Однією з підстав для розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності з ініціативи власника або уповноваженого ним органу є виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, яка перешкоджає продовженню такої роботи (п. 2 частини першої ст. 40 КЗпП).
Водночас ВС/КЦС підкреслив (постанова від 20 грудня 2018 р. у справі № 521/17982/16-ц): про невідповідність працівника може свідчити висновок медико-соціальної експертної комісії, якщо працівника визнано інвалідом і йому рекомендована робота інша, ніж він виконує. Підставою для звільнення за пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП є також медичний висновок про невідповідність виконуваній роботі за станом здоров'я працівника, зобов'язаного згідно із законодавством проходити медичні огляди.
Окрім того, суд касаційної інстанції наголосив: невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров'я може бути підставою для звільнення за наявності повної або часткової постійної, а не тимчасової втрати працездатності, тому тривала тимчасова непрацездатність (за обставинами справи працівник був визнаний непрацездатним щодо своєї професії на 10–12 місяців) або часта відсутність працівника на роботі в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не є підставою для звільнення працівника на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП.
