Особі вдалося довести в суді факт перебування у трудових відносинах з підприємством, у зв’язку чим останнє зобов’язане внести записи до трудової книжки особи. Також було задоволено позовні вимоги працівника щодо стягнення заборгованості із заробітної плати, а також компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, про що йдеться у постанові ВС/КАС від 8 жовтня 2018 р. у справі № 553/954/17.
Суд касаційної інстанції підтвердив: оскільки під час звільнення роботодавець не провів з особою повного розрахунку, суди попередніх інстанцій, встановивши факт трудових відносин особи з підприємством, правильно виходили з приписів статей 116, 117 КЗпП про стягнення неотриманої заробітної плати та компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати.
Також ВС/КАС традиційно нагадав, що основною ознакою трудових відносин, є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. На відміну від працівника, виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує та виконує свою роботу.
