Відповідно до статті 61 КЗпП режим підсумованого обліку робочого часу може вводитись на безперервно працюючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу.
Оплата може нараховуватися:
- за погодинною системою оплати праці — в подвійному розмірі годинної ставки;
- за відрядною системою оплати праці — доплата у розмірі 100 % тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою — за всі відпрацьовані надурочні години;
- у разі підсумованого обліку робочого часу — оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад установлений робочий час в обліковому періоді.
У випадку застосування підсумованого обліку робочого часу розпорядок робочого дня та графіки змінності мають бути побудовані таким чином, щоб робочий час, який зобов'язані відпрацювати працівники за обліковий період, встановлений у колективному договорі (наприклад, рік), відповідав установленій законодавством нормі робочих годин, що припадає на цей період (рік).
Годинна ставка для оплати надурочної роботи за облікового періоду тривалістю рік обчислюється шляхом ділення окладу (місячної тарифної ставки), встановленого працівникові на момент нарахування зазначеної оплати (у кінці року — за облікового періоду рік), на середньомісячну кількість годин за обліковий період (рік), яка має розраховуватись з оглядом на норму тривалості робочого часу за рік.
