Головною ознакою, котра відрізняє трудові відносини від підрядних, є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за ЦПД процес організації трудової діяльності лишається поза його межами, водночас метою ЦПД є отримання певного матеріального результату.
Часто трапляється так, що роботи повністю відповідають чітко визначеній посаді (професії), за якою функціональні обов’язки полягають у виконанні чітко встановлених дій та за якими не слідує отримання на фініші матеріального результату. У такому випадку за певними професіями доволі суперечливим є укладання ЦПД.
Водночас суди в деяких випадках стають на бік підприємства, і визнають правомірність укладання ЦПД, приміром, із прибиральником та фельдшером.
В одному із судових позовів Держпраці обґрунтовує, що, укладаючи цивільно-правовий договір про надання послуг, директор підприємства фактично порушив вимоги ст. 24 КЗпП, оскільки посада прибиральника службових приміщень борошномельного цеху та посада фельдшера згідно з Класифікатором професій та посад ДК 003:2010 передбачені штатним розписом підприємства, а тому допуск працівників до роботи за укладеними цивільно-правовими договорами про надання вказаних вище послуг, забороняється.
У процесі виконання робіт за цивільно-правовим договором підрядник повинен діяти власними силами та на свій страх і ризик. До того ж за такими договорами на підрядника не можуть поширюватися правила внутрішнього трудового розпорядку замовника, оскільки підрядник не входить до складу трудового колективу, а також на нього не поширюються гарантії та пільги, передбачені трудовим законодавством. Жодних доказів про те, що підприємством уживалися достатні заходи щодо заповнення вказаних вакансій, не надано. Укладені позивачем договори цивільно-правового характеру мають ознаки трудового, оскільки працівники виконують функції за конкретною посадою, а не індивідуально визначену роботу, результати якої можуть оформлюватися актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких проводиться оплата. Робота, яку виконують указані працівники, належить до основної діяльності підприємства. У разі якщо роботи, котрі виконуються за укладеним цивільно-правовим договором, відповідають вакантній посаді та виконуються регулярно, а виконавець підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку замовника, то цей договір можна вважати таким, що має ознаки трудового.
Проте ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2017 р. у справі № 876/9669/16 апеляційну скаргу Управління Держпраці в Івано-Франківській області вирішено лишити без задоволення.
Суд установив, що із фізособами укладено ЦПД про надання послуг по прибиранню приміщень борошномельного цеху, про надання послуг із відбору проб зерна з автотранспорту та залізничних вагонів, про надання послуг із надання первинної медичної допомоги та контролю за допуском водіїв транспортних засобів до роботи.
Відповідно до наявних у матеріалах справи письмових пояснень, прибирання борошномельного цеху комбінату здійснювалося в неробочий час за штатною посадою або у вихідні й неробочі дні на власний розсуд.
Надання послуг медичного характеру мало нерегулярний характер, вони надавалися в період, коли повідомляла адміністрація та за потреби в будь-який час дня.
При цьому в наданих поясненнях указаними особами зазначено, що вони не підлягали правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
Роботи, які були доручені за вказаними договорами, прийнято підприємством згідно з актами приймання виконаних робіт.
Тому суд уважає, що досліджені цивільно-правові договори не є такими, що приховують трудові договори, оскільки такі правочини були укладені для досягнення результатів праці — отримання певних послуг, а не регулювали сам процес праці, що властиво трудовим договорам.
