Жінка, яка виховує дитину сама, для отримання додаткової відпустки має надати копії свідоцтва про народження дитини, про розірвання шлюбу та документ, який підтверджує неучасть батька у вихованні дитини (справа ВССУ від 1 листопада 2017р. № 658/4102/14-ц).
В цій судові справі Колегія суддів судової палати у цивільних справах ВССУ залишила без змін рішення апеляційного суду, яким частково був задоволений позов про стягнення з роботодавця компенсації за невикористану додаткову відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку під час звільнення, що був мотивований нормами статті 19 Закону України «Про відпустки», а саме, — позивачка, як мати, яка виховує дитину без батька, має право на щорічну додаткову оплачувану відпустку, проте після звільнення з роботи відповідач не виплатив їй компенсацію за невикористані дні такої відпустки.
Як зазначив суд, чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які слід надати жінці, яка виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки, тому підтвердження позивачкою факту самостійного виховання дитини без батька на час трудових правовідносин сторін може підтверджуватись і сукупністю обставин і документів.
У цьому контексті такими доказами суд визнав довідку комунального підприємства про те, що позивачка разом зі своїм сином зареєстровані у відповідному будинку. У декларації за 2013 р., особовій картці й автобіографії позивачки вказано, що вона не одружена, має сина.
Згідно з довідкою загальноосвітньої школи батько сина позивачки не бере участі у вихованні сина, не приходить на батьківські збори, не цікавиться навчанням і поведінкою сина, не спілкується із вчителями та класними керівниками протягом декількох років, із записів у журналі із сім'єю не проживає.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (в т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.
Визначення «одинокої матері» наведено у пункті 9 Постанови № 9 та пункті 5 частини 12 статті 10 Закону України «Про відпустки». Одинокою матір'ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої немає запису про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує та утримує дитину сама.
Оскільки пункт 5 частини 12 статті 10 Закону України «Про відпустки» визначає одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька, факт утримання (аліменти) для надання відпустки значення не має.
Одним із документів для підтвердження того, що батько не бере участі у вихованні дитини, можуть бути рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав, рішення органів опіки та піклування або суду щодо участі батька у вихованні дитини, ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів, тощо.
Крім того, підтвердженням неучасті батька у вихованні дитини може бути акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, а також довідка зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.
Отже, розлучена жінка, яка справді виховує сама дитину (без батька), для отримання додаткової соціальної відпустки має надати копію свідоцтва про народження дитини, копію свідоцтва про розірвання шлюбу та документ, який підтверджував би те, що батько не бере участі у вихованні дитини.
