Третього листопада ВРУ прийняла за основу законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи» № 4051, яким пропонується внести зміни до КЗпП, передбачивши окремі норми для гнучкого режиму роботи, дистанційної й надомної роботи.
Дистанційна робота — це робота, яка виконується працівником поза приміщеннями роботодавця в будь-якому місці за його вибором та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, а надомна робота — це робота, що виконується працівником за місцем його проживання або в інших заздалегідь обраних ним приміщеннях, які характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності.
У разі укладення трудового договору про дистанційну роботу роботодавець ознайомлює працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, а також з вимогами щодо охорони праці в разі роботи з обладнанням та засобами, рекомендованими або наданими цим роботодавцем. Працівнику, який має дитину віком до трьох років або здійснює догляд за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, надається можливість виконувати роботу на умовах дистанційної роботи.
Роботодавець зобов’язаний ознайомити співробітників не менш ніж за два місяці з умовами та специфікою переведення на режим гнучкого робочого часу та забезпечити точний облік відпрацьованого часу та контроль за його дотриманням. Встановлено, що в разі порушення працівником режиму гнучкого робочого часу його можуть перевести на загальновстановлений режим без двомісячного повідомлення роботодавцем про таке переведення.
Передбачено, що в разі надомної роботи на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи та організації, якщо інше не передбачено трудовим договором.
Працівник має право вимагати від роботодавця тимчасовий (до двох місяців) перехід на дистанційну роботу в разі, якщо на робочому місці щодо нього було вчинено дії, що містять ознаки дискримінації.
Передбачено укладення письмової форми договорів про повну матеріальну відповідальність з працівниками, які виконують роботу за трудовим договором про дистанційну або надомну роботу, а також встановити відповідальність працівника за шкоду, завдану нестачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за договором про дистанційну або надомну роботу. Роботодавець зобов’язаний систематично проводити інструктаж (навчання) працівників з питань охорони праці та протипожежної охорони, який може бути проведений дистанційно із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
