від 17 січня 2018 р. № 1431/7/99-99-13-02-01-17
Державна фіскальна служба України у зв’язку з прийняттям Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464), які набули чинності з 01 січня 2018 року, повідомляє таке.
Перш за все з 01.01.2018 змінено розрахунок максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 2464 максимальна величина бази нарахування єдиного внеску — це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Статтею 8 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено мінімальну заробітну плату з 01 січня 2018 року у розмірі 3723,00 гривні.
Отже, відповідно до внесених змін, у 2018 році сума максимальної величини бази нарахування єдиного внеску складатиме 3723,00 х 15 = 55845,00 гривень.
Також зазнав уточнення перелік платників єдиного внеску.
Відповідно до внесених змін платниками єдиного внеску є, зокрема, військові частини й органи, що виплачують грошове забезпечення для таких осіб:
військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у т. ч. тим, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного Законами України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» (абзац восьмий пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464);
осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту (абзац одинадцятий пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464).
Крім цього, платниками єдиного внеску є органи соціального захисту населення, які виплачують допомогу особам, які доглядають дитину до досягнення нею трирічного віку, зокрема, в разі всиновлення такої дитини (абзац дванадцятий пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464).
Розширено перелік платників єдиного внеску.
З 01.01.2018 платниками єдиного внеску визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (пункт 5 1 частини першої статті 4 Закону № 2464).
При цьому, якщо члени фермерського господарства одночасно є застрахованими особами і за них роботодавцями сплачується єдиний внесок із суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» та/або суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, такі члени фермерського господарства не є платниками єдиного внеску в розумінні пункту 5 1 частини першої статті 4 Закону № 2464.
Також зазначена норма не поширюється на членів фермерських господарств, які є фізичними особами — підприємцями, головами фермерських господарств як юридичних осіб, так і фізичних осіб — підприємців зі статусом сімейного фермерського господарства.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 2464 також зазначена норма не поширюється на членів фермерського господарства, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для членів фермерських господарств з 01.01.2018 є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Внесено зміни до частини четвертої статті 4 Закону № 2464.
Згідно із внесеними змінами з 01.01.2018 особи, зазначені, зокрема, у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, звільнятимуться від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Виключено абзац другий пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 2464.
У зв’язку з чим з 01.01.2018 змінено розмір мінімального страхового внеску для платників, віднесених до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.
Відтепер для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, незалежно до якої групи платників єдиного податку їх віднесено, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Змінено терміни сплати єдиного внеску для фізичних осіб — підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а також визначено терміни сплати для членів фермерських господарств.
З 01.01.2018 фізичні особи — підприємці, що застосовують загальну систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також члени фермерських господарств зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої статті 9 Закону № 2464).
Звертаємо увагу, що з 01.01.2018 членів фермерського господарства виключено із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску (частина 1 статті 10 Закону № 2464).
За заявами про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, поданими членами фермерських господарств до органів доходів і зборів, договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Договір) органами доходів і зборів з 01.01.2018 не укладатимуться.
Органи доходів і зборів в односторонньому порядку мали достроково розірвати укладені з членами фермерських господарств Договори.
Змінено норми частини п’ятої статті 10 Закону № 2464.
Частиною п’ятою статті 10 Закону № 2464 визначено, що Договором може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).
Згідно із внесеними змінами, з 01.01.2018 сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення Договору, помножений на коефіцієнт 2.
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення Договору.
Відображення роботодавцями у 2018 році у звітності з єдиного внеску нарахувань єдиного внеску на заробітну плату (дохід) особам з інвалідністю
Розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено пунктом 9 7, згідно з яким щороку в законі про Державний бюджет України на відповідний рік затверджуються видатки на покриття Пенсійному фонду України недоотриманої суми коштів від застосування розміру єдиного внеску, передбаченого частинами тринадцятою і чотирнадцятою статті 8 Закону № 2464.
При цьому для визначення недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів платник єдиного внеску розраховує та відображає у звітності суму єдиного внеску в розмірах, передбачених частинами п’ятою, тринадцятою та чотирнадцятою статті 8 цього Закону, не змінюючи при цьому суми сплати єдиного внеску.
Розрахунок недоотриманих Пенсійним фондом України сум, передбачених абзацом першим цього пункту, здійснюється у порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Отже, роботодавець буде нараховувати єдиний внесок на заробітну плату осіб з інвалідністю за ставками, визначеними частинами тринадцятою (8,41 відс.) та чотирнадцятою (5,3 та 5,5 відс.) статті 8 Закону № 2464, а для визначення недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів роботодавець має відобразити у звітності з єдиного внеску такі нарахування в окремому розділі, розраховані за ставкою, визначеною частиною п’ятою (22 відс.) статті 8 Закону № 2464.
Обов’язок щодо відображення таких сум у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів настане у платника єдиного внеску після приведення Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (який є підзаконним нормативно-правовим актом), у відповідність до норм Закону № 2464.
Звільнено на весь період незаконного позбавлення волі на території проведення антитерористичної операції від виконання обов’язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону № 2464, платників єдиного внеску, які не є роботодавцями.
Розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено пунктом 9 8, згідно з яким платники єдиного внеску, визначені статтею 4 цього Закону, якщо вони не є роботодавцями, звільняються від виконання обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, на весь період їх незаконного позбавлення волі на території проведення антитерористичної операції за заявою члена сім’ї, що підтверджується даними державного правоохоронного органу спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, про незаконне позбавлення волі такого платника.
Зазначену інформацію необхідно взяти до уваги, використовувати у роботі та довести до платників єдиного внеску.
Перший заступник Голови С. В. Білан
