Статтею 10 КЗпП визначено, що колективний договір складається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів.
До змісту колективного договору згідно із ст. 13 КЗпП включається, зокрема, встановлення гарантій, компенсацій, пільг. Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.
З метою оподаткування матеріальна допомога, що надається без установлення умов та напрямів її витрачання, відноситься до нецільової благодійної допомоги.
Особливості оподаткування благодійної допомоги передбачені п. 170.7 ст. 170 ПКУ.
Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у т. ч. матеріальної, що надається, зокрема, резидентами-юридичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, встановленого на 1 січня такого року. Перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню на підставі пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ у джерела виплати за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Благодійник-юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.
В разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника-юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, встановлений абзацом першим пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.
Таким чином, якщо колективним договором передбачено виплату юридичною особою разової матеріальної допомоги колишнім працівникам (ветеранам, пенсіонерам) до святкових дат, то таку допомогу слід розглядати як нецільову благодійну допомогу, що оподатковується ПДФО.
