від 24 листопада 2015 р. № 1526/13/84-15
Департамент заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики розглянув звернення <...>, і в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.
Відповідно до пункту 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Згідно зі статтею 26 вищезазначеного Закону особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.
Частиною другою статті 21 цього Закону передбачено, що громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.
Таким чином, для збереження місця роботи та посади працівник повинен приступити до виконання обов’язків за трудовим договором наступного дня після дня взяття на військовий облік у районному (міському) військовому комісаріаті.
Факт початку виконання трудових обов’язків працівником підтверджується відповідним наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу про вихід працівника на роботу. Наказ або розпорядження є підставою для його табелювання та нарахування заробітної плати за фактично відпрацьований час або виконану роботу. На нашу думку, надання демобілізованим працівником військового квитка роботодавцю доцільно, оскільки у військовому квитку зазначається дата призову і звільнення з військової служби та взяття на військовий облік.
Разом із тим, працівник має право скористатися щорічною відпусткою або відпусткою без збереження заробітної плати.
Також повідомляємо, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин робочого дня) без поважних причин.
Директор Департаменту О. Товстенко
