Як зазначає прес-служба ФСС, для розрахунку суми допомоги згідно з листком непрацездатності страхувальнику необхідно визначити страховий стаж працівника, оскільки від правильності його обчислення залежить розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Також до страхового стажу зараховуються такі періоди, за які сплачено страхові внески:
- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- період отримання виплат за окремими видами соціального страхування;
- допомоги по тимчасовій непрацездатності,
- допомоги по вагітності та пологах;
- допомоги по безробіттю;
- допомоги внаслідок нещасного випадку на виробництві;
- пенсії по інвалідності.
Час перебування працівника у відпустці для догляду за дитиною від трьох до шести років до страхового стажу не зараховується.
Страховий стаж обчислюється страхувальником за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Держреєстру, а за періоди до його запровадження — у порядку та на умовах, передбачених законодавством, чинним раніше.
Для застрахованих осіб, які працюють на підприємстві страхувальника менше, ніж півроку обов’язково потрібно надати довідку формою №ОК-5 (Індивідуальні відомості про застраховану особу) в разі тимчасової непрацездатності. Довідка №ОК-5 видається органами ПФУ за місцем реєстрації за особистим зверненням працівника.
Місяці, за які не сплачений ЄСВ або є борг зі сплати ЄСВ, не можна зараховувати до страхового стажу.
Страховий стаж для оплати листка непрацездатності визначають на дату настання страхового випадку в період роботи.
Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від страхового стажу і становить, відповідно до статті 24 Закону №1105, за стажу:
- до трьох років — 50 % середнього розміру зарплати,
- від трьох до п’яти років — 60 %,
- від п’яти до восьми років — 70 %,
- понад вісім років — 100 %.
Таким чином, від правильності визначеного розміру страхового стажу залежить розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності кожної застрахованої особи.
