від 2 березня 2011 р. № 2164/0/14-11/026
Міністерство праці та соціальної політики України розглянуло звернення ТОВ [...] щодо можливості звільнення іноземної громадянки, яка перебуває у відпустці, пов’язаній з вагітністю і пологами, і повідомляє наступне.
До питання 1, 2.
В Україні основним законодавчим актом у сфері зайнятості іноземців є Конституція України, згідно зі статтею 26 якої іноземці мають рівні з громадянами України права, свободи і обов’язки, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.91 р. № 803, із змінами, та статтею 8 Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.94 р. № 3929, із змінами, іноземці мають право здійснювати на території України трудову діяльність.
Трудові відносини іноземних громадян, які працюють в українських роботодавців, регулюються законодавством України (стаття 8 Кодексу законів про працю України, стаття 52 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. № 2709-IV, із змінами).
Трудовим законодавством України встановлені імперативні вимоги щодо дотримання роботодавцями, незалежно від форми власності та господарювання, прав вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, у тому числі це стосується також і іноземних громадян.
Відповідно до частини третьої статті 184 Кодексу законів про працю України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини інваліда, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.
Не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов’язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не була надана на тому ж або на іншому підприємстві (в установі, організації) інша робота або запропонована робота, від якої вона відмовилась з поважних причин (наприклад, за станом здоров’я), — постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92 року, із змінами.
Таким чином, законодавством України про працю встановлена категорична імперативна заборона щодо звільнення роботодавцями категорій жінок, визначених у частині третій статті 184 Кодексу законів про працю України.
Виходячи з вищевказаного, у вітчизняного роботодавця відсутні правові підстави для розірвання трудових відносин з жінкою — іноземною працівницею, на яку згідно законодавства України розповсюджуються гарантії статті 184 Кодексу законів про працю України; роботодавець повинен вжити заходів щодо продовження дії відповідного дозволу на використання праці іноземної працівниці.
До питання 3.
На іноземців у повному обсязі поширюються норми трудового законодавства щодо робочого часу та часу відпочинку, заробітної плати, гарантій та компенсацій, охорони праці, праці жінок та інше.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96, із змінами, іноземні громадяни, які працюють в Україні, мають право на відпустки на рівні з громадянами України.
Право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених зазначеним Законом.
Згідно із статтею 179 Кодексу законів про працю України та статей 17, 20 Закону України «Про відпустки» оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надається жінці на підставі медичного висновку (листка непрацездатності) тривалістю 126 календарних днів (140 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Така відпустка надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів (в межах строку, визначеного лікарем у листку непрацездатності).
З питань застосування норм законодавства про працю ТОВ [...] має також можливість звернутися до відповідної територіальної державної інспекції праці, яка згідно своїх повноважень має право надавати роз’яснення та рекомендації з питань застосування трудового законодавства.
Заступник Міністра В. Коломієць
