Однією з підстав припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення, згідно п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — ч. 6 ст. 179 КЗпП), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців із дня закінчення строкового трудового договору.
Вирішуючи питання про припинення із вагітною жінкою строкового трудового договору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП, необхідно дотриматись порядку припинення строкового трудового договору. Роботодавець має своєчасно попередити вагітну жінку про припинення трудового договору, і зробити це варто у письмовій формі. Слід враховувати, що звільнення провадиться з обов’язковим працевлаштуванням.
Щоб виконати обов’язок з працевлаштування роботодавець повинен надати працівниці у тій же або в іншій організації іншу роботу.
Однак відносини з вагітною працівницею з дня закінчення строку трудового договору мають свою специфіку: на період працевлаштування за нею зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців із дня закінчення строкового трудового договору. Суттєвим є те, що тримісячний строк обчислюється не з дня звільнення, а з дня закінчення строкового трудового договору.
Закінчення строку трудового договору не дає підстав для автоматичного звільнення. Роботодавець має попередити вагітну жінку, що після закінчення строку трудового договору вона до роботи допущена не буде і під час пошуку підходящої для неї роботи може перебувати вдома. А коли можливість для працевлаштування буде знайдено, працівниця зобов’язана з’явитись на вимогу роботодавця.
