/94-ВР,
 від 15.02.95 р. № 64/95-ВР,
 від 22.09.2005 р. № 2899-IV,
від 24.09.2008 р. № 586-VI)

Стаття 14. Відповідальність посадових осіб

Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв’язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров’я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язків. 

Стаття 14 ¹. Відповідальність власників (співвласників) транспортних засобів

До адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з’ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.

(Доповнено статтею 14 ¹ згідно із
 Законом України від 24.09.2008 р. № 586-VI)

(статтю 14 1 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23-рп/2010)

 

Стаття 14 ². Відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі

Адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несуть юридичні та фізичні особи, за якими зареєстровано транспортний засіб.

У разі якщо транспортний засіб зареєстровано за межами території України і такий транспортний засіб відповідно до законодавства не підлягає державній реєстрації в Україні, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, притягається особа, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України.

Фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб або яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, якщо транспортний засіб, його номерний знак вибули з володіння власника внаслідок протиправних дій інших осіб, або на момент вчинення правопорушення таким транспортним засобом керувала інша особа.

Юридична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб або яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, якщо транспортний засіб, його номерний знак вибули з володіння власника внаслідок протиправних дій інших осіб.

У разі якщо право володіння та користування транспортним засобом було передано іншій особі за договором найму (оренди), лізингу, прокату або іншій підставі відповідно до закону чи договору, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе особа, яка володіє та користується таким транспортним засобом.

(Доповнено статтею 14 ² згідно із
 Законом України від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 15. Відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень

Військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи і адміністративний арешт. 

Інші, крім зазначених у частині першій цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках — адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Частину третю виключено. 

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту — військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

За вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.07.91 р. № 1369-XII;
законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 05.10.95 р. № 358/95-ВР,
 від 23.12.98 р. № 352-XIV,
 від 24.03.99 р. № 557-XIV,
 від 21.09.99 р. № 1080-XIV,
від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 15.05.2003 р. № 743-IV,
 від 11.05.2004 р. № 1703-IV,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 19.03.2009 р. № 1180-VI,
від 14.04.2009 р. № 1254-VI,
від 02.06.2009 р. № 1414-VI,
від 15.06.2010 р. № 2339-VI,
 від 17.03.2011 р. № 3161-VI,
 від 07.04.2011 р. № 3207-VI,
 від 13.04.2012 р. № 4652-VI,
 від 18.09.2012 р. № 5288-VI,
 від 02.10.2012 р. № 5404-VI,
 від 27.03.2014 р. № 1170-VII,
від 22.07.2014 р. № 1602-VII,
від 14.10.2014 р. № 1697-VII,
від 05.02.2015 р. № 158-VIII,
від 12.02.2015 р. № 198-VIII,
від 23.12.2015 р. № 901-VIII,
від 16.03.2017 р. № 1952-VIII)

Стаття 16. Відповідальність іноземців і осіб без громадянства

Іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.

(У редакції Закону України
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 17. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність

Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Стаття 18. Крайня необхідність

Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. 

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 19. Необхідна оборона

Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. 

Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 20. Неосудність

Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Стаття 21. Передача матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд, громадської організації або трудового колективу

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

Про заходи громадського впливу, застосовані до осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 51, частиною першою статті 129, частинами першою і другою статті 130, статтями 156, 173, 176, 177, 178 — 180 цього Кодексу, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган або громадська організація повинні не пізніш як у десятиденний строк з дня одержання матеріалів повідомити орган (посадову особу), який надіслав матеріали.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
 від 16.10.85 р. № 1117-XI,
 від 27.06.86 р. № 2444-XI,
 від 12.06.87 р. № 4134-XI,
 від 12.06.87 р. № 4135-XI,
 від 19.05.89 р. № 7542-XI;
законами України від 28.01.94 р. № 3890-XII,
 від 15.11.94 р. № 244/94-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 14.10.2014 р. № 1700-VII,
який вводиться в дію з 26.04.2015 р.)

Стаття 22. Можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення

При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Глава 3
АДМІНІСТРАТИВНЕ СТЯГНЕННЯ

Стаття 23. Мета адміністративного стягнення

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. 

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 24. Види адміністративних стягнень

За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:

1) попередження;

2) штраф;

2 ¹) штрафні бали;

3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення;

4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення;

грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;

5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);

позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

5 ¹) громадські роботи;

6) виправні роботи;

7) адміністративний арешт;

8) арешт з утриманням на гауптвахті.

Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень.

Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок. 

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.08.88 р. № 6347-XI;
Законом Української РСР від 25.06.91 р. № 1255-XII;
законами України від 18.01.2001 р. № 2247-III,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 14.10.2014 р. № 1700-VII,
який вводиться в дію з 26.04.2015 р.,
від 05.02.2015 р. № 158-VIII,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 24 ¹. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх

За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1) зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження; 

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

(Доповнено статтею 24 ¹ згідно із
Законом України від 15.11.94 р. № 244/94-ВР)

Стаття 25. Основні і додаткові адміністративні стягнення

Оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю — тільки як додаткове; інші адміністративні стягнення, зазначені в частині першій статті 24 цього Кодексу, можуть застосовуватися тільки як основні.

За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 14.10.2014 р. № 1700-VII,
який вводиться в дію з 26.04.2015 р.,
від 07.07.2016 р. № 1446-VIII)

Стаття 26. Попередження

Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 27. Штраф

Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Штраф за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, може бути накладено на громадянина після використання ним балів, передбачених статтею 27 ¹ цього Кодексу.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 27.06.86 р. № 2444-XI,
 від 12.06.87 р. № 4134-XI,
 від 03.08.88 р. № 6347-XI,
 від 07.03.90 р. № 8918-XI;
законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 27 ¹. Штрафні бали

Штрафні бали є стягненням, що накладається на громадян за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, установлені цим Кодексом.

Кожному громадянину, який має право керування транспортним засобом, щороку з початку року (з дня отримання права керування транспортним засобом) і до кінця року нараховується 150 балів.

У разі фіксації правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі від загальної кількості балів громадянина, який вчинив правопорушення, вираховується кількість штрафних балів, передбачених відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.

У разі якщо розмір стягнення у вигляді штрафних балів перевищує залишок балів громадянина, штрафні бали накладаються відповідно до залишку незалежно від розміру штрафних балів, зазначених у відповідній статті Особливої частини цього Кодексу.

(Доповнено статтею 27 ¹ згідно із
 Законом України від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 28. Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення

Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 29. Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення

Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.

Порядок застосування конфіскації, перелік предметів, які не підлягають конфіскації, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 30. Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

Позбавлення наданого даному громадянинові права полювання застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.

Позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв’язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Позбавлення права полювання не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом на строк від шести місяців до одного року, незалежно від того, чи передбачене воно в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, коли з урахуванням характеру адміністративного правопорушення, вчиненого за посадою, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за нею права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом строком на один рік, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 14.10.2014 р. № 1700-VII,
який вводиться в дію з 26.04.2015 р.,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 30 ¹. Громадські роботи

Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день.

Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

(Доповнено статтею 30 ¹ згідно із
 Законом України від 24.09.2008 р. № 586-VI)

Стаття 31. Виправні роботи

Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 32. Адміністративний арешт

Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п’ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).

Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 32 ¹. Арешт з утриманням на гауптвахті

Арешт з утриманням на гауптвахті встановлюється і застосовується лише у виключних випадках за окремі види військових адміністративних правопорушень на строк до десяти діб. Арешт з утриманням на гауптвахті призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).

Арешт з утриманням на гауптвахті не може застосовуватися до військовослужбовців-жінок.

(Доповнено статтею 32 ¹ згідно із
 Законом України від 05.02.2015 р. № 158-VIII)

Глава 4
НАКЛАДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СТЯГНЕННЯ

Стаття 33. Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 34. Обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення

Обставинами, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) щире розкаяння винного;

2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;

3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

4) вчинення правопорушення неповнолітнім;

5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом’якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 35. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення

Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються:

1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення;

3) втягнення неповнолітнього в правопорушення;

4) вчинення правопорушення групою осіб;

5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

6) вчинення правопорушення в стані сп’яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.05.2013 р. № 245-VII)

Стаття 36. Накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень

При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Стаття 37. Обчислення строків адміністративного стягнення

Строк адміністративного арешту обчислюється добами, виправних робіт — місяцями або днями, позбавлення спеціального права — роками, місяцями або днями.

Стаття 38. Строки накладення адміністративного стягнення

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164 ¹⁴, 212 ¹⁵, 212 ²¹ цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III;
 з офіційними тлумаченнями Рішення
 Конституційного Суду України від 30.05.2001 р. № 7-рп/2001;
із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 11.06.2009 р. № 1508-VI,
 який втратив чинність згідно із Законом
 України від 21.12.2010 р. № 2808-VI,
 від 07.04.2011 р. № 3207-VI,
 від 08.07.2011 р. № 3681-VI,
 від 13.04.2012 р. № 4652-VI,
від 12.02.2015 р. № 198-VIII,
 від 08.10.2015 р. № 731-VIII)

Стаття 39. Строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню

Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Стаття 40. Покладення обов’язку відшкодувати заподіяну шкоду

Якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду — незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов’язати своєю працею усунути її.

В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 15.11.94 р. № 244/94-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 40 ¹. Судовий збір

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

(Доповнено статтею 40 ¹ згідно із
 Законом України від 19.09.2013 р. № 590-VII)

II. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Глава 5 
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ І ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

Стаття 41. Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці

Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами — підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи — підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, крім порушення, передбаченого частиною шостою цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу на працівників від чотирьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 19.01.95 р. № 8/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 21.09.2000 р. № 1979-III,
від 19.02.2009 р. № 1027-VI,
 від 17.05.2012 р. № 4714-VI,
 від 24.05.2012 р. № 4837-VI,
 від 28.12.2014 р. № 77-VIII,
 від 03.11.2015 р. № 734-VIII)

Стаття 41 ¹. Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди

Ухилення осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, представників трудових колективів від участі в переговорах щодо укладення, зміни чи доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення встановленого законодавством строку початку таких переговорів або незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у визначений сторонами переговорів строк —

тягне за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 41 ¹ згідно із
 Законом України від 19.01.95 р. № 8/95-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 41 ². Порушення чи невиконання колективного договору, угоди

Порушення чи невиконання зобов’язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 41 ² згідно із
 Законом України від 19.01.95 р. № 8/95-ВР;
 із змінами, внесеними  згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 41 ³. Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод

Ненадання особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, представниками трудових колективів інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод, —

тягне за собою накладення штрафу від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 41 ³ згідно із
 Законом України від 19.01.95 р. № 8/95-ВР;
 із змінами, внесеними  згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 42. Порушення санітарних норм

Порушення санітарних норм —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від шести до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із 
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 23.12.98 р. № 352-XIV,
від 22.07.2014 р. № 1602-VII)

Стаття 42 ¹. Виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарської продукції, що містить хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації

Виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарської продукції, що містить засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива та інші хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої і на посадових осіб — від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої.

(Доповнено статтею 42 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.01.90 р. № 8711-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 23.12.98 р. № 352-XIV)

Стаття 42 ². Заготівля, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції

Заготівля, переробка з метою збуту або збут продуктів харчування чи іншої продукції, радіоактивно забруднених понад рівні, що допускаються, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від восьми до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої і на посадових осіб — від п’ятнадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої.

(Доповнено статтею 42 ² згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 28.01.91 р. № 661-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 23.12.98 р. № 352-XIV,
 від 19.04.2007 р. № 966-V)

Стаття 42 ³. Виключена.

(Доповнено статтею 42 ³ згідно із
 Законом України від 23.12.98 р. № 352-XIV,
виключена згідно із Законом України
 від 22.07.2014 р. № 1602-VII)

Стаття 42 ⁴. Продаж лікарських засобів без рецепта у заборонених законодавством випадках

Продаж лікарських засобів в аптечних закладах без рецепта у заборонених законодавством випадках -

тягне за собою накладення штрафу від шести до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 42 ⁴ згідно із
 Законом України від 22.03.2012 р. № 4565-VI)

Стаття 43. Виключена. 

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. № 3282-XI;
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 виключена згідно із Законом України
 від 23.12.98 р. № 352-XIV)

Стаття 44. Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах

Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах —

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Особа, що добровільно здала наркотичні засоби або психотропні речовини, які були у неї в невеликих розмірах і які вона виробила, виготовила, придбала, зберігала, перевозила, пересилала без мети збуту, звільняється від адміністративної відповідальності за дії, передбачені цією статтею.

Примітка. Невеликий розмір наркотичних засобів та психотропних речовин визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 21.08.87 р. № 4452-XI,
 від 28.01.91 р. № 663-XII;
 законами України від 15.02.95 р. № 64/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 08.07.99 р. № 863-XIV,
 від 06.10.2011 р. № 3826-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5460-VI)

Стаття 44 ¹. Ухилення від медичного огляду чи медичного обстеження

Ухилення особи, хворої на наркоманію, від медичного огляду на наявність наркотичного сп’яніння —

тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Ухилення особи, яка зловживає наркотичними засобами або психотропними речовинами, від медичного обстеження —

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 44 ¹ згідно із
 Законом України від 15.02.95 р. № 64/95-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р.№ 55/97-ВР,
 від 06.10.2011 р. № 3826-VI)

Стаття 44 ². Порушення обмежень, встановлених для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності

Порушення обмежень, встановлених для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності, -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 44 ² згідно із
 Законом України від 08.09.2011 р. № 3718-VI;
 у редакції Закону України
 від 05.07.2012 р. № 5065-VI)

(зміни до статті 44 2, передбачені підпунктом 2 пункту 1 розділу І Закону України від 16.10.2012 р. № 5460-VI, не внесені у зв’язку з некоректністю змін)

 

Стаття 45. Ухилення від обстеження і профілактичного лікування осіб, хворих на венеричну хворобу

Ухилення від обстеження осіб, щодо яких є достатні дані про те, що вони хворі на венеричну хворобу, або від лікування осіб, які були у контакті з хворими на венеричну хворобу і потребують профілактичного лікування, продовжуване після попередження, зробленого їм органами охорони здоров’я, —

тягне за собою накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 45 ¹. Порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів

Порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів, порядку контролю за безпекою та якістю донорської крові, її компонентів, препаратів і відповідних консервуючих розчинів, порядку обміну донорською кров’ю, її компонентами і препаратами та вивезення їх за межі України, порядку медичного обстеження донора перед здаванням крові та її компонентів —

тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

(Доповнено статтею 45 ¹ згідно із
 Законом України від 23.12.98 р. № 352-XIV)

Стаття 46. Умисне приховування джерела зараження венеричною хворобою

Умисне приховування хворими на венеричну хворобу джерела зараження та осіб, які були у контакті з цими хворими, —

тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними  згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 46 ¹. Порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення

Порушення вимог режиму радіаційної безпеки у спеціально визначеній зоні радіаційного забруднення, що виражається у проникненні в цю зону без дозволу відповідних органів або самовільному поселенні у ній, або знищенні, пошкодженні чи перенесенні знаків радіаційного забруднення або огорожі зазначеної зони, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь вчинення правопорушення і на посадових осіб — від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь вчинення правопорушення.

(Доповнено статтею 46 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР  від 19.01.90 р. № 8711-XI;
із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 28.01.91 р. № 661-XII;
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 у редакції Закону України від 19.04.2007 р. № 966-V)

Стаття 46 ². Порушення встановлених законодавством вимог щодо заняття народною медициною (цілительством)

Порушення встановлених законодавством вимог щодо заняття народною медициною (цілительством) —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 46 ² згідно із
 Законом України від 17.05.2007 року № 1033-V)

Глава 6 
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ВЛАСНІСТЬ

(Назва глави 6 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 25.02.94 р. № 4042-XII)

Стаття 47. Порушення права державної власності на надра

Самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на надра, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із 
 законами України від 19.01.95 р. № 8/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 24.05.2012 р. № 4837-VI)

Стаття 48. Порушення права державної власності на води

Самовільне захоплення водних об’єктів або самовільне водокористування, переуступка права водокористування, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на води, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 49. Порушення права державної власності на ліси

Самовільна переуступка права лісокористування, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на ліси, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 50. Порушення права державної власності на тваринний світ

Самовільна переуступка права користування об’єктами тваринного світу, а також укладення інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на тваринний світ, —

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 51. Дрібне викрадення чужого майна

Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати —

тягне за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п’яти до десяти діб.

Повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, —

тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.

Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 27.06.86 р. № 2444-XI;
 законами України від 07.07.92 р. № 2547-XII,
 від 30.06.93 р. № 3351-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 31.05.2005 р. № 2598-IV;
 у редакції законів України від 02.06.2005 р. № 2635-IV,
 від 04.06.2009 р. № 1449-VI)
 

Стаття 51 ¹. Виключена.

(Доповнено статтею 51 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 27.06.86 р. № 2444-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 виключена згідно із Законом
 України від 04.11.2010 р. № 2677-VI)

Стаття 51 ². Порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності

Незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп’ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, —

тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.

(Доповнено статтею 51 ² згідно із
 Законом України від 25.02.94 р. № 4042-XIII;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 у редакції Закону України від 05.04.2001 р. № 2362-III)

Глава 7
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ПРИРОДИ, ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ, ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

(Назва глави у редакції Закону України
 від 09.09.2010 р. № 2518-VI)

Стаття 52. Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель

Псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур’янами —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 03.02.93 р. № 2977-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 19.11.97 р. № 650/97-ВР,
від 15.04.2008 р. № 271-VI,
від 21.01.2010 р. № 1825-VI)

Стаття 53. Порушення правил використання земель

Використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 03.02.93 р. № 2977-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 15.04.2008 р. № 271-VI)

Стаття 53 ¹. Самовільне зайняття земельної ділянки

Самовільне зайняття земельної ділянки —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 53 ¹ згідно із
 Законом України від 03.02.93 р. № 2977-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 11.01.2007 р. № 578-V)

Стаття 53 ². Перекручення або приховування даних державного земельного кадастру

Перекручення даних державного земельного кадастру, а також приховування інформації про стан земель, розміри, кількість земельних ділянок, наявність земель запасу або резервного фонду —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 53 ² згідно із
 Законом України від 03.02.93 р. № 2977-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
у редакції Закону України
 від 15.04.2008 р. № 271-VI)

Стаття 53 ³. Зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу

Зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 53 ³ згідно із
 Законом України від 15.04.2008 р. № 271-VI)

Стаття 53 ⁴. Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель

Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 53 ⁴ згідно із
 Законом України від 05.11.2009 р. № 1708-VI)

Стаття 53 ⁵. Порушення строку погодження (відмови у погодженні) документації із землеустрою

Порушення посадовою особою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування встановленого законодавством строку погодження (відмови у погодженні) документації із землеустрою -

тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене посадовою особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 53 ⁵ згідно із
 Законом України від 16.06.2011 р. № 3521-VI;
 у редакції Закону України
 від 02.07.2013 р. № 366-VII)

Стаття 53 ⁶. Порушення законодавства про Державний земельний кадастр

Порушення встановлених законом строків внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей, вимагання не передбачених законом документів для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та для надання таких відомостей, -

тягнуть за собою накладення штрафу на державних кадастрових реєстраторів від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі діяння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 53 ⁶ згідно із
 Законом України від 07.07.2011 р. № 3613-VI)

Стаття 54. Порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням

Порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Непроведення рекультивації порушених земель —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 03.02.93 р. № 2977-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
у редакції Закону України
 від 15.04.2008 р. № 271-VI)

Стаття 55. Порушення правил землеустрою

Відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 03.02.93 р. № 2977-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
у редакції законів України
 від 15.04.2008 р. № 271-VI,
 від 04.06.2009 р. № 1443-VI)

Стаття 56. Знищення межових знаків

Знищення громадянами межових знаків меж землекористувань —

тягне за собою накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 03.02.93 р. № 2977-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 15.04.2008 р. № 271-VI)

Стаття 57. Порушення вимог щодо охорони надр

Самовільна забудова площ залягання корисних копалин, невиконання правил охорони надр і вимог щодо охорони довкілля, будівель і споруд від шкідливого впливу робіт, зв’язаних з користуванням надрами, знищення або пошкодження спостережних режимних свердловин на підземні води, а також маркшейдерських і геодезичних знаків —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вибіркова відробка багатих ділянок родовищ, яка призводить до необгрунтованих втрат балансових запасів корисних копалин, наднормативні втрати і наднормативне розубожування корисних копалин при видобуванні, псування родовищ корисних копалин та інші порушення вимог раціонального використання їх запасів —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Втрата маркшейдерської документації, невиконання вимог щодо приведення гірничих виробок і бурових свердловин, які ліквідуються або консервуються, в стан, що забезпечує безпеку населення, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і бурових свердловин на час консервації —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, якщо це не пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах,

- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та фізичних осіб від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 19.01.95 р. № 8/95-ВР,
від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 08.09.2005 р. № 2851-IV,
від 05.11.2009 р. № 1708-VI,
 від 19.10.2010 р. № 2608-VI)

Стаття 58. Порушення правил і вимог проведення робіт по геологічному вивченню надр

Порушення правил і вимог проведення робіт по геологічному вивченню надр, яке може призвести чи призвело до недостовірної оцінки розвіданих запасів корисних копалин або умов для будівництва та експлуатації підприємств по видобуванню корисних копалин, а також підземних споруд, не зв’язаних з видобуванням корисних копалин, втрата геологічної документації, дублікатів проб корисних копалин і керна, необхідних при дальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 19.01.95 р. № 8/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 24.05.2012 р. № 4837-VI)

Стаття 59. Порушення правил охорони водних ресурсів

Забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозаборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію грунтів та інші шкідливі явища, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об’єктів без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 59 ¹. Порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення

Забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти п’яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проведення навантажувальних та розвантажувальних робіт, що можуть призвести до забруднення територіальних і внутрішніх морських вод, без дозволу органів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, якщо одержання такого дозволу передбачено законодавством України, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неповідомлення адміністрації найближчого порту України про проведене внаслідок крайньої необхідності без належного на те дозволу скидання у море шкідливих речовин з судна або іншого плавучого засобу, повітряного судна, платформи чи іншої штучно спорудженої у морі конструкції, а у випадках скидання з метою поховання — і органу, який видає дозволи на таке скидання, одразу після здійснення або в ході здійснення такого скидання —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб судна або іншого плавучого засобу від сорока до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 59 ¹ згідно із
Законом України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 60. Порушення правил водокористування

Забір води з порушенням планів водокористування, самовільне проведення гідротехнічних робіт, безгосподарне використання води (добутої або відведеної з водних об’єктів), порушення правил ведення первинного обліку кількості вод, що забираються з водних об’єктів і скидаються до них, та визначення якості вод, що скидаються, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 61. Пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації

Пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення правил експлуатації водогосподарських споруд і пристроїв —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 62. Невиконання обов’язків по реєстрації в суднових документах операцій з шкідливими речовинами і сумішами

Невиконання капітаном або іншими особами командного складу судна чи іншого плавучого засобу передбачених чинним законодавством обов’язків по реєстрації в суднових документах операцій з речовинами, шкідливими для здоров’я людей або для живих ресурсів моря, чи сумішами, які містять такі речовини понад установлені норми, внесення зазначеними особами до суднових документів неправильних записів про ці операції або незаконне відмовлення пред’явити такі документи відповідним посадовим особам —

тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 63. Незаконне використання земель державного лісового фонду

Використання ділянок земель державного лісового фонду для розкорчовування, спорудження будівель, переробки деревини, влаштування складів і т. ін. без належного дозволу на використання цих ділянок —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від дев’яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 03.02.93 р. № 2977-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР) 

Стаття 64. Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці

Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці —

тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 65. Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка

Незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення,-

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 65 ¹. Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень

Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об’єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від семи до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 65 ¹ згідно із
 Законом України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із 
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 66. Знищення або пошкодження підросту в лісах

Знищення або пошкодження підросту в лісах —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 67. Здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку

Здійснення лісових користувань не у відповідності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 68. Порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини, вимог з охорони пралісів, квазіпралісів та природних лісів

Порушення правил та інструкцій по відновленню, поліпшенню стану і породного складу лісів, підвищенню їх продуктивності, а також по використанню ресурсів спілої деревини -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог з охорони пралісів, квазіпралісів, природних лісів, а саме: випасання худоби, промислова заготівля недеревинних лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та служби лісової охорони) -

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
у редакції Закону України
 від 23.05.2017 р. № 2063-VIII)

Стаття 69. Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду

Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 70. Самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід

Самовільне сінокосіння і пасіння худоби в лісах і на землях державного лісового фонду, не вкритих лісом, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і т. ін. на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Збирання дикорослих плодів, горіхів, ягід і т. ін. з порушенням установлених строків їх збирання —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 71. Введення в експлуатацію виробничих об’єктів без обладнання, що запобігає шкідливому впливу на ліси

Введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, транспортних шляхів, магістральних трубопроводів, комунальних та інших об’єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає шкідливому впливу на стан і відтворення лісів, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 19.11.97 р. № 650/97-ВР,
від 07.02.2017 р. № 1829-VIII)

Стаття 72. Пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками

Пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, промисловими і комунально-побутовими викидами, відходами і покидьками, що спричиняє його усихання чи захворювання, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 19.11.97 р. № 650/97-ВР,
 від 16.06.2011 р. № 3532-VI)

Стаття 73. Засмічення лісів відходами

Засмічення лісів відходами —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 14.12.99 р. № 1288-XIV,
 від 16.06.2011 р. № 3532-VI,
від 07.02.2017 р. № 1829-VIII)

Стаття 74. Знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях державного лісового фонду

Знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях державного лісового фонду —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 75. Знищення або пошкодження відмежувальних знаків у лісах

Знищення або пошкодження відмежувальних знаків у лісах —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 76. Знищення корисної для лісу фауни

Знищення корисної для лісу фауни —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 77. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах

Порушення вимог пожежної безпеки в лісах —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятнадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від тридцяти п’яти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 07.02.2017 р. № 1829-VIII)

Стаття 77 ¹. Самовільне випалювання рослинності або її залишків

Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, заходів щодо своєчасного їх гасіння —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 77 ¹ згідно із
 Законом України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 20.02.2003 р. № 552-IV,
від 16.12.2004 р. № 2250-IV,
від 05.11.2009 р. № 1708-VI)

Стаття 78. Порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на неї фізичних та біологічних факторів

Викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об’єктів —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевищення гранично допустимих рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря або вплив фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у випадках, коли необхідність одержання такого дозволу передбачена законодавством, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 24.10.2002 р. № 198-IV)

Стаття 78 ¹. Порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ

Порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях, —

тягне за собою накладення штрафу від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 78 ¹ згідно із
 Законом України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 79. Недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію і експлуатації підприємств і споруд

Введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об’єктів, які не відповідають вимогам щодо охорони атмосферного повітря, —

тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення правил експлуатації, а також невикористання встановлених споруд, устаткування, апаратури для очищення і контролю викидів в атмосферу —

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 79 ¹. Виключена.

(Доповнено статтею 79 ¹ згідно із
Законом України від 14.10.94 р. № 209/94-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 виключена згідно із Законом
 України від 22.12.2011 р. № 4220-VI)

Стаття 80. Випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах

Випуск в експлуатацію автомобілів, літаків, суден та інших пересувних засобів і установок, у яких вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, а також рівень впливу фізичних факторів, здійснюваного ними під час роботи, перевищують установлені нормативи, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян — суб’єктів господарської діяльності в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.07.91 р. № 1369-XII;
законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2350-III,
 від 24.10.2002 р. № 198-IV,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 81. Експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах

Експлуатація громадянами автомототранспортних та інших пересувних засобів і установок, у яких вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, а також рівень впливу фізичних факторів, здійснюваного ними під час роботи, перевищують установлені нормативи, —

тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.07.91 р. № 1369-XII;
законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2350-III,
 від 24.10.2002 р. № 198-IV,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 82. Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення

Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 14.12.99 р. № 1288-XIV;
у редакції Закону України
 від 21.01.2010 р. № 1825-VI)

Стаття 82 ¹. Порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання чи подання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів

Порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання чи подання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів з порушенням встановлених строків, а так само порядку подання такої звітності —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 82 ¹ згідно із
 Законом України від 14.12.99 р. № 1288-XIV)

Стаття 82 ². Виробництво продукції з відходів чи з їх використанням без відповідної нормативно-технічної та технологічної документації

Виробництво продукції (крім дослідних зразків) з відходів чи з їх використанням без відповідної нормативно-технічної та технологічної документації, погодженої в установленому порядку, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 82 ² згідно із
 Законом України від 14.12.99 р. № 1288-XIV)

Стаття 82 ³. Приховування, перекручення або відмова від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і зверненнями громадян та їх об’єднань щодо безпеки утворення відходів та поводження з ними

Приховування, перекручення або відмова від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і зверненнями громадян та їх об’єднань щодо безпеки утворення відходів та поводження з ними, в тому числі про їх аварійні скиди та відповідні наслідки, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 82 ³ згідно із
 Законом України від 14.12.99 р. № 1288-XIV)

Стаття 82 ⁴. Змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу

Змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 82 ⁴ згідно із
 Законом України від 14.12.99 р. № 1288-XIV;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. № 5456-VI)

Стаття 82 ⁵. Порушення правил передачі відходів

Передача відходів з порушенням установлених правил на зберігання, оброблення або видалення підприємствам чи організаціям, що не мають відповідного дозволу на проведення цих операцій, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 82 ⁵ згідно із
 Законом України від 14.12.99 р. № 1288-XIV)

Стаття 82 ⁶. Порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів

Порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шлакосховищ, золовідвалів тощо) —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

(Доповнено статтею 82 ⁶ згідно із
 Законом України від 14.12.99 р. № 1288-XIV)

Стаття 82 ⁷. Порушення вимог законодавства у сфері хімічних джерел струму

Порушення порядку обліку придбання та експлуатації хімічних джерел струму або порядку обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ненадання в установленому порядку інформації або надання неправдивої інформації щодо обсягів придбання та експлуатації нових хімічних джерел струму, обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Непередача в установленому порядку відпрацьованих небезпечних хімічних джерел струму ємністю 7 А/год та більше на утилізацію підприємствам, що здійснюють діяльність із заготівлі та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 82 ⁷ згідно із
 Законом України від 23.02.2006 р. № 3503-IV;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 19.10.2010 р. № 2608-VI)

Стаття 82 ⁸. Захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів

Захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від вісімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 82 ⁸ згідно із
 Законом України від 02.10.2012 р. № 5402-VI)

Стаття 83. Порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів

Порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 83 ¹. Порушення законодавства про захист рослин

Порушення законодавства про захист рослин:

1) поширення шкідливих організмів внаслідок порушення технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення;

2) екологічно не обгрунтоване здійснення захисту рослин;

3) неповідомлення (приховування) або надання неправдивої інформації про загрозу посівам, деревним насадженням, іншій рослинності відкритого та закритого грунту, а також продукції рослинного походження від шкідливих організмів;

4) завезення на територію України та реалізація засобів захисту рослин, а також речовин і сировини для їх виготовлення, що не пройшли державних випробувань і реєстрації;

5) ухилення від пред’явлення або непред’явлення засобів захисту рослин для проведення їх огляду, дослідження;

6) недодержання вимог нормативно-правових актів з питань захисту рослин, що призвело до пошкодження, погіршення стану рослин та якості продукції рослинного походження, а також забруднення довкілля, —

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від десяти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 83 ¹ згідно із
 Законом України від 11.01.2000 р. № 1368-XIV;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 14.03.2007 р. № 736-V)

Стаття 84. Виключена.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.07.91 р. № 1369-XII;
 Законом України від 23.12.93 р. № 3785-XII;
 виключена згідно із Законом України
 від 06.03.96 р. № 81/96-ВР)

Стаття 85. Порушення правил використання об’єктів тваринного світу

Порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування —

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від шести до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від тридцяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від шістдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об’єктів тваринного світу чи без такої або позбавлення права полювання на строк до трьох років з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об’єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб — від дев’яноста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об’єктів тваринного світу чи без такої.

Порушення правил рибальства —

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб — від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

Порушення правил здійснення інших видів спеціального використання об’єктів тваринного світу —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об’єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб — від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об’єктів тваринного світу чи без такої.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 11.07.2003 р. № 1122-IV,
від 21.01.2010 р. № 1827-VI)

Стаття 85 ¹. Виготовлення, збут, зберігання чи реклама заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу

Виготовлення, збут чи зберігання заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу, а також збут незаконно добутої продукції —

тягнуть за собою накладення штрафу від дев’яти до двадцяти одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з конфіскацією цих знарядь, матеріалів та засобів для їх виготовлення.

Реклама, а так само будь-яка інша діяльність з рекламування чи розповсюдження заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного або рослинного світу

- тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб рекламодавця або розповсюджувача реклами — від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 85 ¹ згідно із
 Законом України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 21.01.2010 р. № 1827-VI,
 від 23.09.2010 р. № 2558-VI,
від 09.04.2015 р. № 322-VIII)

Стаття 86. Виключена. 

(У редакції Указу Президії Верховної Ради
 Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
 виключена згідно із Законом України
 від 06.03.96 р. № 81/96-ВР)

Стаття 86 ¹. Експлуатація на водних об’єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням

Експлуатація на водних об’єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням, якщо його наявність передбачена відповідними нормативами, або з неефективно працюючим рибозахисним обладнанням —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 86 ¹ згідно із
 Законом України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 87. Порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин

Порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невжиття заходів щодо запобігання загибелі диких тварин, погіршенню середовища їх перебування та умов міграції або добування диких тварин, які зазнають лиха, —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 07.02.2017 р. № 1832-VIII)

Стаття 88. Незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об’єктів тваринного і рослинного світу

Незаконне вивезення з України або ввезення на її територію об’єктів тваринного і рослинного світу, в тому числі зоологічних і ботанічних колекцій, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих об’єктів або без такої і на посадових осіб — від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих об’єктів або без такої.

Ті самі дії щодо видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України або охорона і використання яких регулюються відповідними міжнародними договорами України, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих об’єктів або без такої і на посадових осіб — від сімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих об’єктів чи без такої.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
  від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 07.02.2017 р. № 1832-VIII)

Стаття 88 ¹. Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах

Порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об’єктів тваринного або рослинного світу

- тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.

Ті самі дії, вчинені щодо об’єктів тваринного або рослинного світу, які перебували в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, занесених до Червоної книги України, або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України,

- тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу.

Порушення правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах

- тягне за собою накладення штрафу від трьох до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу чи без такої.

(Доповнено статтею 88 ¹ згідно із
 Законом України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 21.01.2010 р. № 1827-VI,
від 09.04.2015 р. № 322-VIII)

Стаття 88 ². Порушення правил створення, поповнення, зберігання, використання або державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій та торгівлі ними

Порушення правил створення, поповнення, зберігання, використання або державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій та торгівлі ними —

тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією колекції чи без такої.

(Доповнено статтею 88 ² згідно із
 Законом України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 07.02.2017 р. № 1832-VIII)

Стаття 89. Жорстоке поводження з тваринами

Жорстоке поводження з тваринами — знущання над тваринами, завдання побоїв або вчинення інших насильницьких дій, що завдали тварині фізичного болю, страждань і не спричинили тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, у тому числі порушення правил утримання тварин, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Ті самі дії, вчинені стосовно двох і більше тварин, або групою осіб, або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, пропаганда жорстокого поводження з тваринами -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Насильницькі дії стосовно тварин, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 21.01.2010 р. № 1827-VI;
у редакції Закону України
 від 22.06.2017 р. № 2120-VIII)

Стаття 90. Порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України

Погіршення, знищення середовища перебування (зростання) тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України, знищення, незаконне або з порушенням встановленого порядку вилучення їх з природного середовища, а також порушення умов утримання (вирощування) тварин і рослин цих видів у ботанічних садах, дендрологічних та зоологічних парках, інших спеціально створених штучних умовах, що призвело до їх загибелі, каліцтва (пошкодження), —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого і на посадових осіб — від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 11.07.2003 р. № 1122-IV,
від 07.02.2017 р. № 1829-VIII)

Стаття 90 ¹. Невиконання правил і норм у процесі створення, виробництва, зберігання, транспортування, використання, знешкодження, ліквідації, захоронення мікроорганізмів, біологічно активних речовин та інших продуктів біотехнологій

Невиконання правил і норм у процесі створення нових штамів мікроорганізмів, біологічно активних речовин та інших продуктів біотехнологій —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання правил і норм екологічної безпеки у процесі виробництва, зберігання, транспортування, використання, знешкодження, ліквідації, захоронення мікроорганізмів, біологічно активних речовин та інших продуктів біотехнологій —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 90 ¹ згідно із
 Законом України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 91. Порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду

Здійснення в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об’єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об’єкти природно-заповідного фонду —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев’яти до двадцяти чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої і на посадових осіб — від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 21.01.2010 р. № 1827-VI)

Стаття 91 ¹. Невиконання вимог екологічної безпеки у процесі впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технологій і систем, речовин і матеріалів

Впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технологій і систем, речовин і матеріалів, що не відповідають встановленим нормативам екологічної безпеки та іншим вимогам щодо охорони довкілля, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 91 ¹ згідно із
 Законом України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 91 ². Перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів

Перевищення затверджених лімітів та нормативів використання природних ресурсів —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від дев’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 91 ² згідно із
 Законом України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 21.01.2010 р. № 1827-VI)

Стаття 91 ³. Приховування перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів

Приховування перевищення встановлених лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 91 ³ згідно із
 Законом України від 14.12.99 р. № 1288-XIV)

Стаття 91 ⁴. Відмова від надання чи несвоєчасне надання екологічної інформації

Відмова від надання чи несвоєчасне надання за запитами повної та достовірної екологічної інформації, передбаченої законодавством, —

тягне за собою накладення штрафу на службових та посадових осіб від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 91 ⁴ згідно із
 Законом України від 28.11.2002 р. № 254-IV)

Стаття 91 ⁵. Порушення вимог законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля

Надання завідомо неправдивих чи неповних відомостей про вплив на довкілля планованої діяльності, порушення встановлених законодавством вимог щодо здійснення оцінки впливу на довкілля, у тому числі порядку інформування громадськості та порядку проведення громадського обговорення і врахування його результатів, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням ресурсів корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження — до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 91 ⁵ згідно із
 Законом України від 23.05.2017 р. № 2059-VIII,
який вводиться в дію з 18.12.2017 р.)

Стаття 92. Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини

Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини:

ухилення від підписання охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини;

порушення режиму використання пам’ятки культурної спадщини;

порушення режиму історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території;

проведення ремонтних, реставраційних, реабілітаційних робіт на пам’ятці культурної спадщини, зміна призначення пам’ятки культурної спадщини, її частин та елементів, здійснення написів, позначок на ній, на її території та в її охоронній зоні без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини;

ухилення від передачі в установленому порядку знайдених під час археологічних розвідок, розкопок рухомих предметів, пов’язаних з нерухомими об’єктами культурної спадщини, на постійне зберігання до музеїв (державних фондосховищ), у яких зберігаються музейні предмети і музейні колекції, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 у редакції Закону України
 від 09.09.2010 р. № 2518-VI)

Стаття 92 ¹. Порушення законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи

Недбале зберігання, псування, незаконне знищення, приховування, незаконна передача іншій особі архівних документів, порушення порядку щодо доступу до зазначених документів, а також неповідомлення державної архівної установи про наявні архівні документи в разі виникнення загрози знищення або значного погіршення їх стану —

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від семи до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від десяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 92 ¹ згідно із
 Законом України від 13.12.2001 р. № 2888-III;
 із змінами, внесеними згідно із Законом
 України від 22.12.2006 р. № 534-V)

Глава 8 
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ В ПРОМИСЛОВОСТІ, БУДІВНИЦТВІ ТА У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ

(Назва глави із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.06.2001 р. № 2550-III)

Стаття 93. Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості

Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, —

тягне за собою накладення штрафу на працівників від чотирьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності — від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 19.01.95 р. № 8/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 24.05.2012 р. № 4837-VI)

Стаття 94. Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості

Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, —

тягне за собою накладення штрафу на працівників від чотирьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності — від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 19.01.95 р. № 8/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 24.05.2012 р. № 4837-VI)

Стаття 95. Порушення правил і норм ядерної та радіаційної безпеки

Порушення посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності правил і норм ядерної та радіаційної безпеки —

тягне за собою накладення штрафу від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 19.01.95 р. № 8/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 у редакції Закону України від 18.11.2003 р. № 1284-IV)

Стаття 95 ¹. Порушення вимог нормативно-правових актів та нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання

Порушення вимог нормативно-правових актів та нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання суб’єктів електроенергетики, суб’єктів відносин у сфері теплопостачання та споживачів електричної енергії -

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, попередження або накладення штрафу на працівників від одного до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, накладення штрафу на посадових осіб від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 95 ¹ згідно із
 Законом України від 31.05.2005 р. № 2598-IV;
 у редакції Закону України
 від 06.10.2011 р. № 3830-VI)

Стаття 96. Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва

Порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів чи споруд -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб — від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб — від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, якщо подання такого повідомлення є обов’язковим, а також наведення недостовірних даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), -

тягне за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачене частиною шостою цієї статті, вчинене щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), -

тягне за собою накладення штрафу від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Експлуатація об’єктів, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Експлуатація об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Експлуатація об’єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних в акті готовності об’єкта до експлуатації, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), -

тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачені частиною десятою цієї статті, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), -

тягнуть за собою накладення штрафу від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно з вимогами законодавства, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду, якщо такий нагляд є обов’язковим згідно з вимогами законодавства, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації, якщо подання такої інформації є обов’язковим, -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
  законами України від 14.10.94 р. № 209/94-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 16.09.2008 р. № 509-VI,
від 18.12.2008 р. № 692-VI,
від 25.12.2008 р. № 800-VI,
від 05.11.2009 р. № 1704-VI,
 від 22.12.2011 р. № 4220-VI,
 від 20.11.2012 р. № 5496-VI,
від 09.04.2015 р. № 320-VIII;
у редакції Закону України
 від 17.01.2017 р. № 1817-VIII)

Стаття 96 ¹. Порушення законодавства під час планування і забудови територій

Передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об’єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об’єкта -

тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від однієї тисячі п’ятисот до однієї тисячі семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення строків надання замовникові містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки, вимагання у замовника документів, не передбачених законодавством, надання таких документів з порушенням установленого порядку, містобудівної документації на місцевому рівні, будівельних норм, стандартів і правил, порушення строків надання замовникові висновків (звітів) експертизи проектної та містобудівної документації, надання таких висновків (звітів) з порушенням установленого порядку, а також вимагання під час проведення експертизи документів, не передбачених законодавством, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог закону та строків видачі (відмови у видачі) дозволу на виконання будівельних робіт, реєстрації (повернення) декларації про готовність об’єкта до експлуатації та видачі (відмови у видачі) сертифіката, який видається у разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, вимагання під час реєстрації такої декларації, видачі дозволів і сертифікатів документів, не передбачених законодавством, видача сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, збудованого з порушенням будівельних норм, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами третьою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення авторського нагляду з порушенням вимог законодавства -

тягне за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту (архітектора) від чотирьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення технічного нагляду з порушенням вимог законодавства -

тягне за собою накладення штрафу на особу, яка здійснює технічний нагляд, від чотирьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами шостою або сьомою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту (архітектора), на особу, яка здійснює технічний нагляд, від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання окремих видів робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, відповідальним виконавцем, який згідно із законодавством повинен мати кваліфікаційний сертифікат, без отримання в установленому порядку такого сертифіката -

тягне за собою накладення штрафу на відповідального виконавця від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною дев’ятою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -

тягне за собою накладення штрафу на відповідальних виконавців від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною одинадцятою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов’язковій сертифікації, але не пройшли її, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною тринадцятою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які підлягають обов’язковій сертифікації або показники безпеки яких наводяться в нормативних документах і підлягають підтвердженню відповідності шляхом сертифікації або декларування, але не пройшли їх, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від дев’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною п’ятнадцятою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від однієї тисячі двохсот до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виробництво або виготовлення будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, які не відповідають вимогам державних норм, стандартів або технічним умовам, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьохсот п’ятдесяти до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною сімнадцятою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від шестисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 96 ¹ згідно із
 Законом України від 20.09.2001 р. № 2703-III,
із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 16.09.2008 р. № 509-VI,
від 18.12.2008 р. № 692-VI,
 від 22.12.2011 р. № 4220-VI,
 від 20.11.2012 р. № 5496-VI,
від 09.04.2015 р. № 320-VIII,
від 17.01.2017 р. № 1817-VIII)

Стаття 96 ². Порушення вимог законодавства у сфері енергетичної ефективності будівель

Нерозміщення у доступному для ознайомлення громадян місці витягу з енергетичного сертифіката будівлі у випадках, встановлених законом, -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання замовником термомодернізації письмового повідомлення постачальнику енергії або води про орієнтовний обсяг скорочення споживання енергії або води, зменшення теплового навантаження за видами споживання та зміну температурного графіка системи опалення будівлі, що виникнуть після виконання робіт з термомодернізації, -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 96 ² згідно із
 Законом України від 22.06.2017 р. № 2118-VIII,
 який вводиться в дію з 23.07.2018 р.)

Стаття 97. Виключена.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 12.04.85 р. № 102-XI;
 законами України від 14.10.94 р. № 209/94-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 виключена згідно із Законом
 України від 22.12.2011 р. № 4220-VI,
 враховуючи зміни, внесені
 Законом України від 20.11.2012 р. № 5496-VI)

Стаття 97 ¹. Виключена.

(Доповнено статтею 97 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 12.04.85 р. № 102-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 виключена згідно із Законом України
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 98. Марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів

Марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів, тобто систематичне, без виробничої потреби, недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична пряма втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; використання без дозволу енергопостачальної організації електричної енергії для опалення службових та інших приміщень, а також для не передбаченої виробничим процесом мети; безгосподарне використання електричної енергії для освітлення —

тягне за собою накладення штрафу на керівників, заступників керівників, головних інженерів, головних енергетиків (головних механіків), начальників цехів, керівників адміністративно-господарських служб підприємств, установ і організацій від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд, інженерних об’єктів та під’їздів житлових будинків, яке зумовлює зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за їх експлуатацію, від п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 21.06.2001 р. № 2550-III,
 від 16.03.2007 р. № 760-V)

Стаття 99. Порушення Правил охорони електричних мереж  

Порушення затверджених Кабінетом Міністрів України Правил охорони електричних мереж, що спричинило або могло спричинити перерву в забезпеченні споживачів електричною енергією, пошкодження електричних мереж або заподіяння іншої шкоди, —

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 100. Виключена. 

(Із змінами, внесеними згідно із 
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 виключена згідно із Законом України
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 101. Порушення, зв’язані з використанням газу

Пуск газу на газовикористовуюче обладнання завершених будівництвом, реконструйованих чи розширюваних підприємств без дозволу органів Державної інспекції з енергозбереження або недотримання встановленого режиму споживання газу, або споживання газу в обхід приладів обліку, або самовільне відновлення споживання газу після пломбування засувок постачальником природного газу чи уповноваженою ним юридичною особою —

тягне за собою накладення штрафу на керівників, заступників керівників, головних енергетиків (головних механіків), начальників цехів та служб підприємств, установ і організацій від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

(Із змінами, внесеними згідно із 
законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 21.06.2001 р. № 2550-III,
 від 16.03.2007 р. № 760-V)

Стаття 101 ¹. Недотримання вимог щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів

Недотримання вимог щодо обов’язкового проведення державної експертизи об’єктів з енергозбереження —

тягне за собою накладення штрафу на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності або фізичних осіб — власників об’єктів, які підлягають державній експертизі з енергозбереження, від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Недотримання вимог щодо встановлення норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів або перевищення таких норм, встановлених відповідно до законодавства, —

тягне за собою накладення штрафу на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 101 ¹ згідно із
 Законом України від 21.06.2001 р. № 2550-III;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.03.2007 р. № 760-V)

Стаття 102. Порушення, пов’язані з неефективною експлуатацією паливо- і енерговикористовуючого устаткування

Експлуатація паливо- і енерговикористовуючого устаткування без засобів автоматичного регулювання, або приладів енергетичного контролю, або теплоутилізаційного обладнання, передбачених проектом, або у разі їх несправності —

тягне за собою накладення штрафу на керівників, заступників керівників, головних енергетиків (головних механіків), начальників цехів та служб підприємств, установ і організацій від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 21.06.2001 р. № 2550-III,
 від 16.03.2007 р. № 760-V)

Стаття 103. Непідготовленість до роботи резервного паливного господарства

Непідготовленість до роботи передбаченого для газоспоживаючого підприємства, установи і організації резервного паливного господарства або непідготовленість газовикористовуючих установок до роботи на встановлених резервних видах палива —

тягне за собою попередження або накладення штрафу на керівників, заступників керівників, головних енергетиків (головних механіків), начальників цехів і служб підприємств, установ і організацій від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 103 ¹. Порушення правил користування енергією, водою чи газом

Самовільне використання з корисливою метою електричної, теплової енергії, гарячої чи питної води без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а так само інші порушення правил користування електричною, тепловою енергією, гарячою чи питною водою, а також самовільне використання з корисливою метою газу, порушення правил користування газом у побуті, що не завдало значної шкоди, -

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 103 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 27.06.86 р. № 2444-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 у редакції законів України від 31.05.2005 р. № 2598-IV,
від 22.06.2017 р. № 2119-VIII)

Стаття 103 ². Пошкодження газопроводів при провадженні робіт

Пошкодження газопроводів (крім магістральних) та їх устаткування при провадженні робіт —

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 103 ² згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР  від 12.03.87 р. № 3690-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 103 ³. Порушення вимог щодо комерційного обліку теплової енергії, гарячої та питної води

Приєднання будівель до зовнішніх теплових мереж (крім мереж систем автономного теплопостачання), зовнішніх мереж гарячого водопостачання (крім мереж систем автономного гарячого водопостачання), зовнішніх водопровідних мереж (крім мереж систем автономного водопостачання) без оснащення вузлами обліку будівель і приміщень -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, інше несанкціоноване втручання в роботу вузла комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від двохсот до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Створення перешкод для доступу представника суб’єкта господарювання, який забезпечує експлуатацію та обслуговування відповідних зовнішніх інженерних мереж, виконавця комунальної послуги або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів відповідної комунальної послуги, до вузла комерційного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від двохсот до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 103 ³ згідно із
 Законом України від 22.06.2017 р. № 2119-VIII)

Глава 9 
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ. ПОРУШЕННЯ ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНИХ ПРАВИЛ

Стаття 104. Потрава посівів, зіпсуття або знищення зібраного врожаю сільськогосподарських культур, пошкодження насаджень колективних сільськогосподарських підприємств, інших державних і громадських чи фермерських господарств

Потрава посівів, зіпсуття або знищення зібраного врожаю сільськогосподарських культур, що знаходиться у полі, пошкодження насаджень колективних сільськогосподарських підприємств, інших державних і громадських чи фермерських господарств худобою чи птицею —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторна потрава посівів, зіпсуття або знищення зібраного врожаю сільськогосподарських культур, що знаходиться у полі, повторне пошкодження насаджень худобою чи птицею протягом року після накладення штрафу за таке саме правопорушення —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проїзд по посівах або насадженнях на автомобілі, тракторі, комбайні чи іншій машині —

тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проїзд по посівах або насадженнях на гужовому транспорті —

тягне за собою накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
Верховної Ради Української РСР від 25.11.87 р. № 4982-XI;
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 03.03.2005 р. № 2454-IV)

Стаття 104 ¹. Порушення порядку та умов ведення насінництва та розсадництва

Виробництво, заготівля, пакування, маркування, затарювання, зберігання насіння, садивного матеріалу з метою продажу без додержання методичних і технологічних вимог або реалізація їх без документів про якість, а так само інше введення в обіг насіння, садивного матеріалу з порушенням встановленого порядку —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від семи до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 104 ¹ згідно із
 Законом України від 17.11.99 р. № 1228-XIV;
 у редакції Закону
 України від 17.06.2004 р. № 1805-IV)

Стаття 105. Порушення вимог щодо виконання фітосанітарних заходів

Порушення вимог щодо виконання фітосанітарних заходів —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 25.02.94 р. № 4044-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 у редакції Закону України від 19.04.2007 р. № 956-V)

Стаття 106. Ввезення в Україну, вивезення з України, транзит через її територію, вивезення з карантинних зон або ввезення до них об’єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю

Ввезення в Україну, вивезення з України, транзит через її територію, вивезення з карантинних зон або ввезення до них об’єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від тринадцяти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 25.02.94 р. № 4044-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 у редакції Закону України від 19.04.2007 р. № 956-V)

Стаття 106 ¹. Невжиття заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць їх зберігання та переробки

Невжиття заходів щодо забезпечення встановленого режиму охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць зберігання і переробки врожаю цих культур, а так само невжиття заходів щодо знищення післяжнивних залишків чи відходів виробництва, що містять наркотичні речовини, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невжиття землекористувачами або землевласниками на закріплених за ними земельних ділянках заходів щодо знищення дикорослих конопель чи снотворного маку —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб — від тридцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 106 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 21.08.87 р. № 4452-XI;
із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 15.02.95 р. № 64/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 06.10.2011 р. № 3826-VI)

Стаття 106 ². Незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку чи конопель

Незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості до ста рослин чи конопель у кількості до десяти рослин —

тягнуть за собою накладення штрафу від вісімнадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно вирощуваних наркотиковмісних рослин.

(Доповнено статтею 106 ² згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 21.08.87 р. № 4452-XI;
із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 15.02.95 р. № 64/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
у редакції Закону України від 19.03.2009 р. № 1165-VI)

Стаття 107. Порушення правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог

Порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог, передбачених Законом України «Про ветеринарну медицину», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з епізоотіями, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб — від дев’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 25.02.94 р. № 4045-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 21.05.2009 р. № 1386-VI)

Стаття 107 ¹. Порушення законодавства про племінну справу у тваринництві

Порушення законодавства про племінну справу у тваринництві:

оформлення сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів без урахування даних офіційного обліку продуктивності тварин, офіційної оцінки за типом, результатів генетичної експертизи походження та аномалій тварин, внесення до документів з племінного обліку недостовірних даних, недодержання встановлених технологічних та ветеринарно-санітарних вимог і правил щодо отримання, зберігання та використання племінних (генетичних) ресурсів;

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб — від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб — від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 107 ¹ згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2359-III;
із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 29.06.2010 р. № 2374-VI,
 від 08.12.2015 р. № 867-VIII)

Стаття 107 ². Порушення вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин

Порушення вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин:

неподання для реєстрації даних про ідентифікованих тварин, господарства їх розведення та утримання, переміщення, забій, утилізацію, загибель, падіж тварин;

переміщення тварин без ідентифікаційних документів;

проведення забою, утилізації неідентифікованих та незареєстрованих тварин;

неподання для реєстрації даних про господарства, що здійснюють забій та утилізацію тварин;

неподання для реєстрації даних про господарства, що займаються продажем тварин, наданням послуг зі штучного осіменіння та організацією виставок тварин;

здійснення продажу, проведення виставок і штучного осіменіння неідентифікованих та незареєстрованих тварин -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на фізичних осіб — підприємців, уповноважених осіб — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення Адміністратором Єдиного державного реєстру тварин строків внесення до Єдиного державного реєстру тварин встановлених законом даних щодо тварин або строків оформлення та видачі ідентифікаційних документів тварини -

тягнуть за собою накладення штрафу на уповноважених осіб від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вимагання не передбачених законом даних або документів для внесення до Єдиного державного реєстру тварин -

тягне за собою накладення штрафу на уповноважених осіб від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на фізичних осіб — підприємців, уповноважених осіб — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 107 ² згідно із
 Законом України від 14.08.2014 р. № 1648-VII)

Стаття 108. Грубе порушення механізаторами правил технічної експлуатації сільськогосподарських машин і техніки безпеки

Грубе порушення механізаторами правил технічної експлуатації тракторів, комбайнів, інших самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації —

тягне за собою накладення штрафу від шести до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування зазначеними машинами на строк до одного місяця.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 24.09.2008 р. № 586-VI)

Глава 10 
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ НА ТРАНСПОРТІ, В ГАЛУЗІ ШЛЯХОВОГО ГОСПОДАРСТВА І ЗВ’ЯЗКУ

Стаття 109. Порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на залізничному транспорті

Самовільний проїзд у вантажних поїздах, посадка і висадка під час руху поїзда, проїзд на підніжках і дахах вагонів, самовільне без потреби зупинення поїзда —

тягнуть за собою накладення штрафу від семи до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Пошкодження залізничної колії, захисних лісонасаджень, снігозахисних загороджень та інших колійних об’єктів, споруд і пристроїв сигналізації та зв’язку —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і посадових осіб — від двадцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях —

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення правил проїзду гужовим транспортом і прогону худоби через залізничні колії, випасання худоби поблизу залізничних колій —

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Недодержання встановлених габаритів при навантаженні і вивантаженні вантажів —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підкладання на залізничні колії предметів, які можуть спричинити порушення руху поїздів, —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. № 3282-XI;
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 02.12.2010 р. № 2742-VI)

Стаття 110. Порушення правил користування засобами залізничного транспорту

Пошкодження внутрішнього обладнання пасажирських вагонів, стекол локомотивів і вагонів —

тягне за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Куріння у вагонах (у тому числі в тамбурах) приміських поїздів, у невстановлених для куріння місцях у поїздах місцевого і дальнього сполучення, а також у метрополітенах —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. № 3282-XI;
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 22.09.2005 р. № 2899-IV,
від 11.06.2009 р. № 1512-VI,
 від 02.12.2010 р. № 2742-VI)

Стаття 111. Порушення правил безпеки польотів

Розміщення в районі аеродрому будь-яких знаків і пристроїв, схожих на маркірувальні знаки і пристрої, прийняті для розпізнання аеродромів, або спалювання піротехнічних виробів без дозволу адміністрації аеропорту, аеродрому, або влаштування об’єктів, які сприяють масовому скупченню птахів, небезпечних для польотів повітряних суден, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від шістдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання правил про розміщення нічних і денних маркірувальних знаків або пристроїв на будівлях і спорудах —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від шістдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пошкодження аеродромного устаткування, аеродромних знаків, повітряних суден та їх устаткування —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Прохід або проїзд без належного дозволу по території аеропортів (крім аеровокзалів), аеродромів, об’єктів радіо- і світлозабезпечення польотів —

тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виконання польотів з порушенням нормативно-правових актів, які регулюють діяльність авіації, —

тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2360-III,
Повітряним кодексом України
 від 19.05.2011 р. № 3393-VI)

Стаття 112. Порушення правил поведінки на повітряному судні

Невиконання особами, які перебувають на повітряному судні, розпоряджень командира судна —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від двадцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення правил фотографування, кінозйомки і користування засобами радіозв’язку з борту повітряного судна —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від двадцяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією плівки. 

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
Повітряним кодексом України
 від 19.05.2011 р. № 3393-VI)

Стаття 113. Порушення правил міжнародних польотів

Порушення правил міжнародних польотів —

тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
Повітряним кодексом України
 від 19.05.2011 р. № 3393-VI)

Стаття 114. Порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на морському транспорті

Порушення правил входу суден у порт і виходу їх з порту, руху і стоянки суден у портових водах, а також правил, що забезпечують безпеку пасажирів під час посадки на судна, в путі слідування і під час висадки їх з суден, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проведення без належного дозволу водолазних робіт у портових водах, а також недодержання правил подачі сигналів під час цих робіт —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пошкодження споруд і пристроїв сигналізації та зв’язку —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і посадових осіб — від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. № 3282-XI;
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 115. Порушення правил користування засобами морського транспорту

Пошкодження внутрішнього обладнання суден —

тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Куріння у невстановлених місцях на суднах —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. № 3282-XI;
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 22.09.2005 р. № 2899-IV,
від 11.06.2009 р. № 1512-VI)

Стаття 116. Порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах

Керування судноводіями річковими або маломірними суднами, не зареєстрованими у встановленому порядку, або такими, що не пройшли технічного огляду, або не несуть бортових номерів і позначень, або мають несправності, з якими заборонено їх експлуатацію, або переобладнаними без відповідного дозволу, або з порушенням правил завантаження, норм пасажиромісткості, обмежень по району та умовам плавання —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення судноводіями річкових суден правил руху і стоянки суден у плесі, на рейдах і в портах, буксирування составів і плотів, подачі звукових і світлових сигналів, несення суднових вогнів і знаків, правил навантаження і розвантаження суден, а також пошкодження портових і гідротехнічних споруд та обладнання —

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування судном на строк до одного року.

Перевищення судноводіями маломірних суден установленої швидкості руху, недодержання вимог навігаційних знаків, умисне зупинення або стоянка судна в заборонених місцях, пошкодження гідротехнічних споруд або технічних засобів і знаків судноплавної і навігаційної обстановки, порушення правил маневрування, подачі звукових сигналів, несення бортових вогнів і знаків —

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування маломірним судном на строк до одного року.

Керування річковим або маломірним судном особою, яка не має права керування цим судном, або передача керування таким судном особі, яка не має права керування, —

тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення судноводіями маломірних суден інших правил користування маломірними суднами —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під маломірними суднами у частинах першій, третій, четвертій і п’ятій статті 116, частині другій статті 116 ¹, частині третій статті 116 ², частині першій статті 117, статті 118, частині третій статті 129, частині п’ятій статті 130 цього Кодексу слід розуміти самохідні судна з головними двигунами потужністю менш як 75 к. с. (55 кВт) і несамохідні судна та парусні судна валовою місткістю менш як 80 регістрових тонн (або одиниць), а також моторні судна незалежно від потужності двигунів, але валовою місткістю не більш як 10 регістрових тонн (або одиниць) та несамохідні судна (гребні човни вантажопідйомністю 100 і більше кілограмів, байдарки — 150 і більше кілограмів та надувні судна — 225 і більше кілограмів), що належать громадянам.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. № 3282-XI,
 від 19.05.89 р. № 7542-XI;
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 13.09.2001 р. № 2686-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI)

Стаття 116 ¹. Порушення правил випуску судна в плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа

Випуск (направлення) річкового судна в плавання без документів, що посвідчують належність судна, придатність його до плавання, з неукомплектованим екіпажем, при невідповідності технічного стану судна наявним документам, з порушенням установлених правил завантаження, норм пасажиромісткості, обмежень по району та умовам плавання, а також допуск до керування судном або його механізмами і обладнанням осіб, які не мають відповідного диплома (посвідчення, свідоцтва), —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Випуск у плавання маломірних суден, не зареєстрованих у встановленому порядку, або таких, що не пройшли технічного огляду, або мають несправності, з якими заборонено їх експлуатацію, або переобладнаних без відповідного дозволу, або неукомплектованих спорядженням, а також допуск до керування маломірними суднами осіб, які не мають права керування цими суднами, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за експлуатацію маломірних суден, від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 116 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.05.89 р. № 7542-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 116 ². Порушення правил, що забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах

Проведення без належного дозволу водолазних робіт або недодержання правил подачі сигналів під час цих робіт, порушення порядку влаштування та обладнання запаней і лісових гаваней, влаштування частоколів та інших пристосувань для лову риби в неустановлених для цієї мети місцях без погодження з технічними дільницями шляху —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Знищення, пошкодження, зривання, самовільна перестановка плавучих і берегових засобів навігаційного обладнання, зв’язку і сигналізації, порушення правил тримання, експлуатації і встановленого режиму роботи навігаційного обладнання на мостах, греблях та інших гідротехнічних спорудах, встановлення без належного дозволу (погодження) знаків, споруд, джерел звукових і світлових сигналів, що створюють перешкоди в розпізнанні навігаційних знаків і сигналів, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

(Доповнено статтею 116 ² згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.05.89 р. № 7542-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 116 ³. Порушення правил реєстрації торговельних суден

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення органу реєстрації судна про будь-які зміни відомостей, що підлягають внесенню в установленому порядку до Державного суднового реєстру України або Суднової книги України, протягом двох тижнів з дня цих змін —

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

Ухилення від обов’язкової реєстрації судна —

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 116 ³ згідно із
 Законом України від 13.09.2001 р. № 2686-III)

Стаття 117. Порушення правил користування річковими і маломірними суднами

Порушення правил, що забезпечують безпеку пасажирів під час посадки, в путі слідування і під час висадки їх з річкових і маломірних суден, —

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пошкодження внутрішнього обладнання річкових суден —

тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Куріння у невстановлених місцях на річкових суднах —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. № 3282-XI;
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 22.09.2005 р. № 2899-IV,
від 11.06.2009 р. № 1512-VI)

Стаття 118. Порушення правил утримання баз (споруд) для стоянки маломірних суден

Порушення посадовими особами, відповідальними за технічний стан і правильне користування базами (спорудами) для стоянки маломірних суден, правил утримання баз (споруд) у безпечному для людей і стоянки маломірних суден стані або невжиття заходів для своєчасної заборони чи обмеження експлуатації окремих причалів, пірсів, стоянок, споруд, механізмів і т. ін., коли користування ними загрожує безпеці людей і маломірних суден, а так само незабезпечення ними на базі (споруді) встановленого випускного режиму, експлуатація бази (споруди) без щорічного технічного огляду, допущення стоянки на базі (споруді) не зареєстрованих у встановленому порядку маломірних суден —

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 119. Порушення правил користування засобами автомобільного транспорту та електротранспорту

Пошкодження внутрішнього обладнання та стекол автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів або трамваїв —

тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів або трамваїв —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Куріння в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах або трамваях —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. № 3282-XI;
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 22.09.2005 р. № 2899-IV,
від 11.06.2009 р. № 1512-VI)

Стаття 120. Порушення правил пожежної безпеки на залізничному, морському, річковому і повітряному транспорті

Порушення встановлених на залізничному, морському і річковому транспорті правил пожежної безпеки —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановлених на повітряному транспорті правил пожежної безпеки —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. № 3282-XI;
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 121. Порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами

Керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов’язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою — третьою цієї статті, -

тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п’яти до десяти діб.

Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною шостою цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Під транспортними засобами у статтях 121 — 126, 127 ¹ — 128 ¹, частинах першій і другій статті 129, частинах першій — четвертій статті 130, статтях 132 ¹, 133 ¹, 133 ², 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
 від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2350-III,
 від 16.12.2004 р. № 2251-IV,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 05.07.2011 р. № 3565-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 121 ¹. Експлуатація водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах

Експлуатація водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені, —

тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 121 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР  від 29.07.91 р. № 1369-XII;
із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 02.06.95 р. № 210/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 21.09.2000 р. № 1981-III,
 від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 121 ². Порушення правил перевезення пасажирів при наданні послуг з перевезення пасажирів

Перевезення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, пасажирів понад максимальну кількість, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також перевезення водіями транспортних засобів, що здійснюють міжміські чи міжнародні перевезення, пасажирів, кількість яких перевищує кількість місць для сидіння, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, —

тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, правил зупинки під час здійснення посадки (висадки) пасажирів —

тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевезення пасажирів на автобусному маршруті протяжністю понад п’ятсот кілометрів одним водієм —

тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 121 ² згідно із
 Законом України від 24.09.2008 р. № 586-VI;
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 122. Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху

Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п’ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю» -

тягнуть за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Суб’єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент його вчинення, а в разі вчинення передбачених частинами першою — третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмежень швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки і стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, — юридична або фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2350-III,
 від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 17.03.2011 р. № 3163-VI,
 від 23.02.2012 р. № 4438-VI,
 від 16.01.2014 р. № 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. № 732-VII;
із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 23.02.2014 р. № 767-VII,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII,
від 22.06.2017 р. № 2109-VIII)

Стаття 122 ¹. Виключена.

(Доповнено статтею 122 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР  від 19.05.89 р. № 7542-XI;
із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
виключена згідно із Законом України
 від 24.09.2008 р. № 586-VI)

Стаття 122 ². Невиконання водіями вимог про зупинку

Невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів — вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, —

тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

(Доповнено статтею 122 ² згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.07.91 р. № 1369-XII;
із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 05.04.2001 р. № 2350-III,
 від 15.05.2003 р. № 743-IV,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 122 ³. Виключена.

(Доповнено статтею 122 ³ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР  від 29.07.91 р. № 1369-XII;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII;
від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 15.05.2003 р. № 743-IV;
виключена згідно із Законом України
 від 24.09.2008 р. № 586-VI)

Стаття 122 ⁴. Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, —

тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.

(Доповнено статтею 122 ⁴ згідно із
 Законом України від 24.09.2008 р. № 586-VI;
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 122 ⁵. Порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв

Порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Примітка. Під спеціальним світловим сигнальним пристроєм слід розуміти світловий пристрій, що має змінну частоту світлових імпульсів та який дозволяється встановлювати тільки на оперативні або спеціальні транспортні засоби.

Під спеціальним звуковим сигнальним пристроєм слід розуміти звуковий пристрій, що має змінну основну частоту (за винятком охоронної сигналізації) та який дозволяється встановлювати тільки на оперативні транспортні засоби.

(Доповнено статтею 122 ⁵ згідно із
 Законом України від 24.09.2008 р. № 586-VI;
із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 07.12.2011 р. № 4082-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 123. Порушення правил руху через залізничні переїзди

Порушення правил руху через залізничний переїзд, крім порушень, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В’їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу у його власника чи без такого або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року з оплатним вилученням транспортного засобу у його власника чи без такого або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб з оплатним вилученням транспортного засобу у його власника чи без такого.

Порушення, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене під час надання послуг з перевезення пасажирів або під час перевезення небезпечних вантажів, -

тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до трьох років з оплатним вилученням транспортного засобу у його власника чи без такого або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб з оплатним вилученням транспортного засобу у його власника чи без такого.

Примітка. Суб’єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент його вчинення, а в разі вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, — юридична або фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. № 3282-XI,
 від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2350-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 07.06.2012 р. № 4950-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 124. Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, —

тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Примітка. Особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
 від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2350-III,
 від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 17.02.2011 р. № 3045-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 124 ¹. Ненадання транспортних засобів поліцейським та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України

Ненадання посадовими особами підприємств, установ, організацій і громадянами транспортних засобів, що їм належать, поліцейським та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у встановлених законом невідкладних випадках —

тягне за собою накладення штрафу в розмірі чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 124 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР  від 29.07.91 р. № 1369-XII;
із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2350-III,
 від 15.05.2003 р. № 743-IV,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 124 ². Виключена.

(Доповнено статтею 124 ² згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.07.91 р. № 1369-XII;
 виключена згідно з Указом Президії Верховної
 Ради Української РСР від 15.11.91 р. № 1818-XII)

Стаття 125. Інші порушення правил дорожнього руху

Інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121 — 128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, —

тягнуть за собою попередження.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XIІ,
 від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 07.07.92 р. № 2547-XII,
 від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2350-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI)

Стаття 126. Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки

Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред’явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, —

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, —

тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка: Положення частин першої та другої цієї статті не застосовуються до осіб, які у встановленому порядку навчаються водінню транспортного засобу.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
 від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2350-III
 від 01.07.2004 р. № 1961-IV,
 від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 17.03.2011 р. № 3163-VI,
 від 05.07.2011 р. № 3565-VI,
 від 16.01.2014 р. № 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. № 732-VII,
 від 23.02.2014 р. № 767-VII,
від 02.03.2015 р. № 222-VIII,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 127. Порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом, і погоничами тварин

Непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху —

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення правил дорожнього руху особами, які керують велосипедами, гужовим транспортом, і погоничами тварин, —

тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі порушення, вчинені особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, які перебувають у стані сп’яніння, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення, передбачені частиною першою або другою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, —

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2350-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 127 ¹. Порушення порядку видачі документа про технічну справність транспортного засобу та порядку видачі спеціального знака державного зразка про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Видача документа про технічну справність транспортного засобу, що підлягає обов’язковому технічному контролю, з порушенням порядку проведення перевірки технічного стану такого транспортного засобу -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Видача документа про технічну справність транспортного засобу, що підлягає обов’язковому технічному контролю, без проведення перевірки його технічного стану -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Видача спеціального знака державного зразка з порушенням встановленого Законом порядку укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов’язковому технічному контролю, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 127 ¹ згідно із
 Законом України від 24.09.2008 р. № 586-VI;
із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 05.07.2011 р. № 3565-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 128. Випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, передбачених законодавством

Випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан, обладнання або комплектність яких не відповідає вимогам правил і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, технічної експлуатації, переобладнаних без відповідного погодження, не зареєстрованих у встановленому порядку, таких, що не пройшли обов’язкового технічного контролю або без поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), без проходження щозмінного медичного огляду та контролю технічного стану, а також направлення в рейс одного водія при здійсненні пасажирських перевезень на автобусному маршруті протяжністю понад п’ятсот кілометрів —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, громадян — суб’єктів господарської діяльності в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, громадян — суб’єктів господарської діяльності в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 05.07.2011 р. № 3565-VI,
від 02.03.2015 р. № 222-VIII,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 128 ¹. Порушення або невиконання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху

Порушення або невиконання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності під час виготовлення та ремонту транспортних засобів і деталей до них або встановлення на них інших предметів додаткового обладнання, не передбаченого конструкцією транспортного засобу, а також під час будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів і дорожніх споруд —

тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, —

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 128 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.07.91 р. № 1369-XII;
із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2350-III,
 від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 129. Допуск до керування транспортними засобами або суднами водіїв чи судноводіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або осіб, які не мають права керування транспортним засобом

Допуск до керування транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, або у хворобливому стані, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або таких, що не пройшли у встановлений строк медичного огляду, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, громадян — суб’єктів господарської діяльності в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Допуск до керування транспортним засобом особи, яка не має права на керування транспортним засобом, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, громадян — суб’єктів господарської діяльності в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Допуск до керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за експлуатацію суден, в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
 від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 130. Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, —

тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб — накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб — накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -

тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років і на інших осіб — накладення штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, —

тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Керування річковими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, —

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування всіма видами плавучих засобів на строк від одного до трьох років, або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.

Дії, передбачені частиною п’ятою цієї статті, вчинені особами, які не мають права керування річковими або маломірними суднами, —

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
 від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 19.11.2013 р. № 693-VII,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII,
від 07.07.2016 р. № 1446-VIII)

Стаття 131. Виключена.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
 від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
виключена згідно із Законом України
 від 24.09.2008 р. № 586-VI)

Стаття 132. Виключена.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 27.06.86 р. № 2444-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2350-III;
виключена згідно із Законом України
 від 24.09.2008 р. № 586-VI)

Стаття 132 ¹. Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами

Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами —

тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян — суб’єктів господарської діяльності — у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 132 ¹ згідно із
 Законом України від 24.09.2008 р. № 586-VI;
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 133. Порушення правил перевезення небезпечних речовин і предметів на транспорті 

Порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів ручною кладдю на залізничному транспорті —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів на морському і річковому транспорті —

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів на повітряному транспорті —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з оплатним вилученням або конфіскацією зазначених речовин і предметів або без таких, і на посадових осіб — від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частину четверту виключено. 

Провезення в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах або трамваях, а також здача в багаж чи в камеру схову на автомобільному транспорті небезпечних речовин або предметів —

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перелік небезпечних речовин або предметів визначається правилами перевезення, діючими на відповідних видах транспорту.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. № 3282-XI;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2350-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI)

Стаття 133 ¹. Порушення правил надання послуг та вимог безпеки при наданні послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом

Здійснення регулярних перевезень пасажирів на постійних маршрутах без укладення договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом або без паспорта маршруту -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення правил надання послуг з перевезення організованих груп дітей або туристів -

тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів у розмірі тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відхилення від визначеного маршруту руху автобуса або маршрутного таксомотора, незаїзд на автостанцію (автовокзал), якщо такий заїзд передбачений розкладом руху автобуса або маршрутного таксомотора, -

тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення перевезень пасажирів таксі, в яких не встановлено або не працює таксометр, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відсутність візуальної або гучномовної інформації для пасажирів про відправлення, прибуття автобусів, вартість проїзду, правила надання послуг та пільги на пасажирському автотранспорті, відсутність візуальної інформації для пасажирів в автобусах і маршрутних таксомоторах, передбаченої Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого режиму праці і відпочинку водіїв -

тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян — суб’єктів господарської діяльності — у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян —

тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зберігання транспортних засобів, що використовуються для перевезення пасажирів на комерційній основі, поза встановленими місцями їх стоянки, —

тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевезення пасажирів чи вантажів водієм, який не пройшов щозмінного передрейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, або перевезення без проведення передрейсового контролю технічного стану транспортних засобів —

тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевезення пасажирів автобусами в нічний час (з двадцять другої до шостої години), крім тих, що здійснюються на маршрутах загального користування в режимі регулярних пасажирських перевезень, а також тих, що здійснюються автобусами, обладнаними тахографами, -

тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою, другою, шостою, восьмою або десятою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 133 ¹ згідно із
 Законом України від 05.10.2000 р. № 2029-III,
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 12.01.2006 р. № 3322-IV,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 07.06.2012 р. № 4950-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 133 ². Порушення умов і правил здійснення міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів

Здійснення внутрішніх автомобільних перевезень пасажирів і вантажів на території України транспортними засобами, зареєстрованими в інших державах, або міжнародних двосторонніх чи транзитних перевезень пасажирів і вантажів без відповідного дозволу, а також порушення особливих умов і правил, зазначених у ліцензії на здійснення міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності, водіїв транспортних засобів від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 133 ² згідно із
 Законом України від 05.10.2000 р. № 2029-III)

Стаття 134. Провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу

Провезення ручної кладі понад установлені норми на залізничному, морському і річковому транспорті —

тягне за собою накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Неоплачене провезення багажу в електротранспорті і автобусах міського, приміського, міжміського сполучення, а також у маршрутних таксі —

тягне за собою накладення штрафу від 0,1 до 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. № 3282-XI;
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 135. Безквитковий проїзд

Безквитковий проїзд пасажира, в тому числі проїзд без реєстрації або компостування проїзного документа, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років:

у поїздах приміського, місцевого або дальнього сполучення —

тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду;

в міському транспорті —

тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості проїзду;

в автобусі приміського або внутрірайонного сполучення —

тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду;

в автобусі міжміського і міжнародного сполучення та у міжміському електротранспорті —

тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду;

на суднах водного транспорту —

тягне за собою накладення штрафу в п’ятикратному розмірі від вартості проїзду.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. № 3282-XI;
законами України від 02.06.95 р. № 210/95-ВР,
 від 05.10.2000 р. № 2029-III,
від 17.01.2017 р. № 1812-VIII)

Стаття 135 ¹. Підроблення проїзних квитків і знаків поштової оплати

Виготовлення з метою збуту, збут або використання завідомо підроблених квитків залізничного, водного, повітряного або автомобільного транспорту та інших проїзних документів і документів на перевезення вантажу, а також знаків поштової оплати, маркованої продукції, міжнародних купонів для відповіді, посвідчень особи для міжнародного поштового обміну та відбитків маркувальних машин —

тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або які завдали шкоди у великих розмірах, —

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Під великим розміром слід розуміти дії, які завдали шкоди у розмірі, що перевищує п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 135 ¹ згідно із
 Законом України від 15.11.2011 р. № 4025-VI)

Стаття 136. Порушення правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на залізничному, морському, річковому та автомобільному транспорті

Пошкодження пломб і запірних пристроїв вантажних вагонів, автомобілів, автомобільних причепів, контейнерів, трюмів та інших вантажних приміщень плавучих засобів, зривання з них пломб, пошкодження окремих вантажних місць та їх упаковки, пакетів, огорож вантажних дворів, залізничних станцій, вантажних автомобільних станцій, контейнерних пунктів (площадок), портів (пристаней) і складів, які використовуються для виконання операцій, зв’язаних з вантажними перевезеннями, а також перебування без належного дозволу на території вантажних дворів, контейнерних пунктів (площадок), вантажних районів (дільниць) портів (пристаней), шлюзів і зазначених вище складів —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пошкодження рухомого складу, контейнерів, плавучих та інших транспортних засобів, призначених для перевезення вантажів, а також перевізних пристроїв —

тягне за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 02.12.2010 р. № 2742-VI)

Стаття 137. Порушення правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на повітряному транспорті

Пошкодження пломб і запірних пристроїв контейнерів, зривання з них пломб, пошкодження окремих вантажних місць та їх упаковки, пакетів, а також огорож складів, які використовуються для виконання операцій, зв’язаних з перевезенням вантажів на повітряному транспорті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пошкодження контейнерів і транспортних засобів, призначених для перевезення вантажів на повітряному транспорті, —

тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 138. Порушення Правил охорони магістральних трубопроводів

Порушення Правил охорони магістральних трубопроводів —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до двадцяти семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб — від двадцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року порушення, передбачене частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб — від сорока до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 15.11.94 р. № 246/94-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 139. Пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів і технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для руху та невжиття необхідних заходів щодо їх усунення

Пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення дорожнього покриття, або невжиття необхідних заходів щодо їх усунення та попередження інших учасників руху про небезпеку, що виникла, або невжиття посадовими особами, відповідальними за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадянами — суб’єктами господарської діяльності заходів щодо заборони руху підвідомчих технологічних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки і машин на гусеничному ходу автомобільними дорогами і вулицями, покриття яких може бути пошкоджене, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, і накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадян — суб’єктів господарської діяльності — у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин.

Порушення, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів чи іншого майна, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин і накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, утримання автомобільних доріг та вулиць, громадян — суб’єктів господарської діяльності — в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 140. Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт

Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об’єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування —

тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян — суб’єктів господарської діяльності — у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян — суб’єктів господарської діяльності — у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб, громадян — суб’єктів господарської діяльності в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від п’яти до десяти діб.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5459-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII,
від 23.12.2015 р. № 901-VIII)

Стаття 141. Порушення правил охорони смуги відводу автомобільних шляхів

Розорювання резервів, знімання дерну і виймання грунту, складування матеріалів і вантажів, проведення будівельних, меліоративних, топографічних та інших робіт, будівництво споруд, підземних і надземних комунікацій у смузі відводу автомобільного шляху без погодження з шляховими організаціями, а також звалювання снігу і сміття у такій смузі, скидання каналізаційних, промислових, меліоративних і стічних вод у систему шляхового водовідводу —

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 142. Порушення землекористувачами правил утримання ділянок, прилеглих до автомобільних шляхів

Порушення землекористувачами правил утримання ділянок, прилеглих до смуги відводу автомобільних шляхів загальнодержавного, республіканського і місцевого значення, обов’язків по очищенню тротуарів, пішохідних доріжок у межах закріплених за ними ділянок, обладнанню і ремонту переїзних містків та їх очищенню, а також по утриманню у справному стані під’їздів до автомобільних шляхів загального користування —

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 143. Виключена.  

(згідно з Указом Президії Верховної Ради
 Української РСР від 19.05.89 р. № 7542-XI)

Стаття 144. Обладнання та експлуатація установок проводового мовлення без належної реєстрації або дозволу

Обладнання та експлуатація радіотрансляційного вузла проводового мовлення незалежно від його потужності без належної реєстрації або дозволу, отримання якого передбачено законодавством, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обладнання та експлуатація радіотрансляційної точки проводового мовлення без належної реєстрації або дозволу, отримання якого передбачено законодавством, незалежно від відомчої належності радіотрансляційної мережі, від якої цю точку встановлено, —

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

(У редакції Закону України
 від 01.10.96 р. № 386/96-ВР)

Стаття 145. Порушення умов і правил, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, передбачену ліцензіями, дозволами

Порушення умов і правил, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, передбачену ліцензіями, дозволами —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств і організацій усіх форм власності у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств і організацій усіх форм власності у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із законами України
 від 01.10.96 р. № 386/96-ВР,
 від 24.06.2004 р. № 1876-IV,
 від 19.01.2006 р. № 3380-IV,
від 01.06.2010 р. № 2299-VI,
 від 19.10.2010 р. № 2608-VI)

Стаття 146. Порушення правил реалізації, експлуатації радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, а також користування радіочастотним ресурсом України

Порушення правил реалізації, експлуатації радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв будь-якого виду і призначення, а так само користування радіочастотним ресурсом України без належного дозволу чи ліцензії або з порушенням правил, які регулюють користування радіочастотним ресурсом України, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначених засобів і пристроїв або без такої і на посадових осіб та громадян — суб’єктів господарської діяльності — від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначених засобів і пристроїв або без такої.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначених засобів і пристроїв і на посадових осіб та громадян — суб’єктів господарської діяльності — від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначених засобів і пристроїв.

(У редакції законів України
 від 01.10.96 р. № 386/96-ВР,
 від 24.06.2004 р. № 1876-IV)

Стаття 147. Порушення правил охорони ліній і споруд зв’язку

Порушення правил охорони ліній і споруд зв’язку або пошкодження кабельної, радіорелейної, повітряної лінії зв’язку, проводового мовлення або споруд чи обладнання, які входять до їх складу, якщо воно не викликало припинення зв’язку, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — у розмірі від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із законами України
 від 01.10.96 р. № 386/96-ВР,
 від 24.06.2004 р. № 1876-IV)

Стаття 148. Пошкодження таксофонів

Пошкодження таксофонів —

тягне за собою накладення штрафу в розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(У редакції Закону України
 від 01.10.96 р. № 386/96-ВР)

Стаття 148 ¹. Порушення Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг

Здійснення дій, що призвели до зниження якості функціонування телекомунікаційних мереж, або самовільне (без відома оператора телекомунікацій) отримання телекомунікаційних послуг —

тягне за собою накладення штрафу в розмірі від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою відшкодування збитків, завданих оператору, та накладення штрафу в розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 148 ¹ згідно із
 Законом України від 01.10.96 р. № 386/96-ВР;
 у редакції Закону України від 18.11.2003 р. № 1280-IV)

Стаття 148 ². Порушення порядку та умов надання послуг зв’язку в мережах загального користування

Порушення порядку та умов надання послуг зв’язку в мережах загального користування —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відмова оператора зв’язку надати споживачу вичерпну інформацію щодо змісту, якості та порядку надання телекомунікаційних послуг, що ним надаються та/або отримані споживачем протягом останніх шести місяців, а також порушення встановленого законом строку оприлюднення тарифів, які встановлюються операторами телекомунікацій самостійно, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових та фізичних осіб — суб’єктів господарської діяльності в розмірі від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 148 ² згідно із
Законом України від 01.10.96 р. № 386/96-ВР;
у редакції Закону України від 18.11.2003 р. № 1280-IV)

Стаття 148 ³. Використання засобів зв’язку з метою, що суперечить інтересам держави, з метою порушення громадського порядку та посягання на честь і гідність громадян 

Використання засобів зв’язку з метою, що суперечить інтересам держави, порушує громадський порядок та посягає на честь і гідність громадян, —

тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 148 ³ згідно із
 Законом України від 01.10.96 р. № 386/96-ВР)

Стаття 148 ⁴. Використання технічних засобів та обладнання, що застосовуються в мережах зв’язку загального користування, без документа про підтвердження відповідності

Використання технічних засобів та обладнання, що застосовуються в мережах зв’язку загального користування операторами зв’язку без документа про підтвердження відповідності, —

тягне за собою накладення штрафу в розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 148 ⁴ згідно із
 Законом України від 01.10.96 р. № 386/96-ВР;
 у редакції Закону України від 18.11.2003 р. № 1280-IV)

Стаття 148 ⁵. Порушення правил про взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж загального користування

Відмова в наданні необхідної інформації для взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж, доступу до цих мереж у всіх технічно можливих місцях, інформації щодо ідентифікації виклику і його тривалості між телекомунікаційними мережами, відмова оператора телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринку певних телекомунікаційних послуг подати на затвердження до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, пропозиції щодо взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж, відмова у виконанні рішення, яке прийняте НКРЗ і набрало чинності, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових та фізичних осіб — суб’єктів господарської діяльності в розмірі від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових та фізичних осіб — суб’єктів господарської діяльності в розмірі від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 148 ⁵ згідно із
 Законом України від 18.11.2003 р. № 1280-IV;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.07.2011 р. № 3610-VI,
 від 07.06.2012 р. № 4910-VI)

Глава 11 
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ В ГАЛУЗІ ЖИТЛОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН, ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА БЛАГОУСТРОЮ

Стаття 149. Порушення порядку взяття на облік та строків заселення жилих будинків і жилих приміщень

Порушення посадовими особами порядку взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, зняття з обліку та надання громадянам жилих приміщень, недодержання встановлених строків заселення жилих будинків і жилих приміщень —

тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 149 ¹. Порушення порядку ведення єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов

Порушення порядку ведення єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від семи до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 149 ¹ згідно із
 Законом України від 22.12.2011 р. № 4220-VI)

Стаття 150. Порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями

Порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під’їздів, придомових територій, порушення правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне їх утримання, а також самовільне переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень, використання їх не за призначенням, псування жилих будинків, жилих приміщень, їх обладнання та об’єктів благоустрою —

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 151. Самоправне зайняття жилого приміщення

Самоправне зайняття жилого приміщення у будинках державного або громадського житлового фонду чи фонду житлово-будівельних кооперативів —

тягне за собою накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 152. Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів

Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
у редакції Закону України від 21.01.2010 р. № 1825-VI)

Стаття 152 ¹. Порушення правил паркування транспортних засобів

Несплата водієм транспортного засобу вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, обладнаними паркувальними автоматами або автоматичними в’їзними та виїзними терміналами, -

тягне за собою накладення штрафу від восьми до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Паркування транспортних засобів на місцях, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, особами, які не мають відповідних пільг, -

тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів від п’ятнадцяти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення посадовими особами суб’єктів господарювання, які утримують майданчики для паркування транспортних засобів, визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення та функціонування майданчиків для паркування -

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Необладнання майданчиків для платного паркування транспортних засобів паркувальними автоматами, автоматичними в’їзними та виїзними терміналами або іншими засобами контролю за оплатою послуг паркування -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів господарювання, які утримують майданчики для платного паркування транспортних засобів, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами другою, третьою або четвертою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів господарювання, які утримують майданчики для платного паркування транспортних засобів, від ста двадцяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Паркування транспортного засобу на місцях, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, водієм, який не має документів про наявність у нього чи в одного з пасажирів інвалідності (крім явно виражених ознак інвалідності), -

тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Необлаштування на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування транспортних засобів, у тому числі біля житлових будинків (крім індивідуальних житлових будинків) та інших будівель, на тротуарах (із числа місць для зупинки та стоянки транспортних засобів), місць, призначених для паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, чи облаштування таких місць без дотримання вимог щодо їх розміщення -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів господарювання, які утримують спеціально обладнані чи відведені майданчики для паркування транспортних засобів, від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Положення частини першої цієї статті не застосовується у випадках, визначених частинами шостою та сьомою статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо місць для безоплатного паркування, а також до осіб, які відповідно до закону звільняються від сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів.

Місцями, призначеними для паркування (у тому числі безоплатного паркування) транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування транспортних засобів, у тому числі біля житлових будинків (крім індивідуальних житлових будинків) та інших будівель, на тротуарах (із числа місць для зупинки та стоянки транспортних засобів), вважаються місця, позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.

(Доповнено статтею 152 ¹ згідно із
 Законом України від 29.05.2014 р. № 1283-VII;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 22.06.2017 р. № 2109-VIII)

Стаття 153. Знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення населених пунктів

Знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об’єктів озеленення в населених пунктах, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об’єктами озеленення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб або фізичних осіб — підприємців — від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 13.01.2011 р. № 2924-VI)

Стаття 154. Порушення правил тримання собак і котів

Тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях —

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров’ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб — від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Глава 12 
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ В ГАЛУЗІ ТОРГІВЛІ, ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ, СФЕРІ ПОСЛУГ, В ГАЛУЗІ ФІНАНСІВ І ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

(Назва глави у редакції Закону
 України від 15.12.93 р. № 3683-XII) 

Стаття 155. Порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю

Порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, —

тягне за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Продаж товарів зі складів, баз, підсобних приміщень підприємств (організацій) державної торгівлі (громадського харчування, сфери послуг) і споживчої кооперації на порушення встановлених правил, а так само приховування товарів від покупців, вчинене працівниками підприємств (організацій) державної торгівлі (громадського харчування та сфери послуг) і споживчої кооперації, які не є посадовими особами, —

тягне за собою накладення штрафу від одного до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першою та другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти до двадцяти семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 27.04.89 р. № 7445-XI,
від 07.03.90 р. № 8918-XI;
 Законом Української РСР від 25.06.91 р. № 1255-XII;
 законами України від 15.12.93 р. № 3683-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 155 ¹. Порушення порядку проведення розрахунків

Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг —

тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти —

тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб уповноважених банків або суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з операцій купівлі-продажу іноземної валюти, — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, від шести до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб уповноважених банків або суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з операцій купівлі-продажу іноземної валюти, — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 155 ¹ згідно із
 Законом України від 23.01.97 р. № 23/97-ВР;
 у редакції Закону України від 20.02.2003 р. № 548-IV)

Стаття 155 ². Обман покупця чи замовника

Обмірювання, обважування, обраховування, перевищення встановлених цін і тарифів або інший обман покупця чи замовника працівниками торгівлі, громадського харчування і сфери послуг та громадянами — суб’єктами підприємницької діяльності під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг —

тягне за собою накладення штрафу від двох до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або вчинені у великих розмірах, —

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Обманом покупців чи замовників у великих розмірах слід вважати обман, що спричинив громадянинові матеріальну шкоду у сумі, що перевищує три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

(Доповнено статтею 155 ² згідно із
 Законом України від 24.05.2001 р. № 2443-III;
 у редакції Закону України
 від 15.11.2011 р. № 4025-VI)

Стаття 156. Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами

Роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.

Порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), —  

тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами з рук —

тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.

Дії, передбачені частиною першою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
від 07.03.90 р. № 8918-XI;
 законами України від 15.12.93 р. № 3683-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 20.04.2000 р. № 1685-III,
від 22.09.2005 р. № 2899-IV,
від 11.06.2009 р. № 1512-VI,
від 21.01.2010 р. № 1824-VI)

Стаття 156 ¹. Порушення законодавства про захист прав споживачів

Відмова працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам-споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги) , їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а так само обмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів, -

тягнуть за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відмова особами, зазначеними у частині першій цієї статті, громадянину-споживачу в реалізації його права в разі придбання ним товару неналежної якості —

тягнуть за собою накладення штрафу від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надання виробниками або особами, зазначеними у частині першій цієї статті, недостовірної інформації про продукцію, в разі якщо ця інформація не зашкодила життю, здоров’ю та майну споживача, —

тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі бездіяльності осіб, передбачених частиною третьою цієї статті, щодо приведення недостовірної інформації про весь товар до відповідності або повторне надання недостовірної інформації про товар протягом року з моменту стягнення —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 156 ¹ згідно із
 Законом України від 15.12.93 р. № 3683-XII;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 23.01.97 р. № 23/97-ВР,
від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 18.11.2003 р. № 1253-IV,
від 17.12.2009 р. № 1779-VI)

Стаття 156 ². Порушення встановленого порядку промислової переробки, зберігання, транспортування або знищення конфіскованих спирту, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів

Порушення встановленого порядку промислової переробки, зберігання, транспортування або знищення конфіскованих спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

(Доповнено статтею 156 ² згідно із
 Законом України від 20.04.2000 р. № 1685-III)

Стаття 156 ³. Порушення встановлених законодавством вимог щодо заборони реклами та спонсорства тютюнових виробів

Реклама, а так само будь-яка інша діяльність з рекламування тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, з порушенням вимог чинного законодавства про рекламу -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами — від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Реклама будь-яких товарів або послуг (крім реклами тютюнових виробів), що містить зображення тютюнових виробів або процесу паління тютюнових виробів, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спонсорування будь-яких заходів з використанням знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, з порушенням вимог чинного законодавства про рекламу -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами від двохсот до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 156 ³ згідно із
 Законом України від 22.09.2011 р. № 3778-VI)

Стаття 157. Виключена.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
 від 27.04.89 р. № 7445-XI,
 від 07.03.90 р. № 8918-XI;
 Законом Української РСР від 25.06.91 р. № 1255-XII;
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 виключена згідно із Законом
 України від 02.06.2005 р. № 2635-IV)

Стаття 158. Виключена. 

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 27.06.86 р. № 2444-XI;
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 виключена згідно із Законом України
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 159. Порушення правил торгівлі на ринках

Порушення правил торгівлі на ринках —

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 160. Торгівля з рук у невстановлених місцях

Торгівля в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та в інших невстановлених місцях —

тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої.

Торгівля з рук у невстановлених місцях промисловими товарами —

тягне за собою накладення штрафу від шести до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 07.03.90 р. № 8918-XI,
 від 27.04.89 р. № 7445-XI;
 Законом Української РСР від 25.06.91 р. № 1255-XII;
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 160 ¹. Виключена. 

(Доповнено статтею 160 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 27.06.86 р. № 2444-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 виключена згідно із Законом України
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 160 ². Виключена.

(Доповнено статтею 160 ² згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 27.04.89 р. № 7445-XI;
із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 07.03.90 р. № 8918-XI;
 Законом Української РСР від 25.06.91 р. № 1255-XII;
 законами України від 07.07.92 р. № 2547-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 виключена згідно із Законом України
 від 15.11.2011 р. № 4025-VI)

Стаття 160 ³. Виключена.

(Доповнено статтею 160 ³ згідно із
 Законом Української РСР від 25.06.91 р. № 1255-XII;
 виключена згідно із Законом України
 від 22.09.94 р. № 179/94-ВР)

Стаття 160 ⁴. Виключена. 

(Доповнено статтею 160 ⁴ згідно із
 Законом Української РСР від 25.06.91 р. № 1255-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 виключена згідно із Законом України
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 161. Незаконний відпуск або придбання бензину чи інших
паливно-мастильних матеріалів

Незаконний відпуск або незаконне придбання бензину чи інших паливно-мастильних матеріалів, що належать державним або громадським підприємствам, установам і організаціям, при відсутності ознак розкрадання —

тягне за собою накладення штрафу від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 162. Порушення правил про валютні операції

Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави —

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 12.06.87 р. № 4134-XI;
 законами України від 17.06.92 р. № 2468-XII,
 від 28.01.94 р. № 3890-XII,
від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 у редакції Закону України від 18.05.2000 р. № 1744-III)

Стаття 162 ¹. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті

Умисне ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей —

тягне за собою накладення штрафу від шестисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або умисне ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, або умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей у великих розмірах —

тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першою та другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах, —

тягнуть за собою накладення штрафу від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. 1. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей визнаються вчиненими у великому розмірі, якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності в тисячу і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у перерахунку у валюту України за офіційним курсом національної валюти, визначеним Національним банком України на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону).

2. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей визнаються вчиненими в особливо великому розмірі, якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності у три тисячі і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у перерахунку у валюту України за офіційним курсом національної валюти, визначеним Національним банком України на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону).

(Доповнено статтею 162 ¹ згідно із
 Законом України від 15.11.2011 р. № 4025-VI)

Стаття 162 ². Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків

Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків фізичних осіб, вчинене громадянином України, який постійно проживає на її території, а так само валютних рахунків юридичних осіб, що діють на території України, вчинене службовою особою підприємства, установи чи організації або за її дорученням іншою особою, а також вчинення зазначених дій громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 162 ² згідно із
 Законом України від 15.11.2011 р. № 4025-VI)

Стаття 162 ³. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння

Ухилення від передбачених законом обов’язкової здачі на афінаж або обов’язкового продажу видобутих із надр, отриманих із вторинної сировини, піднятих чи знайдених дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння, якщо це діяння вчинене у великому розмірі, а також ухилення від обов’язкової здачі на афінаж або для обов’язкового продажу скуплених дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних чи побутових виробів з них або лому таких виробів —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння визнається здійсненим у великому розмірі, якщо вартість зазначених у цій статті предметів, незданих або непроданих, перевищує п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 162 ³ згідно із
 Законом України від 15.11.2011 р. № 4025-VI)

Стаття 163. Виключена. 

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 виключена згідно із Законом України
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 163. Розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску або порушення порядку здійснення емісії цінних паперів

Розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку або порушення порядку здійснення емісії цінних паперів, вчинене уповноваженою особою, —

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розміщення цінних паперів у значних розмірах без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку, вчинене уповноваженою особою, —

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Розміщення цінних паперів вважається у значних розмірах, якщо номінальна вартість таких цінних паперів у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Доповнено статтею 163 згідно із
 Законом України від 19.06.2003 р. № 980-IV;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 15.12.2005 р. № 3201-IV,
 від 25.12.2008 р. № 801-VI,
 від 15.11.2011 р. № 4025-VI)

Стаття 163 ¹. Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків

Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, —

тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першою і другою цієї статті, не вважаються порушенням платником податків встановленого порядку ведення податкового обліку, якщо платник податків досяг податкового компромісу відповідно до підрозділу 9 ² розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

(Доповнено статтею 163 ¹ згідно із
 Законом України від 12.01.2005 р. № 2322-IV;
із доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 25.12.2014 р. № 63-VIII)

Стаття 163 ². Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів)

Неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 163 ² згідно із
 Законом України від 12.01.2005 р. № 2322-IV)

Стаття 163 ³. Невиконання законних вимог посадових осіб органів доходів і зборів

Невиконання керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, законних вимог посадових осіб органів доходів і зборів, перелічених у підпунктах 20.1.3, 20.1.24, 20.1.30, 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, —

тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 163 ³ згідно із
 Законом України від 12.01.2005 р. № 2322-IV;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI)

Стаття 163 ⁴. Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи

Неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, —

тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян — суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян — суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 163 ⁴ згідно із
 Законом України від 12.01.2005 р. № 2322-IV)

Стаття 163 ⁵. Приховування інформації про діяльність емітента

Ненадання посадовою особою емітента інвестору в цінні папери (в тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації —

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вимагання посадовою особою емітента від акціонера, в тому числі який є працівником цього ж підприємства, інформації про те, як він голосував на загальних зборах, або інформації про відчуження такою особою своїх акцій —

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення посадовою особою емітента порядку скликання або проведення загальних зборів акціонерного товариства, порядку обрання членів органів управління товариства, порядку або строку виплати дивідендів за наявності відповідного рішення загальних зборів —

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першою — третьою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 163 ⁵ згідно із
 Законом України від 25.12.2008 р. № 801-VI)

Стаття 163 ⁶. Неподання документів, подання яких передбачено законодавством про депозитарну систему України

Ненадання посадовою особою депозитарної установи депоненту виписки з рахунка в цінних паперах або інших документів, надання яких передбачено законодавством про депозитарну систему України, -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 163 ⁶ згідно із
 Законом України від 25.12.2008 р. № 801-VI;
 у редакції Закону України
 від 06.07.2012 р. № 5178-VI)

Стаття 163 ⁷. Діяльність на фондовому ринку без ліцензії

Здійснення посадовою особою суб’єкта господарювання операції з цінними паперами, яка належить до професійної діяльності на фондовому ринку, без спеціального дозволу (ліцензії), якщо законом передбачено одержання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення такої операції або з порушенням умов ліцензування, —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, —

тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Доповнено статтею 163 ⁷ згідно із
 Законом України від 25.12.2008 р. № 801-VI,
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 15.11.2011 р. № 4025-VI)

Стаття 163 ⁸. Маніпулювання на фондовому ринку

Умисні дії посадової особи учасника фондового ринку, що мають ознаки маніпулювання на фондовій біржі, встановлені відповідно до закону щодо державного регулювання ринку цінних паперів, —

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 163 ⁸ згідно із
 Законом України від 25.12.2008 р. № 801-VI;
 у редакції Закону України
 від 21.04.2011 р. № 3267-VI)

Стаття 163 ⁹. Незаконне використання інсайдерської інформації

Умисне незаконне розголошення, передача або надання доступу до інсайдерської інформації, а так само надання з використанням такої інформації рекомендацій стосовно придбання або відчуження цінних паперів чи похідних (деривативів), а також вчинення з використанням інсайдерської інформації на власну користь або на користь інших осіб правочинів, спрямованих на придбання або відчуження цінних паперів чи похідних (деривативів), яких стосується інсайдерська інформація, —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Під особами, які вчинили дії, передбачені цією статтею, розуміються: посадові особи емітента, у тому числі ті, які були посадовими особами емітента на момент ознайомлення з інсайдерською інформацією; особи, які мають доступ до інсайдерської інформації у зв’язку з виконанням ними трудових (службових) обов’язків або договірних зобов’язань незалежно від відносин з емітентом, у тому числі співробітники професійних учасників фондового ринку; державні службовці, яким відома інсайдерська інформація внаслідок виконання ними посадових (службових) обов’язків; особи, які ознайомилися з інсайдерською інформацією неправомірним шляхом; аудитори, нотаріуси, експерти, оцінювачі, арбітражні керуючі або інші особи, які виконують надані законом публічні повноваження.

(Доповнено статтею 163 ⁹ згідно із
 Законом України від 25.12.2008 р. № 801-VI;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 22.04.2011 р. № 3306-VI)

Стаття 163 ¹⁰. Порушення порядку внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів

Порушення посадовою особою Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України або депозитарної установи порядку провадження депозитарної діяльності, яке призвело до втрати інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також ухилення від внесення змін або внесення завідомо недостовірних змін до системи депозитарного обліку -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 163 ¹⁰ згідно із
 Законом України від 25.12.2008 р. № 801-VI;
у редакції Закону України
 від 06.07.2012 р. № 5178-VI)

Стаття 163 ¹¹. Порушення порядку розкриття інформації на фондовому ринку

Несвоєчасне розкриття інформації на фондовому ринку, вчинене посадовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку, —

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Нерозкриття інформації на фондовому ринку, вчинене посадовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку, —

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачене частиною третьою цієї статті, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розкриття на фондовому ринку інформації не в повному обсязі або розкриття недостовірної інформації, вчинене посадовою особою емітента або професійного учасника фондового ринку, —

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною п’ятою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 163 ¹¹ згідно із
 Законом України від 25.12.2008 р. № 801-VI)

Стаття 163 ¹². Порушення умов видачі векселів

Видача векселя без наявності грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги або без визначення у відповідному договорі умови проведення розрахунків із застосуванням векселів чи із зазначенням суми платежу за векселем, що є більшою від суми зобов’язань трасата перед трасантом або векселедавця (за переказним векселем — трасанта) перед особою, якій чи за наказом якої має бути здійснений платіж, —

тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 163 ¹² згідно із
  Законом України від 09.09.2010 р. № 2511-VI)

Стаття 163 ¹³. Порушення порядку приймання готівки для подальшого її переказу

Порушення небанківською фінансовою установою, яка має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, комерційним агентом банку законів України та нормативно-правових актів Національного банку України щодо порядку приймання готівки для подальшого її переказу -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб небанківської фінансової установи, яка має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, комерційного агента банку від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 163 ¹³ згідно із
  Законом України від 18.09.2012 р. № 5284-VI;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 06.12.2012 р. № 5518-VI)

Стаття 163 ¹⁴. Порушення порядку здійснення операцій з електронними грошима

Порушення законів України та нормативно-правових актів Національного банку України щодо порядку здійснення операцій з електронними грошима -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичної особи — суб’єкта господарювання від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 163 ¹⁴ згідно із
  Законом України від 18.09.2012 р. № 5284-VI)

Стаття 163 ¹⁵. Порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги)

Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів -

тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу — підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 163 ¹⁵ згідно із
 Законом України від 06.12.2012 р. № 5518-VI)

Стаття 164. Порушення порядку провадження господарської діяльності

Провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), —

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, —

тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Надання суб’єктом господарювання дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства —

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 27.06.86 р. № 2444-XI;
законами України від 28.01.94 р. № 3888-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 18.11.2003 р. № 1284-IV;
 у редакції Законів
 України від 12.01.2005 р. № 2322-IV,
 від 06.09.2005 р. № 2806-IV;
із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 17.02.2011 р. № 3046-VI,
 від 15.11.2011 р. № 4025-VI,
 від 16.01.2014 р. № 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. № 732-VII,
 від 23.02.2014 р. № 767-VII,
від 02.03.2015 р. № 222-VIII)

Стаття 164 ¹. Порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат

Неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, —

тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 164 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 27.06.86 р. № 2444-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 у редакції Закону
 України від 12.01.2005 р. № 2322-IV)

Стаття 164 ². Порушення законодавства з фінансових питань

Приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання, перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів щодо відшкодування з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності, —

тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одно з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 164 ² згідно із
 Законом України від 26.01.93 р. № 2941а-XII;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 29.07.94 р. № 155/94-ВР,
 від 12.07.96 р. № 328/96-ВР,
 від 11.05.2000 р. № 1708-III,
 від 07.02.2002 р. № 3047-III,
 від 13.03.2012 р. № 4498-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5463-VI,
 від 06.12.2012 р. № 5518-VI)

Стаття 164 ³. Недобросовісна конкуренція

Незаконне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само імітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені —

тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.

Умисне поширення неправдивих або неточних відомостей, які можуть завдати шкоди діловій репутації або майновим інтересам іншого підприємця, —

тягне за собою накладення штрафу від п’яти до дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також іншої конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця —

тягне за собою накладення штрафу від дев’яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 164 ³ згідно із
 Законом України від 28.01.94 р. № 3888-XII;
із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 28.02.95 р. № 75/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2362-III,
 від 27.03.2014 р. № 1170-VII)

Стаття 164 ⁴. Несвоєчасне здавання виторгу

Здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій, —

тягне за собою накладення штрафу на осіб, відповідальних за здавання виторгу, від сімнадцяти до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від сорока трьох до ста сімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 164 ⁴ згідно із
 Законом України від 29.07.94 р. № 155/94-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 12.07.96 р. № 328/96-ВР)

Стаття 164 ⁵. Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка

Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано стягненню за будь-яке з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, або вчинені у великих розмірах, —

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв чи тютюнових виробів.

Незаконне зберігання марок акцизного збору —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією марок акцизного збору.

Примітка. Під великим розміром слід розуміти вартість алкогольних напоїв або тютюнових виробів, які у сто чи більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Доповнено статтею 164 ⁵ згідно із
 Законом України від 12.07.96 р. № 323/96-ВР;
із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 20.04.2000 р. № 1685-III,
від 11.06.2009 р. № 1512-VI)

Стаття 164 ⁶. Демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів

Демонстрування фільмів або розповсюдження фільмів шляхом продажу чи передачі в прокат фільмокопій без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів —

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від сорока п’яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Розповсюдження фільмів шляхом виготовлення фільмокопій без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів з метою їх демонстрування, продажу, передачі в прокат —

тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, засобів їх виготовлення, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від дев’яноста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, засобів їх виготовлення, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

(Доповнено статтею 164 ⁶ згідно із
 Законом України від 14.11.96 р. № 497/96-ВР;
 у редакції Закону України від 16.07.99 р. № 998-XIV)

Стаття 164 ⁷. Порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів

Розповсюдження і демонстрування фільмів з порушенням умов, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів, —

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти п’яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фільмокопій, а також грошей, отриманих від їх демонстрування, продажу або передачі в прокат.

(Доповнено статтею 164 ⁷ згідно із
 Законом України від 14.11.96 р. № 497/96-ВР;
 у редакції Закону України від 16.07.99 р. № 998-XIV)

Стаття 164 ⁸. Недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу

Недотримання суб’єктами кінематографії та телебачення квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від дев’яноста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

(Доповнено статтею 164 ⁸ згідно із
Законом України від 14.11.96 р. № 497/96-ВР;
у редакції Закону України від 16.07.99 р. № 998-XIV)

Стаття 164 ⁹. Незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних

Розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних, упаковки яких не марковані контрольними марками або марковані контрольними марками, що мають серію чи містять інформацію, які не відповідають носію цього примірника, або номер, який не відповідає даним Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок, —

тягне за собою накладення штрафу від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних.

Та сама дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних.

(Доповнено статтею 164 ⁹ згідно із
 Законом України від 23.03.2000 р. № 1587-III;
 у редакції Закону України від 10.07.2003 р. № 1098-IV)

Стаття 164 ¹⁰. Порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом

Порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, посадовою особою суб’єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приймання посадовою особою суб’єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом, промислового металобрухту у фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією металобрухту, а також коштів, отриманих від його реалізації з порушенням вимог законодавства.

(Доповнено статтею 164 ¹⁰ згідно із
 Законом України від 16.11.2000 р. № 2114-III;
у редакції Закону України
 від 12.02.2015 р. № 191-VIII)

Стаття 164 ¹¹. Виключена.

(Доповнено статтею 164 ¹¹ згідно із
 Законом України від 04.10.2001 р. № 2747-III;
виключена згідно із Законом
 України від 16.12.2004 р. № 2252-IV)

Стаття 164 ¹². Порушення бюджетного законодавства

Включення недостовірних даних до бюджетних запитів, що призвело до затвердження необґрунтованих бюджетних призначень або необґрунтованих бюджетних асигнувань; порушення вимог Бюджетного кодексу України при здійсненні попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати; здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов’язань, за відсутності підтвердних документів чи при включенні до платіжних документів недостовірної інформації, а також безпідставна відмова у проведенні платежу органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; порушення вимог Бюджетного кодексу України при здійсненні витрат державного бюджету (місцевого бюджету) у разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України (несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет) на відповідний рік, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік; включення до складу спеціального фонду бюджету надходжень з джерел, не віднесених до таких Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік; зарахування доходів бюджету на будь-які рахунки, крім єдиного казначейського рахунку (за винятком коштів, що отримуються установами України, які функціонують за кордоном), а також акумулювання їх на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету; зарахування доходів бюджету до іншого, ніж визначено Бюджетним кодексом України чи законом про Державний бюджет України на відповідний рік, бюджету, в тому числі внаслідок здійснення поділу податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів між бюджетами з порушенням визначених розмірів; здійснення державних (місцевих) запозичень, надання державних (місцевих) гарантій з порушенням вимог Бюджетного кодексу України; прийняття рішень, що призвели до перевищення граничних обсягів державного (місцевого) боргу чи граничних обсягів надання державних (місцевих) гарантій; розміщення тимчасово вільних коштів бюджету з порушенням вимог Бюджетного кодексу України; створення позабюджетних фондів, порушення вимог Бюджетного кодексу України щодо відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів; надання кредитів з бюджету чи повернення кредитів до бюджету з порушенням вимог Бюджетного кодексу України та/або встановлених умов кредитування бюджету; здійснення бюджетними установами запозичень у будь-якій формі або надання бюджетними установами юридичним чи фізичним особам кредитів з бюджету всупереч Бюджетному кодексу України; порушення вимог Бюджетного кодексу України щодо виділення коштів з резервного фонду бюджету, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від сімдесяти до вісімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення видатків, кредитування місцевого бюджету, які відповідно до Бюджетного кодексу України мають проводитися з іншого бюджету; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік; нецільове використання бюджетних коштів; видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону; здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від сімдесяти до вісімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною п’ятою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від вісімдесяти п’яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 164 ¹² згідно із
 Законом України від 15.11.2001 р. № 2787-III;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 08.07.2010 р. № 2457-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5463-VI)

Стаття 164 ¹³. Порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва

Порушення законодавства, що регулює виробництво, експорт, імпорт дисків для лазерних систем зчитування, експорт, імпорт обладнання чи сировини для їх виробництва, —

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 164 ¹³ згідно із
 Законом України від 17.01.2002 р. № 2953-III)

Стаття 164 ¹⁴. Порушення законодавства про закупівлі

Здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель; оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), тендерної пропозиції, що міститься в документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), тендерній документації; укладення з учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації), тендерної документації; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства; ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом, -

тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 164 ¹⁴ згідно із
 Законом України від 18.11.2004 р. № 2188-IV;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 01.12.2006 р. № 424-V,
від 01.06.2010 р. № 2289-VI,
який вводиться в дію з 31.07.2010 р.,
 від 08.07.2011 р. № 3681-VI,
 від 10.04.2014 р. № 1197-VII;
у редакції Закону України
 від 25.12.2015 р. № 922-VIII)

Стаття 164 ¹⁵. Приховування стійкої фінансової неспроможності

Умисне приховування громадянином — засновником (учасником) або службовою особою суб’єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей або неподання в установлений строк до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи у випадках, передбачених законом, якщо це завдало великої матеріальної шкоди кредиторові, —

тягне за собою накладення штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Велика матеріальна шкода має місце, коли її розмір у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Доповнено статтею 164 ¹⁵ згідно із
 Законом України від 15.11.2011 р. № 4025-VI;
 із доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 10.10.2013 р. № 642-VII)

Стаття 164 ¹⁶. Зайняття забороненими видами господарської діяльності

Зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, —

тягне за собою накладення штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони були пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах або вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Отримання доходу у великому розмірі має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Доповнено статтею 164 ¹⁶ згідно із
 Законом України від 15.11.2011 р. № 4025-VI)

Стаття 164 ¹⁷. Порушення умов і правил, що визначають порядок припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет

Порушення умов і правил, що визначають порядок припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет, у тому числі невчинення власником веб-сайту, постачальником послуг хостингу передбачених законодавством про авторське право і суміжні права дій щодо унеможливлення доступу користувачів мережі Інтернет до об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, ненадання або несвоєчасне надання відповіді на заяву суб’єкта авторського права і (або) суміжних прав власником веб-сайту, постачальником послуг хостингу, наведення завідомо недостовірних відомостей у відповіді на заяву суб’єкта авторського права і (або) суміжних прав, власником веб-сайту, постачальником послуг хостингу, а також нерозміщення власниками веб-сайтів, постачальниками послуг хостингу на власних веб-сайтах, в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) достовірної інформації про себе, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 164 ¹⁷ згідно із
 Законом України від 23.03.2017 р. № 1977-VIII)

Стаття 164 ¹⁸. Наведення завідомо недостовірної інформації у заявах про припинення авторського права і (або) суміжних прав, вчинених з використанням мережі Інтернет

Наведення особою завідомо недостовірної інформації щодо наявності авторського права і (або) суміжного права у заяві про припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет, направленій відповідно до законодавства про авторське право і суміжні права, -

тягне за собою накладення штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 164 ¹⁸ згідно із
 Законом України від 23.03.2017 р. № 1977-VIII)

Стаття 165. Виключена. 

(У редакції Указу Президії Верховної Ради
 Української РСР від 27.06.86 р. № 2444-XI;
 виключена згідно із Законом України
 від 28.01.94 р. № 3888-XII)

Стаття 165 ¹. Порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

Порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» і «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу — підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу — підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу — підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу — підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною третьою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу — підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною шостою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 165 ¹ згідно із
 Законом України від 16.10.92 р. № 2704-XII;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 13.07.95 р. № 305/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 16.01.2003 р. № 429-IV,
 від 17.11.2005 р. № 3108-IV,
від 05.03.2009 р. № 1074-VI,
 від 08.07.2010 р. № 2464-VI,
 від 08.07.2011 р. № 3668-VI,
 від 28.12.2014 р. № 77-VIII)

Стаття 165 ². Порушення порядку формування та застосування цін і тарифів

Порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок, доплат до них —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених в частині першій цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 165 ² згідно із
 Законом України від 22.09.94 р. № 179/94-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 165 ³. Порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, несвоєчасне або неповне їх повернення; несвоєчасне подання або неподання визначених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відомостей, подання недостовірних відомостей про використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття -

тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 165 ³ згідно із
 Законом України від 16.01.2003 р. № 429-IV;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI)

Стаття 165 ⁴. Порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами — підприємцями, які використовують найману працю, фізичними особами, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо страхових коштів, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування України про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт або виду діяльності підприємства —

тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 165 ⁴ згідно із
 Законом України від 16.01.2003 р. № 429-IV;
із змінами, внесеними згідно із законами України
 від 12.12.2006 р. № 435-V,
 від 08.07.2010 р. № 2464-VI,
 від 28.12.2014 р. № 77-VIII)

Стаття 165 ⁵. Порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

Порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів —

тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 165 ⁵ згідно із
 Законом України від 16.01.2003 р. № 429-IV;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 08.07.2010 р. № 2464-VI,
 від 28.12.2014 р. № 77-VIII)

Стаття 166. Виключена. 

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 виключена згідно із Законом України
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 166 ¹. Зловживання монопольним становищем на ринку

Нав’язування таких умов договору, які ставлять контрагентів в нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, в тому числі нав’язування товару, не потрібного контрагенту, обмеження або припинення виробництва, а також вилучення з обороту товарів з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін, часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару за відсутності альтернативних джерел постачання або збуту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін, інші дії, спрямовані на створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) інших підприємців, встановлення монопольних цін (тарифів, розцінок) на свої товари, а також дискримінаційних цін, що обмежують права окремих споживачів, —

тягнуть за собою накладення штрафу на керівників (розпорядників кредитів) підприємств (об’єднань, господарських товариств тощо) у розмірі до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, — до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ¹ згідно із
 Законом України від 05.04.95 р. № 123/95-ВР)

Стаття 166 ². Неправомірні угоди між підприємцями

Укладання угод, спрямованих на встановлення (підтримання) монопольних цін (тарифів), знижок, надбавок (доплат), націнок, розподіл ринків за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи закупівель або за колом споживачів чи за іншими ознаками з метою їх монополізації, усунення з ринку або обмеження доступу на нього продавців, покупців, інших підприємців —

тягне за собою накладення штрафу на керівників (розпорядників кредитів) підприємств (об’єднань, господарських товариств тощо) у розмірі до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, — до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ² згідно із
 Законом України від 05.04.95 р. № 123/95-ВР)

Стаття 166 ³. Дискримінація підприємців органами влади i управління

Заборона створення нових підприємств чи інших організаційних форм підприємництва в будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво певних видів товарів з метою обмеження конкуренції, примушування підприємців до вступу в асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні та інші об’єднання підприємств, а також до пріоритетного укладення договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів, прийняття рішень про централізований розподіл товарів, що призводить до монопольного становища на ринку, встановлення заборони на реалізацію товарів з одного регіону республіки в інший, надання окремим підприємцям податкових та інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших підприємців, що призводить до монополізації ринку певного товару, обмеження прав підприємців щодо придбання та реалізації товарів, встановлення заборон чи обмежень відносно окремих підприємців або груп підприємців —

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ³ згідно із
 Законом України від 05.04.95 р. № 123/95-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 08.09.2011 р. № 3720-VI)

Стаття 166 ⁴. Порушення порядку подання інформації та виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень

Неподання, несвоєчасне подання посадовими особами органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також керівниками (розпорядниками кредитів) підприємств (об’єднань, господарських товариств тощо) та особами, які займаються підприємницькою діяльністю, інформації або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та керівників у розмірі до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, — до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення осіб, зазначених у частині першій цієї статті, від виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень, чи не своєчасне виконання їх рішень —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та керівників у розмірі до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, — до шістнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ⁴ згідно із
 Законом України від 05.04.95 р. № 123/95-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із Законом України
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 166 ⁵. Порушення банківського законодавства, законодавства, яке регулює переказ коштів в Україні, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку

Порушення пов’язаними з банком особами або іншими особами, які відповідно до закону можуть бути об’єктом перевірки Національного банку України, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, крім порушень, зазначених у статті 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у тому числі подання недостовірної (неповної) звітності, зокрема, щодо якості активів, проведення операцій із пов’язаними з банком особами, суті операцій, або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, —

тягне за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони призвели до віднесення банку до категорії проблемних, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення законів України та нормативно-правових актів Національного банку України, які регулюють переказ коштів в Україні, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб платіжної організації, члена/учасника платіжної системи від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановлених Національним банком України загальних параметрів моніторингу з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів із застосуванням електронних платіжних засобів -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб еквайра та/або емітента від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неповідомлення про помилкові/неналежні перекази та суб’єктів цих переказів інших членів/учасників платіжної системи -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб члена/учасника платіжної системи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Терміни «еквайр», «емітент», «платіжна організація», «член/учасник платіжної системи» вживаються у значеннях, визначених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Термін «пов’язана з банком особа» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про банки і банківську діяльність».

(Доповнено статтею 166 ⁵ згідно із
 Законом України від 22.12.99 р. № 1342-XIV;
із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 04.10.2001 р. № 2747-III,
 від 18.09.2012 р. № 5284-VI,
від 04.07.2014 р. № 1586-VII,
від 02.03.2015 р. № 218-VIII,
від 16.07.2015 р. № 629-VIII)

Стаття 166 ⁶. Порушення порядку припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця

Неподання в установлений законом строк державному реєстраторові документів, обов’язкове подання яких встановлено законом для припинення юридичної особи, чи подання недостовірних відомостей у таких документах, -

тягнуть за собою накладення штрафу на голову комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, на ліквідатора або на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на голову комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, на ліквідатора або на посадових осіб від вісімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, несвоєчасне, неповне або з порушенням установленого порядку проведення інвентаризації майна, порушення порядку проведення оцінки майна, складення ліквідаційного балансу (проміжного балансу), розподільчого балансу, передавального акта під час припинення юридичної особи -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичної особи, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення голови комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, від проведення припинення юридичної особи або від складення ліквідаційного балансу (проміжного балансу), розподільчого балансу, передавального акта, обов’язкове подання якого встановлено законом для проведення припинення юридичної особи, -

тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання, несвоєчасне подання або подання не в повному обсязі на вимогу органів доходів і зборів або Пенсійного фонду України для проведення позапланових перевірок первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, податкової звітності та інших документів, що пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, інших сум, що пов’язані із такими зобов’язаннями, дотриманням вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на зазначені органи та фонди, несвоєчасне, неповне або з порушенням встановленого порядку проведення на вимогу органу доходів і зборів інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів під час припинення юридичної особи -

тягнуть за собою накладення штрафу на голову комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, на ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами третьою — п’ятою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на голову комісії з припинення юридичної особи, ліквідаційної комісії, на ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина сьома виключена. 

Відповідальність за порушення порядку припинення юридичної особи не застосовується до голови ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юридичної особи, якщо такі порушення відбулися внаслідок недотримання органами доходів і зборів, фондів соціального страхування та Пенсійного фонду України строків надання відповідних довідок та проведення відповідних перевірок.

Безпідставне заперечення органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування від двохсот до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Непроведення або несвоєчасне проведення органами доходів і зборів, фондів соціального страхування та Пенсійного фонду України перевірок, пов’язаних з припиненням юридичної особи, та ненадання або несвоєчасне надання відповідних довідок про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування, контроль за справлянням яких здійснюють органи доходів і зборів, фонди соціального страхування та Пенсійний фонд України, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб органів доходів і зборів, фондів соціального страхування та Пенсійного фонду України від двохсот до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ⁶ згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2372-III;
із змінами, внесеними згідно із
законами України від 19.05.2011 р. № 3384-VI,
від 13.05.2014 р. № 1258-VII)

Стаття 166 ⁷. Протидія тимчасовій адміністрації або ліквідації банку

Створення перешкод будь-якою особою для доступу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до банку при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації, до його активів, книг, записів, документів, баз даних -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ⁷ згідно із
 Законом України від 04.10.2001 р. № 2747-III;
 у редакції Закону України
 від 23.02.2012 р. № 4452-VI)

Стаття 166 ⁸. Порушення порядку зайняття діяльністю з надання фінансових послуг

Здійснення банківської діяльності, банківських операцій або іншої діяльності з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи чи без спеціального дозволу (ліцензії), якщо законом передбачено набуття статусу фінансової установи чи одержання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення зазначених видів діяльності, або з порушенням умов ліцензування —

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, —

тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ⁸ згідно із
 Законом України від 04.10.2001 р. № 2747-III;
 у редакції Закону України
 від 15.11.2011 р. № 4025-VI)

Стаття 166 ⁹. Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення

Порушення вимог щодо ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта; неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством; порушення вимог щодо зберігання офіційних документів, інших документів (у тому числі створені суб’єктом первинного фінансового моніторингу електронні документи), їх копії щодо ідентифікації осіб (клієнтів, представників клієнтів), а також осіб, яким суб’єктом первинного фінансового моніторингу було відмовлено у проведенні фінансових операцій, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також усіх документів, що стосуються ділових відносин (проведення фінансової операції) з клієнтом (включаючи результати будь-якого аналізу під час здійснення заходів щодо верифікації клієнта/поглибленої перевірки клієнта), а також даних про фінансові операції; порушення порядку зупинення фінансових (фінансової) операцій (операції), -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів первинного фінансового моніторингу, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності, членів ліквідаційної комісії, ліквідаторів або уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації, пов’язаної з аналізом фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу, довідок та копій документів (у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом) на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності, які не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розголошення в будь-якому вигляді інформації, що відповідно до закону є об’єктом обміну між суб’єктом первинного фінансового моніторингу та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, або факту її подання (одержання) особою, якій ця інформація стала відома у зв’язку з її професійною або службовою діяльністю, -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ⁹ згідно із Законом
 України від 28.11.2002 р. № 249-IV;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 18.05.2010 р. № 2258-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5463-VI;
у редакції Закону України
 від 14.10.2014 р. № 1702-VII)

Стаття 166 ¹⁰. Порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру

Порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру:

неповідомлення або несвоєчасне повідомлення дозвільним органом суб’єкта господарювання або державного адміністратора про відмову у видачі документа дозвільного характеру;

порушення дозвільним органом строків видачі документа дозвільного характеру;

відмова дозвільного органу суб’єкту господарювання у видачі документа дозвільного характеру з підстав, не встановлених законом;

анулювання документа дозвільного характеру дозвільним органом з підстав, не встановлених законом;

неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним адміністратором суб’єкта господарювання про одержання документа дозвільного характеру або про письмову відмову у видачі документа дозвільного характеру;

безпідставна відмова державного адміністратора суб’єкту господарювання у прийнятті заяви для одержання документа дозвільного характеру та документів, що додаються до неї;

видача (переоформлення, видача дублікатів, анулювання) державним адміністратором документа дозвільного характеру не в приміщенні дозвільного центру;

видача дозвільним органом документа дозвільного характеру, необхідність одержання якого не встановлена законом, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ¹⁰ згідно із Законом
 України від 06.09.2005 р. № 2806-IV;
 у редакції Закону України
 від 22.12.2011 р. № 4221-VI)

Стаття 166 ¹¹. Порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань

Порушення встановлених законом строків для проведення державної реєстрації юридичної особи, фізичної особи — підприємця або громадського формування, вимагання не передбачених законом документів для проведення державної реєстрації, а також інші порушення встановленого законом порядку проведення державної реєстрації юридичної особи, фізичної особи — підприємця або громадського формування —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого законодавством порядку пересилання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців поштовими відправленнями —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого законом порядку зберігання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами третьою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання юридичною особою державному реєстратору передбаченої Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи -

тягне за собою накладення на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Термін «поштове відправлення» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

(Доповнено статтею 166 ¹¹ згідно із
 Законом України від 11.01.2007 р. № 577-V;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 17.03.2011 р. № 3157-VI,
 від 07.04.2011 р. № 3205-VI,
 від 10.10.2013 р. № 642-VII,
від 14.10.2014 р. № 1701-VII,
від 12.02.2015 р. № 198-VIII,
від 06.10.2016 р. № 1666-VIII)

Стаття 166 ¹². Порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності

Порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності:

не прийняття рішення, не оформлення, не видача (не надсилання) передбаченого законом документа органом ліцензування протягом встановленого законом строку;

прийняття рішення, складання акта, видача розпорядження органом ліцензування, що не відповідає нормам законодавства у сфері ліцензування;

не внесення відомостей щодо ліцензування до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців протягом передбаченого законодавством у сфері ліцензування строку;

невиконання органом ліцензування у передбачений законом строк розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від вісімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ¹² згідно із
 Законом України від 11.01.2007 р. № 577-V,
із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 25.06.2009 р. № 1571-VI,
 від 08.09.2011 р. № 3720-VI;
у редакції Закону України
 від 02.03.2015 р. № 222-VIII)

Стаття 166 ¹³. Порушення законодавства, що регулює фінансові механізми здійснення інвестицій у будівництво житла

Затвердження з порушенням вимог закону правил фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю чи внесення до них змін, що призвело до звуження зобов’язань перед довірителем або власником сертифіката фонду операцій з нерухомістю, -

тягнуть за собою накладення штрафу на уповноважених осіб від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення від виконання управителем фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю чи емітентом сертифікатів фонду операцій з нерухомістю перед довірителями зобов’язань, встановлених правилами фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю чи договорами про участь у фонді фінансування будівництва або проспектом емісії сертифікатів фонду операцій, з нерухомістю, -

тягне за собою накладення штрафу на уповноважених осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ненадання управителем фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю чи емітентом сертифікатів фонду операцій з нерухомістю інформації про їх діяльність на поданий в установленому порядку запит -

тягне за собою накладення штрафу на уповноважених осіб від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на уповноважених осіб від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ¹³ згідно із
 Законом України від 18.12.2008 р. № 692-VI)

Стаття 166 ¹⁴. Недотримання особою обов’язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання

Подання неправдивих відомостей у декларації щодо походження коштів, за які приватизується державне, комунальне майно або підприємство, та інших документах, необхідних для їх приватизації, недотримання вимог щодо подальшого використання приватизованого об’єкта та інших обов’язкових умов щодо приватизації, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами, —

тягне за собою накладення штрафу від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ¹⁴ згідно із
 Законом України від 15.11.2011 р. № 4025-VI)

Стаття 166 ¹⁵. Незаконні дії щодо приватизаційних паперів

Продаж або інша незаконна передача приватизаційних паперів особою, яка не є власником цих документів, їх купівля або розміщення та інші операції з приватизаційними документами без належного дозволу —

тягне за собою накладення штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або вчинені з використанням службового становища, —

тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ¹⁵ згідно із
 Законом України від 15.11.2011 р. № 4025-VI)

Стаття 166 ¹⁶. Незаконні дії у разі банкрутства

Умисне приховування майна, відомостей про майно, передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікація, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність, у тому числі планів санації чи мирових угод, якщо ці дії вчинені громадянином — засновником (учасником) або службовою особою суб’єкта господарської діяльності в період провадження у справі про банкрутство і завдали великої матеріальної шкоди, —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором, -

тягнуть за собою накладення штрафу від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ¹⁶ згідно із
 Законом України від 15.11.2011 р. № 4025-VI;
 із доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 10.10.2013 р. № 642-VII)

Стаття 166 ¹⁷. Фіктивне банкрутство

Завідомо неправдива офіційна заява громадянина — засновника (учасника) або службової особи суб’єкта господарської діяльності, а так само громадянина — суб’єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов’язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі, —

тягнуть за собою накладення штрафу від семисот п’ятдесяти до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ¹⁷ згідно із
 Законом України від 15.11.2011 р. № 4025-VI)

Стаття 166 ¹⁸. Примушування до антиконкурентних узгоджених дій

Примушування до антиконкурентних узгоджених дій, які заборонені законом про захист економічної конкуренції, —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ¹⁸ згідно із
 Законом України від 15.11.2011 р. № 4025-VI)

Стаття 166 ¹⁹. Порушення законодавства у сфері гарантування вкладів фізичних осіб

Порушення керівником банку порядку складання або подання відомостей до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання або несвоєчасне виконання керівником банку законних рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невнесення або несвоєчасне внесення банком збору до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб -

тягнуть за собою накладення штрафу на керівника банку в розмірі від чотирьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ¹⁹ згідно із
 Законом України від 23.02.2012 р. № 4452-VI)

Стаття 166 ²⁰. Порушення законів України та нормативно-правових актів Національного банку України щодо здійснення нагляду (оверсайту) платіжних систем та систем розрахунків (далі — платіжні системи)

Неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації з питань діяльності платіжних систем Національному банку України, якщо подання такої інформації передбачено законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України, -

тягне за собою накладення на фізичних осіб — підприємців та посадових осіб юридичних осіб, які є об’єктами нагляду (оверсайту), штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення осіб, які є об’єктами нагляду (оверсайту), від перевірки, невиконання вимог Національного банку України щодо усунення порушень законів України та нормативно-правових актів Національного банку України -

тягне за собою накладення на фізичних осіб — підприємців та посадових осіб юридичних осіб, які є об’єктами нагляду (оверсайту), штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надання послуг платіжної системи в Україні без реєстрації платіжної системи в порядку, установленому законами та нормативно-правовими актами Національного банку України, -

тягне за собою накладення на фізичних осіб — підприємців та посадових осіб юридичних осіб, які надають послуги платіжної системи, штрафу від чотирьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першою — третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Термін «нагляд (оверсайт)» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

(Доповнено статтею 166 ²⁰ згідно із
 Законом України від 06.07.2012 р. № 5178-VI;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 06.12.2012 р. № 5518-VI)

Стаття 166 ²¹. Порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Порушення встановленого законом порядку здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а саме:

порушення строків здійснення заходів державного нагляду (контролю);

порушення періодичності здійснення планових заходів державного нагляду (контролю);

проведення заходів державного нагляду (контролю) за відсутності підстав, установлених законом;

проведення планових заходів державного нагляду (контролю) без своєчасного письмового повідомлення або з порушенням строків такого повідомлення, якщо необхідність та строк зазначеного повідомлення встановлені законом;

проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) без погодження відповідного центрального органу виконавчої влади або відповідного державного колегіального органу, якщо отримання такого погодження є обов’язковим відповідно до закону;

здійснення заходів державного нагляду (контролю) без застосування акта перевірки, що містить перелік питань для проведення перевірки виконання вимог законодавства у сфері господарської діяльності;

порушення встановленого Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порядку відбору зразків продукції;

проведення перевірки додержання вимог законодавства, нагляд (контроль) за додержанням якого не належить до повноважень органу державного нагляду (контролю), встановлених законом;

висунення вимог щодо надання документів, інформації, зразків продукції, що не стосуються здійснення заходу державного нагляду (контролю);

невнесення або внесення недостовірних відомостей чи відомостей не в повному обсязі щодо заходів державного нагляду (контролю) до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю);

ненадання або надання з порушенням установленого законом строку акта перевірки, складеного за результатами заходу державного нагляду (контролю), -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб органу державного нагляду (контролю) від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ²¹ згідно із
 Законом України від 22.07.2014 р. № 1600-VII;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 03.11.2016 р. № 1727-VIII)

Стаття 166 ²². Порушення вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів

Реалізація незареєстрованих об’єктів санітарних заходів, передбачених Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від сорока п’яти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обіг непридатних харчових продуктів -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення значень параметрів безпечності об’єктів санітарних заходів, встановлених законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Термін «обіг», що застосовується у цій статті, вживається у значенні, наведеному у Законі України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

(Доповнено статтею 166 ²² згідно із
 Законом України від 22.07.2014 р. № 1602-VII)

Стаття 166 ²³. Порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ²³ згідно із
 Законом України від 26.11.2015 р. № 834-VIII;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 06.10.2016 р. № 1666-VIII)

Стаття 166 ²⁴. Незаконні вимоги до документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування

Вимога посадової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування про наявність на документі, що подається суб’єктом господарювання, відбитка його печатки або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, або відмова у прийнятті документа у зв’язку з відсутністю на ньому відбитка печатки суб’єкта господарювання або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ²⁴ згідно із
 Законом України від 23.03.2017 р. № 1982-VIII)

Стаття 166 ²⁵. Неподання або подання не в повному обсязі відомостей для внесення до Державного реєстру майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей

Неподання у строк, визначений законом, або подання не в повному обсязі відомостей про майнові об’єкти оздоровлення та відпочинку дітей, якими користується дитячий заклад оздоровлення та відпочинку, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей, для внесення до Державного реєстру майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей -

тягне за собою накладення на керівника дитячого закладу оздоровлення та відпочинку штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 166 ²⁵ згідно із
 Законом України від 06.06.2017 р. № 2081-VIII)

Глава 13 
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ В ГАЛУЗІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ

(Назва глави у редакції
Закону України від 01.03.95 р. № 79/95-ВР)

Стаття 167. Введення в обіг або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів

Введення в обіг (випуск на ринок України, в тому числі з ремонту) або реалізація продукції (крім харчових продуктів), яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо безпечності, якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України), —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян — власників підприємств чи уповноважених ними осіб від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 15.12.93 р. № 3683-XII,
від 01.03.95 р. № 79/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 15.11.2011 р. № 4025-VI,
від 22.07.2014 р. № 1602-VII)

Стаття 168. Виключена.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 15.12.93 р. № 3683-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 у редакції Закону України
 від 03.04.2003 р. № 667-IV,
 виключена згідно із Законом України
 від 15.11.2011 р. № 4025-VI)

Стаття 168 ¹. Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил

Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 168 ¹ згідно із
Законом України України від 15.12.93 р. № 3683-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 168 ². Випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів

Випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 168 ² згідно із
 Законом України від 22.09.2005 р. № 2899-IV,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 11.06.2009 р. № 1512-VI)

Стаття 169. Виключена.  

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 01.03.95 р. № 79/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 22.07.2014 р. № 1602-VII;
виключена згідно із Законом України
 від 15.01.2015 р. № 124-VIII)

Стаття 170. Недодержання стандартів при транспортуванні, зберіганні і використанні продукції (крім харчових продуктів)

Недодержання стандартів і технічних умов при транспортуванні, зберіганні і використанні (експлуатації) продукції (крім харчових продуктів), якщо це спричинило зниження якості, псування або наднормативні втрати продукції (крім харчових продуктів), —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 01.03.95 р. № 79/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 22.07.2014 р. № 1602-VII)

Стаття 170 ¹. Виключена. 

(Доповнено статтею 170 ¹ згідно із
Законом України від 15.12.93 р. № 3683-XII;
із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 01.03.95 р. № 79/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 20.02.2003 р. № 543-IV,
від 22.07.2014 р. № 1602-VII;
виключена згідно із Законом України
 від 15.01.2015 р. № 124-VIII)

Стаття 171. Порушення вимог щодо випуску з ремонту та видачі на прокат засобів вимірювальної техніки

Випуск з ремонту та видача на прокат засобів вимірювальної техніки, що застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології та не відповідають нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб — підприємців від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 01.03.95 р. № 79/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
  від 09.07.99 р. № 898-XIV,
 від 15.06.2004 р. № 1765-IV,
 від 16.10.2012 р. № 5463-VI;
у редакції Закону України
 від 05.06.2014 р. № 1314-VII)

Стаття 171 ¹. Порушення умов і правил проведення повірки засобів вимірювальної техніки

Порушення умов і правил проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, а також проведення такої повірки неуповноваженими науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, крім повірки, що проводиться науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань або застосовують національні еталони, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб — підприємців від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 171 ¹ згідно із
 Законом України від 09.07.99 р. № 898-XIV;
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 15.06.2004 р. № 1765-IV;
у редакції Закону України
 від 05.06.2014 р. № 1314-VII)

Стаття 171 ². Фальсифікація засобів вимірювання

Виготовлення або перероблення з метою використання чи збуту, а також збут фальсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів —

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких вимірювальних приладів чи інструментів.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких вимірювальних приладів чи інструментів.

(Доповнено статтею 171 ² згідно із
 Законом України від 15.11.2011 р. № 4025-VI)

Стаття 172. Порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки

Порушення правил застосування засобів вимірювальної техніки, які використовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб — підприємців від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 01.03.95 р. № 79/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
у редакції законів України від 09.07.99 р. № 898-XIV,
від 05.06.2014 р. № 1314-VII)

Стаття 172 ¹. Порушення процедур оцінки відповідності

Порушення призначеними органами з оцінки відповідності чи визнаними незалежними організаціями процедур оцінки відповідності вимогам технічних регламентів; порушення органами з сертифікації, призначеними в державній системі сертифікації, правил і порядку обов’язкової сертифікації продукції -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 172 ¹ згідно із
Законом України від 01.03.95 р. № 79/95-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
у редакції Закону України
 від 15.01.2015 р. № 124-VIII)

Глава 13-А
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З КОРУПЦІЄЮ

(Назва глави у редакції Закону України
 від 14.10.2014 р. № 1700-VII,
який вводиться в дію з 26.04.2015 р.)

Стаття 172 ². Виключена.

(згідно із Законом України
 від 18.04.2013 р. № 221-VII)

Стаття 172 ³. Виключена.

(згідно із Законом України
 від 18.04.2013 р. № 221-VII)

Стаття 172 ⁴. Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності

Порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом.

Порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності.

Дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», за винятком депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), присяжних.

(Із змінами, внесеними згідно з
законами України від 14.10.2014 р. № 1700-VII,
який вводиться в дію з 26.04.2015 р.,
від 21.12.2016 р. № 1798-VIII)

Стаття 172 ⁵. Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків

Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків -

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого подарунка.

Та сама дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого дарунка (пожертви) та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

(У редакції Закону України
 від 14.10.2014 р. № 1700-VII,
який вводиться в дію з 26.04.2015 р.)

Стаття 172 ⁶. Порушення вимог фінансового контролю

Несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані -

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 13.05.2014 р. № 1261-VII,
 від 14.10.2014 р. № 1700-VII,
який вводиться в дію з 26.04.2015 р.,
від 15.03.2016 р. № 1022-VIII,
від 06.12.2016 р. № 1774-VIII)

Стаття 172 ⁷. Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

Неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів -

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Примітка.

1. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

2. У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

(У редакції Закону України
 від 14.10.2014 р. № 1700-VII,
який вводиться в дію з 26.04.2015 р.)

Стаття 172 ⁸. Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень

Незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, -

тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», а також особи, зазначені в частині другій статті 17 Закону України «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань».

(Із змінами і доповненнями, внесеними
законами України від 14.10.2014 р. № 1700-VII,
який вводиться в дію з 26.04.2015 р.,
від 03.11.2015 р. № 743-VIII)

Стаття 172 ⁹. Невжиття заходів щодо протидії корупції

Невжиття передбачених законом заходів посадовою чи службовою особою органу державної влади, посадовою особою місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення —

тягне за собою накладення штрафу від ста двадцяти п’яти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Та сама дія, вчинена повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є також особи, зазначені в частині третій статті 17 Закону України «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань».

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 14.10.2014 р. № 1700-VII,
який вводиться в дію з 26.04.2015 р.,
від 03.11.2015 р. № 743-VIII)

(Доповнено главою 13-А згідно із
 Законом України від 07.04.2011 р. № 3207-VI)

Стаття 172 ^9-1. Порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням

Порушення заборони розміщення ставок на спорт заінтересованими сторонами офіційного спортивного змагання, в якому вони беруть участь, з одержанням за це неправомірної вигоди в розмірі, що не перевищує двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грошей, одержаних внаслідок адміністративного правопорушення.

Та сама дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грошей, одержаних внаслідок адміністративного правопорушення, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені в частині другій статті 17 Закону України «Про запобігання впливу корупційних правопорушень на результати офіційних спортивних змагань».

(Доповнено статтею 172 ^9-1 згідно із
 Законом України від 03.11.2015 р. № 743-VIII,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 20.12.2016 р. № 1791-VIII)

Стаття 172 ^9-2. Порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля

Порушення встановленої законодавством процедури та строків здійснення оцінки впливу на довкілля, втручання у підготовку та надання висновку з оцінки впливу на довкілля чи рішення про врахування результатів оцінки транскордонного впливу на довкілля, відмова уповноваженим законом територіальним органом, уповноваженим законом центральним органом виконавчої влади у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля з підстав, не встановлених законом, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від чотирьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Примітка. Суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «б» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

(Доповнено статтею 172 ^9-2 згідно із
 Законом України від 23.05.2017 р. № 2059-VIII,
який вводиться в дію з 18.12.2017 р.)

Глава 13-Б
ВІЙСЬКОВІ АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

(Доповнено главою 13-Б згідно із
 Законом України від 05.02.2015 р. № 158-VIII;
у редакції Закону України
 від 16.03.2017 р. № 1952-VIII)

Стаття 172 ¹⁰. Відмова від виконання законних вимог командира (начальника)

Відмова від виконання законних вимог командира (начальника) -

тягне за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, -

тягне за собою накладення штрафу від ста сорока п’яти до двохсот вісімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.

Стаття 172 ¹¹. Самовільне залишення військової частини або місця служби

Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб -

тягнуть за собою арешт з утриманням на гауптвахті на строк до п’яти діб.

Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, -

тягнуть за собою арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.

Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов’язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, -

тягнуть за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.

Діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста сорока п’яти до двохсот вісімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.

Стаття 172 ¹². Необережне знищення або пошкодження військового майна

Необережне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового майна -

тягне за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.

Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста сорока п’яти до двохсот вісімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.

Стаття 172 ¹³. Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем

Незаконне використання військовою службовою особою транспортних засобів, споруд чи іншого військового майна, використання військовослужбовця для виконання завдань, не пов’язаних з військовою службою, а також інше зловживання владою або службовим становищем, вчинене з корисливою метою чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, -

тягнуть за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.

Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста сорока п’яти до двохсот вісімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.

Примітка. Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним дорученням повноважного командування.

Стаття 172 ¹⁴. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень

Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, -

тягне за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.

Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста сорока п’яти до двохсот вісімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.

Стаття 172 ¹⁵. Недбале ставлення до військової служби

Недбале ставлення військової службової особи до військової служби -

тягне за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, -

тягне за собою накладення штрафу від ста сорока п’яти до двохсот вісімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.

Стаття 172 ¹⁶. Бездіяльність військової влади

Умисне невжиття заходів щодо припинення злочину, що вчиняється підлеглим, або ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою покладених на неї службових обов’язків -

тягнуть за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.

Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста сорока п’яти до двохсот вісімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.

Стаття 172 ¹⁷. Порушення правил несення бойового чергування

Порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, -

тягне за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.

Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста сорока п’яти до двохсот вісімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.

Стаття 172 ¹⁸. Порушення правил несення прикордонної служби

Порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, -

тягне за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.

Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста сорока п’яти до двохсот вісімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.

Стаття 172 ¹⁹. Порушення правил поводження зі зброєю, а також речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення

Порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами -

тягне за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.

Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста сорока п’яти до двохсот вісімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.

Стаття 172 ²⁰. Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів

Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об’єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп’яніння, або виконання ними обов’язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп’яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння -

тягнуть за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до п’яти діб.

Участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов’язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов’язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп’яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп’яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста сорока п’яти до двохсот п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від п’яти до семи діб.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятнадцяти до двохсот вісімдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.

Глава 14 
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК І ГРОМАДСЬКУ БЕЗПЕКУ

Стаття 173. Дрібне хуліганство

Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, —

тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 02.12.2010 р. № 2744-VI)

Стаття 173 ¹. Поширювання неправдивих чуток

Поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, —

тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.

(Доповнено статтею 173 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР  від 20.04.90 р. № 9082-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 173 ². Вчинення насильства в сім’ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми

Вчинення насильства в сім’ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім’ї, —

тягнуть за собою громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин або адміністративний арешт на строк до семи діб.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

(Доповнено статтею 173 ² згідно із
Законом України від 15.05.2003 р. № 759-IV;
 із змінами, внесеними згідно із законами України
 від 25.09.2008 р. № 599-VI,
 від 02.12.2010 р. № 2744-VI,
від 12.02.2015 р. № 187-VIII)

Стаття 173 ³. Виготовлення та пропаганда георгіївської (гвардійської) стрічки

Публічне використання, демонстрація або носіння георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією георгіївської (гвардійської) стрічки або предметів, що містять її зображення.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, виготовлення або поширення георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб з конфіскацією георгіївської (гвардійської) стрічки або предметів, що містять її зображення.

Примітка. Положення цієї статті не застосовуються у випадках, передбачених частиною третьою статті 4 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».

(Доповнено статтею 173 ³ згідно із
 Законом України від 16.05.2017 р. № 2031-VIII)

Стаття 174. Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку

Стрільба з вогнепальної чи холодної метальної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку —

тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, і бойових припасів.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 25.04.96 р. № 148/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 18.09.2012 р. № 5289-VI,
від 07.02.2017 р. № 1832-VIII)

Стаття 175. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також використання пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням —

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 0,5 до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. № 3282-XI,
 від 19.05.89 р. № 7542-XI;
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 19.11.97 р. № 651/97-ВР,
від 08.10.99 р. № 1142-XIV,
від 11.09.2003 р. № 1155-IV)

Стаття 175 ¹. Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях

Куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, —

тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 175 ¹ згідно із
 Законом України від 22.09.2005 р. № 2899-IV,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 11.06.2009 р. № 1512-VI)

Стаття 175 ². Здійснення суб’єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки

Початок роботи новоутворених підприємств або початок використання суб’єктом господарювання об’єктів нерухомості без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, для яких подання такої декларації є обов’язковим, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян — суб’єктів підприємницької діяльності і посадових осіб — від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 175 ² згідно із
 Законом України від 02.10.2012 р. № 5404-VI)

Стаття 176. Виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення

Виготовлення або зберігання без мети збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, виготовлення або зберігання без мети збуту апаратів для їх вироблення —

тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Виключена згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI;
доповнено статтею 176 згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР  від 12.06.87 р. № 4135-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 177. Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення

Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення —

тягне за собою накладення штрафу від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 177 ¹. Виключена. 

(Доповнено статтею 177 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 27.06.86 р. № 2444-XI;
 виключена згідно із Законом України від 07.07.92 р. № 2547-XII)

Стаття 177 ². Виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів

Виготовлення, придбання або зберігання з метою реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, а так само виготовлення, придбання або зберігання з метою реалізації або використання за призначенням обладнання для вироблення фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фальсифікованих алкогольних напоїв, тютюнових виробів та обладнання для їх вироблення.

Реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, а так само обладнання для їх вироблення —

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією фальсифікованих алкогольних напоїв, тютюнових виробів та обладнання для їх вироблення.

(Доповнено статтею 177 ² згідно із
 Законом України від 20.04.2000 р. № 1685-III)

Стаття 178. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п’яному вигляді

Розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в громадських місцях у п’яному вигляді, —  

тягнуть за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI;
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 21.01.2010 р. № 1824-VI,
 від 02.12.2010 р. № 2744-VI)

Стаття 179. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві

Розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві (на робочих місцях, у приміщеннях і на території підприємств, установ, організацій) або перебування на роботі в нетверезому стані —

тягне за собою накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Участь майстрів, начальників дільниць, змін, цехів та інших керівників у розпиванні з підлеглими їм працівниками пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві або невжиття ними заходів до відсторонення від роботи осіб, які перебувають у нетверезому стані, або приховування ними випадків розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв чи появи на роботі в нетверезому стані підлеглих їм працівників —  

тягне за собою накладення штрафу від чотирьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI;
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 21.01.2010 р. № 1824-VI)

Стаття 180. Доведення неповнолітнього до стану сп’яніння

Доведення неповнолітнього до стану сп’яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами —

тягне за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI;
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 180 ¹. Порушення порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування

Порушення встановленого законом порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян — власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян — власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 180 ¹ згідно із
 Законом України від 16.05.2013 р. № 243-VII)

Стаття 181. Азартні ігри, ворожіння в громадських місцях

Участь в організованих без дозволу азартних іграх (карти, рулетку, «наперсток» та інші) на гроші, речі та інші цінності —

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від семи до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грального приладдя, а також грошей, речей та інших цінностей, що є ставкою у грі, або без такої.

Частину третю виключено. 

Ворожіння у громадських місцях —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 27.06.86 р. № 2444-XI,
 від 14.12.88 р. № 6976-XI;
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 15.05.2009 р. № 1334-VI)

Стаття 181 ¹. Заняття проституцією

Заняття проституцією —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 181 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР  від 12.06.87 р. № 4134-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 181 ². Виключена. 

(Доповнено статтею 181 ² згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР  від 12.06.87 р. № 4134-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 виключена згідно із Законом України
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 182. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях

Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях —

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян — суб’єктів господарської діяльності — від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші або без такої і на посадових осіб та громадян — суб’єктів господарської діяльності — від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III;
у редакції Закону України від 03.06.2004 р. № 1745-IV)

Стаття 183. Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб

Завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб —

тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, —

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, —

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
 від 21.08.87 р. № 4452-XI;
 законами України від 15.11.94 р. № 244/94-ВР,
  від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Глава 15
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ВСТАНОВЛЕНИЙ ПОРЯДОК УПРАВЛІННЯ

Стаття 184 ¹. Неправомірне використання державного майна

Використання посадовою особою в особистих чи інших неслужбових цілях державних коштів, наданих їй у службове користування приміщень, засобів транспорту чи зв’язку, техніки або іншого державного майна, якщо це завдало державі шкоди на суму, що не перевищує п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, —

тягне за собою накладення штрафу від двох з половиною до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 184 ¹ згідно із
Законом України від 05.10.95 р. № 358/95-ВР)

Стаття 184 ². Порушення порядку або строків подання інформації про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків

Порушення посадовими особами порядку або строків подання інформації про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків, для централізованого обліку —

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 184 ² згідно із
Законом України від 24.03.98 р. № 210/98-ВР)

Стаття 185. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця

Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов’язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв’язку з їх участю в охороні громадського порядку —

тягне за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.08.88 р. № 6347-XI,
 від 18.01.91 р. № 647-XII;
 законами України від 02.10.96 р. № 388/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 02.12.2010 р. № 2744-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 185 ¹. Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій

Порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій -

тягне за собою попередження або накладення штрафу від десяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення або організатором зборів, мітингу, вуличного походу, демонстрації, —

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Частину третю виключено.

Частину четверту виключено.

(Доповнено статтею 185 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.08.88 р. № 6347-XI;
 із змінами і доповненнями, внесеними
 згідно із законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 02.06.2005 р. № 2635-IV,
 від 16.01.2014 р. № 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. № 732-VII,
 від 23.02.2014 р. № 767-VII)

Стаття 185 ². Створення умов для організації і проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій

Надання посадовими особами для проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій приміщень, транспорту, технічних засобів або створення інших умов для організації і проведення зазначених заходів —

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 185 ² згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 20.04.90 р. № 9082-XI;
 із змінами, внесеними згідно
 із законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 16.01.2014 р. № 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. № 732-VII,
 від 23.02.2014 р. № 767-VII)

Стаття 185 ³. Прояв неповаги до суду або Конституційного Суду України

Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі діяння, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд -

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства, -

тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неповага до Конституційного Суду України з боку учасників конституційного провадження, перекладача, свідка, спеціаліста, експерта, інших учасників конституційного провадження, залучених Конституційним Судом України до участі у справі, що виразилася у злісному ухиленні від явки на засідання, пленарне засідання Сенату, Великої палати Конституційного Суду України або в непідкоренні цих та інших осіб розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час таких засідань, а так само вчинення будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до Конституційного Суду України іншими присутніми на пленарному засіданні особами (крім суддів Конституційного Суду України), -

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 185 ³ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 04.05.90 р. № 9166-XI;
із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 18.01.91 р. № 647-XII;
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 02.06.2005 р. № 2635-IV,
від 07.07.2010 р. № 2453-VI,
 від 16.01.2014 р. № 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. № 732-VII,
 від 23.02.2014 р. № 767-VII,
 від 19.05.2016 р. № 1379-VIII;
у редакції Закону України
 від 21.12.2016 р. № 1798-VIII;
із доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 13.07.2017 р. № 2136-VIII)

Стаття 185 ⁴. Злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів досудового розслідування чи прокурора

Злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування -

тягне за собою накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 185 ⁴ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 04.05.90 р. № 9166-XI;
із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 18.01.91 р. № 647-XII;
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 15.05.2003 р. № 762-IV,
 від 13.04.2012 р. № 4652-VI,
від 14.10.2014 р. № 1697-VII)

Стаття 185 ⁵. Перешкодження явці до суду народного засідателя, присяжного

Перешкодження посадовою особою під будь-яким приводом явці до суду народного засідателя, присяжного для виконання покладених на них обов’язків —

тягне за собою накладення штрафу від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 185 ⁵ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 04.05.90 р. № 9166-XI;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно
 із законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 13.04.2012 р. № 4652-VI)

Стаття 185 ⁶. Невжиття заходів щодо окремої ухвали суду

Залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду —

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частину другу виключено. 

(Доповнено статтею 185 ⁶ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 04.05.90 р. № 9166-XI;
із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 18.01.91 р. № 647-XII;
 законами України від 15.12.92 р. № 2857-XII,
 від 05.10.95 р. № 358/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 13.04.2012 р. № 4652-VI,
 від 18.09.2012 р. № 5288-VI,
 від 16.01.2014 р. № 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. № 732-VII,
 від 23.02.2014 р. № 767-VII,
від 14.10.2014 р. № 1697-VII)

Стаття 185 ⁷. Публічні заклики до невиконання вимог поліцейського чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України

Публічні заклики в будь-якій формі до невиконання розпоряджень або вимог поліцейського чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у зв’язку з виконанням ним обов’язків по охороні громадського порядку або поширення завідомо неправдивих відомостей з метою провокації непокори законній вимозі поліцейського чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, якщо ці дії призвели до порушення громадського порядку, —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.

(Доповнено статтею 185 ⁷ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 18.01.91 р. № 647-XII;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно
 із законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 15.05.2003 р. № 743-IV,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 185 ⁸. Ухилення від виконання законних вимог прокурора

Невиконання посадовою особою законних вимог прокурора -

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення від виконання законних вимог прокурора щодо прибуття в орган прокуратури, -

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частину третю виключено.

(Доповнено статтею 185 ⁸ згідно із
Законом України від 15.12.92 р. № 2857-XII;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно
 із законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 18.09.2012 р. № 5288-VI,
 від 16.01.2014 р. № 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. № 732-VII,
 від 23.02.2014 р. № 767-VII,
від 14.10.2014 р. № 1697-VII)

Стаття 185 ⁹. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника транспорту, який здійснює контроль за перевезенням пасажирів

Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника транспорту, який здійснює контроль за перевезенням пасажирів, пов’язана з фізичним опором або образою, а так само з іншими протиправними діями, —

тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.

(Доповнено статтею 185 ⁹ згідно із
Законом України від 02.06.95 р. № 210/95-ВР;
 із змінами, внесеними згідно
 із Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 185 ¹⁰. Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі
 військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського
 формування з охорони громадського порядку і державного кордону

Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України, —

тягне за собою накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.

(Доповнено статтею № 185 ¹⁰ згідно із
 Законом України від 02.07.99 р. № 812-XIV,
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами
 України від 07.02.2002 р. № 3048-III,
 від 03.04.2003 р. № 662-IV,
 від 31.05.2005 р. № 2600-IV)

Стаття 185 ¹¹. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист

Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист, —

тягне за собою накладення штрафу до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

(Доповнено статтею 185 ¹¹ згідно із
 Законом України від 13.01.2000 р. № 1381-XIV)

Стаття 185 ¹². Створення перешкод у виконанні робіт, пов’язаних з обслуговуванням об’єктів електроенергетики

Створення перешкод у виконанні робіт, пов’язаних з обслуговуванням об’єктів електроенергетики, —

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 185 ¹² згідно із
 Законом України від 31.05.2005 р. № 2598-IV)

Стаття 185 ¹³. Невиконання законних вимог посадових осіб Національного антикорупційного бюро України

Ненадання інформації Національному антикорупційному бюро України на запит його посадових осіб, надання завідомо недостовірної інформації чи не в повному обсязі, порушення встановлених законом строків її надання, повідомлення третіх осіб стосовно того, що про них збирається така інформація, або невиконання інших законних вимог посадових осіб Національного антикорупційного бюро України -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 185 ¹³ згідно із
 Законом України від 12.02.2015 р. № 198-VIII)

Стаття 186. Самоуправство

Самоуправство, тобто самовільне, всупереч встановленому законом порядку, здійснення свого дійсного або гаданого права, що не завдало істотної шкоди громадянам або державним чи громадським організаціям, —

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 186 ¹. Незаконні дії щодо державних нагород

Купівля, продаж, обмін чи інша оплатна передача ордена, медалі, нагрудного знака до почесного звання, а так само їх привласнення або носіння особою, яка не має на те права, чи незаконне зберігання —

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 186 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
із змінами, внесеними згідно із
законами України від 17.06.92 р. № 2468-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 186 ². Виключена. 

(Доповнено статтею 186 ² згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.01.90 р. № 8710-XI;
із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 03.03.93 р. № 3039-XII,
від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 виключена згідно із Законом України
 від 23.02.2006 р. № 3504-IV)

Стаття 186 ³. Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень

Неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, чи із запізненням; незабезпечення належного стану первинного обліку; порушення порядку ведення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України —

тягне за собою накладення штрафу на громадян — від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення порядку використання конфіденційної інформації, приховування або перекручення даних державних статистичних спостережень, а також використання їх в засобах масової інформації, для поширення в інформаційних мережах, на паперових, магнітних та інших носіях, в наукових працях тощо без посилання на їх джерело —

тягне за собою накладення штрафу на громадян — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

(Доповнено статтею 186 ³ згідно із
Законом України від 04.02.93 р. № 2992-XII;
 із змінами, внесеними згідно
 із Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 у редакції Закону України від 13.07.2000 р. № 1929-III)

Стаття 186 ⁴. Виключена. 

(Доповнено статтею 186 ⁴ згідно із
Законом України від 03.03.93 р. № 3039-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 виключена згідно із Законом України
 від 23.02.2006 р. № 3504-IV)

Стаття 186 ⁵. Порушення законодавства про об’єднання громадян

Керівництво об’єднанням громадян, яке не легалізувалося у встановленому законом порядку чи якому відмовлено у легалізації, або яке примусово розпущено за рішенням суду, але продовжує діяти, а так само участь у діяльності таких об’єднань —

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до ста тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 186 ⁵ згідно із
Законом України від 11.11.93 р. № 3582-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 186 ⁶. Порушення законодавства про друковані засоби масової інформації

Виготовлення, випуск або розповсюдження продукції друкованого засобу масової інформації після припинення діяльності цього друкованого засобу масової інформації, а так само ухилення від перереєстрації друкованого засобу масової інформації у передбачених законом випадках, чи від повідомлення реєструючому органу про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції, —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 186 ⁶ згідно із
 Законом України від 10.07.2003 р. № 1107-IV)

Стаття 186 ⁷. Недоставляння або порушення строку доставляння обов’язкового безоплатного примірника документів

Недоставляння або порушення строку доставляння обов’язкового безоплатного примірника документів -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб, фізичних осіб — підприємців від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 186 ⁷ згідно із
 Законом України від 12.01.2012 р. № 4319-VI)

Стаття 187. Порушення правил адміністративного нагляду

Порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме:

1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов’язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;

2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах;

3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;

4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста);

5) нереєстрація в органі Національної поліції —

тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи з урахуванням особи порушника застосування цих заходів буде визнано недостатнім, — адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 03.02.2004 р. № 1418-IV,
від 23.12.2015 р. № 901-VIII)

Стаття 188. Незаконна передача заборонених предметів особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань

Прихована від огляду передача або спроба передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а так само інших заборонених для передачі предметів —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією заборонених предметів.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.11.86 р. № 3070-XI,
від 21.08.87 р. № 4452-XI,
від 01.12.87 р. № 4995-XI;
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 20.01.2005 р. № 2377-IV,
від 14.04.2009 р. № 1254-VI,
 від 06.10.2011 р. № 3826-VI)

Стаття 188 ¹. Невиконання розпорядження державного або іншого органу про працевлаштування

Невиконання посадовою особою, яка користується правом прийняття на роботу і звільнення, розпорядження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації або рішення служби у справах дітей чи рішення іншого органу про працевлаштування осіб, забезпечення роботою яких відповідно до законодавства покладено на ці органи, —

тягне за собою накладення штрафу від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів

- тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 14.05.90 р. № 9280-XI;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 06.10.2005 р. № 2960-IV,
 від 07.02.2007 р. № 609-V)

Стаття 188 ². Ухилення від виконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів

Невиконання посадовими особами, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про проведення перевірки діяльності по продажу товарів, виконанню робіт, наданню послуг громадянам-споживачам або про надання необхідних для цього матеріалів —

тягне за собою накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення посадових осіб і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від своєчасного виконання приписів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів —

тягне за собою накладення штрафу від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ² згідно із
Законом України від 15.12.93 р. № 3683-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 16.10.2012 р. № 5463-VI)

Стаття 188 ³. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю за цінами

Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю за цінами, щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ³ згідно із
Законом України від 22.09.94 р. № 179/94-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 21.06.2012 р. № 5007-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5463-VI)

Стаття 188 ⁴. Невиконання законних вимог центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці

Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів —

тягне за собою накладення штрафу на працівників від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ⁴ згідно із
Законом України від 19.01.95 р. № 8/95-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 18.11.2004 р. № 2197-IV,
 від 24.05.2012 р. № 4837-VI)

Стаття 188 ⁵. Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів 

Невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятнадцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ⁵ згідно із
Законом України від 19.01.95 р. № 8/95-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 18.11.2003 р. № 1284-IV,
від 15.04.2008 р. № 271-VI,
від 21.01.2010 р. № 1827-VI)

Стаття 188 ⁶. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або створення перешкод для діяльності цього органу

Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ⁶ згідно із
Законом України від 19.01.95 р. № 8/95-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 21.11.97 р. № 666/97-ВР,
від 18.05.2004 р. № 1725-IV,
від 19.02.2009 р. № 1027-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5462-VI)

Стаття 188 ⁷. Невиконання законних вимог національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації

Невиконання законних вимог національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, щодо усунення порушень законодавства про телекомунікації, поштовий зв’язок та радіочастотний ресурс України, або ненадання їм документів та інформації, необхідних для здійснення державного нагляду —

тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ⁷ згідно із
Законом України від 01.10.96 р. № 386/96-ВР;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законами України
 від 24.06.2004 р. № 1876-IV,
від 01.06.2010 р. № 2299-VI,
 від 07.07.2011 р. № 3610-VI,
 від 16.01.2014 р. № 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. № 732-VII,
 від 23.02.2014 р. № 767-VII)

Стаття 188 ⁸. Невиконання приписів та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку

Невиконання приписів та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку, або створення перешкод для їх діяльності —

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 0,5 до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ⁸ згідно із
Законом України від 19.11.97 р. № 651/97-ВР;
із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 08.10.99 р. № 1142-XIV,
 від 11.09.2003 р. № 1155-IV,
 від 16.10.2012 р. № 5459-VI)

Стаття 188 ⁹. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності і технічного регулювання

Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності і технічного регулювання, щодо усунення порушень законодавства про стандартизацію, метрологію та метрологічну діяльність, технічні регламенти та оцінку відповідності і сертифікацію продукції в державній системі сертифікації або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ⁹ згідно із
 Законом України від 04.02.98 р. № 73/98-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із законами України
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 16.10.2012 р. № 5463-VI,
від 05.06.2014 р. № 1314-VII;
у редакції Закону України
 від 15.01.2015 р. № 124-VIII)

Стаття 188 ¹⁰. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів

Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, щодо усунення порушень законодавства про лікарські засоби або створення перешкод для їх діяльності —

тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

(Доповнено статтею 188 ¹⁰ згідно із
 Законом України від 23.12.98 р. № 352-XIV;
 із змінами, внесеними згідно із законами України
 від 08.09.2011 р. № 3718-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5460-VI)

Стаття 188 ¹¹. Невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків, а так само інших законних вимог посадових осіб органів державної санітарно-епідеміологічної служби

Невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів державної санітарно-епідеміологічної служби щодо усунення порушень санітарного законодавства, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від шести до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ¹¹ згідно із
 Законом України від 23.12.98 р. № 352-XIV;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. № 5460-VI)

Стаття 188 ¹². Невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин

Невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист рослин, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від десяти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ¹² згідно із
 Законом України від 11.01.2000 р. № 1368-XIV;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 14.03.2007 р. № 736-V)

Стаття 188 ¹³. Невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця

Невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», чи зазначення у такій декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну відомостей, які зазначаються у декларації, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, приватного виконавця -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ¹³ згідно із
 Законом України від 19.10.2000 р. № 2056-III;
 у редакції законів України
 від 04.11.2010 р. № 2677-VI,
від 02.06.2016 р. № 1404-VIII,
зміни, внесені Законом України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII, в частині положень,
 що стосуються діяльності приватних виконавців, вводяться в дію з 05.01.2017 р.)

Стаття 188 ¹⁴. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері енергозбереження

Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері енергозбереження, щодо усунення порушень законодавства про енергозбереження, ненадання їм передбаченої законодавством інформації або надання недостовірної інформації щодо ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, створення перешкод для доступу до енергоспоживаючих об’єктів та до приладів обліку споживання паливно-енергетичних ресурсів —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності від двадцяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ¹⁴ згідно із
 Законом України від 21.06.2001 р. № 2550-III;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 16.03.2007 р. № 760-V,
 від 16.10.2012 р. № 5463-VI)

Стаття 188 ¹⁵. Невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і річкового транспорту

Невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і річкового транспорту щодо усунення порушень законодавства з безпеки судноплавства та державної реєстрації торговельних суден України, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від семи до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ¹⁵ згідно із
 Законом України від 13.09.2001 р. № 2686-III)

Стаття 188 ¹⁶. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань цивільного захисту, нагляду та контролю за станом захисту територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру

Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань цивільного захисту, нагляду та контролю за станом захисту територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, щодо розроблення та реалізації заходів у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Те саме діяння, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ¹⁶ згідно із
Законом України від 03.04.2003 р. № 666-IV,
 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. № 5459-VI)

Стаття 188 ¹⁷. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю

Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, щодо усунення порушень законодавства в галузі державного експортного контролю або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ¹⁷ згідно із 
Законом України від 15.05.2003 р. № 749-IV;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. № 5463-VI)

Стаття 188 ¹⁸. Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки

Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки щодо усунення порушень законодавства про ядерну та радіаційну безпеку, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ¹⁸ згідно із
 Законом України від 18.11.2003 р. № 1284-IV)

Стаття 188 ¹⁹. Невиконання законних вимог народного депутата України, Рахункової палати, члена Рахункової палати

Недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення народного депутата України, надання неправдивої або неповної інформації на таке звернення -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Недодержання встановлених законом строків надання відповіді на запит народного депутата України, надання неправдивої або неповної інформації на такий запит -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання законних вимог Рахункової палати, члена Рахункової палати, створення перешкод у їх роботі під час здійснення ними своїх повноважень, надання неправдивої або неповної інформації або ненадання інформації у строк, встановлений законом, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною п’ятою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ¹⁹ згідно із
 Законом України від 11.07.2003 р. № 1128-IV;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 03.07.2013 р. № 383-VII;
у редакції Закону України
 від 02.07.2015 р. № 576-VIII)

Стаття 188 ²⁰. Невиконання (ухилення від виконання) або несвоєчасне виконання приписів посадових осіб центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду чи розпоряджень його органів

Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів посадових осіб центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду чи розпоряджень його органів щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів та нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання суб’єктів електроенергетики, суб’єктів відносин у сфері теплопостачання та споживачів електричної енергії -

тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, попередження або накладення штрафу на працівників від одного до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, накладення штрафу на посадових осіб від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ²⁰ згідно із
 Законом України від 31.05.2005 р. № 2598-IV;
 у редакції Закону України
 від 06.10.2011 р. № 3830-VI)

Стаття 188 ²¹. Виключена.

(Доповнено статтею 188 ²¹ згідно із
 Законом України від 31.05.2005 р. № 2598-IV;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.07.2011 р. № 3610-VI;
виключена згідно із Законом України
 від 22.09.2016 р. № 1540-VIII)

Стаття 188 ²². Невиконання законних вимог посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби та державної служби ветеринарної медицини

Невиконання законних вимог посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби або державної служби ветеринарної медицини щодо знищення небезпечних для споживання людиною, твариною чи для іншого використання харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок та допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

(Доповнено статтею 188 ²² згідно із
 Законом України від 15.11.2005 р. № 3078-IV)

Стаття 188 ²³. Перешкоджання уповноваженим особам органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у проведенні перевірок

Вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок, пов’язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, уповноваженим особам органів Пенсійного фонду України у проведенні перевірок, пов’язаних з порушеннями законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, поданням відомостей, що використовуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також вчинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів Пенсійного фонду України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування України у проведенні перевірок щодо використання страхових коштів у випадках, передбачених законом, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, зазначене у частині першій цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ²³ згідно із
 Законом України від 17.11.2005 р. № 3108-IV;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 08.07.2010 р. № 2464-VI,
 від 05.07.2012 р. № 5067-VI,
 від 04.07.2013 р. № 406-VII,
 від 28.12.2014 р. № 77-VIII)

Стаття 188 ²⁴. Виключена.

(Доповнено статтею 188 ²⁴ згідно із
 Законом України від 12.12.2006 р. № 435-V;
 виключена згідно із
 Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI)

Стаття 188 ²⁵. Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації

Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації, щодо усунення порушення законодавства про страховий фонд документації —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

(Доповнено статтею 188 ²⁵ згідно із
 Законом України від 22.02.2007 р. № 695-V;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. № 5461-VI)

Стаття 188 ²⁶. Невиконання законних вимог Головного державного фітосанітарного інспектора України, головних державних фітосанітарних інспекторів, державних фітосанітарних інспекторів

Невиконання законних вимог Головного державного фітосанітарного інспектора України, головних державних фітосанітарних інспекторів, державних фітосанітарних інспекторів, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про карантин рослин, а також створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ²⁶ згідно із
 Законом України від 19.04.2007 р. № 956-V;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. № 5462-VI)

Стаття 188 ²⁷. Невиконання законних вимог інспекторів сільського господарства

Невиконання законних вимог інспекторів сільського господарства щодо усунення порушень нормативних актів щодо експлуатації машин та актів з охорони праці під час їх експлуатації або створення перешкод для діяльності цих органів —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від восьми до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ²⁷ згідно із
 Законом України від 24.09.2008 р. № 586-VI;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. № 5462-VI)

Стаття 188 ²⁸. Невиконання законних вимог посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції

Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ²⁸ згідно із
 Законом України від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 16.10.2012 р. № 5459-VI,
 від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 188 ²⁹. Невиконання законних вимог посадових осіб національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

Невиконання законних вимог посадових осіб національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, щодо усунення порушень законодавства у сфері державного регулювання ринків фінансових послуг або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ²⁹ згідно із
 Законом України від 18.12.2008 р. № 692-VI;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.07.2011 р. № 3610-VI)

Стаття 188 ³⁰. Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання законних вимог Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її уповноважених осіб

Ухилення від виконання або несвоєчасне виконання посадовою особою учасника фондового ринку рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов чи рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі діяння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, передбачених частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від семисот п’ятдесяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ³⁰ згідно із
 Законом України від 25.12.2008 р. № 801-VI;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.07.2011 р. № 3610-VI)

Стаття 188 ³¹. Невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України

Невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України щодо усунення порушень законодавства про криптографічний та технічний захист державних інформаційних ресурсів, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, та законодавства у сфері надання послуг електронного цифрового підпису, а також створення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ³¹ згідно із
 Законом України від 19.03.2009 р. № 1180-VI;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 16.01.2014 р. № 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. № 732-VII,
 від 23.02.2014 р. № 767-VII,
 від 27.03.2014 р. № 1170-VII)

Стаття 188 ³². Невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу або члена Вищої ради правосуддя

Невиконання законних вимог Вищої ради правосуддя, її органу або члена Вищої ради правосуддя щодо надання інформації, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено, надання завідомо недостовірної інформації, а так само недодержання встановлених законом строків надання інформації, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено, Вищій раді правосуддя, її органу або члену Вищої ради правосуддя -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ненадання або несвоєчасне надання відповіді на подання Вищої ради правосуддя про виявлення та притягнення до відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушують гарантії незалежності суддів або підривають авторитет правосуддя, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ³² згідно із
 Законом України від 13.05.2010 р. № 2181-VI;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 03.11.2011 р. № 4001-VI,
 від 08.04.2014 р. № 1188-VII,
 від 12.02.2015 р. № 192-VIII;
у редакції Закону України
 від 21.12.2016 р. № 1798-VIII)

Стаття 188 ³³. Невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини

Невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини або створення перешкод для їх діяльності —

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ³³ згідно із
 Законом України від 09.09.2010 р. № 2518-VI)

Стаття 188 ³⁴. Невиконання законних вимог посадових осіб суб’єктів державного фінансового моніторингу

Невиконання законних вимог посадових осіб суб’єктів державного фінансового моніторингу стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів первинного фінансового моніторингу, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ³⁴ згідно із
 Законом України від 18.05.2010 р. № 2258-VI)

Стаття 188 ³⁵. Невиконання законних вимог Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів або членів цих органів щодо надання інформації

Невиконання законних вимог Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо надання інформації, копій документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання завідомо недостовірної інформації —

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ³⁵ згідно із
 Законом України від 07.07.2010 р. № 2453-VI;
із змінами і доповненнями, внесеними
 згідно із законами України від 14.10.2014 р. № 1697-VII,
 від 12.02.2015 р. № 192-VIII)

Стаття 188 ³⁶. Невиконання законних вимог посадових осіб національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

Несвоєчасне надання інформації, необхідної для виконання покладених на національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, завдань, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів природних монополій або суб’єктів господарювання на суміжних ринках у сферах енергетики та комунальних послу до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ненадання інформації національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, або надання завідомо недостовірних даних посадовими особами суб’єктів природних монополій або суб’єктів господарювання на суміжних ринках у сферах енергетики та комунальних послуг —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб таких суб’єктів до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання або несвоєчасне виконання суб’єктами природних монополій або суб’єктами господарювання на суміжних ринках у сферах енергетики та комунальних послуг рішень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, порушення ліцензійних умов —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб таких суб’єктів до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ³⁶ згідно із
 Законом України від 09.07.2010 р. № 2479-VI;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 07.07.2011 р. № 3610-VI,
 від 02.10.2012 р. № 5400-VI,
від 22.09.2016 р. № 1540-VIII)

Стаття 188 ³⁷. Невиконання законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів

Невиконання законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів щодо проведення перевірки, ненадання їм передбаченої законодавством інформації чи надання недостовірної інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків —

тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ³⁷ згідно із
 Законом України від 02.12.2010 р. № 2735-VI)

Стаття 188 ³⁸. Невиконання приписів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності

Невиконання приписів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності щодо усунення порушень порядку видачі документів дозвільного характеру —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ³⁸ згідно із
 Законом України від 21.04.2011 р. № 3261-VI;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 22.07.2014 р. № 1600-VII)

Стаття 188 ³⁹. Порушення законодавства у сфері захисту персональних даних

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про обробку персональних даних або про зміну відомостей, які підлягають повідомленню згідно із законом, повідомлення неповних чи недостовірних відомостей -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання законних вимог (приписів) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо запобігання або усунення порушень законодавства про захист персональних даних -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від трьохсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб’єкта персональних даних, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від трьохсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною четвертою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ³⁹ згідно із
 Законом України від 02.06.2011 р. № 3454-VI,
 враховуючи зміни, внесені
 Законом України від 13.01.2012 р. № 4343-VI;
 у редакції Закону України
 від 03.07.2013 р. № 383-VII)

Стаття 188 ⁴⁰. Невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

Невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ⁴⁰ згідно із
 Законом України від 02.06.2011 р. № 3454-VI,
 враховуючи зміни, внесені
 Законом України від 13.01.2012 р. № 4343-VI;
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 03.07.2013 р. № 383-VII)

Стаття 188 ⁴¹. Порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів

Неподання, несвоєчасне подання для державної реєстрації нормативно-правових актів, які відповідно до закону підлягають державній реєстрації, направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державної реєстрації та не опубліковані в установленому законом порядку, а також надіслання для виконання вказівок, роз’яснень у будь-якій формі, що встановлюють правові норми, -

тягнуть за собою накладення штрафу на керівників органів, нормативно-правові акти яких відповідно до закону підлягають державній реєстрації, від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ⁴¹ згідно із
 Законом України від 08.09.2011 р. № 3720-VI)

Стаття 188 ⁴². Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду

Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання законних вимог (приписів) головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, виданих ними під час здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ⁴² згідно із
 Законом України від 22.12.2011 р. № 4220-VI,
 із змінами, внесеними згідно із
законами України від 16.10.2012 р. № 5459-VI,
 від 09.04.2015 р. № 320-VIII,
від 17.01.2017 р. № 1817-VIII)

Стаття 188 ⁴³. Виключена.

(Доповнено статтею 188 ⁴³ згідно із
 Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII,
виключена у зв’язку з втратою чинності Законом України
 від 16.01.2014 р. № 721-VII згідно із
 Законом України від 28.01.2014 р. № 732-VII,
виключена згідно із Законом
 України від 23.02.2014 р. № 767-VII)

Стаття 188 ⁴⁴. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду

Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду, щодо усунення порушень законодавства про метрологію та метрологічну діяльність або створення перешкод для їх діяльності, а також невиконання вимог приписів, пов’язаних з порушенням метрологічних вимог, -

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ⁴⁴ згідно із
 Законом України від 05.06.2014 р. № 1314-VII)

Стаття 188 ⁴⁵. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності

Залишення посадовою особою без розгляду подання посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, щодо усунення порушень закону про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, а також несвоєчасне надання відповіді на таке подання, неподання необхідної інформації про проведені заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності або подання недостовірної інформації, довідок, документів, матеріалів, відомостей про такі заходи, створення перешкод у здійсненні посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, покладених на них повноважень, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ⁴⁵ згідно із
 Законом України від 22.07.2014 р. № 1600-VII;
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 03.11.2016 р. № 1727-VIII)

Стаття 188 ⁴⁶. Невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції

Невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства з питань запобігання корупції щодо усунення порушень законодавства про запобігання і протидію корупції, ненадання інформації, документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання завідомо недостовірної інформації або не у повному обсязі -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ⁴⁶ згідно із
 Законом України від 14.10.2014 р. № 1700-VII,
який вводиться в дію з 26.04.2015 р.)

Стаття 188 ⁴⁷. Порушення встановленого законом порядку отримання інформації з Єдиного державного реєстру, держателем якого є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру

Подання заявником завідомо недостовірних відомостей про себе під час реєстрації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації та обліку транспортних засобів, для отримання інформації з Єдиного державного реєстру, держателем якого є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України, або під час реєстрації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав, для отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, або під час реєстрації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для отримання інформації з Державного земельного кадастру, а так само подання заявником завідомо недостовірних відомостей про себе у разі запитування інформації з державних реєстрів, зазначених у цій статті, та Державного земельного кадастру в паперовій формі -

тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ⁴⁷ згідно із
 Законом України від 14.07.2015 р. № 597-VIII)

Стаття 188 ⁴⁸. Невиконання законних вимог посадових осіб Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

Невиконання законних вимог посадових осіб Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, щодо усунення порушень законодавства у сфері управління активами, ненадання інформації, документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання недостовірної інформації або не в повному обсязі, а також незаконне повідомлення третіх осіб про те, що про них збирається відповідна інформація, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ⁴⁸ згідно із
 Законом України від 10.11.2015 р. № 772-VIII,
який вводиться в дію з 11.06.2016 р.)

Стаття 188 ⁴⁹. Невиконання законних вимог судді Конституційного Суду України, Колегії суддів, Сенату, Великої палати Конституційного Суду України

Ненадання інформації або надання завідомо недостовірних документів, матеріалів, іншої недостовірної інформації на запит судді Конституційного Суду України, Колегії суддів, Сенату, Великої палати Конституційного Суду України -

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 188 ⁴⁹ згідно із
 Законом України від 13.07.2017 р. № 2136-VIII)

Стаття 189. Порушення правил відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень

Порушення правил відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень —

тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 у редакції Закону України від 16.12.2004 р. № 2247-IV)

Стаття 189 ¹. Порушення порядку видобутку, виробництва, використання та реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння

Порушення затверджених норм вилучення, норм втрат дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння у процесі видобутку, встановленого порядку обліку або відсутність такого обліку, незабезпечення належних умов зберігання видобутих дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння та порушення встановленого порядку їх реалізації суб’єктами видобування —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від восьми до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення затверджених норм використання, норм втрат дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, норм повернення їх у вигляді відходів і брухту у процесі виробництва, встановленого порядку обліку або відсутність такого обліку, незабезпечення належних умов зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння встановленого порядку їх реалізації, порядку збирання і здавання їх відходів та брухту —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності від восьми до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 189 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 21.09.2000 р. № 1986-III,
 від 16.10.2012 р. № 5463-VI)

Стаття 189 ². Виключена.

(Доповнено статтею 189 ² згідно із
Законом України від 16.12.2004 р. № 2247-IV;
виключена згідно із Законом України
 від 23.03.2017 р. № 1982-VIII)

Стаття 189 ³. Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма

Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма —

тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, —

тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 189 ³ згідно із
 Законом України від 15.11.2011 р. № 4025-VI)

Стаття 190. Порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї

Придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж громадянами вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду без відповідного документу дозвільного характеру, виданого уповноваженим державним органом —

тягнуть за собою накладення штрафу від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї або без такої.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 24.12.93 р. № 3806-XII,
 від 25.04.96 р. № 148/96-ВР,
від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 16.12.2004 р. № 2247-IV,
 від 18.09.2012 р. № 5289-VI,
від 23.12.2015 р. № 901-VIII)

Стаття 191. Порушення громадянами правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів

Порушення правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, які мають відповідний документ дозвільного характеру, виданий уповноваженим державним органом на зберігання зазначеної зброї, —

тягне за собою накладення штрафу від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням зброї і бойових припасів або без такого.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї і бойових припасів.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 24.12.93 р. № 3806-XII,
 від 25.04.96 р. № 148/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 16.12.2004 р. № 2247-IV,
 від 18.09.2012 р. № 5289-VI,
від 23.12.2015 р. № 901-VIII)

Стаття 192. Порушення громадянами строків реєстрації (перереєстрації) нагородної, вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і правил взяття її на облік 

Порушення громадянами встановлених строків реєстрації (перереєстрації) нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду або правил взяття їх на облік в уповноваженому органі Міністерства внутрішніх справ України у разі зміни місця проживання —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 24.12.93 р. № 3806-XII,
 від 25.04.96 р. № 148/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 16.12.2004 р. № 2247-IV,
 від 18.09.2012 р. № 5289-VI,
від 23.12.2015 р. № 901-VIII)

Стаття 193. Ухилення від реалізації вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів

Ухилення від реалізації вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, у яких уповноваженим державним органом анульовано документ дозвільного характеру на їх зберігання і носіння, —

тягне за собою накладення штрафу від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням зброї і бойових припасів.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 24.12.93 р. № 3806-XII,
 від 25.04.96 р. № 148/96-ВР,
від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 16.12.2004 р. № 2247-IV,
 від 18.09.2012 р. № 5289-VI,
від 23.12.2015 р. № 901-VIII)

Стаття 194. Порушення працівниками торговельних підприємств (організацій) порядку продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів

Продаж працівниками торговельних підприємств (організацій) вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів підприємствам, установам, організаціям та громадянам, що не мають на це відповідного документу дозвільного характеру, виданого уповноваженим державним органом, —

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 24.12.93 р. № 3806-XII,
 від 25.04.96 р. № 148/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 16.12.2004 р. № 2247-IV,
 від 18.09.2012 р. № 5289-VI,
від 23.12.2015 р. № 901-VIII)

Стаття 195. Порушення працівниками підприємств, установ, організацій правил зберігання або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів

Порушення правил зберігання або перевезення вогнепальної чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів працівниками підприємств, установ, організацій, відповідальними за їх охорону, а так само використання ними зазначеної зброї і бойових припасів не за призначенням —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 24.12.93 р. № 3806-XII,
 від 25.04.96 р. № 148/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 18.09.2012 р. № 5289-VI)

Стаття 195 ¹. Порушення порядку розробки, виготовлення, реалізації спеціальних засобів самооборони

Порушення порядку розробки, виготовлення, реалізації спеціальних засобів самооборони —

тягне за собою накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних засобів самооборони або без такої.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних засобів самооборони.

 (Доповнено статтею 195 ¹ згідно із
 Законом України від 24.12.93 р. № 3806-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 25.04.96 р. № 148/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 195 ². Порушення порядку придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них

Порушення порядку придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів та патронів до них —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією газових пістолетів і револьверів та патронів до них або без такої, а на посадових осіб — від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією газових пістолетів і револьверів та патронів до них або без такої.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією газових пістолетів і револьверів та патронів до них, а на посадових осіб — від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією газових пістолетів і револьверів та патронів до них.

(Доповнено статтею 195 ² згідно із
 Законом України від 24.12.93 р. № 3806-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 25.04.96 р. № 148/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 195 ³. Порушення правил застосування спеціальних засобів самооборони

Застосування спеціальних засобів самооборони з порушенням установлених правил —

тягне за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних засобів самооборони.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних засобів самооборони.

(Доповнено статтею 195 ³ згідно із
 Законом України від 24.12.93 р. № 3806-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 25.04.96 р. № 148/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 195 ⁴. Порушення порядку виробництва, придбання, зберігання чи продажу електрошокових пристроїв і спеціальних засобів, що застосовуються правоохоронними органами

Порушення порядку виробництва, придбання, зберігання чи продажу електрошокових пристроїв і спеціальних засобів, що застосовуються правоохоронними органами, —

тягне за собою накладення штрафу від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією електрошокових пристроїв і спеціальних засобів.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією електрошокових пристроїв і спеціальних засобів.

(Доповнено статтею 195 ⁴ згідно із
Законом України від 25.04.96 р. № 148/96-ВР;
із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 195 ⁵. Незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації

Незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації та на посадових осіб — від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації.

(Доповнено статтею 195 ⁵ згідно із
 Законом України від 11.05.2004 р. № 1703-IV;
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 15.06.2010 р. № 2339-VI)

Стаття 195 ⁶. Порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів

Порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів —

тягне за собою накладення штрафу від тридцяти п’яти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією піротехнічних засобів.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією піротехнічних засобів.

(Доповнено статтею 195 ⁶ згідно із
 Законом України від 16.12.2004 р. № 2247-IV)

Стаття 196. Виключена.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
виключено згідно із Законом України
 від 15.11.2016 р. № 1742-VIII)

Стаття 197. Проживання без паспорта громадянина України або без реєстрації місця проживання

Проживання громадян, зобов’язаних мати паспорт громадянина України, без паспорта громадянина України або за недійсним паспортом громадянина України, а також проживання громадян без реєстрації місця проживання -

тягнуть за собою попередження.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачені частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 11.07.95 р. № 296/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 16.04.2009 р. № 1276-VI;
 у редакції Закону України
 від 10.12.2015 р. № 888-VIII)

Стаття 198. Умисне зіпсуття паспорта чи втрата його з необережності

Умисне зіпсуття паспорта чи недбале зберігання паспорта, що спричинило його втрату —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 11.07.95 р. № 296/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 199. Виключена.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 11.07.95 р. № 296/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 16.04.2009 р. № 1276-VI;
 виключена згідно із Законом
 України від 10.12.2015 р. № 888-VIII)

Стаття 200. Прийняття на роботу без паспорта

Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами, —

тягне за собою накладення штрафу в розмірі від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Те саме порушення, допущене посадовою особою після застосування до неї протягом року заходу адміністративного стягнення за такі дії, —

тягне за собою накладення штрафу від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 11.07.95 р. № 296/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 20.06.97 р. № 390/97-ВР)

Стаття 201. Незаконне вилучення паспортів і прийняття їх у заставу

Незаконне вилучення посадовими особами паспортів у громадян або прийняття паспортів у заставу —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 11.07.95 р. № 296/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР)

Стаття 202. Порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду — виїзду

Порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду — виїзду —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 11.07.95 р. № 296/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 у редакції законів України від 02.07.99 р. № 812-XIV,
 від 15.04.2014 р. № 1207-VII)

Стаття 203. Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України

Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в’їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Недодержання іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку реєстрації або порушення встановленого терміну перебування в Україні, виявлені в пунктах пропуску через державний кордон України, —

тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія цієї статті не поширюється на випадки, коли іноземці чи особи без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту, під час в’їзду в Україну незаконно перетнули державний кордон України і перебувають на території України протягом часу, необхідного для звернення із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 02.07.99 р. № 812-XIV,
 від 18.01.2001 р. № 2247-III,
 від 26.09.2002 р. № 177-IV,
 від 20.11.2003 р. № 1299-IV,
 від 05.04.2011 р. № 3186-VI,
 від 18.09.2012 р. № 5290-VI)

Стаття 204. Порушення порядку працевлаштування, прийняття на навчання, надання житла, реєстрації іноземців та осіб без громадянства та оформлення для них документів

Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних суб’єктів господарської діяльності, що діють на території України, фізичними особами — підприємцями, які використовують найману працю, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони будь-яким чином сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 18.01.2001 р. № 2247-III,
 від 20.11.2003 р. № 1299-IV,
від 19.03.2009 р. № 1159-VI,
від 16.04.2009 р. № 1276-VI,
від 23.05.2017 р. № 2058-VIII)

Стаття 204 ¹. Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України

Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади —

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, —

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чинність цієї статті не поширюється на випадки повернення в Україну без встановлених документів громадян України, які стали жертвами злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, а також на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, якщо вони звернулися із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

(Доповнено статтею 204 ¹ згідно із
 Законом України від 18.01.2001 р. № 2247-III;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 18.05.2004 р. № 1723-IV,
 від 05.04.2011 р. № 3186-VI,
 від 18.09.2012 р. № 5290-VI)

Стаття 204 ². Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї

Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї —

тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

(Доповнено статтею 204 ² згідно із
 Законом України від 15.04.2014 р. № 1207-VII)

Стаття 204 ³. Порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції

1. Порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції -

тягне за собою накладення штрафу на осіб, які переміщують такі товари, від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів.

2. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які переміщують такі товари, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів.

(Доповнено статтею 204 ³ згідно із
 Законом України від 17.07.2015 р. № 649-VIII)

Стаття 205. Невжиття заходів до забезпечення своєчасної реєстрації іноземців і осіб без громадянства 

Невжиття громадянами, які запросили в Україну іноземців і осіб без громадянства в приватних справах і надали їм жилу площу, заходів до забезпечення у встановленому порядку їх своєчасної реєстрації —

тягне за собою попередження або накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 18.01.2001 р. № 2247-III,
від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 20.11.2003 р. № 1299-IV,
від 19.03.2009 р. № 1159-VI)

Стаття 206. Порушення порядку надання іноземцям та особам без громадянства житла, транспортних засобів та сприяння в наданні інших послуг

Надання громадянами іноземцям та особам без громадянства житла, транспортних засобів, сприяння їх незаконній реєстрації, оформленню документів на проживання чи навчання, прийняттю на роботу, а також надання інших послуг на порушення встановлених правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і правил транзитного проїзду їх через територію України, якщо ці дії безпосередньо не пов’язані із незаконним переправленням осіб через державний кордон України, —

тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 18.01.2001 р. № 2247-III,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 20.11.2003 р. № 1299-IV,
від 19.03.2009 р. № 1159-VI,
 від 05.04.2011 р. № 3186-VI)

Стаття 206 ¹. Незаконне перевезення іноземців та осіб без громадянства територією України

Перевезення водіями іноземців та осіб без громадянства на порушення встановлених правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду їх через територію України, якщо ці дії безпосередньо не пов’язані із незаконним перетинанням осіб через державний кордон України, —

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обладнання власниками або водіями транспортних засобів спеціально прихованими або замаскованими місцями, які використовуються для перевезення нелегальних мігрантів, —

тягне за собою накладення штрафу на власників транспортних засобів або посадових осіб підприємств, установ, організацій, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, — від ста двадцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу чи без такої і на водіїв — від ста двадцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені повторно або групою осіб, або щодо кількох іноземців та осіб без громадянства, а так само перевезення іноземців та осіб без громадянства в обладнаних власниками транспортних засобів або водіями спеціальних схованках для перевезення людей, —

тягнуть за собою накладення штрафу від ста сімдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортних засобів чи без такої.

(Доповнено статтею 206 ¹ згідно із
Законом України від 20.11.2003 р. № 1299-IV,
із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 19.03.2009 р. № 1159-VI,
 від 05.04.2011 р. № 3186-VI)

Стаття 207. Неповернення капітаном іноземного судна перепусток на право сходження на берег осіб суднового екіпажу

Неповернення капітаном іноземного судна, крім військового, на контрольно-пропускний пункт перепусток на право сходження на берег осіб суднового екіпажу і перебування їх на території порту і портового міста під час стоянки судна в порту України, за винятком випадків неподання перепустки внаслідок самовільної неявки особи суднового екіпажу, —

тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 208. Виключена.

(згідно із Законом України
 від 17.05.2001 р. № 2415-III)

Стаття 208 ¹.  Виключена.

(Доповнено статтею 208 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.08.90 р. № 158-XII;
 у редакції Закону
 Української РСР від 25.06.91 р. № 1255-XII;
 виключена згідно із Законом України
 від 17.05.2001 р. № 2415-III)

Стаття 209. Виключена.

(згідно із Законом України
 від 17.05.2001 р. № 2415-III)

Стаття 210. Порушення військовозобов’язаними чи призовниками законодавства про військовий обов’язок і військову службу

(назва статті із змінами, внесеними згідно
 із Законом України від 11.05.2007 р. № 1014-V)

Порушення військовозобов’язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах —

тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті або частиною першою статті 211 цього Кодексу, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, —

тягне за собою накладення штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
  законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 04.06.97 р. № 308/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 30.11.2010 р. № 2711-VI)

Стаття 210 ¹. Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 210 ¹ згідно із
 Законом України від 18.11.2004 р. № 2197-IV;
із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 20.05.2014 р. № 1275-VII)

Стаття 211. Умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрата їх з необережності

Умисне зіпсуття або недбале зберігання військовозобов’язаними і призовниками обліково-військових документів (військових квитків і посвідчень про приписку до призовних дільниць), яке спричинило їх втрату, —

тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті або частиною першою статті 210 цього Кодексу, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, —

тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
 законами України від 07.02.97 р.№ 55/97-ВР,
 від 04.06.97 р. № 308/97-ВР)

Стаття 211 ¹. Неявка на виклик у військовий комісаріат

Неявка громадян на виклик у військовий комісаріат без поважних причин для приписки до призовної дільниці —

тягне за собою накладення штрафу до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

(Доповнено статтею 211 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 04.06.97 р. № 308/97-ВР)

Стаття 211 ². Неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць

Неподання керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами житлово-експлуатаційних організацій, підприємств, установ та організацій, які здійснюють експлуатацію будинків, власниками будинків, органами місцевого самоврядування, яким делеговано ведення первинного обліку військовозобов’язаних і призовників, підрозділами по роботі з кадрами підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності щорічно в строки, встановлені Міністерством оборони України, до відповідних районних, районних у місті, міських чи міськрайонних військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць —

тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, —

тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 211 ² згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
 із змінами, внесеними із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 04.06.97 р. № 308/97-ВР,  
від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 211 ³. Прийняття на роботу військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку

Прийняття керівниками або іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів на роботу (навчання) військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання, —

тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, —

тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 211 ³ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 04.06.97 р. № 308/97-ВР)

Стаття 211 ⁴. Незабезпечення сповіщення військовозобов’язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкода їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці

Незабезпечення керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами підприємств, установ, організацій, колективних сільськогосподарських підприємств і навчальних закладів на вимогу військових комісаріатів сповіщення військовозобов’язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати або перешкода зазначених посадових осіб своєчасній явці громадян на збірні пункти чи призовні дільниці —

тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, —

тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 211 ⁴ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 04.06.97 р. № 308/97-ВР)

Стаття 211 ⁵. Несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати

Несвоєчасне подання керівниками або іншими відповідальними за військово-облікову роботу посадовими особами житлово-експлуатаційних організацій, підприємств, установ і організацій, що здійснюють експлуатацію будинків, а також власниками будинків у військові комісаріати і органи місцевого самоврядування, на які покладено ведення первинного обліку військовозобов’язаних і призовників, домових книг, карток реєстрації місця проживання і обліково-військових документів (військових квитків, посвідчень про приписку до призовних дільниць) на жильців, які є військовозобов’язаними або призовниками, для оформлення взяття на військовий облік або зняття з обліку, а також несповіщення їх про виклик у військові комісаріати —

тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, —

тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 211 ⁵ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 04.06.97 р. № 308/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 16.04.2009 р. № 1276-VI)

Стаття 211 ⁶. Неподання відомостей про військовозобов’язаних і призовників

Неподання відомостей про всіх військовозобов’язаних і призовників, визнаних інвалідами незалежно від групи інвалідності, посадовими особами медико-соціальних експертних комісій, на яких покладено обов’язок подавати такі відомості у військові комісаріати, —

тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання посадовими особами державних органів реєстрації актів цивільного стану районним, районним у місті, міським чи міськрайонним військовим комісаріатам відомостей про зміну військовозобов’язаними і призовниками прізвища, імені, по батькові про внесення до актових записів цивільного стану змін про дату і місце їх народження, а також про випадки реєстрації смерті військовозобов’язаних і призовників —

тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, —

тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 211 ⁶ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 04.06.97 р. № 308/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 03.02.2004 р. № 1410-IV)

Стаття 212. Виключена. 

(згідно із Законом України
 від 15.05.92 р. № 2354-XII)

Стаття 212 ¹. Повідомлення неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану та несвоєчасна реєстрація народження дитини

Утаювання обставин, що перешкоджають реєстрації шлюбу, або повідомлення завідомо неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану —

тягне за собою накладення штрафу від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несвоєчасна без поважної причини реєстрація батьками народження дитини в державних органах реєстрації актів цивільного стану —

тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 212 ¹ згідно із
Законом України від 07.07.92 р. № 2547-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III;
 у редакції Закону України від 03.02.2004 р. № 1410-IV)

Стаття 212 ². Порушення законодавства про державну таємницю

Порушення законодавства про державну таємницю, а саме:

1) недодержання встановленого законодавством порядку передачі державної таємниці іншій державі чи міжнародній організації;

2) засекречування інформації:

про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту;

про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися та загрожують безпеці громадян;

про стан здоров’я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти та культури населення;

про факти порушень прав і свобод людини і громадянина;

про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;

іншої інформації, яка відповідно до законів та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, не може бути засекречена;

3) безпідставне засекречування інформації;

4) надання грифа секретності матеріальним носіям конфіденційної або іншої таємної інформації, яка не становить державної таємниці, або ненадання грифа секретності матеріальним носіям інформації, що становить державну таємницю, а також безпідставне скасування чи зниження грифа секретності матеріальних носіїв секретної інформації;

5) порушення встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці;

6) невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці;

7) провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, без отримання в установленому порядку спеціального дозволу на провадження такої діяльності, а також розміщення державних замовлень на виконання робіт, доведення мобілізаційних завдань, пов’язаних з державною таємницею, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, яким не надано спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею;

8) недодержання вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення міжнародного співробітництва, прийому іноземних делегацій, груп, окремих іноземців та осіб без громадянства та проведення роботи з ними;

9) невиконання норм і вимог криптографічного та технічного захисту секретної інформації, внаслідок чого виникає реальна загроза порушення її конфіденційності, цілісності і доступності, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 212 ² згідно із
 Законом України від 21.09.99 р. № 1080-XIV;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 11.05.2004 р. № 1703-IV,
від 19.03.2009 р. № 1180-VI,
 від 22.09.2011 р. № 3775-VI)

Стаття 212 ³. Порушення права на інформацію та права на звернення

Неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України «Про доступ до публічної інформації», «Про оцінку впливу на довкілля», «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення», «Про відкритість використання публічних коштів»,  »Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917 — 1991 років» та «Про засади запобігання і протидії корупції», -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917 — 1991 років», а саме необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, неповне надання інформації, неповідомлення про подовження строку розгляду запиту, відстрочення розгляду запиту, крім випадків, визначених цим Законом, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ненадання доступу до судового рішення або матеріалів справи за заявою особи, а також інше порушення Закону України «Про доступ до судових рішень» -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення Закону України «Про звернення громадян» -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несвоєчасне внесення документів до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», обмеження доступу до інформації, внесеної до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою — восьмою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин.

(Доповнено статтею 212 ³ згідно із
Законом України від 03.04.2003 р. № 676-IV,
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 22.12.2005 р. № 3262-IV,
 від 13.01.2011 р. № 2938-VI,
 від 13.01.2011 р. № 2939-VI,
 від 07.04.2011 р. № 3207-VI,
 від 05.07.2012 р. № 5076-VI,
 від 27.03.2014 р. № 1170-VII,
від 11.02.2015 р. № 183-VIII,
від 09.04.2015 р. № 316-VIII,
від 10.12.2015 р. № 887-VIII,
від 23.05.2017 р. № 2059-VIII,
який вводиться в дію з 18.12.2017 р.)

Стаття 212 ⁴. Порушення законодавства в галузі державного експортного контролю

Порушення законодавства в галузі державного експортного контролю, а саме:

1) проведення переговорів, пов’язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення експорту товарів військового призначення, а також товарів подвійного використання, на поставки яких до відповідної іноземної держави встановлено часткове ембарго, без отримання відповідного позитивного висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю;

2) неподання або несвоєчасне подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, звітів та відповідних документів про підсумки проведення переговорів, зазначених у пункті 1 цієї статті, а також про фактично здійснені міжнародні передачі товарів військового призначення та подвійного використання на підставі отриманих дозволів чи висновків, а також про використання цих товарів у заявлених цілях;

3) навмисне знищення документів, пов’язаних з укладанням чи виконанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання, на підставі яких були отримані дозволи, висновки чи міжнародні імпортні сертифікати, до закінчення строку їх зберігання, передбаченого законом, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 212 ⁴ згідно із
 Законом України від 15.05.2003 р. № 749-IV;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. № 5463-VI)

Стаття 212 ⁵. Порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію

Порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, що призвело до розголошення такої інформації, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від шістдесяти до ста шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від сорока до ста сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від ста шістдесяти до двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 212 ⁵ згідно із
 Законом України від 11.05.2004 р. № 1703-IV;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 22.09.2011 р. № 3775-VI,
 від 27.03.2014 р. № 1170-VII)

Стаття 212 ⁶. Здійснення незаконного доступу до інформації в інформаційних (автоматизованих) системах, незаконне виготовлення чи розповсюдження копій баз даних інформаційних (автоматизованих) систем

Здійснення незаконного доступу до інформації, яка зберігається, обробляється чи передається в інформаційних (автоматизованих) системах, -

тягне за собою накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів, що використовувалися для незаконного доступу, або без такої.

Та сама дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене в частині першій цієї статті, —

тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів, що використовувалися для незаконного доступу.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена стосовно інформаційних (автоматизованих) систем, призначених для зберігання та обробки інформації з обмеженим доступом, —

тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією програмних або технічних засобів, що використовувалися для незаконного доступу.

Незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі —

тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовлених копій баз даних.

Безоплатне незаконне розповсюдження інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі —

тягне за собою накладення штрафу від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно розповсюджених чи призначених для розповсюдження копій баз даних.

Незаконний збут інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі —

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно збутих чи призначених для збуту копій баз даних, а також грошей, отриманих від їх продажу.

(Доповнено статтею 212 ⁶ згідно із
 Законом України від 11.05.2004 р. № 1703-IV;
із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 22.02.2007 р. № 698-V)

Глава 15-А
АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ЗДІЙСНЕННЯ НАРОДНОГО ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ ТА ВСТАНОВЛЕНИЙ ПОРЯДОК ЙОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

(Доповнено главою 15-А згідно із
 Законом України від 23.02.2006 р. № 3504-IV)

Стаття 212 ⁷. Порушення порядку ведення Державного реєстру виборців, порядку подання відомостей про виборців до органів Державного реєстру виборців, виборчих комісій, порядку складання та подання списків виборців, списків громадян України, які мають право брати участь у референдумі, та використання таких списків

Порушення встановлених законом порядку ведення Державного реєстру виборців, порядку та строків подання відомостей про виборців до органу Державного реєстру виборців, виборчої комісії, порушення порядку складання та подання списку виборців, списку громадян України, які мають право брати участь у референдумі, посадовою особою, на яку законом покладено такий обов’язок, —

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановлених законом порядку та строків надання списку виборців, списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, відповідним виборчим комісіям, комісіям з референдуму, надання недостовірного списку виборців, списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, посадовою особою, на яку законом покладено такий обов’язок, —

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог закону про виготовлення нового примірника списку виборців для повторного голосування з урахуванням уточнень, внесених до списку виборців у день голосування, —

тягне за собою накладення штрафу на членів виборчої комісії від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 22.02.2007 р. № 698-V)

Стаття 212 ⁸. Порушення права громадянина на ознайомлення з відомостями Державного реєстру виборців, зі списком виборців, списком громадян, які мають право брати участь у референдумі

Порушення права громадянина на ознайомлення в установленому законом порядку з відомостями Державного реєстру виборців, зі списком виборців, списком громадян, які мають право брати участь у референдумі, а так само відмова у видачі громадянину копії мотивованого рішення про відхилення його скарги (звернення) про внесення змін до відомостей Державного реєстру виборців або запиту щодо відомостей Державного реєстру виборців, про внесення змін до списку виборців, списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, або порушення строків видачі копії такого рішення —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 22.02.2007 р. № 698-V)

Стаття 212 ⁹. Порушення порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням засобів масової інформації та порядку участі в інформаційному забезпеченні виборів

Порушення передбаченого законом порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням друкованих, електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації або надання переваги в інформаційних телерадіопередачах чи друкованих засобах масової інформації, в продукції інформаційного агентства будь-якому кандидату, політичній партії (блоку), їх передвиборним програмам власниками, посадовими чи службовими особами, творчими працівниками засобів масової інформації, інформаційних агентств —

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення заборони протягом визначеного законом часу у будь-якій формі коментувати чи оцінювати зміст передвиборної агітаційної теле-, радіопрограми відповідного кандидата, політичної партії (блоку), давати будь-яку інформацію щодо цього кандидата, цієї політичної партії (блоку) власниками, посадовими чи службовими особами, творчими працівниками засобів масової інформації, інформаційних агентств —

тягне за собою накладення штрафу від сорока до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Супроводження офіційних повідомлень у період виборчого процесу коментарями, що мають агітаційний характер, а також відео-, аудіо записами, кінозйомками, фотоілюстраціями про дії посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування як кандидатів у депутати та на посади сільських, селищних, міських голів —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 21.11.2013 р. № 709-VII)

Стаття 212 ¹⁰. Порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, агітація в день проведення референдуму

Здійснення передвиборної агітації особою, участь якої у передвиборній агітації заборонена законом, проведення передвиборної агітації поза строками, встановленими законом чи в місцях, що заборонені законом, здійснення передвиборної агітації у формах і засобами, що суперечать Конституції або законам України, або інше порушення встановлених законом обмежень щодо ведення передвиборної агітації, крім випадків, передбачених статтями 212 ⁹, 212 ¹³ та 212 ¹⁴ цього Кодексу, а так само агітація в день проведення референдуму —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212 ¹¹. Ненадання можливості оприлюднити відповідь щодо інформації, поширеної стосовно суб’єкта виборчого процесу

Ненадання відповідному суб’єкту виборчого процесу, щодо якого оприлюднено інформацію, яку він вважає недостовірною, на його вимогу (звернення) можливості у визначеному законом порядку оприлюднити відповідь щодо такої інформації —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212 ¹². Порушення права на користування приміщеннями під час виборчої кампанії

Порушення встановленого законом права кандидатів, політичних партій (блоків) на використання на рівних умовах будинків (приміщень) для проведення передвиборного публічного заходу чи передвиборної агітації —

тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212 ¹³. Виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск

Виготовлення або замовлення виготовлення під час виборчого процесу друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, або у яких така інформація означена неправильно чи неповно, —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розповсюдження (рознесення, вивішування, роздавання) під час виборчого процесу друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, або у яких така інформація означена неправильно чи неповно, а так само організація такого розповсюдження —

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212 ¹⁴. Порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях

Порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях громадянином —

тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи матеріалів політичної реклами підприємствами — розповсюджувачами реклами —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212 ¹⁵. Порушення порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, порушення порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації або агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму

Порушення встановленого законом порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення встановленого порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, а так само порушення встановленого законом порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від ста до ста тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією суми внеску на підтримку політичної партії, наданої або отриманої з порушенням закону.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.05.2013 р. № 245-VII;
 у редакції Закону України
 від 08.10.2015 р. № 731-VIII)

Стаття 212 ¹⁶. Замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів понад встановлену кількість

Замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів понад встановлену рішенням відповідної виборчої комісії кількість —

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212 ¹⁷. Ненадання копії виборчого протоколу

Ненадання у випадках та порядку, встановлених законом, головою відповідної виборчої комісії або особою, яка відповідно до закону виконує його обов’язки, копії виборчого протоколу —

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212 ¹⁸. Невиконання рішення виборчої комісії, комісії з референдуму

Невиконання рішення виборчої комісії, комісії з референдуму, прийнятого в межах їх повноважень, —

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212 ¹⁹. Відмова у звільненні члена виборчої комісії від виконання виробничих чи службових обов’язків або його безпідставне звільнення з роботи

Відмова у звільненні члена виборчої комісії від виконання виробничих чи службових обов’язків за основним місцем роботи на час виконання ним повноважень члена виборчої комісії —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Звільнення члена виборчої комісії з роботи або переведення його на нижчу посаду з підстав, пов’язаних із виконанням його обов’язків у виборчій комісії, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212 ²⁰. Порушення порядку опублікування документів, пов’язаних з підготовкою і проведенням виборів, референдуму

Порушення встановленого законом порядку опублікування документів та іншої інформації, пов’язаних з підготовкою і проведенням виборів, референдуму виборчою комісією чи засобом масової інформації, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 212 ²¹. Порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру

Порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог, -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 212 ²¹ згідно із
 Законом України від 08.10.2015 р. № 731-VIII)

Глава 15-Б
КОРУПЦІЙНІ АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ 

(Доповнено главою 15-Б згідно із
 Законом України від 11.06.2009 р. № 1508-VI,
 який втратив чинність згідно із Законом
 України від 21.12.2010 р. № 2808-VI)

Розділ III
ОРГАНИ, УПОВНОВАЖЕНІ РОЗГЛЯДАТИ СПРАВИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Глава 16 
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 213. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються:

1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;

2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом;  

3) виключено; 

4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, Верховним Судом;

5) органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 15.11.94 р. № 244/94-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 07.07.2010 р. № 2453-VI,
 від 10.12.2015 р. № 888-VIII,
від 23.12.2015 р. № 901-VIII,
від 03.10.2017 р. № 2147-VIII)

Стаття 214. Розмежування компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення

Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб).

Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, органи Національної поліції, органи державних інспекцій та інші уповноважені органи (пункт 5 статті 213) розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 15.11.94 р. № 244/94-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 23.12.2015 р. № 901-VIII)

Стаття 215. Порядок утворення колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення

Адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою.

Порядок утворення інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також порядок розгляду справ у цих органах визначаються законами України.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 15.11.94 р. № 244/94-ВР;
 у редакції Закону України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 216. Правомочність засідань колегіальних органів

Адміністративні комісії мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення при наявності не менш як половини членів їх складу, а виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад — при наявності не менш як двох третин від загального складу виконавчого комітету.

Правомочність засідань інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законодавством України.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 15.11.94 р. № 244/94-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 217. Повноваження посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення

Посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов’язків. 

Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 15.11.94 р. № 244/94-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 10.12.2015 р. № 888-VIII)

Глава 17
ПІДВІДОМЧІСТЬ СПРАВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ 

Стаття 218. Адміністративні комісії

Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103 ¹, 103 ², 104, 104 ¹, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149 — 152, частинами першою — п’ятою статті 152 ¹, частиною першою статті 154, статтями 155, 155 ², частиною другою статті 156, статтями 156 ¹, 156 ², 159, статтею 175 ¹ (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181 ¹, частиною першою статті 182, статтями 183, 185 ¹², 186, 186 ¹, 189, 189 ¹, 212 ¹ цього Кодексу.

Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 92, статтею, 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 103 ¹, 103 ², 104, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 141, 142, 150 — 152, частинами першою та другою статті 152 ¹, статтями 155, 155 ², частиною другою статті 156, статтями 156 ¹, 156 ², 159, статтею 175 ¹ (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186, 186 ¹, 212 ¹ цього Кодексу.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
від 16.10.85 р. № 1117-XI,
від 03.04.86 р. № 2010-XI,
від 27.06.86 р. № 2444-XI,
від 19.12.86 р. № 3282-XI,
від 12.03.87 р. № 3690-XI,
від 12.06.87 р. № 4134-XI,
від 12.06.87 р. № 4135-XI,
від 21.08.87 р. № 4452-XI,
від 14.12.88 р. № 6976-XI,
від 19.05.89 р. № 7542-XI,
від 19.01.90 р. № 8711-XI,
 від 07.03.90 р. № 8918-XI,
від 29.07.91 р. № 1369-XII;
законами України від 15.05.92 р. № 2354-XII,
від 07.07.92 р. № 2547-XII,
від 03.02.93 р. № 2977-XII,
від 23.12.93 р. № 3785-XII,
від 28.01.94 р. № 3888-XII,
від 28.01.94 р. № 3890-XII,
від 25.02.94 р. № 4044-XII,
від 05.07.94 р. № 84/94-ВР,
від 14.10.94 р. № 209/94-ВР,
від 15.02.95 р. № 64/95-ВР,
від 01.03.95 р. № 79/95-ВР,
від 11.07.95 р. № 296/95-ВР,
 від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 25.04.96 р. № 148/96-ВР,
 від 01.10.96 р. № 386/96-ВР,
 від 14.11.96 р. № 497/96-ВР,
 від 04.06.97 р. № 308/97-ВР,
 від 23.12.98 р. № 352-XIV,
 від 16.07.99 р. № 998-XIV,
 від 21.09.2000 р. № 1969-III,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 05.04.2001 р. № 2360-III,
від 21.06.2001 р. № 2550-III,
 від 13.12.2001 р. № 2888-III,
 від 20.02.2003 р. № 548-IV,
 від 03.06.2004 р. № 1745-IV,
 від 31.05.2005 р. № 2598-IV,
 від 22.09.2005 р. № 2899-IV,
 від 22.12.2006 р. № 534-V,
 від 19.04.2007 р. № 956-V,
від 06.07.2010 р. № 2430-VI,
Повітряним кодексом України
 від 19.05.2011 р. № 3393-VI;
законами України
 від 29.05.2014 р. № 1283-VII,
від 15.11.2016 р. № 1742-VIII,
від 22.06.2017 р. № 2109-VIII,
від 22.06.2017 р. № 2119-VIII)

Стаття 219. Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад

Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 92, 99 (коли правопорушення вчинено громадянином), статтями 104, 141, 142, 152, 159, статтею 175 ¹ (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, частиною першою статті 182, статтями 183, 186 ¹, 197, 198.

Від імені виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 197, 198 цього Кодексу (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження в центрі надання адміністративних послуг), мають право адміністратори центрів надання адміністративних послуг.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
 від 16.10.85 р. № 1117-XI,
від 03.04.86 р. № 2010-XI,
від 27.06.86 р. № 2444-XI,
від 19.12.86 р. № 3282-XI,
від 12.06.87 р. № 4135-XI,
від 14.12.88 р. № 6976-XI;
законами України від 07.07.92 р. № 2547-XII,
від 23.12.93 р. № 3785-XII,
від 14.10.94 р. № 209/94-ВР,
 від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 25.04.96 р. № 148/96-ВР,
від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 03.06.2004 р. № 1745-IV,
 від 22.09.2005 р. № 2899-IV,
 від 10.12.2015 р. № 888-VIII)

Стаття 220. Виключена.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII;
 виключена згідно із Законом України
 від 15.11.94 р. № 244/94-ВР)

Стаття 220 ¹. Виключена. 

(Доповнено статтею 220 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI;
 виключена згідно із Законом України
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою — четвертою та сьомою статті 41, статтями 41 ¹ — 41 ³, 42 ¹, 42 ², частиною першою статті 44, статтями 44 ¹, 46 ¹, 46 ², 51, 51 ², частинами другою, четвертою та п’ятою статті 85, статтями 85 ¹, 88 — 88 ², 89, 90, 91, 91 ⁵, 92 ¹, 96 ², 98, 101 — 103, 103 ³, частиною першою статті 106 ¹, статтями 106 ², 107 ¹, частиною другою статті 112, частинами четвертою та сьомою статті 121, частиною четвертою статті 122, статтями 122 ², 122 ⁴, 122 ⁵, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтею 127 ¹, статтею 130, частиною третьою статті 133, статтями 135 ¹, 139, частиною четвертою статті 140, статтями 146, 149 ¹, частиною другою статті 154, статтею 155 ¹, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 160, 162 — 162 ³, 163 ¹ — 163 ⁴, частиною другою статті 163 ⁷, статтями, 163 ¹², 164, 164 ³, 164 ⁵ — 164 ¹⁸, 166 ¹ — 166 ⁴, частинами першою, другою, дев’ятою та десятою статті 166 ⁶, 166 ⁸ — 166 ¹², 166 ¹⁴ — 166 ¹⁸, 166 ²¹, 166 ²², 166 ²³, 166 ²⁴, 166 ²⁵, 171 ², 172 ⁴ — 172 ²⁰, 173 — 173 ², 174, 177 ², частиною третьою статті 178, статтею 180 ¹, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 184 — 185 ¹¹, 185 ¹³, 186 ⁵ — 186 ⁷, 187, 188, 188 ¹, 188 ¹³ (крім справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з невиконанням законних вимог державного виконавця), 188 ¹⁴, 188 ¹⁶, 188 ¹⁷, 188 ¹⁹, 188 ²², 188 ²⁵, 188 ²⁷, 188 ²⁸, 188 ³¹, 188 ³², 188 ³³, 188 ³⁴, 188 ³⁵, 188 ³⁸, 188 ³⁹, 188 ⁴⁰,  188 ⁴¹, 188 ⁴⁵, 188 ⁴⁶, 188 ⁴⁷, 188 ⁴⁸, 188 ⁴⁹, частиною першою статті 189 ¹, статтями 189 ³, 190, 191, 193, 195 ¹ — 195 ⁶, статтями 204 ¹, 204 ², 204 ³, 206 ¹, 212 ^{2 —} 212 ²¹ цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
від 27.06.86 р. № 2444-XI,
від 21.08.87 р. № 4452-XI,
від 03.08.88 р. № 6347-XI,
від 14.12.88 р. № 6976-XI,
від 27.04.89 р. № 7445-XI,
від 19.01.90 р. № 8710-XI,
від 19.01.90 р. № 8711-XI,
від 07.03.90 р. № 8918-XI,
від 20.04.90 р. № 9082-XI,
від 04.05.90 р. № 9166-XI,
від 18.01.91 р. № 647-XII,
від 28.01.91 р. № 661-XII,
від 29.07.91 р. № 1369-XII,
від 09.08.91 р. № 1413-XII;
Законом Української РСР від 25.06.91 р. № 1255-XII;
 законами України від 15.12.92 р. № 2857-XII,
від 04.02.93 р. № 2992-XII,
від 03.03.93 р. № 3039-XII,
від 30.06.93 р. № 3350-XII,
від 11.11.93 р. № 3582-XII,
від 23.12.93 р. № 3785-XII,
від 28.01.94 р. № 3888-XII,
 від 25.02.94 р. № 4042-XII,
від 22.09.94 р. № 179/94-ВР,
від 15.11.94 р. № 244/94-ВР,
від 19.01.95 р. № 8/95-ВР,
від 15.02.95 р. № 64/95-ВР,
від 05.04.95 р. № 123/95-ВР,
від 02.06.95 р. № 210/95-ВР,
 від 05.10.95 р. № 358/95-ВР,
 від 01.10.96 р. № 386/96-ВР,
 від 21.11.97 р. № 666/97-ВР,
 від 24.03.98 р. № 210/98-ВР,
 від 23.12.98 р. № 352-XIV,
від 02.07.99 р. № 812-XIV,
 від 16.07.99 р. № 998-XIV,
 від 21.09.99 р. № 1080-XIV,
 від 13.01.2000 р. № 1381-XIV,
 від 23.03.2000 р. № 1587-III,
 від 20.04.2000 р. № 1685-III,
 від 18.05.2000 р. № 1744-III,
 від 21.09.2000 р. № 1969-III,
 від 21.09.2000 р. № 1986-III,
від 19.10.2000 р. № 2056-III,
від 16.11.2000 р. № 2114-III,
від 18.01.2001 р. № 2247-III,
від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 05.04.2001 р. № 2350-III,
від 05.04.2001 р. № 2359-III,
 від 21.06.2001 р. № 2550-III,
 від 20.09.2001 р. № 2703-III,
 від 04.10.2001 р. № 2747-III,
 від 15.11.2001 р. № 2787-III,
 від 17.01.2002 р. № 2953-III,
 від 28.11.2002 р. № 249-IV,
від 20.02.2003 р. № 548-IV,
 від 03.04.2003 р. № 666-IV,
від 03.04.2003 р. № 676-IV,
 від 15.05.2003 р. № 749-IV,
від 15.05.2003 р. № 759-IV,
 від 11.07.2003 р. № 1122-IV,
від 11.07.2003 р. № 1128-IV,
від 20.11.2003 р. № 1299-IV,
від 11.05.2004 р. № 1703-IV,
 від 03.06.2004 р. № 1745-IV,
 від 18.11.2004 р. № 2188-IV,
 від 16.12.2004 р. № 2247-IV,
 від 12.01.2005 р. № 2322-IV,
 від 02.06.2005 р. № 2635-IV,
 від 06.09.2005 р. № 2806-IV,
 від 22.09.2005 р. № 2899-IV,
 від 15.11.2005 р. № 3078-IV,
 від 15.12.2005 р. № 3201-IV,
 від 23.02.2006 р. № 3504-IV,
 від 22.12.2006 р. № 534-V,
 від 11.01.2007 р. № 577-V,
 від 22.02.2007 р. № 695-V,
 від 17.05.2007 р. № 1033-V,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 25.12.2008 р. № 801-VI,
від 19.03.2009 р. № 1180-VI,
від 11.06.2009 р. № 1508-VI,
 який втратив чинність згідно із Законом
 України від 21.12.2010 р. № 2808-VI;
 від 13.05.2010 р. № 2181-VI,
від 07.07.2010 р. № 2453-VI,
 від 18.05.2010 р. № 2258-VI,
 від 09.09.2010 р. № 2511-VI,
 від 09.09.2010 р. № 2518-VI,
 від 04.11.2010 р. № 2677-VI,
 від 17.03.2011 р. № 3163-VI,
 від 07.04.2011 р. № 3207-VI,
 від 21.04.2011 р. № 3261-VI,
 від 19.05.2011 р. № 3384-VI,
 від 02.06.2011 р. № 3454-VI,
враховуючи зміни, внесені Законом
 України від 13.01.2012 р. № 4343-VI,
 від 16.06.2011 р. № 3521-VI,
 від 05.07.2011 р. № 3565-VI,
 від 08.09.2011 р. № 3720-VI,
 від 15.11.2011 р. № 4025-VI,
 від 22.12.2011 р. № 4220-VI,
 від 12.01.2012 р. № 4319-VI,
 від 23.02.2012 р. № 4444-VI,
 від 07.06.2012 р. № 4950-VI,
 від 02.10.2012 р. № 5411-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5459-VI,
 від 20.11.2012 р. № 5496-VI,
 від 18.04.2013 р. № 221-VII,
 від 16.05.2013 р. № 243-VII,
 від 16.01.2014 р. № 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. № 732-VII,
 від 23.02.2014 р. № 767-VII,
 від 15.04.2014 р. № 1207-VII,
 від 22.07.2014 р. № 1600-VII,
від 22.07.2014 р. № 1602-VII,
від 14.10.2014 р. № 1700-VII,
який вводиться в дію з 26.04.2015 р.,
 від 28.12.2014 р. № 77-VIII,
від 05.02.2015 р. № 158-VIII,
від 12.02.2015 р. № 198-VIII,
від 09.04.2015 р. № 320-VIII,
від 14.07.2015 р. № 597-VIII,
від 17.07.2015 р. № 649-VIII,
 від 08.10.2015 р. № 731-VIII,
 від 03.11.2015 р. № 734-VIII,
від 10.11.2015 р. № 772-VIII,
який вводиться в дію з 11.06.2016 р.,
від 26.11.2015 р. № 834-VIII,
від 02.06.2016 р. № 1404-VIII,
від 23.03.2017 р. № 1977-VIII,
від 23.03.2017 р. № 1982-VIII,
 від 23.05.2017 р. № 2059-VIII,
який вводиться в дію з 18.12.2017 р.,
від 06.06.2017 р. № 2081-VIII,
від 22.06.2017 р. № 2118-VIII,
 який вводиться в дію з 23.07.2018 р.,
від 22.06.2017 р. № 2119-VIII,
від 22.06.2017 р. № 2120-VIII,
від 13.07.2017 р. № 2136-VIII)

Стаття 221 ¹. Місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди та Верховний Суд

Місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди та Верховний Суд розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185 ³ цього Кодексу.

Справа розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене статтею 185 ³ цього Кодексу.

Постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду вищої інстанції.

Постанова судді Верховного Суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Касаційного кримінального суду і переглядається у складі колегії з трьох суддів.

(Доповнено статтею 221 ¹ згідно із
 Законом України від 07.07.2010 р. № 2453-VI;
у редакції Закону України
 від 03.10.2017 р. № 2147-VIII)

Стаття 222. Органи Національної поліції

Органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106 ¹, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 ², частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п’ята і шоста статті 121, статті 121 ¹, 121 ², частини перша, друга, третя і п’ята статті 122, частина перша статті 123, статті 124 ¹ — 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 — 129, стаття 132 ¹, частини перша, друга та п’ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев’ята, десята і одинадцята статті 133 ¹, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152 ¹, статті 161, 164 ⁴, статтею 175 ¹ (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181 ¹, частина перша статті 182, статті 183, 184, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
від 16.10.85 р. № 1117-XI,
від 27.06.86 р. № 2444-XI,
від 19.12.86 р. № 3282-XI,
від 12.06.87 р. № 4134-XI,
від 12.06.87 р. № 4135-XI,
від 21.08.87 р. № 4452-XI,
від 19.05.89 р. № 7542-XI,
від 29.07.91 р. № 1369-XII,
від 15.11.91 р. № 1818-XII;
законами України від 23.12.93 р.№ 3785-XII,
від 28.01.94 р. № 3890-XII,
від 29.07.94 р. № 155/94-ВР,
від 15.11.94 р. № 244/94-ВР,
від 15.02.95 р. № 64/95-ВР,
 від 11.07.95 р. № 296/95-ВР,
 від 25.04.96 р. № 148/96-ВР,
 від 02.10.96 р. № 398/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 02.07.99 р. № 812-XIV,
 від 18.05.2000 р. № 1744-III,
від 18.01.2001 р. № 2247-III,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 05.04.2001 р. № 2350-III,
від 20.11.2003 р. № 1299-IV,
від 16.12.2004 р. № 2247-IV,
 від 22.09.2005 р. № 2899-IV,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 02.12.2010 р. № 2742-VI,
 від 17.03.2011 р. № 3163-VI,
Повітряним кодексом України
 від 19.05.2011 р. № 3393-VI,
 законами України
 від 05.07.2011 р. № 3565-VI,
 від 07.06.2012 р. № 4950-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5459-VI,
 від 16.01.2014 р. № 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. № 732-VII,
 від 23.02.2014 р. № 767-VII,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII,
від 23.12.2015 р. № 901-VIII,
від 23.03.2017 р. № 1982-VIII,
від 22.06.2017 р. № 2109-VIII,
від 22.06.2017 р. № 2120-VIII)

Стаття 222 ¹. Органи Державної прикордонної служби України

Органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду — виїзду, порушенням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію, а також з неповерненням капітаном іноземного судна перепусток на право сходження на берег осіб суднового екіпажу (стаття 202, частина друга статті 203, стаття 207).

Від імені органів Державної прикордонної служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

начальники органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України та їх заступники;

керівники підрозділів органів охорони державного кордону та Морської охорони Державної прикордонної служби України, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону України.

(Доповнено статтею 222 ¹ згідно із
 Законом України від 02.07.99 р. № 812-XIV;
із змінами, внесеними згідно із законами України
 від 03.04.2003 р. № 662-IV,
від 20.11.2003 р. № 1299-IV,
 від 15.04.2014 р. № 1207-VII)

Стаття 222 ². Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, законодавства про перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, про транзитний проїзд через територію України, а також питання щодо реєстрації місця проживання (статті 200, 201, частина перша статті 203, статті 204, 205, 206).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

(Доповнено статтею 222 ² згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. № 5459-VI;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 10.12.2015 р. № 888-VIII)

Стаття 223. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, здійсненням суб’єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки, невиконанням приписів та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку (статті 120, 175, 175 ², 188 ⁸).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) Головний державний інспектор України з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки та його заступники, головні державні інспектори з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники — штраф на громадян до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

1 ¹) старші державні інспектори України з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки — штраф на громадян до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) головні державні інспектори з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення — штраф на громадян до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) державні інспектори з нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення — штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. № 3282-XI;
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 19.11.97 р. № 651/97-ВР,
 від 11.09.2003 р. № 1155-IV,
 від 02.10.2012 р. № 5404-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5459-VI)

Стаття 224. Органи залізничного транспорту

Органи залізничного транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на залізничному транспорті, правил пожежної безпеки на залізничному транспорті (статті 109, 110, частина перша статті 120, частина перша статті 133, частина перша статті 134, абзац другий статті 135, стаття 136).

Від імені органів залізничного транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

начальники станцій та їх заступники, начальники вокзалів та їх заступники, начальники локомотивних (вагонних) депо, начальники пасажирських поїздів (механіки-бригадири пасажирських поїздів); 

контролери-ревізори пасажирських поїздів, ревізори-інструктори пасажирських поїздів, ревізори по контролю доходів, дорожні майстри, начальники дистанцій колії, начальники дистанцій сигналізації та зв’язку;

начальник Управління відомчої воєнізованої охорони Укрзалізниці та його заступники, начальники служб (загонів) відомчої воєнізованої охорони залізниць та їх заступники, начальники відділів (секторів) Управління відомчої воєнізованої охорони Укрзалізниці, начальники відділів (секторів) служби (загону) відомчої воєнізованої охорони залізниць та їх заступники, начальники команд (пожежних поїздів) відомчої воєнізованої охорони залізниць та їх заступники, старші інструктори та інструктори служб (загонів) відомчої воєнізованої охорони залізниць, начальники відділень команд (пожежних поїздів) відомчої воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів, начальники груп воєнізованої охорони залізниць, старші в місці розташування станцій посадові особи відомчої воєнізованої охорони залізниць;

Розмір штрафу, що накладається начальниками пасажирських поїздів (механіками-бригадирами пасажирських поїздів), дорожніми майстрами, начальниками відділень команд (пожежних поїздів) відомчої воєнізованої охорони залізниць, метрополітенів, не може перевищувати двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. № 3282-XI;
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 23.12.98 р. № 352-XIV,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 15.01.2009 р. № 885-VI,
 від 02.12.2010 р. № 2742-VI,
 від 20.11.2012 р. № 5502-VI)

Стаття 225. Органи морського і річкового транспорту

Органи морського і річкового транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на морському транспорті, правил користування засобами морського транспорту, правил по охороні порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах, правил випуску судна в плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа, правил, що забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах, правил реєстрації торговельних суден, правил користування річковими і маломірними суднами, правил утримання баз (споруд) для стоянки маломірних суден, правил пожежної безпеки на морському і річковому транспорті, допуск до керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані сп’яніння, передачу керування судном особі, яка перебуває у стані сп’яніння, керування річковими або маломірними суднами судноводіями у стані сп’яніння, у тому числі вчинене особами, які не мають права керування плавучими засобами, ухилення від проходження огляду на стан сп’яніння, порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів на морському і річковому транспорті, перевезення ручної кладі понад установлені норми на морському і річковому транспорті, безквитковий проїзд на суднах водного транспорту, порушення правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на морському і річковому транспорті, невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і річкового транспорту (статті 114, 115, 116, 116 ¹, 116 ², 116 ³, 117, 118, частина перша статті 120, частина третя статті 129, частини п’ята і шоста статті 130, частина друга статті 133, частина перша статті 134, абзац десятий статті 135, статті 136 і 188 ¹⁵ цього Кодексу).

Від імені органів морського і річкового транспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 114, частиною другою статті 133 цього Кодексу, — керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, капітан морського порту;

2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 115 цього Кодексу, — керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, капітан морського порту, капітан судна;

3) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 116, 116 ¹, 116 ², 117, 118, частиною третьою статті 129, частинами п’ятою і шостою статті 130 цього Кодексу, — керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, капітан річкового порту;

4) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 116 ³ цього Кодексу, — керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники; 

5) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 116 ³ цього Кодексу, — керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, капітан порту;

6) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 120 цього Кодексу, — керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, капітан порту, капітан судна;

7) за адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 134 та абзацом десятим статті 135 цього Кодексу, — капітан морського порту, начальник пристані і вокзалу, капітан судна;

8) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 136 цього Кодексу, — капітан морського порту, начальник морського вокзалу та його заступники, капітан судна;

9) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188 ¹⁵ цього Кодексу, — керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та його заступники.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. № 3282-XI;
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 23.12.98 р. № 352-XIV,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 13.09.2001 р. № 2686-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 17.05.2012 р. № 4709-VI,
 від 20.11.2012 р. № 5502-VI)

Стаття 226. Виключена. 

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
від 19.12.86 р. № 3282-XI,
від 19.05.89 р. № 7542-XI,
від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 23.12.98 р. № 352-XIV,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III;
 виключена згідно із
 Законом України від 13.09.2001 р. № 2686-III)

Стаття 227. Виключена. 

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
від 19.05.89 р. № 7542-XI,
від 15.11.91 р. № 1818-XII;
законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III;
 виключена згідно із
 Законом України від 13.09.2001 р. № 2686-III)

Стаття 228. Центральний орган виконавчої влади з питань цивільної авіації

Центральний орган виконавчої влади з питань цивільної авіації розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил безпеки польотів, правил поведінки на повітряному судні, правил міжнародних польотів, правил пожежної безпеки на повітряному транспорті (стаття 111, частина перша статті 112, стаття 113, частина друга статті 120).

Від імені центрального органу виконавчої влади з питань цивільної авіації розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник центрального органу виконавчої влади з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори, уповноважені на проведення перевірок посадові особи центрального органу виконавчої влади з питань цивільної авіації, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів та їх заступники.

Розмір штрафу, що накладається державними інспекторами та уповноваженими на проведення перевірок посадовими особами центрального органу виконавчої влади з питань цивільної авіації, керівниками аеропортів, начальниками служб авіаційної безпеки аеропортів та їх заступниками, не може перевищувати ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. № 3282-XI;
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 23.12.98 р. № 352-XIV,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 05.04.2001 р. № 2360-III;
 у редакції Повітряного кодексу України
 від 19.05.2011 р. № 3393-VI)

Стаття 229. Органи автомобільного транспорту та електротранспорту

Органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв’язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина п’ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п’ята і сьома статті 133 ¹, стаття 133 ², частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).

Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) на автомобільному транспорті — керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його заступники (частини перша, друга, четверта, п’ята і сьома статті 133 ¹, стаття 133 ²); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п’ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135);

2) на пасажирському електротранспорті (тролейбус, трамвай) — керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п’ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий та восьмий статті 135).

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. № 3282-XI,
від 19.05.89 р. № 7542-XI;
законами України від 23.12.93 р.№ 3785-XII,
 від 05.10.2000 р. № 2029-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 15.01.2009 р. № 885-VI,
від 11.06.2009 р. № 1512-VI,
 від 20.11.2012 р. № 5502-VI,
від 17.01.2017 р. № 1812-VIII)

Стаття 230. Виключена. 

(згідно із Законом України
 від 19.01.95 р. № 8/95-ВР)

Стаття 230 ¹. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з невиконанням законних вимог посадових осіб цих органів або створенням перешкод для діяльності цих органів (стаття 188 ⁶).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

Посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, — штраф до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його заступники та уповноважені ним посадові особи — штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 230 ¹ згідно із
Законом України від 21.11.97 р. № 666/97-ВР;
із змінами, внесеними згідно із
законами України від 18.05.2004 р. № 1725-IV,
від 19.02.2009 р. № 1027-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5462-VI)

Стаття 231. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, розглядають справи: про порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, щодо безпечного ведення робіт, зберігання, використання та обліку вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про порушення законодавства про надра, а також невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці (частини п’ята (крім порушень санітарних норм) і шоста статті 41, статті 47, 57, 58, 93, 94, 188 ⁴).

Від імені органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) за адміністративні правопорушення, передбачені частинами п’ятою (крім порушень санітарних норм) і шостою статті 41, статтею 93:

державні інспектори — штраф до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головні державні інспектори, начальники інспекцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники — штраф до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

начальники управлінь і відділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники — штраф до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та його заступники — штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47, 58, 94 і 188 ⁴:

державні інспектори — штраф до тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головні державні інспектори, начальники інспекцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники — штраф до п’ятдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

начальники управлінь і відділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники — штраф до шістдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та його заступники — штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 57:

державні інспектори — штраф до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головні державні інспектори, начальники інспекцій центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники — штраф до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

начальники управлінь і відділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та їх заступники — штраф до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та його заступники — штраф до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 19.01.95 р. № 8/95-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 23.12.98 р. № 352-XIV,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 18.11.2004 р. № 2197-IV,
 від 24.05.2012 р. № 4837-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5459-VI,
від 22.07.2014 р. № 1602-VII,
 від 28.12.2014 р. № 77-VIII)

Стаття 231 ¹. Виключена.

(Доповнено статтею 231 ¹ згідно із
 Законом України від 13.01.2000 р. № 1379-XIV;
 виключена згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. № 5456-VI)

Стаття 232. Виключена. 

(згідно із Законом України
 від 19.01.95 р. № 8/95-ВР)

Стаття 233. Виключена. 

 (згідно із Законом України
 від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 234. Виключена.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.08.90 р. № 158-XII;
 виключена згідно із Законом України
 від 17.05.2001 р. № 2415-III)

Стаття 234 ¹. Органи державного фінансового контролю

Органи державного фінансового контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з фінансових питань (стаття 164 ²), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя — шоста статті 166 ⁶).

Від імені органів державного фінансового контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

(Доповнено статтею 234 ¹ згідно із
 Законом України від 26.01.93 р. № 2941а-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 05.04.2001 р. № 2372-III,
 від 19.05.2011 р. № 3384-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5463-VI,
від 13.05.2014 р. № 1258-VII)

Стаття 234 ². Органи доходів і зборів

Органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 163 ¹³), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163 ¹⁵), ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164 ¹), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (стаття 165 ¹), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя — шоста статті 166 ⁶), перешкоджанням уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок (стаття 188 ²³).

Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.

(Доповнено статтею 234 ² згідно із
Законом України від 12.07.96 р. № 323/96-ВР;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 23.01.97 р. № 23/97-ВР,
 від 20.04.2000 р. № 1685-III,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 05.04.2001 р. № 2372-III,
 від 20.02.2003 р. № 548-IV,
 від 19.05.2011 р. № 3384-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5463-VI,
 від 06.12.2012 р. № 5518-VI,
 від 04.07.2013 р. № 406-VII,
від 13.05.2014 р. № 1258-VII,
від 07.12.2017 р. № 2245-VIII)

Стаття 234 ³. Національний банк України

Національний банк України розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку здійснення операцій з електронними грошима (стаття 163 ¹⁴), порушенням банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійсненням ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (стаття 166 ⁵), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя, четверта статті 166 ⁶), порушенням законів України та нормативно-правових актів Національного банку України щодо здійснення нагляду (оверсайту) платіжних систем (стаття 166 ²⁰).

Від імені Національного банку України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Національного банку України та його заступники, керівники територіальних управлінь Національного банку України та їх заступники, уповноважені правлінням Національного банку України керівники структурних підрозділів Національного банку України та їх заступники, які забезпечують виконання функцій Національного банку України з нагляду (оверсайту), контролю.

(Доповнено статтею 234 ³ згідно із
 Законом України від 22.12.99 р. № 1342-XIV;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 05.04.2001 р. № 2372-III,
 від 04.10.2001 р. № 2747-III,
 від 19.05.2011 р. № 3384-VI,
від 06.07.2012 р. № 5178-VI,
 від 18.09.2012 р. № 5284-VI,
 від 06.12.2012 р. № 5518-VI,
від 13.05.2014 р. № 1258-VII,
від 16.07.2015 р. № 629-VIII)

Стаття 234 ⁴. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з протидією тимчасовій адміністрації та ліквідації банку та з порушенням законодавства у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (статті 166 ⁷, 166 ¹⁹).

Від імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його заступники.

(Доповнено статтею 234 ⁴ згідно із
 Законом України від 23.02.2012 р. № 4452-VI;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 02.10.2012 р. № 5411-VI)

Стаття 235. Військові комісаріати

Військові комісаріати розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення військовозобов’язаними чи призовниками законодавства про військовий обов’язок і військову службу, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрату їх з необережності, про неявку на виклик у військовий комісаріат, про неподання у військові комісаріати списків юнаків, які підлягають приписці до призовних дільниць, про прийняття на роботу військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку, про незабезпечення сповіщення військовозобов’язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці, про несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати, про неподання відомостей про військовозобов’язаних і призовників (статті 210, 210 ¹, 211 — 211 ⁶).

Від імені військових комісаріатів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право районні, районні у місті, міські чи міськрайонні військові комісари.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI,
від 19.05.89 р. № 7542-XI,
від 29.07.91 р. № 1369-XII,
від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 04.06.97 р. № 308/97-ВР,
 від 18.11.2004 р. № 2197-IV,
від 11.05.2007 р. № 1014-V,
від 20.05.2014 р. № 1275-VII)

Стаття 235 ¹. Військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України

Військова інспекція безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядає справи про вчинені водіями військових транспортних засобів — військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків правопорушення, передбачені частинами першою, четвертою і п’ятою статті 121, статтею 121 ¹, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124 ¹ — 126, статтею 132 ¹ цього Кодексу.

Від імені військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України розглядати справи про адміністративні правопорушення мають право посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Посадова особа військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, розглянувши справу про зазначені у частині першій цієї статті правопорушення, може накласти на винних адміністративне стягнення у вигляді попередження або передати матеріали про ці правопорушення відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до відповідальності згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Протоколи про вчинені водіями військових транспортних засобів — військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків порушення правил дорожнього руху, за які може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, передаються військовим інспектором безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України до суду.

Матеріали про вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків правопорушення, передбачені статтями 80, 126, 128, 128 ¹, частинами першою і другою статті 129 і статтею 140 цього Кодексу, передаються військовою інспекцією безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України відповідним командирам (начальникам) для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

(Доповнено статтею 235 ¹ згідно із
Законом України від 24.03.99 р. № 557-XIV,
із змінами, внесеними згідно із законами України
від 15.05.2003 р. № 743-IV,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 17.03.2011 р. № 3161-VI,
 від 17.03.2011 р. № 3163-VI,
 від 07.06.2012 р. № 4950-VI)

Стаття 236. Органи державної санітарно-епідеміологічної служби

Органи державної санітарно-епідеміологічної служби розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм (стаття 42), а також про адміністративні правопорушення, передбачені частиною п’ятою статті 41, статтями 78, 80 — 83, 90 ¹, 95, 167, 168 ¹, 170 (коли вони є порушеннями санітарних норм), та статтею 188 ¹¹ цього Кодексу. 

Від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об’єктів нагляду, визначених законодавством, мають право:

1) головний державний санітарний лікар України та його заступники, головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць та їх заступники, головні державні санітарні лікарі районів, міст, районів у містах, лінійних підрозділів та об’єктів водного, залізничного, повітряного транспорту, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, Служби безпеки України, з’єднань, частин та підрозділів і їх заступники;

2) лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи органів державної санітарно-епідеміологічної служби — щодо адміністративних правопорушень, передбачених статтею 42, а також частиною п’ятою статті 41, статтями 78, 80 — 83, 95, 167, 168 ¹, 170 (коли вони є порушеннями санітарних норм).

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.12.86 р. № 3282-XI;
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 23.12.98 р. № 352-XIV,
від 21.12.2000 р. № 2171-III,
 від 03.04.2003 р. № 662-IV,
 від 16.10.2012 р. № 5460-VI,
від 22.07.2014 р. № 1602-VII,
 від 28.12.2014 р. № 77-VIII)

Стаття 237. Виключена. 

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР;
 виключена згідно із Законом України від 23.12.98 р. № 352-XIV)

Стаття 238. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушеннями правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107), вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин (стаття 107 ²).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення:

Головний державний інспектор ветеринарної медицини України та його заступники — штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, фізичних осіб — підприємців, уповноважених осіб, посадових осіб — до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головні державні інспектори ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, на державному кордоні та транспорті та їх заступники, державні інспектори ветеринарної медицини центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини — штраф на громадян до дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, фізичних осіб — підприємців, уповноважених осіб, посадових осіб — до дев’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

головні державні інспектори ветеринарної медицини міст, районів та їх заступники, державні інспектори ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на державному кордоні та транспорті, державні інспектори ветеринарної медицини на державному кордоні та транспорті — штраф на громадян до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, фізичних осіб — підприємців, уповноважених осіб, посадових осіб — до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

державні інспектори ветеринарної медицини міст, районів, районів у містах, завідуючі лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на ринках — штраф на громадян до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб — до сімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Державними інспекторами ветеринарної медицини міст, районів, районів у містах, завідуючими лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на ринках штраф може стягуватися на місці з громадян у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з фізичних осіб — підприємців, уповноважених осіб, посадових осіб — у розмірі дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
 законами України від 25.02.94 р. № 4045-XII,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 21.05.2009 р. № 1386-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5462-VI,
від 14.08.2014 р. № 1648-VII,
від 12.02.2015 р. № 193-VIII)

Стаття 238 ¹. Виключена. 

(Доповнено статтею 238 ¹ згідно із
Законом України від 03.02.93 р. № 2977-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
від 11.12.2003 р. № 1377-IV,
 від 15.04.2008 р. № 271-VI,
 від 16.06.2011 р. № 3521-VI,
 від 07.07.2011 р. № 3613-VI
(враховуючи зміни, внесені згідно із
 Законом України від 23.02.2012 р. № 4444-VI),
 від 23.02.2012 р. № 4444-VI;
виключена згідно із Законом
 України від 16.10.2012 р. № 5462-VI)

Стаття 238 ². Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог щодо виконання фітосанітарних заходів (стаття 105), ввезенням в Україну, вивезенням з України, транзитом через її територію, вивезенням із карантинних зон або ввезенням до них об’єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю (стаття 106), невиконанням законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин (стаття 188 ²⁶).

Від імені органу, зазначеного у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) Головний державний фітосанітарний інспектор України — штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) головні державні фітосанітарні інспектори в Автономній Республіці Крим, місті Києві, областях, їх заступники — штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) державні фітосанітарні інспектори — штраф на громадян до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 238 ² згідно із
Законом України від 25.02.94 р. № 4044-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 19.04.2007 р. № 956-V;
 у редакції Закону України
 від 16.10.2012 р. № 5462-VI)

Стаття 238 ³. Виключена. 

(Доповнено статтею 238 ³ згідно із
 Законом України від 17.11.99 р. № 1228-XIV;
 у редакції Закону
 України від 17.06.2004 р. № 1805-IV;
виключена згідно із Законом
України від 16.10.2012 р. № 5462-VI)

Стаття 238 ⁴. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про захист рослин (стаття 83 ¹), а також щодо невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин (стаття 188 ¹²).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) Головний державний фітосанітарний інспектор України — штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) головні державні фітосанітарні інспектори в Автономній Республіці Крим, областях, їх заступники — штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) державні фітосанітарні інспектори — штраф на громадян до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 238 ⁴ згідно із
 Законом України від 11.01.2000 р. № 1368-XIV;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 14.03.2007 р. № 736-V,
 від 16.10.2012 р. № 5462-VI)

Стаття 239. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 57, 58 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 14.09.99 р. № 1040-XIV;
 у редакції законів України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 16.10.2012 р. № 5456-VI)

Стаття 240. Органи рибоохорони 

Органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, передбачені статтею 50, частиною третьою статті 85, статтями 86 ¹, 91 ² і 188 ⁵ цього Кодексу.

Від імені органів рибоохорони розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор рибоохорони України, головні державні інспектори рибоохорони в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, провідні державні інспектори рибоохорони, старші державні інспектори рибоохорони.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 11.07.2003 р. № 1122-IV,
 від 16.10.2012 р. № 5462-VI)

Стаття 241. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63 — 70, 73, 75, 77, 188 ⁵ цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, його заступники, головні лісничі, старші інженери та інженери, командири авіаланок, старші льотчики-спостерігачі та льотчики-спостерігачі баз авіаційної охорони лісів, лісничі, помічники лісничих, майстри лісу.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 16.06.2011 р. № 3532-VI;
 у редакції Закону України
 від 16.10.2012 р. № 5462-VI)

Стаття 242. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил ведення мисливського господарства і полювання, передбачені статтею 50, частиною першою статті 85, статтями 91 ² і 188 ⁵ цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи, уповноважені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, керівники, заступник керівника з питань мисливського господарства, головні лісничі, головні мисливствознавці, державні районні мисливствознавці, керівники, головні лісничі, лісничі, головні мисливствознавці, мисливствознавці держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств.

Керівниками, заступником керівника з питань мисливського господарства, головними лісничими, головними мисливствознавцями, державними районними мисливствознавцями, керівниками, головними лісничими, лісничими, головними мисливствознавцями, мисливствознавцями держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені частиною першою статті 85 цього Кодексу, може стягуватися на місці.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 11.07.2003 р. № 1122-IV,
від 21.01.2010 р. № 1827-VI;
 у редакції Закону України
 від 16.10.2012 р. № 5462-VI)

Стаття 242 ¹. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 — 50, 52 — 53 ¹, 53 ^{3 —} 54, 59 — 77 ¹, статтею 78 (крім порушень санітарних норм), статтями 78 ^{1 —} 79, статтями 80 — 83 (крім порушень санітарних норм), частинами першою і третьою статті 85, статтями 86 ¹, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90 ¹ (крім порушень санітарних норм), статтями 91 ^{1 —} 91 ⁴, статтею 95 (крім порушень санітарних норм та норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188 ⁵ цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.

(Доповнено статтею 242 ¹ згідно із
Законом України від 04.05.93 р. № 3176-XII;
із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 19.01.95 р. № 8/95-ВР,
 від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 23.12.98 р. № 352-XIV,
 від 14.12.99 р. № 1288-XIV,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 28.11.2002 року № 254-IV,
від 11.07.2003 р. № 1122-IV,
 від 18.11.2003 р. № 1254-IV,
від 18.11.2003 р. № 1284-IV,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 21.01.2010 р. № 1827-VI,
 від 16.06.2011 р. № 3521-VI,
 від 16.06.2011 р. № 3532-VI,
 від 22.12.2011 р. № 4220-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5456-VI,
від 22.07.2014 р. № 1602-VII)

Стаття 243. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушеннями законодавства про телекомунікації, поштовий зв’язок та радіочастотний ресурс (статті 144, 145, 147, 148 ¹ — 148 ⁵ і 188 ⁷).

Від імені національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право голова, члени комісії та уповноважені комісією посадові особи.

(Із змінами, внесеними згідно із законами України
від 01.10.96 р. № 386/96-ВР,
від 18.11.2003 р. № 1280-IV,
 від 24.06.2004 р. № 1876-IV;
у редакції законів України від 01.06.2010 р. № 2299-VI,
 від 07.07.2011 р. № 3610-VI)

Стаття 244. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 — 53 ⁴, 54 — 56, 104 ¹, 108 та 188 ⁵).

Від імені зазначеного органу розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) Головний державний інспектор сільського господарства України — штраф на громадян до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) головні державні інспектори сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, їх заступники — штраф на громадян до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) старші державні інспектори сільського господарства, державні інспектори сільського господарства — штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III;
у редакції законів України від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5462-VI)

Стаття 244 ¹. Органи, які здійснюють державний пробірний контроль

Органи, які здійснюють державний пробірний контроль, розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням встановленого порядку виробництва, використання та реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (частина друга статті 189 ¹).

Від імені органів, які здійснюють державний пробірний контроль, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, та його заступники. 

(Доповнено статтею 244 ¹ згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
 із змінами, внесеними згідно із
законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
  від 21.09.2000 р. № 1986-III,
 від 16.10.2012 р. № 5463-VI)

Стаття 244 ². Органи Пенсійного фонду України

Органи Пенсійного фонду України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушеннями законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, поданням недостовірних відомостей, що використовуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (стаття 165 ¹), та з перешкоджанням уповноваженим особам Пенсійного фонду України та його органів у проведенні перевірок (стаття 188 ²³).

(Доповнено статтею 244 ² згідно із
 Законом України від 16.10.92 р. № 2704-XII;
із змінами, внесеними згідно із
законами України від 13.07.95 р. № 305/95-ВР,
 від 16.01.2003 р. № 429-IV,
 від 17.11.2005 р. № 3108-IV,
 від 08.07.2010 р. № 2464-VI;
 у редакції Закону України
 від 04.07.2013 р. № 406-VII)

Стаття 244 ³. Органи державної статистики

Органи державної статистики розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень (стаття 186 ³).

Від імені органів державної статистики розглядати справи і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

(Доповнено статтею 244 ³ згідно із
 Законом України від 30.06.93 р. № 3350-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
законами України від 13.07.2000 р. № 1929-III,
 від 16.10.2012 р. № 5463-VI)

Стаття 244 ⁴. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про захист прав громадян-споживачів (статті 155, 155 ², частина друга статті 156, статті 156 ¹, 156 ², 156 ³, 167 — стосовно правопорушень під час реалізації продукції промисловими підприємствами громадянам-споживачам (крім правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), стаття 168 ¹ (крім правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), стаття 168 ², стаття 170 — стосовно правопорушень під час транспортування, зберігання і використання продукції, призначеної для реалізації громадянам-споживачам (крім правопорушень щодо лікарських засобів та порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), стаття 188 ²).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу;

керівник органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у справах захисту прав споживачів та його заступники.

(Доповнено статтею 244 ⁴ згідно із
Законом України від 15.12.93 р. № 3683-XII;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 01.03.95 р. № 79/95-ВР,
 від 23.01.97 р. № 23/97-ВР,
 від 23.12.98 р. № 352-XIV,
 від 20.04.2000 р. № 1685-III,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III;
 у редакції Закону України від 24.05.2001 р. № 2443-III;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 22.09.2005 р. № 2899-IV,
 від 16.06.2011 р. № 3530-VI,
 від 22.09.2011 р. № 3778-VI,
 від 15.11.2011 р. № 4025-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5463-VI,
від 05.06.2014 р. № 1314-VII,
від 22.07.2014 р. № 1602-VII,
від 15.01.2015 р. № 124-VIII)

Стаття 244 ⁵. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також невиконанням законних вимог посадових осіб зазначеного органу (статті 165 ², 188 ³).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право керівник зазначеного органу та уповноважені ним посадові особи.

(Доповнено статтею 244 ⁵ згідно із
Законом України від 22.09.94 р. № 179/94-ВР,
 із змінами, внесеними згідно із
законами України від 22.05.2003 р. № 860-IV,
від 15.01.2009 р. № 885-VI;
у редакції Закону України
 від 21.06.2012 р. № 5007-VI)

(зміни до статті 244 5, передбачені підпунктом 17 пункту 1 розділу І Закону України від 16.10.2012 р. № 5463-VI, не внесені у зв’язку з некоректністю змін)

 

Стаття 244 ⁶. Органи державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду

Органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96 ¹ (крім частин третьої — п’ятої), частини перша та друга статті 188 ⁴²).

Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) — щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), або щодо об’єктів будівництва I та II категорій складності, розташованих у межах населених пунктів (статті 96, 96 ¹ (крім частин третьої — п’ятої), частини перша та друга статті 188 ⁴²);

керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій — щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, або щодо об’єктів будівництва I, II, III та IV категорій складності, розташованих у межах відповідних населених пунктів (статті 96, 96 ¹ (крім частин третьої — п’ятої), частини перша та друга статті 188 ⁴²);

головні інспектори будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, — щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, або щодо об’єктів будівництва I, II, III, IV та V категорій складності, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), або щодо об’єктів будівництва III та IV категорій складності, розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із значними наслідками (СС3), або щодо об’єктів будівництва V категорії складності, розташованих у межах населених пунктів, а також щодо об’єктів, розташованих у межах населених пунктів, в яких не утворено органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96 ¹ (крім частин третьої — п’ятої), частини перша та друга статті 188 ⁴²).

Орган державного архітектурно-будівельного нагляду розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з питань надання документів, необхідних для здійснення будівництва, невиконанням вимог (приписів) головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частини третя — п’ята статті 96 ¹, частина третя статті 188 ⁴²).

Від імені органу державного архітектурно-будівельного нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право головні інспектори будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частини третя — п’ята статті 96 ¹, частина третя статті 188 ⁴²).

(Доповнено статтею 244 ⁶ згідно із
Законом України від 14.10.94 р. № 209/94-ВР;
 у редакції Закону України від 16.05.2007 р. № 1026-V)

(положення статті 244 6, за якими Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи визнаються суб’єктами права розгляду справ про адміністративні правопорушення, що пов’язані з будівництвом, а право накладати адміністративні стягнення за правопорушення визнано також за заступниками начальників інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю, визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 03.02.2009 р. № 4-рп/2009)

 

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 22.12.2011 р. № 4220-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5459-VI,
 від 20.11.2012 р. № 5496-VI,
від 29.05.2014 р. № 1283-VII;
у редакції законів України
 від 09.04.2015 р. № 320-VIII,
від 17.01.2017 р. № 1817-VIII)

Стаття 244 ⁷. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності і технічного регулювання

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності і технічного регулювання, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172 ¹, 188 ⁹ цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності і технічного регулювання, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності і технічного регулювання, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

(Доповнено статтею 244 ⁷ згідно із
 Законом України від 01.03.95 р. № 79/95-ВР;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 04.02.98 р. № 73/98-ВР,
 від 23.12.98 р. № 352-XIV,
від 09.07.99 р. № 898-XIV,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 16.10.2012 р. № 5463-VI,
 від 05.06.2014 р. № 1314-VII,
від 22.07.2014 р. № 1602-VII;
у редакції Закону України
 від 15.01.2015 р. № 124-VIII)

Стаття 244 ⁸. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням обмежень, встановлених для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності (стаття 44 ²), з порушенням встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів (стаття 45 ¹), з продажем лікарських засобів без рецепта у заборонених законодавством випадках (стаття 42 ⁴), з недодержанням вимог стандартів, норм, правил і технічних умов під час виробництва, зберігання, транспортування, реалізації чи використання лікарських засобів (статті 167, 168 ¹, 170), а також з невиконанням законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів (стаття 188 ¹⁰).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор України з контролю якості лікарських засобів та його заступники, головні державні інспектори з контролю якості лікарських засобів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та їх заступники, державні інспектори з контролю якості лікарських засобів.

(Доповнено статтею 244 ⁸ згідно із
Законом України від 23.12.98 р. № 352-XIV;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 08.09.2011 р. № 3718-VI,
 від 22.03.2012 р. № 4565-VI,
 від 05.07.2012 р. № 5065-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5460-VI,
від 02.11.2016 р. № 1723-VIII)

Стаття 244 ⁹. Органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

Органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (стаття 165 ³) та перешкоджанням уповноваженим особам органів Фонду у проведенні перевірок (стаття 188 ²³).

Від імені Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду — центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості та їх заступники.

(Доповнено статтею 244 ⁹ згідно із
 Законом України від 16.01.2003 р. № 429-IV;
у редакції Закону
України від 08.07.2010 р. № 2464-VI)

Стаття 244 ¹⁰. Органи Фонду соціального страхування України

Органи Фонду соціального страхування України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (стаття 165 ⁴), про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (стаття 165 ⁵), а також перешкоджанням уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування України у здійсненні перевірок (стаття 188 ²³).

Від імені Фонду соціального страхування України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду та їх заступники.

(Доповнено статтею 244 ¹⁰ згідно із
 Законом України від 16.01.2003 р. № 429-IV;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 12.12.2006 р. № 435-V,
 від 08.07.2010 р. № 2464-VI;
 у редакції Закону України
 від 28.12.2014 р. № 77-VIII)

Стаття 244 ¹¹. Виключена.

(Доповнено статтею 244 ¹¹ згідно із
 Законом України від 16.01.2003 р. № 429-IV;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI;
 виключена згідно із Законом
 України від 28.12.2014 р. № 77-VIII)

Стаття 244 ¹². Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки

Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил і норм ядерної та радіаційної безпеки (стаття 95), а також з невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки (стаття 188 ¹⁸).

Від імені органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України, його заступники.

(Доповнено статтею 244 ¹² згідно із
Законом України від 18.11.2003 р. № 1284-IV;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.05.2009 р. № 1393-VI)

Стаття 244 ¹³. Органи центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду

Органи центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 95 ¹ і 188 ²⁰.

Від імені органів центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

1) головний інспектор з державного енергетичного нагляду та його заступники — попередження або штраф на громадян, працівників або посадових осіб до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) старші інспектори з державного енергетичного нагляду — попередження або штраф на громадян, працівників або посадових осіб до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) інспектори з державного енергетичного нагляду — попередження або штраф на громадян, працівників або посадових осіб до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 244 ¹³ згідно із
 Законом України від 31.05.2005 р. № 2598-IV;
 у редакції Закону України
 від 06.10.2011 р. № 3830-VI)

Стаття 244 ¹⁴. Виключена.

(Доповнено статтею 244 ¹⁴ згідно із
 Законом України від 31.05.2005 р. № 2598-IV;
 виключена згідно із Законом
 України від 06.10.2011 р. № 3830-VI)

Стаття 244 ¹⁵. Виключена.

(Доповнено статтею 244 ¹⁵ згідно із
 Законом України від 31.05.2005 р. № 2598-IV;
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 07.07.2011 р. № 3610-VI;
виключена згідно із Законом України
 від 22.09.2016 р. № 1540-VIII)

Стаття 244 ¹⁶. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства, що регулює фінансові механізми здійснення інвестицій у будівництво житла (стаття 166 ¹³), а також із невиконанням законних вимог посадових осіб національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (стаття 188 ²⁹).

Від імені національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право голова, інші члени комісії, а також уповноважені комісією посадові особи.

(Доповнено статтею 244 ¹⁶ згідно із
 Законом України від 18.12.2008 р. № 692-VI;
 у редакції Закону України
 від 07.07.2011 р. № 3610-VI)

Стаття 244 ¹⁷. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням вимог законодавства на ринку цінних паперів (статті 163, 163 ⁵, 163 ⁶, частина перша статті 163 ⁷, статті 163 ⁸ — 163 ¹¹, 188 ³⁰).

Від імені Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, члени Комісії та уповноважені Комісією посадові особи.

(Доповнено статтею 244 ¹⁷ згідно із
 Законом України від 25.12.2008 р. № 801-VI;
 із змінами, внесеними згідно із
 законами  України від 07.07.2011 р. № 3610-VI,
 від 15.11.2011 р. № 4025-VI)

Стаття 244 ¹⁸. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188 ³⁶.

Від імені національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова та члени Комісії.

(Доповнено статтею 244 ¹⁸ згідно із
 Законом України від 09.07.2010 р. № 2479-VI;
 із змінами, внесеними згідно із
законами України від 07.07.2011 р. № 3610-VI,
від 22.09.2016 р. № 1540-VIII)

Стаття 244 ¹⁹. Органи ринкового нагляду

Органи ринкового нагляду розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про ринковий нагляд і загальну безпечність продукції (стаття 188 ³⁷).

Від імені органів ринкового нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

керівники центральних органів виконавчої влади, які здійснюють ринковий нагляд, та їх заступники;

керівники територіальних органів центральних органів виконавчої влади, які здійснюють ринковий нагляд, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники.

(Доповнено статтею 244 ¹⁹ згідно із
 Законом України від 02.12.2010 р. № 2735-VI)

Стаття 244 ²⁰. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про метрологію та метрологічну діяльність (статті 171, 171 ¹, 172 і 188 ⁴⁴).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

(Доповнено статтею 244 ²⁰ згідно із
 Законом України від 05.06.2014 р. № 1314-VII)

Стаття 244 ²¹. Органи державної виконавчої служби

Органи державної виконавчої служби розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з невиконанням законних вимог державного виконавця (стаття 188 ¹³).

Від імені органів державної виконавчої служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальники органів державної виконавчої служби, яким безпосередньо підпорядковані державні виконавці.

(Доповнено статтею 244 ²¹ згідно із
 Законом України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII)

Розділ IV
ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Глава 18
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 245. Завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення 

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. 

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 246. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України. 

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 247. Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 13.04.2012 р. № 4652-VI)

Стаття 248. Розгляд справи про адміністративне правопорушення на засадах рівності громадян

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 249. Відкритий розгляд справи про адміністративне правопорушення

Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

З метою підвищення виховної і запобіжної ролі провадження в справах про адміністративні правопорушення такі справи можуть розглядатися безпосередньо в трудових колективах, за місцем навчання або проживання порушника.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із 
законами України від 11.05.2004 р. № 1703-IV,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 250. Прокурорський нагляд за виконанням законів при провадженні в справах про адміністративні правопорушення

Прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; вносити подання, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені законом дії.

При провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172 ⁴ — 172 ⁹, 172 ^9-2 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов’язковою.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 15.12.92 р. № 2857-XII,
 від 07.04.2011 р. № 3207-VI,
 від 18.09.2012 р. № 5288-VI,
 від 18.04.2013 р. № 221-VII,
 від 23.05.2017 р. № 2059-VIII,
який вводиться в дію з 18.12.2017 р.)

Стаття 251. Докази

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
законами України від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII,
від 16.03.2017 р. № 1952-VIII)

Стаття 252. Оцінка доказів

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. 

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 253. Передача матеріалів прокурору, органу досудового розслідування

Якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 15.05.2003 р. № 762-IV;
 у редакції Закону України
 від 13.04.2012 р. № 4652-VI)

Глава 19
ПРОТОКОЛ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Стаття 254. Складення протоколу про адміністративне правопорушення

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 16.01.2014 р. № 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. № 732-VII,
 від 23.02.2014 р. № 767-VII)

Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення

У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 — 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:

1) уповноважені на те посадові особи:

органів внутрішніх справ (Національної поліції) (частина перша статті 44, статті 44 ¹, 46 ¹, 46 ², 51, 51 ², 88 ¹, 89, 92, частина перша статті 106 ¹, стаття 106 ², частини четверта і сьома статті 121, частини третя і четверта статті 122, статті 122 ², 122 ⁴, 122 ⁵, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частина четверта статті 127, статті 127 ¹, 130, частина третя статті 133, стаття 135 ¹, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, 154, 155, 155 ² — 156 ², 159, 160,  162 — 162 ³, 164 — 164 ¹¹, 164 ¹⁵, 164 ¹⁶, 165 ¹, 165 ², 166 ¹⁴ — 166 ¹⁸, 172 ⁴ — 172 ⁹, 172 ^9-2, 173 — 173 ², 174, стаття 175 ¹ (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 — 181 ¹, 181 ³ — 185 ², 185 ⁴ — 185 ⁹, 186, 186 ¹, 186 ³, 186 ⁵ — 187, 188 ²⁸, 188 ⁴⁷, 189 — 195 ⁶, статті 204 ¹, 206 ¹, 212 ⁶, 212 ⁷, 212 ⁸, 212 ¹⁰, 212 ¹², 212 ¹³, 212 ¹⁴, 212 ¹⁹, 212 ²⁰);

органів державного нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки (статті 164, 183, 188 ¹⁶);

органів охорони здоров’я (статті 45, 46, 46 ², стаття 183 — щодо завідомо неправдивого виклику швидкої медичної допомоги);

виключено;

органів охорони культурної спадщини (статті 92, 188 ³³);

органів державного енергонагляду (стаття 103 ¹);

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері енергозбереження (статті 98, 101 — 103, 188 ¹⁴);

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (статті 136, 141, 142, 164 — в частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, пов’язаної з перевезенням пасажирів і вантажів);

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (стаття 136);

національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, (статті 144 — 148 ⁵, 164 (у частині, що стосується порушення порядку провадження господарської діяльності в галузі зв’язку), 188 ⁷;

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів (статті 42 ², 156, 164 ⁶, 164 ⁷);

фінансових органів (статті 164, 164 ¹);

підприємств і організацій, у віданні яких є електричні мережі (статті 99, 103 ¹);

підприємств і організацій, які експлуатують магістральні трубопроводи (стаття 138);

органів державної санітарно-епідеміологічної служби (статті 42 ¹, 42 ², 188 ²²);

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, уповноважених підрозділів ветеринарної міліції (статті 42 ¹, 42 ², 107, 166 ²², 188 ²²);

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (частини перша — четверта, сьома статті 41, статті 41 ¹ — 41 ³, 188 ¹);

лабораторій радіаційного контролю міністерств і відомств України, організацій споживчої кооперації (стаття 42 ²);

державних органів реєстрації актів цивільного стану (стаття 212 ¹);

органів Антимонопольного комітету України (статті 164 ³, 166 ¹ — 166 ⁴);

органів управління кінематографією (стаття 164 ⁶ — в частині демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів у кіно- і відеомережі; стаття 164 ⁷ — в частині порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів у кіно- і відеомережі; стаття 164 ⁸ — в частині недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу в кіно- і відеомережі; стаття 186 ⁷ — у частині недоставляння або порушення строку доставляння обов’язкового безоплатного примірника аудіо-, візуальної, аудіовізуальної продукції);

органів Державної прикордонної служби України (частини друга, четверта і п’ята статті 85, статті 92, частина четверта статті 185 ³, 185 ¹⁰, 191, 204 — 204 ², 205 — 206 ¹);

Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, її представники в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (стаття 164 ⁶ — в частині демонстрування і розповсюдження фільмів без державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів на каналах мовлення телебачення України; стаття 164 ⁷ — в частині порушення умов розповсюдження і демонстрування фільмів, передбачених державним посвідченням на право розповсюдження і демонстрування фільмів на каналах мовлення телебачення України; стаття 164 ⁸ — в частині недотримання квоти демонстрування національних фільмів при використанні національного екранного часу на каналах мовлення телебачення України; стаття 212 ⁹ — в частині порушення порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму, порядку участі в інформаційному забезпеченні виборів з використанням електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації; стаття 212 ¹¹ — в частині ненадання можливості оприлюднити відповідь щодо інформації, поширеної стосовно суб’єкта виборчого процесу електронним (аудіовізуальним) засобом масової інформації);

органів Служби безпеки України (стаття 164 (у частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, ліцензії на проведення якої видає ця Служба), статті 195 ⁵, 212 ² (крім пункту 9 частини першої), 212 ⁵ і 212 ⁶);

(зміни, внесені абзацом другим підпункту «а» пункту 1 розділу I Закону України від 12.02.2015 р. № 198-VIII, набирають чинності після початку діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, враховуючи зміни, внесені Законом України від 21.04.2015 р. № 336-VIII)

 

органів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (стаття 164 (у частині, що стосується правопорушень у галузі господарської діяльності, ліцензії на проведення якої видає ця Служба), пункт 9 частини першої статті 212 ² та стаття 188 ³¹);

органів державної податкової служби (статті 51 ², 155 ¹, 162 ¹, 162 ², 163 ^{1 —} 163 ⁴, 163 ¹², 164, 164 ⁵, 164 ¹⁶, 166 ¹⁶, 166 ¹⁷, 177 ², 204 ³);

органів рибоохорони (частини четверта і п’ята статті 85, статті 85 ¹, 88 ¹, 90, стаття 164 — в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов’язаної з добуванням і використанням риби та інших водних живих ресурсів);

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (частини друга і п’ята статті 85, статті 85 ¹, 88 ¹, 90);

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (частини друга, четверта та п’ята статті 85, статті 85 ¹, 88, 88 ¹, 88 ², 90, 91, 91 ⁵, 164 — в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов’язаної з раціональним використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, добування і використання риби та інших водних живих ресурсів), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, порушення вимог законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля;

центрального органу виконавчої влади з питань цивільної авіації (частина друга статті 112, частина третя статті 133);

органів, що здійснюють контроль за видобутком дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (частина перша статті 189 ¹);

виключено;

виключено;

Національного банку України (статті 163 ¹², стаття 166 ⁸ (у частині, що стосується правопорушень у галузі банківської діяльності та банківських операцій);

органів державного фінансового контролю (статті 163 ¹², 164 ¹², 164 ¹⁴);

Рахункової палати (статті 164 ¹², 164 ¹⁴, частини п’ята і шоста статті 188 ¹⁹);

органів управління архівною справою і діловодством (стаття 92 ¹, стаття 186 ⁷ — у частині недоставляння або порушення строку доставляння обов’язкового безоплатного примірника аудіо-, візуальної, аудіовізуальної продукції);

служби державної охорони природно-заповідного фонду України (частини друга, четверта і п’ята статті 85, статті 90, 91);

виключено;

органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків, — стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172 ^{10 —} 172 ²⁰, 173, 174, 178, 182, 184 ¹, 185 і 185 ⁷);

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю (статті 188 ¹⁷, 212 ⁴);

виключено; 

виключено; 

органів виконавчої влади, що проводять реєстрацію друкованого засобу масової інформації (стаття 186 ⁶);

виключено;

відділу контролю Апарату Верховної Ради України (частини перша — четверта статті 188 ¹⁹);

виключено; 

підприємств і організацій, у віданні яких є об’єкти електроенергетики (стаття 185 ¹²);

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (статті 166 ¹⁰, 166 ¹², 166 ²¹, 166 ²⁴, 188 ³⁸, 188 ⁴⁵);

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації (стаття 188 ²⁵); 

органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів (стаття 188);

суб’єктів державного фінансового моніторингу (стаття 166 ⁹, частина шоста статті 166 ¹¹, стаття 188 ³⁴);

адміністрацій історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій (стаття 92);

Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (статті 163 ⁷, 163 ¹²);

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (стаття 188 ²⁷);

міських рад міст обласного або республіканського Автономної Республіки Крим значення (їх виконавчих органів), районних і районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій — державні адміністратори (частина друга статті 166 ¹⁰ — в частині порушення місцевим дозвільним органом строків прийняття рішення про видачу документа дозвільного характеру);

центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної правової політики та його територіальних органів (стаття 188 ⁴¹);

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сферах (стаття 186 ⁷ — у частині недоставляння або порушення строку доставляння обов’язкового безоплатного примірника видань, стаття 212 ⁹ — в частині порушення порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму, порядку участі в інформаційному забезпеченні виборів з використанням друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств, стаття 212 ¹¹ — в частині ненадання можливості оприлюднити відповідь щодо інформації, поширеної стосовно суб’єкта виборчого процесу друкованим засобом масової інформації чи інформаційним агентством);

національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (стаття 166 ⁸ (у частині, що стосується правопорушень у галузі діяльності з надання фінансових послуг, ліцензії (дозволи) на проведення якої видає цей орган);

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрологічного нагляду (стаття 171 ²);

виключено;

органів залізничного транспорту (частини друга і третя статті 123);

виключено;

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (частини перша, друга, дев’ята та десята статті 166 ⁶, частини перша — п’ята статті 166 ¹¹);

Національного агентства з питань запобігання корупції (статті 172 ⁴ — 172 ⁹, 172 ^9-2, 188 ⁴⁶, 212 ¹⁵, 212 ²¹);

(зміни, внесені абзацами третім і четвертим підпункту «а» пункту 1 розділу I Закону України від 12.02.2015 р. № 198-VIII, набирають чинності після початку діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, враховуючи зміни, внесені Законом України від 21.04.2015 р. № 336-VIII)

 

(зміни, внесені абзацами п’ятим та шостим підпункту 5 пункту 1 розділу I Закону України від 08.10.2015 р. № 731-VIII, набирають чинності з дня початку діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції)

 

Національного антикорупційного бюро України (стаття 185 ¹³);

Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (стаття 188 ⁴⁸);

центрального органу виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та його територіальних органів (стаття 166 ²³);

територіальних органів і територіальних підрозділів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб (частина четверта статті 185 ³);

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей (стаття 166 ²⁵);

2) посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (частини перша — четверта статті 41, 96 ², статті 103 ¹, 103 ², 103 ³, 104, частина перша статті 106 ¹, статті 106 ², 149 — 152, частини перша — п’ята статті 152 ¹, статті 154, 155, 155 ², 156, 156 ¹, 156 ², 159 — 160, стаття 175 ¹ (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 183, 185 ¹, 186 ⁵, 197, 198;

2 ¹) виключено;

2 ²) голова, заступник голови, секретар, інші члени виборчої комісії, комісії з референдуму (статті 212 ⁷, 212 ⁹, 212 ¹¹ — 212 ²⁰);

2 ³) кандидати, уповноважені особи, офіційні спостерігачі (статті 212 ¹⁶ — 212 ¹⁸, 212 ²⁰);

2 ⁴) посадові особи, уповноважені на те обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями (стаття 149 ¹);

2 ⁵) посадові особи, уповноважені на те місцевими державними адміністраціями (статті 96 ², 197, 198);

3) власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган (статті 51, 179);

4) виключено;

5) працівники, які здійснюють охорону підприємств, установ, організацій (стаття 179);

6) приватні виконавці (стаття 188 ¹³ — у частині, що стосується невиконання законних вимог приватного виконавця);

7) секретар судового засідання, секретар суду (стаття 185 ⁵, частина перша статті 185 ⁶);

7 ¹) судовий розпорядник (частини перша, друга, третя та п’ята статті 185 ³);

8) слідчий (частина четверта статті 184, статті 185 ⁴, 185 ¹¹);

8 ¹) уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (статті 188 ³⁹, 188 ⁴⁰, 212 ³ (крім порушень права на інформацію відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);

9) представники громадських організацій або органів громадської самодіяльності:

член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (статті 92, 148, 152, 154, 160, 175 ¹, 179, 185 ⁷, 186 ², 186 ⁴);

члени громадських організацій осіб з інвалідністю (частини друга, третя і четверта статті 152 ¹);

громадський інспектор Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (стаття 92);

виключено; 

громадський інспектор з охорони довкілля (частина четверта статті 85, статті 88 ¹, 91);

9 ¹) голова ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або уповноважений радою член ради адвокатів (стаття 212 ³ — у частині, що стосується порушення права на інформацію відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);

9 ²) голова, заступник голови Вищої ради правосуддя (стаття 188 ³²);

9 ³) голова, заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (стаття 188 ³⁵ (у частині невиконання законних вимог Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або її члена);

9 ⁴) голова, заступник голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (стаття 188 ³⁵ (у частині невиконання законних вимог Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів або її члена);

9 ⁵) уповноважені особи Секретаріату Конституційного Суду України (стаття 188 ⁴⁹);

10) державні інспектори з питань інтелектуальної власності (статті 51 ², 164 ⁹, 164 ¹³, 164 ¹⁷, 164 ¹⁸, стаття 186 ⁷ — у частині недоставляння або порушення строку доставляння обов’язкового безоплатного примірника патентних документів);

11) прокурор (статті 172 ⁴ — 172 ²⁰, 185 ⁴, 185 ⁸, 185 ¹¹);

(зміни до пункту 11 частини першої статті 255, передбачені підпунктом «б» пункту 1 розділу I Закону України від 12.02.2015 р. № 198-VIII, які набирають чинності після початку діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, внесені не будуть у зв’язку з некоректністю змін)

 

12) державні інспектори сільського господарства (стаття 51 ²);

13) державні інспектори з племінної справи у тваринництві (стаття 107 ¹);

14) командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів) (статті 172 ^{10 —} 172 ²⁰).

У справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 — 244 ²¹ цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів. Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати:

1) посадові особи органів, що здійснюють контроль за використанням нафтопродуктів у промисловості та сільському господарстві (стаття 161);

2) член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (стаття 202);

3) інспектор з безпеки на морському та річковому транспорті (частини перша, третя, четверта і п’ята статті 116, частина друга статті 116 ¹, частина третя статті 116 ², частина перша статті 117, стаття 118, частина третя статті 129, частини третя і четверта статті 130);

4) громадський лісовий інспектор (статті 63, 64 — 70, 73, 76, 77);

5) виключено;

6) виключено; 

7) громадський інспектор з охорони довкілля (статті 48, 63 — 70, 73, 76 — 77 ¹, 78, 82, частини перша і третя статті 85, стаття 89 (щодо диких тварин), статті 91 ⁴, 153);

7 ¹) громадський інспектор сільського господарства (статті 52 — 53 ¹, 53 ³, 53 ⁴);

8) виключено; 

9) посадові особи органів залізничного транспорту (частина перша статті 123);

10) працівники відомчої, сільської пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин (команд), протипожежних об’єднань громадян (статті 120, 175, 188 ⁸);

11) посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, — частина четверта статті 122, стаття 122-2, частина третя статті 123, стаття 124, частини перша і друга статті 130, а також про всі порушення правил дорожнього руху, вчинені особами (крім військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів), які керують транспортними засобами Збройних Сил України та інших військових формувань);

12) виключено; 

13) виключено; 

14) виключено;

15) виключено;

16) посадові особи органів Державної прикордонної служби України (статті 121 ¹, 195);

17) державні інспектори сільського господарства (стаття 104 ¹);

18) посадові особи національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (стаття 188 ³⁶);

19) особи, уповноважені на проведення перевірок під час здійснення ними архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96 ¹ (крім частин третьої — п’ятої), частини перша та друга статті 188 ⁴²);

20) єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду (статті 65, 65 ¹, 66, 72, 73, 77, 77 ¹, частини перша і третя статті 85);

21) державні виконавці (стаття 188 ¹³ — у частині, що стосується невиконання законних вимог державного виконавця);

22) члени громадських організацій осіб з інвалідністю (частина шоста статті 152 ¹).

У випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
 від 03.04.86 р. № 2010-XI,
 від 27.06.86 р. № 2444-XI,
 від 19.12.86 р. № 3282-XI,
 від 12.03.87 р. № 3690-XI,
 від 12.06.87 р. № 4134-XI,
 від 12.06.87 р. № 4135-XI,
 від 21.08.87 р. № 4452-XI,
 від 25.11.87 р. № 4982-XI,
 від 03.08.88 р. № 6347-XI,
 від 27.04.89 р. № 7445-XI,
 від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 23.11.89 р. № 8411-XI,
 від 19.01.90 р. № 8710-XI,
 від 19.01.90 р. № 8711-XI,
 від 20.04.90 р. № 9082-XI,
 від 04.05.90 р. № 9166-XI,
 від 14.05.90 р. № 9280-XI,
 від 18.01.91 р. № 647-XII,
 від 28.01.91 р. № 661-XII,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 09.08.91 р. № 1413-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
Законом Української РСР від 25.06.91 р. № 1255-XII;
 законами України від 15.05.92 р. № 2354-XII,
 від 07.07.92 р. № 2547-XII,
 від 16.10.92 р. № 2704-XII,
 від 15.12.92 р. № 2857-XII,
 від 03.02.93 р. № 2977-XII,
 від 04.02.93 р. № 2992-XII,
 від 03.03.93 р. № 3039-XII,
 від 22.04.93 р. № 3134-XII,
 від 04.05.93 р. № 3176-XII,
 від 30.06.93 р. № 3350-XII,
 від 11.11.93 р. № 3582-XII,
 від 15.12.93 р. № 3683-XII,
 від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 28.01.94 р. № 3888-XII,
 від 28.01.94 р. № 3890-XII,
 від 25.02.94 р. № 4040-XII,
 від 25.02.94 р. № 4042-XII,
 від 25.02.94 р. № 4044-XII,
 від 29.07.94 р. № 155/94-ВР,
 від 22.09.94 р. № 179/94-ВР,
 від 14.10.94 р. № 209/94-ВР,
 від 15.11.94 р. № 244/94-ВР,
 від 19.01.95 р. № 8/95-ВР,
 від 15.02.95 р. № 64/95-ВР,
 від 28.02.95 р. № 75/95-ВР,
 від 01.03.95 р. № 79/95-ВР,
 від 05.04.95 р. № 123/95-ВР,
 від 11.07.95 р. № 296/95-ВР,
 від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 12.07.96 р. № 323/96-ВР,
 від 01.10.96 р. № 386/96-ВР, 
 від 13.11.96 р. № 489/96-ВР,
 від 14.11.96 р. № 497/96-ВР,
 від 23.01.97 р. № 23/97-ВР,
 від 04.06.97 р. № 308/97-ВР,
 від 19.11.97 р. № 651/97-ВР,
 від 21.11.97 р. № 666/97-ВР,
 від 24.03.98 р. № 210/98-ВР,
  від 23.12.98 р. № 352-XIV,
 від 18.02.99 р. № 444-XIV,
 від 24.03.99 р. № 557-XIV,
 від 02.07.99 р. № 812-XIV,
 від 16.07.99 р. № 998-XIV,
 від 21.09.99 р. № 1080-XIV,
 від 13.01.2000 р. № 1381-XIV,
 від 23.03.2000 р. № 1580-III,
 від 20.04.2000 р. № 1685-III,
 від 18.05.2000 р. № 1744-III,
 від 21.09.2000 р. № 1986-III,
від 19.10.2000 р. № 2056-III,
від 18.01.2001 р. № 2247-III,
від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 05.04.2001 р. № 2350-III,
від 05.04.2001 р. № 2359-III,
від 05.04.2001 р. № 2360-III,
від 05.04.2001 р. № 2362-III,
 від 21.06.2001 р. № 2550-III,
 від 20.09.2001 р. № 2703-III,
 від 04.10.2001 р. № 2747-III,
 від 15.11.2001 р. № 2787-III,
 від 13.12.2001 р. № 2888-III,
 від 17.01.2002 р. № 2953-III,
 від 07.02.2002 р. № 3048-III,
 від 28.11.2002 р. № 249-IV,
 від 26.12.2002 р. № 394-IV,
 від 16.01.2003 р. № 429-IV,
 від 20.02.2003 р. № 548-IV,
 від 03.04.2003 р. № 662-IV,
від 03.04.2003 р. № 666-IV,
від 03.04.2003 р. № 676-IV,
 від 15.05.2003 р. № 743-IV,
 від 15.05.2003 р. № 749-IV,
 від 15.05.2003 р. № 759-IV,
 від 10.07.2003 р. № 1107-IV,
 від 11.07.2003 р. № 1128-IV,
від 18.11.2003 р. № 1284-IV,
від 20.11.2003 р. № 1299-IV,
 від 03.02.2004 р. № 1410-IV,
 від 11.05.2004 р. № 1703-IV,
 від 17.06.2004 р. № 1805-IV,
 від 18.11.2004 р. № 2188-IV,
 від 12.01.2005 р. № 2322-IV,
 від 31.05.2005 р. № 2598-IV,
 від 31.05.2005 р. № 2600-IV,
 від 02.06.2005 р. № 2635-IV,
 від 06.09.2005 р. № 2806-IV,
 від 22.09.2005 р. № 2899-IV,
 від 15.11.2005 р. № 3078-IV,
 від 15.12.2005 р. № 3201-IV,
 від 17.01.2006 р. № 3349-IV,
 від 23.02.2006 р. № 3504-IV,
від 23.02.2006 р. № 3475-IV,
 від 11.01.2007 р. № 577-V,
 від 08.02.2007 р. № 622-V,
 від 22.02.2007 р. № 695-V,
 від 01.12.2006 р. № 424-V,
 від 19.04.2007 р. № 956-V,
 від 17.05.2007 р. № 1033-V,
від 15.04.2008 р. № 271-VI,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 25.12.2008 р. № 801-VI,
від 15.01.2009 р. № 885-VI,
від 19.03.2009 р. № 1180-VI,
від 14.04.2009 р. № 1254-VI,
 від 21.05.2009 р. № 1386-VI,
 від 03.06.2009 р. № 1435-VI,
від 11.06.2009 р. № 1508-VI,
 який втратив чинність згідно із Законом
 України від 21.12.2010 р. № 2808-VI;
від 05.11.2009 р. № 1708-VI,
від 21.01.2010 р. № 1825-VI,
від 21.01.2010 р. № 1827-VI,
 від 13.05.2010 р. № 2181-VI,
від 01.06.2010 р. № 2299-VI,
від 29.06.2010 р. № 2374-VI,
від 06.07.2010 р. № 2430-VI,
від 07.07.2010 р. № 2453-VI,
від 09.07.2010 р. № 2479-VI,
 від 18.05.2010 р. № 2258-VI,
 від 09.09.2010 р. № 2511-VI,
 від 09.09.2010 р. № 2518-VI,
 від 23.09.2010 р. № 2558-VI,
 від 04.11.2010 р. № 2677-VI,
 від 02.12.2010 р. № 2735-VI,
 від 13.01.2011 р. № 2947-VI,
 від 17.02.2011 р. № 3045-VI,
 від 17.03.2011 р. № 3161-VI,
 від 17.03.2011 р. № 3163-VI,
 від 07.04.2011 р. № 3207-VI,
 від 07.07.2011 р. № 3610-VI,
 від 21.04.2011 р. № 3261-VI,
 від 19.05.2011 р. № 3384-VI,
Повітряним кодексом України
 від 19.05.2011 р. № 3393-VI,
 Законами України
 від 02.06.2011 р. № 3454-VI,
враховуючи зміни, внесені Законом
 України від 13.01.2012 р. № 4343-VI,
 від 16.06.2011 р. № 3521-VI,
 від 05.07.2011 р. № 3565-VI,
 від 08.09.2011 р. № 3720-VI,
 від 15.11.2011 р. № 4025-VI,
 від 22.12.2011 р. № 4220-VI,
 від 12.01.2012 р. № 4319-VI,
 від 23.02.2012 р. № 4444-VI,
 від 23.02.2012 р. № 4452-VI,
 від 13.04.2012 р. № 4652-VI,
 від 07.06.2012 р. № 4950-VI,
 від 05.07.2012 р. № 5076-VI,
 від 18.09.2012 р. № 5284-VI,
 від 02.10.2012 р. № 5411-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5456-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5459-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5460-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5461-VI.
 від 16.10.2012 р. № 5462-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5463-VI,
 від 20.11.2012 р. № 5496-VI,
 від 20.11.2012 р. № 5502-VI,
 від 06.12.2012 р. № 5518-VI,
 від 18.04.2013 р. № 221-VII,
 від 03.07.2013 р. № 383-VII,
 від 21.11.2013 р. № 709-VII,
 від 16.01.2014 р. № 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. № 732-VII,
 від 23.02.2014 р. № 767-VII,
від 13.05.2014 р. № 1261-VII,
від 29.05.2014 р. № 1283-VII,
від 05.06.2014 р. № 1314-VII,
 від 22.07.2014 р. № 1600-VII,
від 22.07.2014 р. № 1602-VII,
від 14.08.2014 р. № 1648-VII,
від 14.10.2014 р. № 1697-VII,
від 14.10.2014 р. № 1700-VII,
який вводиться в дію з 26.04.2015 р.,
від 14.10.2014 р. № 1701-VII,
 від 28.12.2014 р. № 77-VIII,
від 05.02.2015 р. № 158-VIII,
від 12.02.2015 р. № 193-VIII,
від 12.02.2015 р. № 198-VIII,
зміни, внесені абзацами другим — четвертим підпункту «а» та підпунктом «б»
підпункту 6 пункту 1 розділу I Закону України від 12.04.2015 р. № 198-VIII,
 набирають чинності після початку діяльності
 Національного агентства з питань запобігання корупції,
 враховуючи зміни, внесені Законом України
 від 21.04.2015 р. № 336-VIII,
від 09.04.2015 р. № 320-VIII,
від 09.04.2015 р. № 322-VIII,
від 17.06.2015 р. № 530-VIII,
від 02.07.2015 р. № 576-VIII,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII,
від 14.07.2015 р. № 597-VIII,
від 17.07.2015 р. № 649-VIII,
 від 08.10.2015 р. № 731-VIII,
 від 03.11.2015 р. № 734-VIII,
від 10.11.2015 р. № 772-VIII,
який вводиться в дію з 11.06.2016 р.,
від 26.11.2015 р. № 834-VIII,
від 10.12.2015 р. № 888-VIII,
від 25.12.2015 р. № 922-VIII,
 від 19.05.2016 р. № 1379-VIII,
від 02.06.2016 р. № 1404-VIII,
зміни, внесені Законом України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII, в частині положень,
 що стосуються діяльності приватних виконавців, вводяться в дію з 05.01.2017 р.,
від 22.09.2016 р. № 1540-VIII,
від 06.10.2016 р. № 1666-VIII,
від 03.11.2016 р. № 1727-VIII,
від 15.11.2016 р. № 1742-VIII,
від 06.12.2016 р. № 1774-VIII,
від 21.12.2016 р. № 1798-VIII,
від 16.03.2017 р. № 1952-VIII,
від 23.03.2017 р. № 1977-VIII,
від 23.03.2017 р. № 1982-VIII,
від 23.05.2017 р. № 2059-VIII,
який вводиться в дію з 18.12.2017 р.,
від 06.06.2017 р. № 2081-VIII,
від 22.06.2017 р. № 2109-VIII,
від 22.06.2017 р. № 2118-VIII,
 який вводиться в дію з 23.07.2018 р.,
від 22.06.2017 р. № 2119-VIII,
від 22.06.2017 р. № 2120-VIII,
від 13.07.2017 р. № 2136-VIII)

Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 16.01.2014 р. № 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. № 732-VII,
 від 23.02.2014 р. № 767-VII)

Стаття 257. Надіслання протоколу

Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення.

У разі вчинення корупційного правопорушення службовою особою, яка працює в апараті суду, протокол разом з іншими матеріалами надсилаються до суду вищої інстанції для визначення підсудності.

Особа, яка склала протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, одночасно з надісланням його до суду надсилає, органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, де працює особа, яка притягається до відповідальності, повідомлення про складення протоколу із зазначенням характеру вчиненого правопорушення та норми закону, яку порушено.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 11.06.2009 р. № 1508-VI,
 який втратив чинність згідно із
 Законом України від 21.12.2010 р. № 2808-VI;
від 07.04.2011 р. № 3207-V,
від 14.10.2014 р. № 1697-VII)

Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається

Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п’ятою статті 116, частиною третьою статті 116 ², частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185 ³, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 ³ цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI,
 від 19.12.86 р. № 3282-XI,
 від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
від 05.10.2000 р. № 2029-III,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 05.04.2001 р. № 2350-III,
 від 11.07.2003 р. № 1122-IV,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 21.01.2010 р. № 1827-VI,
від 07.07.2010 р. № 2453-VI)

(частину шосту статті 258 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23-рп/2010)

 

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 16.06.2011 р. № 3532-VI,
 від 16.01.2014 р. № 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. № 732-VII,
 від 23.02.2014 р. № 767-VII,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII,
 від 10.12.2015 р. № 888-VIII)

Стаття 259. Доставлення порушника

З метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю — до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу.

При вчиненні порушень правил користування засобами транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, правил пожежної безпеки, санітарних норм на транспорті порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в поліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього.

При вчиненні лісопорушень, порушень правил полювання, правил рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці порушення, працівники державної лісової охорони, а в лісах колективних сільськогосподарських підприємств — працівники лісової охорони зазначених підприємств, уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, посадові особи інших органів, які здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, працівники служб охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також поліцейські можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, у поліцію чи в приміщення виконавчого органу сільської, селищної ради. Доставлення порушника може провадитись також членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, громадськими інспекторами охорони природи, громадськими мисливськими інспекторами, громадськими інспекторами органів рибоохорони та громадськими лісовими інспекторами.

У разі вчинення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення порушення, уповноважені посадові особи органів охорони культурної спадщини, адміністрацій історико-культурних заповідників та історико-культурних заповідних територій можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, до поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі вчинення порушень земельного законодавства, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення порушення, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, до поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення.

При вчиненні правопорушень, зв’язаних з посягненням на охоронювані об’єкти, інше майно, порушника може бути доставлено працівниками воєнізованої охорони у службове приміщення воєнізованої охорони або в поліцію для припинення правопорушень, встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення.

При вчиненні правопорушень, пов’язаних із незаконним зберіганням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, порушника може бути доставлено до органів Служби безпеки України її працівником для встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення.

Доставлення порушника має бути проведено в можливо короткий строк.

Перебування доставленої особи у штабі громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадському пункті з охорони громадського порядку, приміщенні виконавчого органу сільської, селищної ради не може тривати більш як одну годину, якщо не встановлено інше.

У разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків правопорушень та в разі наявності обставин, зазначених у частині першій цієї статті, доставлення порушника уповноваженими на те посадовими особами здійснюється у підрозділи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

У разі порушення іноземцем або особою без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення порушення, уповноважені посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, його територіальних органів і підрозділів можуть доставляти таких осіб у приміщення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, його територіальних органів і підрозділів, до поліції, до пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, для встановлення особи порушника і з’ясування обставин правопорушення.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XII;
 законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 07.02.2002 р. № 3048-III,
від 03.04.2003 р. № 662-IV,
 від 15.05.2003 р. № 743-IV,
 від 11.05.2004 р. № 1703-IV,
від 15.04.2008 р. № 271-VI,
від 15.06.2010 р. № 2339-VI,
 від 09.09.2010 р. № 2518-VI,
 від 17.03.2011 р. № 3161-VI,
від 22.07.2014 р. № 1602-VII,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII,
 від 19.05.2016 р. № 1379-VIII)

Глава 20
ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

(Назва глави у редакції Закону України
 від 24.09.2008 р. № 586-VI)

Стаття 260. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення

У випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складання його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним застосуванням заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, проводиться в порядку, встановленому законом.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 05.07.2011 р. № 3565-VI,
від 02.03.2015 р. № 222-VIII)

Стаття 261. Адміністративне затримання

Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 19.05.2016 р. № 1379-VIII)

Стаття 262. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України.

Адміністративне затримання провадиться:

1) органами внутрішніх справ (Національною поліцією) — при вчиненні дрібного хуліганства, вчиненні насильства в сім’ї, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог поліцейського, при прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України;

2) органами прикордонної служби — у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду — виїзду, вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушення правил використання об’єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України, порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України;

3) старшою у місці розташування охоронюваного об’єкта посадовою особою воєнізованої охорони — при вчиненні правопорушень, зв’язаних з посяганням на охоронювані об’єкти, інше майно;

4) посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України — у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків військових адміністративних правопорушень, дрібного хуліганства, злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів до невиконання вимог цієї особи, порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, дрібного викрадення чужого майна, у разі розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях, появи у громадських місцях у п’яному вигляді, порушення правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, а також у разі порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами;

5) органами Служби безпеки України — при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, зберіганні спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації;

6) посадовими особами органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів — у разі вчинення прихованої від огляду передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах і установах виконання покарань, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів;

7) посадовими особами, уповноваженими на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, — при порушенні законодавства про перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства і транзитний проїзд через територію України.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
 від 03.04.86 р. № 2010-XI,
 від 12.06.87 р. № 4134-XI,
 від 03.08.88 р. № 6347-XI,
 від 27.04.89 р. № 7445-XI,
 від 07.03.90 р. № 8918-XI,
 від 20.04.90 р. № 9082-XI,
 від 04.05.90 р. № 9166-XI,
 від 18.01.91 р. № 647-XII;
законами України від 15.02.95 р. № 64/95-ВР,
 від 24.03.99 р. № 557-XIV,
 від 02.07.99 р. № 812-XIV,
від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 03.04.2003 р. № 662-IV,
від 15.05.2003 р. № 743-IV,
 від 20.11.2003 р. № 1299-IV,
від 11.05.2004 р. № 1703-IV,
 від 18.05.2004 р. № 1723-IV,
від 25.09.2008 р. № 599-VI,
від 14.04.2009 р. № 1254-VI,
від 15.06.2010 р. № 2339-VI,
 від 17.03.2011 р. № 3161-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5459-VI,
 від 15.04.2014 р. № 1207-VII,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII,
від 16.03.2017 р. № 1952-VIII)

Стаття 263. Строки адміністративного затримання

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години.

Осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, порушили порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, порушили прикордонний режим, режим в пунктах пропуску через державний кордон України або режимні правила у контрольних пунктах в’їзду — виїзду, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також іноземців та осіб без громадянства, які порушили правила перебування в Україні або транзитного проїзду через територію України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з’ясування обставин правопорушення — до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.

Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження — до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.08.88 р. № 6347-XI,
 від 07.03.90 р. № 8918-XI,
 від 04.05.90 р. № 9166-XI,
 від 18.01.91 р. № 647-XII;
законами України від 15.02.95 р. № 64/95-ВР,
 від 02.07.99 р. № 812-XIV,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 03.04.2003 р. № 662-IV,
 від 15.05.2003 р. № 743-IV,
 від 20.11.2003 р. № 1299-IV,
 від 18.05.2004 р. № 1723-IV,
від 25.09.2008 р. № 599-VI;
 з роз’ясненнями Рішення Конституційного
 Суду України від 11.10.2011 р. № 10-рп/2011;
із змінами, внесеними згідно із
 законами України
 від 13.04.2012 р. № 4652-VI,
 від 15.04.2014 р. № 1207-VII)

Стаття 264. Особистий огляд і огляд речей

Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами органів Служби безпеки України, органів Національної поліції, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митниці і органів прикордонної служби, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів.

Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.

Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовими особами органів Служби безпеки України, органів Національної поліції, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митниці, органів прикордонної служби, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, природоохоронних органів, державними інспекторами з питань інтелектуальної власності, органів лісоохорони, органів рибоохорони, органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів. При вчиненні порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, а також поліцейські, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України можуть провадити в установленому порядку огляд транспортних засобів.

Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).

Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.

Особистий огляд, огляд речей у митниці провадиться в порядку, встановленому Митним кодексом України.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
законами України від 04.05.93 р. № 3176-XII,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 03.04.2003 р. № 662-IV,
від 15.05.2003 р. № 743-IV,
 від 10.07.2003 р. № 1098-IV,
 від 11.05.2004 р. № 1703-IV,
від 14.04.2009 р. № 1254-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5459-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII,
від 23.12.2015 р. № 901-VIII)

Стаття 265. Вилучення речей і документів

Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234 ¹, 234 ², 244 ⁴, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей — реалізують. Вилучені орден, медаль, нагрудний знак до почесного звання СРСР, почесного звання Української РСР, Почесної Грамоти і Грамоти Президії Верховної Ради Української РСР, почесного звання України, відзнаки Президента України, нагородна зброя, після розгляду справи підлягають поверненню їх законному володільцеві, а якщо він невідомий, надсилаються відповідно до Адміністрації Президента України. Вилучені самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення, апарати для їх вироблення після розгляду справи підлягають знищенню поліцейськими.

Частину другу виключено. 

Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.

При вчиненні порушень, передбачених статтями 174, 190 — 195 ⁴ цього Кодексу, поліцейський, а при вчиненні правопорушень, передбачених статтями 191, 195 цього Кодексу, також посадова особа прикордонної служби має право вилучити нагородну, вогнепальну мисливську, пневматичну зброю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду та холодну зброю, бойові припаси і спеціальні засоби самооборони. Поліцейський, посадова особа прикордонної служби має право провести особистий огляд і огляд речей порушника в порядку, встановленому статтею 264 цього Кодексу. До особи, яка вчинила правопорушення під час виконання службових обов’язків, вилучення зброї, особистий огляд і огляд речей застосовуються лише у невідкладних випадках.

Частину п’яту виключено. 

Частину шосту виключено. 

Частину виключено. 

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI,
 від 12.06.87 р. № 4135-XI,
 від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 25.04.96 р. № 148/96-ВР,
 від 12.07.96 р. № 323/96-ВР,
 від 20.04.2000 р. № 1685-III,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 05.04.2001 р. № 2350-III,
 від 03.04.2003 р. № 662-IV,
 від 20.11.2003 р. № 1299-IV,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 15.11.2011 р. № 4025-VI,
 від 18.09.2012 р. № 5289-VI,
 від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 265 ¹. Тимчасове вилучення посвідчення водія

У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник уповноваженого підрозділу, тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справа про адміністративне правопорушення не розглянута у встановлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа. Таке звернення особи є обов’язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.

За подання такого звернення та повернення особі тимчасово вилученого посвідчення водія не може стягуватися плата.

Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія визначається Кабінетом Міністрів України.

(Доповнено статтею 265 ¹ згідно із
 Законом України від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 із змінами, внесеними згідно із
законами України від 16.10.2012 р. № 5459-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 265 ². Тимчасове затримання транспортних засобів

У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою, четвертою і п’ятою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху, або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), статтями 122 ⁵, 124, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132 ¹, 206 ¹ цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля — евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції, зобов’язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та його місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

У разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху, крім розміщення транспортного засобу на місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик.

Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.

Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов’язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.

За подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата.

Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках визначається Кабінетом Міністрів України.

(Доповнено статтею 265 ² згідно із
 Законом України від 24.09.2008 р. № 586-VI;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 05.07.2011 р. № 3565-VI,
 від 07.12.2011 р. № 4082-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5459-VI,
 від 16.01.2014 р. № 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. № 732-VII,
 від 23.02.2014 р. № 767-VII,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII,
від 22.06.2017 р. № 2109-VIII)

Стаття 265 ³. Виключена.

(Доповнено статтею 265 ³ згідно із
 Законом України від 24.09.2008 р. № 586-VI;
 у редакції Закону України
 від 05.07.2011 р. № 3565-VI,
 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.10.2012 р. № 5459-VI;
виключена згідно із Законом України
 від 02.03.2015 р. № 222-VIII)

Стаття 266. Відсторонення осіб від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я. Перелік закладів охорони здоров’я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров’я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров’я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров’я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 15.01.2009 р. № 885-VI,
 від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 267. Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення

Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення не зупиняє їх виконання. 

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 05.07.2011 р. № 3565-VI,
 від 18.09.2012 р. № 5288-VI,
від 14.10.2014 р. № 1697-VII,
від 02.03.2015 р. № 222-VIII)

Глава 21 
ОСОБИ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПРОВАДЖЕННІ В СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Стаття 268. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

(положення частини першої статті 268, за яким обмежується право на вільний вибір особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, як захисника своїх прав, крім адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за Законом України має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 16.11.2000 р. № 13-рп/2000)

 

При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172 ⁴ — 172 ⁹, 173, 173 ², частиною третьою статті 178, статтями 185, 185 ¹, статтями 185 ⁷, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов’язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.

Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов’язковою.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
 від 21.08.87 р. № 4452-XI,
 від 27.04.89 р. № 7445-XI,
 від 07.03.90 р. № 8918-XI,
 від 04.05.90 р. № 9166-XI,
 від 18.01.91 р. № 647-XII;
 законами України від 01.10.96 р. № 386/96-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 02.06.2005 р. № 2635-IV,
від 11.06.2009 р. № 1508-VI,
 який втратив чинність згідно із Законом
 України від 21.12.2010 р. № 2808-VI,
від 07.07.2010 р. № 2453-VI,
 від 07.04.2011 р. № 3207-VI,
 від 15.11.2011 р. № 4025-VI,
 від 18.04.2013 р. № 221-VII,
від 12.02.2015 р. № 187-VIII,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 269. Потерпілий

Потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися правовою допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Потерпілого може бути опитано як свідка відповідно до статті 272 цього Кодексу.

(Із доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 05.07.2012 р. № 5076-VI)

Стаття 270. Законні представники та представники

Інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Інтереси потерпілого може представляти представник — адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Законні представники та представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.

Повноваження адвоката як представника потерпілого посвідчуються документами, зазначеними у частині другій статті 271 цього Кодексу.

(Із доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 05.07.2012 р. № 5076-VI)

Стаття 271. Захисник

У розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов’язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.

Якщо особа є суб’єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, у розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Зазначений адвокат має права, передбачені частиною першою цієї статті та іншими законами.

Повноваження адвоката, призначеного Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, підтверджуються дорученням, що видається Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 02.06.2011 р. № 3460-VI,
 від 05.07.2012 р. № 5076-VI)

Стаття 272. Свідок

Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов’язаний з’явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.

Стаття 273. Експерт

Експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.

Експерт зобов’язаний з’явитися на виклик органу (посадової особи) і дати об’єктивний висновок у поставлених перед ним питаннях.

Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, ставити особі, яка притягається до відповідальності, потерпілому, свідкам запитання, що стосуються предмета експертизи; бути присутнім при розгляді справи.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 15.11.2011 р. № 4025-VI)

Стаття 274. Перекладач

Перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.

Перекладач зобов’язаний з’явитися на виклик органу (посадової особи) і зробити повно й точно доручений йому переклад.

Стаття 275. Відшкодування витрат потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам

Потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам відшкодовуються у встановленому порядку витрати, що їх вони зазнали у зв’язку з явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.

За особами, яких викликають як потерпілих, свідків, експертів і перекладачів, зберігається у встановленому порядку середній заробіток за місцем роботи за час їх відсутності у зв’язку з явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.

Глава 22
РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Стаття 276. Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

(положенню частини першої статті 276 дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 р. № 5-рп/2015)

 

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 — 126, 127 ¹ — 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 177 і 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника.

Справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень.

Адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.

Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
 від 16.10.85 р. № 1117-XI,
 від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
законами України від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 15.11.94 р. № 244/94-ВР,
 від 05.10.2000 р. № 2029-III,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 05.04.2001 р. № 2350-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 277. Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення

Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42 ², частиною першою статті 44, статтями 44 ¹, 106 ¹, 106 ², 162, 172 ^{10 —} 172 ²⁰, 173, 173 ¹, 173 ², 178, 185, частиною першою статті 185 ³, статтями 185 ⁷, 185 ¹⁰, 188 ²², 203 — 206 ¹, розглядаються протягом доби, статтями 146, 160, 185 ¹, 212 ⁷ — 212 ²⁰ — у триденний строк, статтями 46 ¹, 51, 166 ⁹, 176 і 188 ³⁴ — у п’ятиденний строк, статтями 101 — 103 цього Кодексу — у семиденний строк.

Законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Строк розгляду адміністративних справ про адміністративні корупційні правопорушення зупиняється судом у разі якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з’явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
 від 03.04.86 р. № 2010-XI,
 від 12.06.87 р. № 4135-XI,
 від 21.08.87 р. № 4452-XI,
 від 03.08.88 р. № 6347-XI,
 від 27.04.89 р. № 7445-XI,
 від 19.01.90 р. № 8710-XI,
 від 19.01.90 р. № 8711-XI,
 від 07.03.90 р. № 8918-XI,
 від 20.04.90 р. № 9082-XI,
 від 04.05.90 р. № 9166-XI,
 від 18.01.91 р. № 647-XII,
 від 28.01.91 р. № 661-XII;
 законами України від 03.03.93 р. № 3039-XII,
 від 28.01.94 р. № 3890-XII,
 від 15.02.95 р. № 64/95-ВР,
 від 01.10.96 р. № 386/96-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 03.04.2003 р. № 662-IV,
 від 20.11.2003 р. № 1299-IV,
 від 02.06.2005 р. № 2635-IV,
 від 15.11.2005 р. № 3078-IV,
 від 23.02.2006 р. № 3504-IV,
від 25.09.2008 р. № 599-VI,
від 11.06.2009 р. № 1508-VI,
 який втратив чинність згідно із Законом
 України від 21.12.2010 р. № 2808-VI,
 від 18.05.2010 р. № 2258-VI,
 від 07.04.2011 р. № 3207-VI,
 від 15.11.2011 р. № 4025-VI,
від 16.03.2017 р. № 1952-VIII)

Стаття 277 ¹. Виключена.

(Доповнено статтею 277 ¹ згідно із
 Законом України від 11.06.2009 р. № 1508-VI,
 який втратив чинність згідно із Законом
 України від 21.12.2010 р. № 2808-VI)

Стаття 277 ². Повідомлення про розгляд справи

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Частину третю виключено.

(Доповнено статтею 277 ² згідно із
 Законом України від 07.04.2011 р. № 3207-VI;
 із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 16.01.2014 р. № 721-VII,
зміни, внесені Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII, втратили чинність
 у зв’язку з втратою чинності Законом України від 16.01.2014 р. № 721-VII
 згідно із Законом України від 28.01.2014 р. № 732-VII,
 від 23.02.2014 р. № 767-VII)

Стаття 278. Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Стаття 279. Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення

Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 14.10.2014 р. № 1697-VII)

Стаття 279 ¹. Розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі

У разі коли адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції встановлює особу, за якою зареєстровано відповідний транспортний засіб.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Постанова надсилається фізичній або юридичній особі, за якими зареєстровано транспортний засіб, протягом трьох днів з дня винесення (складення) рекомендованим листом із повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).

Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її особі, за якою зареєстровано транспортний засіб, або повнолітньому члену сім’ї такої особи.

У разі якщо особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в її отриманні.

(Доповнено статтею 279 ¹ згідно із
 Законом України від 14.07.2015 р. № 596-VIII;
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 23.12.2015 р. № 901-VIII)

Стаття 279 ². Особливості розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, вчинене на транспортному засобі, зареєстрованому за межами України

У разі, якщо транспортний засіб зареєстровано за межами території України, інформація про вчинене адміністративне правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, вноситься уповноваженою посадовою особою до відповідних електронних реєстрів Міністерства внутрішніх справ України та Державної прикордонної служби України.

Вручення особі, яка ввезла транспортний засіб на територію України, копії постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, покладається на органи Державної прикордонної служби України.

Відмова особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від виконання постанови про накладення адміністративного стягнення або її оскарження є підставою для внесення відповідних відомостей щодо іноземців та осіб без громадянства до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в’їзд в Україну, які зберігаються до виконання або скасування постанови про накладення штрафу.

(Доповнено статтею 279 ² згідно із
 Законом України від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 279 ³. Звільнення власника транспортного засобу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі

Власник транспортного засобу або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, у разі якщо:

ним надана інформація, що транспортний засіб вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать його транспортному засобу;

протягом 14 днів з моменту отримання постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, особа, яка фактично керувала транспортним засобом на момент вчинення вказаного правопорушення, звернеться особисто або за допомогою засобів телекомунікаційного зв’язку у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до уповноваженого підрозділу Національної поліції із відповідною заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та згоди на притягнення до адміністративної відповідальності.

У випадках звільнення власника транспортного засобу від адміністративної відповідальності на підставі:

абзацу другого частини першої цієї статті, винесена відносно нього постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується;

абзацу третього частини першої цієї статті, винесена відносно нього постанова скасовується та в порядку, встановленому цим Кодексом, виноситься нова постанова відносно особи, яка фактично керувала транспортним засобом в момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі.

(Доповнено статтею 279 ³ згідно із
 Законом України від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 279 ⁴. Інформування власників транспортних засобів про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, вчинені на належних їм транспортних засобах

За бажанням власника транспортного засобу інформація про фіксацію в автоматичному режимі адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, вчиненого на належному йому транспортному засобі, може передаватися з використанням повідомлень рухомого (мобільного) зв’язку або електронної пошти.

Для отримання такої інформації власник транспортного засобу звертається з відповідною заявою до уповноваженого підрозділу Національної поліції зазначивши у ній бажаний спосіб отримання інформації та вказавши абонентський номер рухомого (мобільного) зв’язку або адресу електронної пошти.

На підставі заяви власника транспортного засобу уповноваженим підрозділом Національної поліції безоплатно вноситься інформація про абонентський номер рухомого (мобільного) зв’язку або адресу електронної пошти власника до відповідної інформаційно-телекомунікаційної системи Національної поліції.

(Доповнено статтею 279 ⁴ згідно із
 Законом України від 14.07.2015 р. № 596-VIII,
із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 23.12.2015 р. № 901-VIII)

Стаття 280. Обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 16.10.85 р. № 1117-XI;
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 281. Протокол засідання колегіального органу по справі про адміністративне правопорушення

При розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються:

1) дата і місце засідання;

2) найменування і склад органу, який розглядає справу;

3) зміст справи, що розглядається;

4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі;

5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду;

6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи;

7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз’яснення порядку та строків її оскарження.

Протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Стаття 282. Пропозиції про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень

Орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Глава 23
ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Стаття 283. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити:

найменування органу (прізвище, ім’я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1 — 4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.

Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу — головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 15.11.94 р. № 244/94-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 19.09.2013 р. № 590-VII,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII,
від 02.06.2016 р. № 1404-VIII)

Стаття 284. Види постанов по справі про адміністративне правопорушення

По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24 ¹ цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 16.10.85 р. № 1117-XI;
законами України від 15.11.94 р. № 244/94-ВР,
від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 15.05.2003 р. № 762-IV,
 від 13.04.2012 р. № 4652-VI)

Стаття 285. Оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення копії постанови

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.

Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

По справах про порушення митних правил копія постанови вручається особам, щодо яких її винесено, в порядку, встановленому Митним кодексом України.

У випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

По справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 174 і 191 цього Кодексу, щодо особи, якій вогнепальну зброю, а також бойові припаси ввірено у зв’язку з виконанням службових обов’язків або передано в тимчасове користування підприємством, установою, організацією, суд надсилає копію постанови, крім того, відповідному підприємству, установі або організації для відома і Міністерству внутрішніх справ України для розгляду питання про заборону цій особі користуватися вогнепальною зброєю.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне корупційне правопорушення у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, державному чи виборному органу, власнику юридичної особи або уповноваженому ним органу для вирішення питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, усунення її згідно із законодавством від виконання функцій держави, якщо інше не передбачено законом, а також усунення причин та умов, що сприяли вчиненню цього правопорушення.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення за повторне вчинення порушення вимог законодавства у сфері ліцензування та з питань видачі документів дозвільного характеру, передбачених статтями 166 ¹⁰, 166 ¹² цього Кодексу, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування для прийняття рішення згідно із законом.

Особливості вручення постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, визначаються статтями 279 ¹ і 279 ² цього Кодексу.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 11.06.2009 р. № 1508-VI,
 який втратив чинність згідно із Законом
 України від 21.12.2010 р. № 2808-VI,
 від 07.04.2011 р. № 3207-VI,
 від 08.09.2011 р. № 3720-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII,
від 23.12.2015 р. № 901-VIII)

Стаття 286. Виключена. 

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
від 19.12.86 р. № 3282-XI,
 від 12.06.87 р. № 4135-XI,
 від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 18.11.2004 р. № 2188-IV,
 від 02.06.2005 р. № 2635-IV;
виключена згідно із Законом України
 від 24.09.2008 р. № 586-VI)

Глава 24
ОСКАРЖЕННЯ ПОСТАНОВИ ПО СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

(Назва глави із змінами і доповненнями, внесеними
 згідно із законами України від 18.09.2012 р. № 5288-VI,
від 14.10.2014 р. № 1697-VII)

Стаття 287. Право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 18.09.2012 р. № 5288-VI,
від 14.10.2014 р. № 1697-VII,
від 03.10.2017 р. № 2147-VIII)

Стаття 288. Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:

1) постанову адміністративної комісії — у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;

2) рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради — у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;

3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі — у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення.

4) виключено. 

5) виключено. 

Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати.

Частину третю виключено.

Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI,
 від 19.05.89 р. № 7542-XI;
 законами України від 15.12.92 р. № 2857-XII,
 від 15.11.94 р. № 244/94-ВР,
 від 24.03.99 р. № 557-XIV,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 18.09.2012 р. № 5288-VI,
від 14.10.2014 р. № 1697-VII,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 289. Строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, — протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. 

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 18.09.2012 р. № 5288-VI,
від 14.10.2014 р. № 1697-VII,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 290. Виключена.

(Із доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 24.09.2008 р. № 586-VI;
 у редакції Закону України
 від 18.09.2012 р. № 5288-VI;
виключена згідно із
 Законом України від 14.10.2014 р. № 1697-VII)

Стаття 291. Набрання постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення законної сили

Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження — з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 18.09.2012 р. № 5288-VI,
від 14.10.2014 р. № 1697-VII,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 292. Строк розгляду скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня її надходження, якщо інше не встановлено законами України.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 18.09.2012 р. № 5288-VI,
від 14.10.2014 р. № 1697-VII)

Стаття 293. Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення

Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 18.09.2012 р. № 5288-VI,
від 14.10.2014 р. № 1697-VII)

Стаття 294. Набрання постановою судді у справі про адміністративне правопорушення законної сили та перегляд постанови

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32 ¹ цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

(положенню частини другої статті 294 дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 31.03.2015 р. № 2-рп/2015)

 

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше ніж у п’ятиденний строк направляється до місцевого суду, який її розглядав.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
 від 27.06.86 р. № 2444-XI,
 від 21.08.87 р. № 4452-XI,
 від 03.08.88 р. № 6347-XI,
 від 14.12.88 р. № 6976-XI,
 від 27.04.89 р. № 7445-XI,
 від 19.01.90 р. № 8710-XI,
 від 19.01.90 р. № 8711-XI,
 від 07.03.90 р. № 8918-XI,
 від 20.04.90 р. № 9082-XI,
 від 04.05.90 р. № 9166-XI,
 від 18.01.91 р. № 647-XII,
 від 28.01.91 р. № 661-XII,
 від 09.08.91 р. № 1413-XII;
 Законом Української РСР від 25.06.91 р. № 1255-XII;
 законами України від 03.03.93 р. № 3039-XII,
 від 11.11.93 р. № 3582-XII,
 від 23.12.93 р. № 3785-XII,
 від 28.01.94 р. № 3888-XII,
 від 25.02.94 р. № 4042-XII,
 від 22.09.94 р. № 179/94-ВР,
 від 15.11.94 р. № 244/94-ВР,
 від 19.01.95 р. № 8/95-ВР,
 від 15.02.95 р. № 64/95-ВР,
 від 05.04.95 р. № 123/95-ВР,
 від 02.06.95 р. № 210/95-ВР,
 від 01.10.96 р. № 386/96-ВР,
 від 21.11.97 р. № 666/97-ВР,
 від 23.12.98 р. № 352-XIV,
 від 02.07.99 р. № 812-XIV,
 від 16.07.99 р. № 998-XIV,
 від 21.09.99 р. № 1080-XIV,
 від 13.01.2000 р. № 1381-XIV,
 від 20.04.2000 р. № 1685-III,
 від 18.05.2000 р. № 1744-III,
 від 21.09.2000 р. № 1969-III,
від 21.09.2000 р. № 1986-III,
від 19.10.2000 р. № 2056-III,
від 18.01.2001 р. № 2247-III,
від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 05.04.2001 р. № 2350-III,
від 05.04.2001 р. № 2359-III,
 від 21.06.2001 р. № 2550-III,
 від 20.09.2001 р. № 2703-III,
 від 04.10.2001 р. № 2747-III,
 від 15.11.2001 р. № 2787-III,
 від 17.01.2002 р. № 2953-III,
від 28.11.2002 р. № 249-IV,
від 20.02.2003 р. № 548-IV,
 від 03.04.2003 р. № 666-IV,
від 03.04.2003 р. № 676-IV,
від 15.05.2003 р. № 749-IV,
від 15.05.2003 р. № 759-IV,
 від 11.07.2003 р. № 1122-IV,
 від 11.07.2003 р. № 1128-IV,
 від 20.11.2003 р. № 1299-IV,
 від 11.05.2004 р. № 1703-IV,
від 03.06.2004 р. № 1745-IV,
 від 18.11.2004 р. № 2188-IV,
 від 16.12.2004 р. № 2247-IV,
 від 12.01.2005 р. № 2322-IV,
 від 02.06.2005 р. № 2635-IV,
 від 06.09.2005 р. № 2806-IV,
 від 22.09.2005 р. № 2899-IV,
 від 15.11.2005 р. № 3078-IV,
 від 15.12.2005 р. № 3201-IV,
 від 12.01.2006 р. № 3336-IV,
 від 23.02.2006 р. № 3504-IV,
 від 22.12.2006 р. № 534-V,
 від 11.01.2007 р. № 577-V,
 від 22.02.2007 р. № 695-V,
 від 17.05.2007 р. № 1033-V,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 07.07.2010 р. № 2453-VI,
 від 18.09.2012 р. № 5288-VI,
від 14.10.2014 р. № 1697-VII,
від 16.03.2017 р. № 1952-VIII,
від 03.10.2017 р. № 2147-VIII)

Стаття 295. Надіслання копії рішення по скарзі на постанову

Копія рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. В той же строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання.

Частину другу виключено.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 18.09.2012 р. № 5288-VI,
від 14.10.2014 р. № 1697-VII)

Стаття 296. Наслідки скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення

Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв’язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 297. Виключена.

 (згідно із Законом України
 від 18.09.2012 р. № 5288-VI)

Глава 24 ¹. Перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом

Стаття 297 ¹. Право на перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення

Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути подана особою, на користь якої постановлено рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні судом справи про адміністративне правопорушення.

Стаття 297 ². Строк подання заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення

Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути подана не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного.

У разі пропущення строку для подання заяви з причин, визнаних поважними, він може бути поновлений за клопотанням особи, яка подала заяву. Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення повертається особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення або про повернення заяви особі, яка її подала, вирішується без повідомлення осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення.

Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду вирішується судом без виклику учасників судового провадження та за результатами розгляду постановляється відповідна ухвала.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 12.02.2015 р. № 192-VIII)

Стаття 297 ³. Вимоги до заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення

Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення подається у письмовій формі та підписується особою чи її захисником, який додає до заяви оформлений належним чином документ про свої повноваження. У заяві про перегляд зазначаються:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові), поштова адреса особи, яка подає заяву, та осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, а також їхні номери засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) обґрунтування необхідності перегляду постанови по справі про адміністративне правопорушення у зв’язку з ухваленням рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною;

4) вимоги особи, яка подає заяву;

5) у разі необхідності — клопотання;

6) перелік матеріалів, що додаються.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 12.02.2015 р. № 192-VIII)

Стаття 297 ⁴. Порядок подання заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення

Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення подається до Верховного Суду. До заяви мають бути додані:

1) копії заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідно до кількості осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення;

2) копії постанови по справі про адміністративне правопорушення, про перегляд якої подано заяву;

3) копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання особи про витребування копії такого рішення в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву.

За подання заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення судовий збір не справляється.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 12.02.2015 р. № 192-VIII,
від 03.10.2017 р. № 2147-VIII)

Стаття 297 ⁵. Перевірка відповідності заяви про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення вимогам цього Кодексу

Заява про перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення реєструється у день її надходження та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, який визначається Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою.

Суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам цього Кодексу. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 297 ³, 297 ⁴ цього Кодексу, особа, яка подала заяву, письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого вона зобов’язана їх усунути.

Якщо особа, яка подала заяву, усунула недоліки заяви в установлений строк, така заява вважається поданою у день первинного її подання до Верховного Суду.

Заява повертається заявнику, у разі якщо:

1) заяву подано без додержання вимог статей 297 ³ та 297 ⁴ цього Кодексу і заявник не усунув її недоліки протягом установленого строку;

2) заява подана особою, яка не наділена правом на подання такої заяви;

3) заяву від імені заявника підписано особою, яка не має повноважень на підписання заяви;

4) є постанова Верховного Суду про відмову у допуску справи до провадження за наслідками розгляду заяви, поданої у цій справі з аналогічних підстав.

Повернення заяви з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у разі належного оформлення заяви або з інших підстав, ніж ті, які були предметом розгляду.

За відсутності підстав для повернення заяви, в якій міститься клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, суддя-доповідач невідкладно ухвалює постанову про витребування такої копії рішення разом з її автентичним перекладом в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 12.02.2015 р. № 192-VIII,
від 03.10.2017 р. № 2147-VIII)

Стаття 297 ⁶. Допуск справи до провадження

Питання про допуск справи до провадження вирішується суддею-доповідачем, який визначається Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою.

У разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є обґрунтованою, він відкриває провадження у справі.

У разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана заява є необґрунтованою, вирішення питання про допуск справи до провадження здійснюється колегією з трьох суддів у складі судді-доповідача та двох суддів, визначених Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою додатково. Провадження відкривається, якщо хоча б один суддя із складу колегії дійшов висновку про необхідність його відкриття.

Постанова про відкриття провадження у справі або про відмову у допуску справи до провадження приймається протягом п’ятнадцяти днів з дня надходження заяви або з дня усунення заявником недоліків, а в разі витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, — з дня надходження такої копії. Постанова ухвалюється без повідомлення осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення.

Копія постанови про відкриття провадження надсилається разом із копією заяви особам, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, а в разі відмови у допуску — особі, яка подала заяву.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 12.02.2015 р. № 192-VIII,
 від 03.10.2017 р. № 2147-VIII)

Стаття 297 ⁷. Підготовка справи до розгляду у Верховному Суді

Суддя-доповідач протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття провадження здійснює підготовку до перегляду судового рішення Верховним Судом:

1) надсилає постанову про відкриття провадження та витребування матеріалів справи про адміністративне правопорушення до відповідного суду, який не пізніше трьох робочих днів з дня її надходження надсилає справу до Верховного Суду;

2) визначає порядок розгляду справи (у відкритому або закритому судовому засіданні у випадках, установлених цим Кодексом);

3) у разі необхідності визначає органи державної влади, представники яких можуть дати пояснення в суді щодо застосування відповідної норми права, та викликає цих представників до суду;

4) здійснює інші заходи, необхідні для розгляду справи.

Після надходження витребуваних матеріалів справи та завершення інших підготовчих дій суддя-доповідач готує доповідь і виносить ухвалу про призначення справи до розгляду Верховним Судом.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 12.02.2015 р. № 192-VIII,
 від 03.10.2017 р. № 2147-VIII)

Стаття 297 ⁸. Порядок розгляду справи Верховним Судом

Справа про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої частиною другою статті 297 ¹ цього Кодексу, розглядається Великою Палатою Верховного Суду.

Головує на засіданні суддя-доповідач.

Суддя-доповідач відкриває судове засідання, оголошує склад суду, роз’яснює особам, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, їхні права та обов’язки. Після проведення зазначених процесуальних дій та розгляду клопотань осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі про зміст вимог, викладених у заяві, що надійшла до Верховного Суду, та про результати проведених ним підготовчих дій.

Особа, яка подала заяву до Верховного Суду, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, у разі їх прибуття у судове засідання мають право надати пояснення по суті заявлених вимог.

Неприбуття осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення і належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи для участі в судовому засіданні, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Після закінчення заслуховування пояснень особи, яка подала заяву, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення постанови.

Строк розгляду заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом не може перевищувати одного місяця з дня призначення справи до розгляду.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 12.02.2015 р. № 192-VIII,
 від 03.10.2017 р. № 2147-VIII)

Стаття 297 ⁹. Повноваження Верховного Суду

За наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу Великої Палати Верховного Суду виноситься одна з таких постанов:

1) про повне або часткове задоволення заяви;

2) про відмову у задоволенні заяви.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 12.02.2015 р. № 192-VIII,
 від 03.10.2017 р. № 2147-VIII)

Стаття 297 ¹⁰. Постанова Верховного Суду

Верховний Суд задовольняє заяву у разі наявності підстави, передбаченої частиною другою статті 297 ¹ цього Кодексу.

Якщо суд дійшов висновку про повне або часткове задоволення заяви, він має право:

1) скасувати постанову (постанови) та закрити провадження у справі;

2) скасувати постанову (постанови) та передати справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд до суду, який виніс оскаржувану постанову;

3) змінити постанову (постанови).

Верховний Суд відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, що стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися. Постанова про відмову в задоволенні заяви має бути вмотивованою.

Постанова Верховного Суду повинна бути виготовлена та направлена особам, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Невиконання постанов Верховного Суду тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Постанови Верховного Суду, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня їх прийняття.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 12.02.2015 р. № 192-VIII,
 від 03.10.2017 р. № 2147-VIII)

(Доповнено главою 24 ¹ згідно із
 Законом України від 24.05.2012 р. № 4847-VI)

Розділ V
ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВ ПРО НАКЛАДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ

Глава 25
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 298. Обов’язковість постанови про накладення адміністративного стягнення

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов’язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами.

Стаття 299. Звернення постанови до виконання

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 18.09.2012 р. № 5288-VI,
від 14.10.2014 р. № 1697-VII,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 300. Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення

Постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

Орган Національної поліції забезпечує виконання постанови про адміністративний арешт у порядку, встановленому законами України.

У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 23.12.2015 р. № 901-VIII)

Стаття 300 ¹. Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі

У разі сплати фізичною або юридичною особою п’ятдесяти відсотків розміру штрафу протягом п’яти банківських днів з дня вручення постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, така постанова вважається виконаною.

У разі несплати штрафу фізичною або юридичною особою протягом тридцяти днів з дня вручення постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху стягується пеня у подвійному розмірі штрафу.

У разі несплати штрафу і пені протягом тридцяти днів з дня виникнення підстав для її стягнення відповідна постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху підлягає примусовому виконанню.

Примусове виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху не звільняє від сплати пені.

У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху перебіг строків, визначених частиною першою цієї статті, зупиняється до розгляду скарги.

(Доповнено статтею 300 ¹ згідно із
 Законом України від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 301. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення

За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця.

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 19.10.2000 р. № 2056-III,
 від 24.10.2013 р. № 656-VII)

Стаття 302. Припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення

За наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.

Стаття 303. Давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень

Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 18.09.2012 р. № 5288-VI,
від 14.10.2014 р. № 1697-VII)

Стаття 304. Вирішення питань, зв’язаних з виконанням постанови

Питання, зв’язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Стаття 305. Контроль за виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення

Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 19.10.2000 р. № 2056-III)

Глава 26
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ВИНЕСЕННЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ

Стаття 306. Порядок виконання постанови про винесення попередження

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виконується органом (посадовою особою), який виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику.

Якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виноситься під час відсутності порушника, йому вручається копія постанови в порядку і строки, передбачені статтею 285 цього Кодексу.

При винесенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення порушень, передбачених статтями 116, 116 ², 117 цього Кодексу, воно оформляється способом, встановленим відповідно Міністерством внутрішніх справ України або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 15.01.2009 р. № 885-VI,
 від 20.11.2012 р. № 5502-VI)

Глава 27
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО НАКЛАДЕННЯ ШТРАФУ

Стаття 307. Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300 ¹ цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.05.89 р. № 7542-XI,
 від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
 законами України від 15.11.94 р. № 244/94-ВР,
 від 15.05.96 р. № 196/96-ВР,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 18.09.2012 р. № 5288-VI,
від 14.10.2014 р. № 1697-VII,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 308. Примусове виконання постанови про стягнення штрафу

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та не пізніше наступного дня пред’являється для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

(Із змінами і доповненнями, внесеними
законами України від 19.10.2000 р. № 2056-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 17.02.2011 р. № 3045-VI,
від 02.06.2016 р. № 1404-VIII,
від 03.10.2017 р. № 2147-VIII,
зміни, внесені підпунктом 12 пункту 2 параграфа 1 розділу 4 Закону
 України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, вводяться в дію через 30 днів
 із дня опублікування Державною судовою адміністрацією України
 повідомлення про початок функціонування Єдиного державного
 реєстру виконавчих документів у газеті «Голос України»)

Стаття 309. Виконання постанови про накладення штрафу, який стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення

При стягненні штрафу відповідно до статті 258 цього Кодексу на місці вчинення адміністративного правопорушення порушникові видається квитанція встановленого зразка.

У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення провадження в справі, а потім виконання постанови здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Під час стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, застосовуються виключно безготівкові платіжні пристрої.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.05.89 р. № 7542-XI;
законами України від 02.10.2012 р. № 5316-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 310. Закінчення провадження по виконанню постанови про накладення штрафу

Інформація про виконання постанови про стягнення штрафу вноситься виконавцем до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, про що не пізніше наступного дня повідомляється органу (посадовій особі), який виніс постанову.

(У редакції Закону України
 від 03.10.2017 р. № 2147-VIII,
зміни, внесені підпунктом 13 пункту 2 параграфа 1 розділу 4 Закону
 України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, вводяться в дію через 30 днів
 із дня опублікування Державною судовою адміністрацією України
повідомлення про початок функціонування Єдиного державного
 реєстру виконавчих документів у газеті «Голос України»)

Глава 28
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ОПЛАТНЕ ВИЛУЧЕННЯ ПРЕДМЕТА

Стаття 311. Органи, що виконують постанови про оплатне вилучення предмета

Постанова про оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, виконується державним виконавцем.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 25.04.96 р. № 148/96-ВР,
від 19.10.2000 р. № 2056-III)

Стаття 312. Виконання постанови про оплатне вилучення предмета

Предмет, вилучений на підставі постанови про його оплатне вилучення, здається державним виконавцем для реалізації в порядку, встановленому законом.

Суми, виручені від реалізації оплатно вилученого предмета, відповідно до статті 28 цього Кодексу передаються колишньому власникові з відрахуванням витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій.

(У редакції Закону України
 від 19.10.2000 р. № 2056-III)

Глава 29
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО КОНФІСКАЦІЮ ПРЕДМЕТА, ГРОШЕЙ

(Назва глави із змінами, внесеними згідно із
 Законом Української РСР від 25.06.91 р. № 1255-XII)

Стаття 313. Органи, що виконують постанови про конфіскацію предмета, грошей

Постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI,
від 27.06.86 р. № 2444-XI,
від 19.12.86 р. № 3282-XI,
 від 12.06.87 р. № 4134-XI,
 від 14.12.88 р. № 6976-XI,
 від 27.04.89 р. № 7445-XI,
 від 19.01.90 р. № 8711-XI,
 від 07.03.90 р. № 8918-XI,
 від 03.08.90 р. № 158-XII,
 від 09.08.91 р. № 1413-XII;
 Законом Української РСР від 25.06.91 р. № 1255-XII;
 законами України від 24.12.93 р. № 3806-XII,
 від 22.09.94 р. № 179/94-ВР,
 від 15.11.94 р. № 244/94-ВР,
 від 15.02.95 р. № 64/95-ВР,
 від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 25.04.96 р. № 148/96-ВР,
 від 12.07.96 р. № 323/96-ВР,
 від 01.10.96 р. № 386/96-ВР,
 від 14.11.96 р. № 497/96-ВР,
 від 23.12.98 р. № 352-XIV,
 від 16.07.99 р. № 998-XIV,
 від 23.03.2000 р. № 1587-III,
 від 18.05.2000 р. № 1744-III,
 від 21.09.2000 р. № 1969-III;
 у редакції Закону України від 19.10.2000 р. № 2056-III)

Стаття 314. Порядок виконання постанови про конфіскацію предмета, грошей

Виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом Української РСР від 25.06.91 р. № 1255-XII;
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 315. Порядок реалізації конфіскованих предметів, грошей

Реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, провадиться в порядку, встановлюваному законами України.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом Української РСР від 25.06.91 р. № 1255-XII;
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 316. Закінчення провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей

Інформація про виконання постанови про конфіскацію предмета, грошей вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, про що повідомляється суд, який виніс постанову.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом Української РСР від 25.06.91 р. № 1255-XII;
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III;
у редакції Закону України
 від 03.10.2017 р. № 2147-VIII,
зміни, внесені підпунктом 14 пункту 2 параграфа 1 розділу 4 Закону
 України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, вводяться в дію через 30 днів
із дня опублікування Державною судовою адміністрацією України
 повідомлення про початок функціонування Єдиного державного
 реєстру виконавчих документів у газеті «Голос України»)

Глава 30
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ПОЗБАВЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРАВА

Стаття 317. Органи, що виконують постанову про позбавлення спеціального права

Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції, зазначеними у пунктах 2 — 4 частини другої статті 222 цього Кодексу.

Постанова про позбавлення права керування річковими і маломірними суднами виконується керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, та інспекторами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, капітаном річкового порту.

Постанова про позбавлення права полювання виконується зазначеними у частині другій статті 242 цього Кодексу посадовими особами органів мисливського господарства.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 03.04.86 р. № 2010-XI;
законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 13.09.2001 р. № 2686-III,
від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 20.11.2012 р. № 5502-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII,
від 23.12.2015 р. № 901-VIII)

Стаття 318. Порядок виконання постанови про позбавлення права керування річковим або маломірним судном

У разі винесення постанови про позбавлення права керування річковим або маломірним судном вилучене посвідчення (свідоцтво, диплом) особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, не повертається.

Дія виданого замість вилученого посвідчення (свідоцтва, диплома) тимчасового дозволу на право керування річковим або маломірним судном продовжується до закінчення строку, встановленого для подання скарги, або до прийняття рішення по скарзі.

Якщо в результаті розгляду скарги буде прийнято рішення про скасування постанови і закриття справи або про заміну позбавлення права керування річковим або маломірним судном іншим заходом стягнення (пункти 3 і 4 частини першої статті 293 цього Кодексу), вилучене посвідчення (свідоцтво, диплом) повертається особі, у якої його було вилучено.

(Із змінами, внесеними згідно з Указом Президії
 Верховної Ради Української РСР від 19.05.89 р. № 7542-XI;
законами України від 24.09.2008 р. № 586-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Стаття 319. Порядок виконання постанови про позбавлення права полювання

Виконання постанови про позбавлення права полювання провадиться шляхом вилучення посвідчення мисливця.

У разі ухилення особи, позбавленої права полювання, від здачі посвідчення мисливця, працівники, уповноважені здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання, вилучення посвідчення мисливця провадять у встановленому порядку.

Порядок вилучення посвідчення мисливця встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політику у сфері лісового господарства.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 06.03.96 р. № 81/96-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III,
 від 11.07.2003 р. № 1122-IV,
 від 16.10.2012 р. № 5462-VI)

Стаття 320. Виключена.

(згідно із Законом України
 від 24.09.2008 р. № 586-VI)

Стаття 321. Обчислення строків позбавлення спеціального права

Судноводії і особи, що порушили правила полювання, вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права. Якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.

Після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, повертаються в установленому порядку вилучені в неї документи.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.07.91 р. № 1369-XII,
 від 15.11.91 р. № 1818-XII;
законами України від 24.09.2008 р. № 586-VI,
 від 16.10.2012 р. № 5459-VI,
від 14.07.2015 р. № 596-VIII)

Глава 30-А
ПРОВАДЖЕННЯ ПРО ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ

(Доповнено главою 30-А згідно із
 Законом України від 24.09.2008 р. № 586-VI)

Стаття 321 ¹. Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт

Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання нею законної сили.

Виконання стягнення у вигляді громадських робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, види якої визначаються органами місцевого самоврядування.

У разі втрати працездатності, призову на строкову військову службу, взяття під варту, засудження до кримінального покарання у виді позбавлення або обмеження волі, або якщо невідоме місцезнаходження особи, постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, громадські роботи замінюються штрафом, розмір якого визначається з розрахунку, що чотири години невідбутих громадських робіт дорівнюють одному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 16.10.2012 р. № 5461-VI;
у редакції Закону України
 від 24.10.2013 р. № 656-VII)

Стаття 321 ². Обчислення строку відбування громадських робіт

Строк стягнення у виді громадських робіт обчислюється в годинах, протягом яких порушник виконував визначену суспільно корисну працю.

Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми — дві години на день.

Стаття 321 ³. Обов’язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником громадських робіт

На власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником громадських робіт покладається:

погодження з органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, переліку об’єктів, на яких порушники відбувають громадські роботи, та видів цих робіт;

контроль за виконанням порушниками визначених для них робіт;

своєчасне повідомлення органів, що відають виконанням даного виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення;

ведення обліку та інформування органів, що відають виконанням даного стягнення, про кількість відпрацьованих порушником годин.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 16.10.2012 р. № 5461-VI,
 від 24.10.2013 р. № 656-VII)

Стаття 321 ⁴. Наслідки ухилення особи від відбування громадських робіт

У разі ухилення порушника від відбування громадських робіт постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, невідбутий строк громадських робіт може бути замінено штрафом або адміністративним арештом.

Заміна громадських робіт штрафом застосовується за умови, що санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне стягнення, передбачає можливість застосування штрафу. Розмір штрафу в такому разі визначається із розрахунку, що чотири години невідбутих громадських робіт дорівнюють одному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян.

Заміна громадських робіт арештом застосовується за умови, що санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне стягнення, не передбачає можливості застосування штрафу. Строк арешту визначається із розрахунку, що одна доба арешту дорівнює п’яти годинам невідбутих громадських робіт, але не може перевищувати п’ятнадцять діб.

(У редакції Закону України
 від 24.10.2013 р. № 656-VII)

Глава 31
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ВИПРАВНИХ РОБІТ

Стаття 322. Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт

Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання нею законної сили.

Виправні роботи відповідно до статті 31 цього Кодексу відбуваються за місцем постійної роботи порушника.

На підставі постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт із заробітку порушника протягом строку відбування ним адміністративного стягнення провадяться відрахування в дохід держави у розмірі, визначеному постановою.

У разі втрати працездатності, призову на строкову військову службу, взяття під варту, засудження до кримінального покарання у виді позбавлення або обмеження волі, або якщо невідоме місцезнаходження особи, постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, виправні роботи замінюються штрафом, розмір якого визначається із розрахунку, що один день невідбутих виправних робіт дорівнює одному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 14.04.2009 р. № 1254-VI;
 у редакції Закону України
 від 24.10.2013 р. № 656-VII)

Стаття 323. Обчислення строку відбування виправних робіт

Відбування виправних робіт обчислюється часом, протягом якого порушник працював і з його заробітку провадилось відрахування.

Кількість днів, відпрацьованих порушником, має бути не менше кількості робочих днів, що припадають на встановлений районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) календарний строк стягнення. Якщо порушник не відпрацював зазначеної кількості робочих днів і відсутні підстави для зарахування невідпрацьованих днів у строк стягнення, відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання порушником належної кількості робочих днів.

У строк відбування стягнення зараховується час, протягом якого порушник не працював з поважних причин і йому відповідно до закону виплачувалась заробітна плата. До цього строку також зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим, і час проведений у відпустці по вагітності і родах. Час хвороби, спричиненої сп’янінням або діями, зв’язаними з сп’янінням, до строку відбування виправних робіт не зараховується.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 324. Обов’язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником виправних робіт

На власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником виправних робіт покладається:

правильне і своєчасне провадження відрахувань із заробітку порушника в доход держави і своєчасний переказ відрахованих сум у встановленому порядку;

трудове виховання порушника;

повідомлення органів, що відають виконанням даного виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-III)

Стаття 325. Наслідки ухилення особи від відбування виправних робіт

У разі ухилення порушника від відбування виправних робіт постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, невідбутий строк виправних робіт може бути замінено штрафом або адміністративним арештом.

Заміна виправних робіт штрафом застосовується за умови, що санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне стягнення, передбачає можливість застосування штрафу. Розмір штрафу в такому разі визначається із розрахунку, що один день невідбутих виправних робіт дорівнює одному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян.

Заміна виправних робіт арештом застосовується за умови, що санкція статті, за якою на порушника накладено адміністративне стягнення, не передбачає можливості застосування штрафу. Строк арешту визначається із розрахунку, що одна доба арешту дорівнює трьом дням виправних робіт, але не може перевищувати п’ятнадцять діб.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР,
 від 05.04.2001 р. № 2342-III;
у редакції Закону України
 від 24.10.2013 р. № 656-VII)

Глава 32
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО АРЕШТУ ТА АРЕШТУ З УТРИМАННЯМ НА ГАУПТВАХТІ

(Назва глави 32 у редакції
 Закону України від 16.03.2017 р. № 1952-VIII)

Стаття 326. Виконання постанови про застосування адміністративного арешту та арешту з утриманням на гауптвахті

Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту та арешту з утриманням на гауптвахті виконується негайно після її винесення.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 16.03.2017 р. № 1952-VIII)

Стаття 327. Порядок відбування адміністративного арешту

Осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи Національної поліції. При виконанні постанови про застосування адміністративного арешту арештовані піддаються особистому оглядові.

Строк адміністративного затримання зараховується до строку адміністративного арешту.

Відбування адміністративного арешту провадиться за правилами, встановленими законами України.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 23.12.2015 р. № 901-VIII)

Стаття 327 ¹. Порядок відбування арешту з утриманням на гауптвахті

Військовослужбовців, а також військовозобов’язаних чи резервістів під час проходження зборів, підданих арешту, утримують на гауптвахтах Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

У разі відсутності гауптвахти в органі управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, в зоні діяльності якого дислокується військова частина (установа), військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів, піддані арешту на термін до трьох діб, в особливий період можуть за рішенням суду утримуватися в кімнатах тимчасово затриманих Військової служби правопорядку у Збройних Силах України з обов’язковим зазначенням про це у рішенні про застосування арешту з утриманням на гауптвахті.

Під час виконання постанови про застосування арешту з утриманням на гауптвахті арештовані піддаються особистому огляду.

Порядок та умови утримання військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, заарештованих в адміністративному порядку, визначаються Міністерством оборони України.

(Доповнено статтею 327 ¹ згідно із
 Законом України від 16.03.2017 р. № 1952-VIII)

Стаття 328. Трудове використання осіб, підданих адміністративному арешту

Особи, піддані адміністративному арешту за правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 173, 173 ², частиною третьою статті 178, статтею 185, частиною другою статті 185 ¹ і частиною першою статті 185 ³ цього Кодексу, використовуються на фізичних роботах.

Організація трудового використання осіб, підданих адміністративному арешту, покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Особам, підданим адміністративному арешту, за час перебування під арештом заробітна плата за місцем постійної роботи не виплачується.

(Із змінами, внесеними згідно з указами Президії
 Верховної Ради Української РСР від 29.05.85 р. № 316-XI,
 від 21.08.87 р. № 4452-XI,
 від 03.08.88 р. № 6347-XI,
 від 04.05.90 р. № 9166-XI; 
законами України від 05.04.2001 р. № 2342-III,
від 15.05.2003 р. № 759-IV,
 від 02.06.2005 р. № 2635-IV)

Глава 33
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ В ЧАСТИНІ ВІДШКОДУВАННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ

Стаття 329. Порядок і строк виконання постанови в частині відшкодування майнової шкоди

Постанова по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди виконується в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди є виконавчим документом.

Майнова шкода має бути відшкодована порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови (стаття 285), а в разі оскарження такої постанови — не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 19.10.2000 р. № 2056-III,
 від 18.09.2012 р. № 5288-VI)

Стаття 330. Наслідки невиконання постанови в частині відшкодування майнової шкоди

У разі невиконання постанови по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди у строк, установлений частиною третьою статті 329 цього Кодексу, вона надсилається для стягнення збитків у порядку виконавчого провадження.

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 19.10.2000 р. № 2056-III)
 

Заступник Голови Президії
Верховної Ради Української РСР                                                          В. ШЕВЧЕНКО

Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР                                                          М. ХОМЕНКО