Відпустка демобілізованому працівнику

    Після демобілізації працівник має право отримати щорічну відпустку за весь період військової служби.

    Держпраці у Рівненській області нагадує, що військовозобов’язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу — військовослужбовці, внаслідок чого, на них поширюються пільги, передбачені Законами «Про військовий обов’язок і військову службу»«Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей», КЗпП та іншими нормативно-правовими актами.

    Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

    Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне (продовольче, речове), грошове забезпечення (компенсацією за піднайм житлового приміщення), охорону здоров’я та безоплатне лікування.

    Держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців, які звільняються з військової служби.

    За всіма громадянами, які призвані під час мобілізації на військову службу, гарантовано зберігаються місце роботи, посада, середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності. Одночасно вони отримують грошове забезпечення як військовослужбовці.

    Відповідно до статі 101 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років — 35 календарних днів; від 15 до 20 років — 40 календарних днів; понад 20 календарних років — 45 календарних днів. Час для проїзду до місця проведення зазначеної відпустки та назад не надається. Святкові та неробочі дні для визначення тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

    Крім того, статтею 119 КЗпП  передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада, отже, після демобілізації працівник має право отримати на підприємстві, де він працював на час призову, щорічну відпустку за період військової служби.

    Враховуючи, зазначене, демобілізований працівник має право отримати щорічну основну відпустку за час призову на період військової служби (контракту) в установі, де він працював.

    Крім того, слід зазначити, що Закон про відпустки доповнено статтею 162, а КЗпП — ст. 772, згідно з якими учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

 

0