За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина (частина третя ст. 181 СКУ). Спосіб стягнення аліментів визначає той із батьків, з яким проживає дитина. Отже, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, може бути зміненим рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Аліменти виплачуються на користь того з батьків, з ким проживає дитина: якщо дитина проживає з матір'ю, аліменти на її утримання сплачує батько, і навпаки.
Якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не можуть утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога.
Аліменти можна оформити за взаємною згодою. У цьому випадку один із батьків може подати заяву за своїм місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про нарахування аліментів на дитину, вказавши розмір і строк. Заява подається особою, яка буде сплачувати аліменти, а не особою, на користь якої сплачуються аліменти. Аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.
Також батьки можуть укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір і строки виплат. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Порядок звернення до суду визначається статтями 118–120 Цивільного процесуального кодексу України.
Слід зазначити, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини, і той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами винятково за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпоряджанні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У 2018 р. прожитковий мінімум на дітей становить:
віком до шести років:
- з 1 січня — 1492 гривні,
- з 1 липня – 1559 гривень,
- з 1 грудня – 1626 гривень;
віком від 6 до 18 років:
- з 1 січня – 1860 гривень,
- з 1 липня – 1944 гривні,
- з 1 грудня – 2027 гривень.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Після досягнення повноліття найстаршою дитиною аліменти будуть стягуватись за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Для зміни розміру аліментів стягувач має право звернутися до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей. Той із батьків або інший законний представник дитини, разом із яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видання судового наказу про стягнення аліментів у розмірі: на 1 дитину — 1/4, на 2 дітей — 1/3, на 3 і більше дітей — 1/2 заробітку (доходу) платника аліментів. Розмір аліментів на кожну дитину не має перевищувати десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Розмір аліментів може бути згодом змінено за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.
