Інформуючи про умови отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого КМУ, відповідно до ст. 471 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі — Закон № 5067), ми повідомляли, що найбільш незрозумілим є питання оформлення наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності, оскільки в КЗпП немає жодної норми, яка б хоч якось регулювала це питання.
І ось Державна служба України з питань праці та Державний центр зайнятості у зв’язку із набуттям чинності постановою КМУ «Про затвердження Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» від 22.04.2020 р. № 306 (далі — Порядок № 306) повідомляють, що законодавством про працю не визначено процедури зупинення (скорочення) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ, у зв’язку з чим до неї не може застосовуватися порядок запровадження зміни істотних умов праці, передбачений ст. 32 КЗпП. Крім того, зупинення (скорочення) діяльності суб’єктів господарювання, передбачене постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» від 11.03.2020 р. № 211 (далі — Постанова № 211), не є простоєм, визначеним ст. 34 КЗпП.
Повний текст роз’яснення — далі.
Відповідно до ст. 471 Закону № 5067 допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі — допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.
У цілях застосування ст. 471 Закону № 5067 та Порядку № 306, зупинення (скорочення) діяльності — це зупинення (скорочення) діяльності роботодавця внаслідок карантину, яке призвело до часткового або повного скорочення тривалості робочого часу його працівників. Сума допомоги
по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину. Для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та подає такі документи:
- заяву в довільній формі;
- копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
- відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно з цією статтею;
- довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Таким чином, підставою для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину є втрата застрахованими особами заробітної плати або її частини, внаслідок вимушеного часткового або повного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ.
Обмеження діяльності суб’єктів господарювання встановлені Постановою № 211.
Законодавством про працю не визначено процедури зупинення (скорочення) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ, у зв’язку з чим до неї не може застосовуватися порядок запровадження зміни істотних умов праці, передбачений ст. 32 КЗпП.
Крім того, зупинення (скорочення) діяльності суб’єктів господарювання, передбачене Постановою № 211 не є простоєм, визначеним ст. 34 КЗпП.
Зупинення (скорочення) діяльності оформляється наказом власника або уповноваженого ним органу за наявності умов, передбачених Постановою № 211.
