Особам з інвалідністю I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи — 26 календарних днів (частина сьома ст. 6 Закону України «Про відпустки»).
Положення цієї статті щодо тривалості щорічної основної відпустки не поширюються на працівників, тривалість відпустки яким установлюється іншими актами законодавства, проте тривалість їхньої відпустки не може бути меншою за передбачену частинами першою, 7 і 8 статті 6 Закону про відпустки.
Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», мають право на отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік (ст. 162 Закону про відпустки).
Ця відпустка не належить до виду щорічних відпусток і надається незалежно від відпрацьованого в році часу раз упродовж календарного року на підставі заяви працівника та посвідчення учасника бойових дій або інваліда війни.
Тому, наявність у працівника права на додаткову відпустку, передбачену статтею 162 Закону про відпустки, не є підставою для зменшення йому тривалості щорічної основної відпустки, яка має становити 30 календарних днів для осіб з інвалідністю І та ІІ груп, та 26 календарних днів — для осіб з інвалідністю ІІІ групи.
Про це інформує Управління Держпраці у Полтавській області.
