Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області роз’яснило питання оплати праці на період карантину та на період простою не з вини працівника.
Передбачено підставу для збільшення кількості днів неоплачуваної відпустки за угодою сторін у разі карантину. Зокрема, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 530-IX (далі — Закон № 530) було внесено однакові за змістом зміни до ст. 84 КЗпП та ст. 26 Закону про відпустки. Так, у разі встановлення КМУ карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» строк перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається в загальний строк, встановлений частиною другою ст. 84 КЗпП та частиною першою ст. 26 Закону про відпустки.
Також легалізовано роботу вдома. Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу ІІ Закону № 530 роботодавець може доручити працівнику виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома. Роботодавці можуть отримати від працівників письмові заяви про те, що вони мають належні умови для роботи вдома або можуть виходити на роботу й виконувати деякі доручення роботодавця. У цьому випадку не йдеться про зміну істотних умов праці за ст. 32 КЗпП, тому попереджати працівників за два місяці не потрібно. За роботу вдома працівник отримує ту ж оплату, що й у разі виконання своїх обов’язків на робочому місці. Можлива виплата компенсації за використання інструментів та механізмів (ст. 125 КЗпП).
Також можливе надання, зокрема, щорічної та інших відпусток, на які має право працівник, поза графіком відпусток. Зважаючи на те, що в пп. 1 п. 2 розділу ІІ Закону № 530 нічого не вказано про вид відпустки, ця норма стосується як оплачуваної відпустки (усі щорічні, додаткова «на дітей», «бойова», «чорнобильська»), яку можна надавати поза графіком відпусток, так і відпусток без збереження зарплати. Але працівник має погодитися використати таку відпустку. У жодному разі навіть за наявності такої норми роботодавець не може змушувати працівника використати будь-яку відпустку — має бути досягнута згода сторін: з одного боку, роботодавець пропонує, з іншого — працівник не проти.
За ініціативою власника підприємства може змінюватися режим роботи органів, закладів, підприємств, установ, зокрема, щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб (пп. 2 п. 2 розділу ІІ Закону № 530).
Крім того, для працівників підрозділів, для яких запроваджено простій, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого КМУ, згідно зі ст. 113 КЗпП передбачено компенсацію із розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
