Військовий облік жінок: чи потрібно бігти у військкомат?

Новина від Міністерства оборони України, яка з’явилась у кінці грудня 2021 р., про те, що фактично майже всі жінки підлягають взяттю на військовий облік, направду сколихнула суспільство та інтернет. Йдеться про наказ Міноборони від 11.10.2021 р. № 313, яким було суттєво розширено Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних.

Однак після шуму в соцмережах та терабайтів жіночої критики Міністерство оборони вирішило доопрацювати цей перелік і внести зміни в бік зменшення спеціальностей, які споріднені з військовими.

І вже 21.01.2022 р. Міністерство оборони України повідомило, що розробило нову редакцію наказу про взяття на військовий облік жінок і надіслало його на погодження до Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України.

Зокрема, у новому наказі «Про затвердження переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних, та Переліку спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями» визначено 14 спеціальностей та 6 професій, здобуття та отримання яких передбачає постановку на військовий облік. Зазначені спеціальності та професії споріднені з близько 100 військово-обліковими спеціальностями. Раніше йшлося про 35 фахових напрямків, що об’єднували понад 200 спеціальностей.

Переважно йдеться про спеціальності та професії у сфері медицини, електроніки, зв’язку, метрології та картографії, фінансів, бухгалтерського обліку та аудиту тощо. Остаточний перелік буде затверджено після отримання погоджень від інших відомств. Також у проєкті наказу закладено механізм перегляду цього переліку.

Тобто в новій редакції буде набагато менше спеціальностей, 
а отже, менше потенційних військовозобов’язаних жінок
.

Станом на дату публікації цієї новини новий перелік ще не був затверджений та опублікований. Тому можна лише здогадуватись, що в ньому буде. Тож варто дочекатися його появи, а вже потім ставати на облік.

 

У який строк необхідно стати на військовий облік?

 

Законодавством не встановлено чіткого строку, коли потенційний військовозобов’язаний повинен стати на облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (нова назва військкоматів).

Правилами військового обліку призовників і військовозобов’язаних, які наведені в додатку 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою КМУ від 07.12.2016 р. № 921 (далі Правила № 921), встановлений лише обов’язок перебувати на військовому обліку, без прив’язки до певного терміну, з якого військовозобов’язана повинна стати на облік.

На практиці це відбувається, умовно кажучи, автоматично. Наприклад, жінка, яка навчається в медичному навчальному закладі, стає на облік у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за ініціативою навчального закладу. Тобто обов’язок навчального закладу — організувати взяття на облік у ТЦК та СП таку студентку. Або хлопець-школяр, який досяг 16-річного віку, стає на облік у ТЦК та СП як призовник за ініціативою школи, у якій навчається.

У випадку жінок, які дізнались, що вони тепер військовозобов’язані ситуація інша — ніхто не буде організовувати взяття на військовий облік. Це обов’язок, який доведеться виконати самостійно.

Таким чином, чіткого строку, протягом якого необхідно стати на облік, немає. 
Однак автор рекомендував би орієнтуватись на період,
який зазначило керівництво Міноборони, — протягом 2022 р.

 

Які обов’язки має військовозобов’язаний?

 

Перелік обов’язків військовозобов’язаного передбачений Правилами № 921. Тож призовники і військовозобов’язані повинні:

  • перебувати на військовому обліку за місцем проживання у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов’язані СБУ — у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ), за місцем роботи (навчання) на підприємствах, в установах, організаціях, виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, а також у разі тимчасового вибуття за межі України за місцем консульського обліку в дипломатичних установах України;
  • прибувати за викликом районних (міських) військових комісаріатів (органів СБУ) на збірні пункти, призовні дільниці у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях районних (міських) військових комісаріатів (органів СБУ)), для взяття на військовий облік та визначення призначення на воєнний час, оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних;
  • не змінювати місця фактичного проживання (перебування) з моменту оголошення мобілізації, а у воєнний час не виїжджати з місця проживання без дозволу військового комісара районного (міського) військового комісаріату, відповідних керівників СБУ або Служби зовнішньої розвідки;
  • проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районних (міських) військових комісаріатів;
  • проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов’язок у запасі;
  • особисто у семиденний строк прибувати до районних (міських) військових комісаріатів (органів СБУ) з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, у службові відрядження, на навчання, у відпустку чи на лікування (строком понад три місяці за межі України), у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району;
  • особисто повідомляти у семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади;
  • негайно повідомляти районним (міським) військовим комісаріатам (органам СБУ) за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;
  • подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) військових комісаріатів документи, що підтверджують право призовників на відстрочку від призову на строкову військову службу.
  • у разі коли за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку прибувають до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову на строкову військову службу, визначеного указом Президента України.
За невиконання цих обов’язків передбачена відповідальність.

 

Яка відповідальність передбачена
за порушення правил військового обліку?

 

Відповідальність за порушення правил військового обліку (тобто вищезазначеного переліку) передбачена ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП). Санкція цією статтею передбачена у вигляді штрафу в розмірі від 850 до 1700 грн.

Наприклад, за неявку за викликом до районних (міських) військових комісаріатів (органів СБУ) без поважних причин можна отримати штраф у розмірі від 850 до 1700 грн.

Те саме стосується випадку, коли військовозобов’язана взагалі не перебуває на обліку. Хоча законодавством і не встановлений строк, протягом якого вона зобов’язана стати на облік, однак це не виключає складу правопорушення, оскільки обов’язок перебувати на обліку залишається.

Уповноважені розглядати справи за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, а отже, і накладати штраф — керівники ТЦК та СП (ст. 235 КУпАП).

Тобто відповідальність, якщо взагалі не стати на облік, —
штраф у розмірі від 850 до 1700 грн
.

Серед інших наслідків можна виокремити проблеми з працевлаштуванням. Адже відповідно до п. 4 Правил № 921 керівники та посадові особи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та навчальних закладів, зокрема, за прийняття на роботу призовників і військовозобов’язаних, які не перебувають на військовому обліку, несуть відповідальність згідно із законом, а саме відповідно до ст. 210-¹ КУпАП. Цієї статтею передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 5100 до 8500 грн. Суб’єктом такого правопорушення є керівник, який прийняв на роботу військовозобов’язану, яка не перебуває на військовому обліку.

Таким чином, приймаючи на роботу військовозобов’язаного, який не перебуває на військовому обліку, керівник підприємства може:

  • або відмовити працевлаштовувати таку особу на роботу, допоки він/вона не стане на облік до ТЦК та СП;
  • або потенційно наразити себе на штраф у розмірі від 5100 до 8500 грн.

 

Як стати на військовий облік?

 

Для того щоб стати на військовий облік, жінці необхідно звернутися до ТЦК та СП за зареєстрованим місцем проживання (прописка) та подати такі документи:

  • заяву (складається на місці);
  • паспорт;
  • ідентифікаційний код;
  • свідоцтво про шлюб (за наявності);
  • свідоцтво про народження дітей (за наявності);
  • диплом про закінчення вищого навчального закладу;
  • довідку з роботи із зазначенням спеціальності, за якою вона працює на теперішній час.

Далі військовозобов’язана буде направлена на військово-лікарську комісію, яка встановить придатність чи непридатність до військової служби.

 

KADREX

0