У ЄС змінили правила надання тимчасового захисту українцям: для нових заявників тепер перевірятимуть, чи виконують вони військові обов’язки за українським законодавством.
На практиці це вже створило питання щодо українок, а також окремих категорій молоді — у деяких країнах у них просять додатково підтвердити військовий статус або показати дані з "Резерв+".
Рішення Ради ЄС про продовження тимчасового захисту для українців, яке набуло чинності у серпні 2026 року, визначило нові часові межі їхнього перебування в ЄС. Захист продовжили до березня 2028 року, однак це рішення супроводжується суттєвою зміною підходу до майбутнього українців у країнах Євросоюзу.
ЄС уперше намагається пов’язати тимчасовий захист українців із питанням військового обов’язку перед Україною. Це створює непросту ситуацію: з одного боку, Європа підтримує Україну, з іншого — нові правила можуть викликати юридичні проблеми та питання щодо прав українців за кордоном.
Військовий обов’язок і тимчасовий захист: нова дискусія в ЄС
Офіційне роз’яснення щодо ситуації прозвучало під час брифінгу Європейської комісії у Брюсселі 20 серпня.
Головне питання — чи можуть правила тимчасового захисту українців у ЄС враховувати їхній військовий обов’язок перед Україною.
Такий підхід уже викликав серйозну правову дискусію. Правозахисники звертають увагу, що обмеження захисту для окремих категорій чоловіків через їхній військовий обов’язок може порушувати принцип недискримінації.
Водночас у Єврокомісії наголошують: тимчасовий захист є окремим механізмом, а його правила не позбавляють людину права індивідуально звернутися по міжнародний захист або притулок.
За роз’ясненнями Єврокомісії, правила перевірки військового статусу не поділяють українців за статтю. Вони можуть стосуватися як чоловіків, так і жінок, які перебувають або перебували на військовому обліку.
Чому питання виникли до українок
Йдеться насамперед про жінок із медичною та фармацевтичною освітою. В Україні вони мають перебувати на військовому обліку, тому їхній статус може відображатися в «Резерв+».
За наявною інформацією, в окремих країнах ЄС від українок почали вимагати додаткові підтвердження того, що вони не підлягають призову або обов’язковій службі.
Проблеми можуть виникати і в чоловіків до 25 років
Схожа ситуація стосується молодих українців віком від 18 до 25 років. Вони можуть мати статус призовників або перебувати на військовому обліку, але сам по собі такий статус не означає, що людина підлягає мобілізації.
Через це під час перевірки документів можуть виникати додаткові питання та вимоги надати підтвердження свого статусу.
Тож наразі жінки медичних і фармацевтичних спеціальностей та молодь 18–25 років уже стикаються з проблемами під час оформлення тимчасового захисту. Причина — дані в «Резерв+». Іноді їм відмовляють у тимчасовому захисті, оскільки в застосунку «Резерв+» зазначається їхній військовий статус.
У Брюсселі підтвердили, що знають про такі випадки. Зокрема, українська сторона повідомила Єврокомісію про ситуації, коли статус у "Резерв+" викликав питання під час оформлення захисту.
Єврокомісія готує додаткові роз’яснення
Щоб уникнути різного трактування правил у країнах ЄС, Єврокомісія вже надала державам-членам роз’яснення у форматі запитань і відповідей та працює над новими детальними інструкціями (operational guidelines) для вирішення цих проблем на місцях.
Мета — чітко розмежувати військовий облік, статус призовника та фактичний обов’язок проходити військову службу, щоб уникнути помилкових рішень щодо українців, які звертаються по тимчасовий захист.
Тимчасовий захист закінчиться: що буде з українцями, які працюють у ЄС
Тимчасовий захист був з самого початку розрахований на кризову ситуацію, а не на постійне проживання. Тому ЄС уже обговорює, як українцям, які працюють і планують залишатися в Європі, перейти на інші підстави для проживання — зокрема робочі дозволи або національні посвідки.
Але на практиці такий перехід залежить від правил конкретної країни. І саме тут українці можуть зіткнутися з вимогами, які складно виконати.
У Бельгії для переходу на робочий статус діють високі вимоги
Зокрема, бельгійські правила можуть передбачати вимоги до рівня доходу для отримання окремих видів дозволів на проживання на підставі роботи. Для того, щоб українець міг змінити статус тимчасового захисту на дозвіл на проживання на підставі роботи, національне законодавство вимагає підтвердження високого рівня мінімального доходу — наразі близько 4500 євро на місяць. Для працівників із невисокою зарплатою це може стати серйозною перешкодою.
Тому сам факт працевлаштування ще не означає, що людина автоматично зможе перейти з тимчасового захисту на стабільніший статус.
Польща спрощує перехід, Німеччина відкриває шлях до громадянства
Водночас країни ЄС шукають власні рішення. Польща запроваджує механізми для переходу українців із тимчасового захисту на інші підстави проживання.
Водночас у таких країнах, як Німеччина та Швейцарія, вже наступної весни українці, які прибули у 2022 році, отримають право подаватися на інший статус.
Таким чином, після завершення режиму тимчасового захисту для українців фактично відкриваються два шляхи: повертатися в Україну або переходити на довгострокові підстави проживання в країні ЄС. Але умови такого переходу суттєво відрізняються залежно від держави.
