ГУ Держпраці у Дніпропетровській області роз’яснило, чи можна звільнити працівника у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП, якщо він не бажає відпрацьовувати два місяці та хоче звільнитись раніше визначеної йому дати звільнення.
Фахівці Держпраці нагадали, що за вказаних умов роботодавець має попередити про подальше звільнення працівників персонально не пізніше, ніж за два місяці. Одночасно з таким попередженням він пропонує працівникам іншу роботу на тому самому підприємстві. Якщо ж такої роботи немає або працівник відмовився від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, то така особа на власний розсуд звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Звільненому працівникові з підстав, зазначених у підпунктах 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП, виплачують вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Водночас у день звільнення працедавець повинен видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП. Окрім того, в разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця, останній зобов’язаний також у день звільнення видати співробітнику копію наказу про звільнення з роботи.
ГУ Держпраці у Дніпропетровській області наголосило на тому, що чинне законодавство не забороняє звільняти працівника за пунктом 1 статті 40 КЗпП, якщо працівник не бажає відпрацьовувати два місяці та виявив особисте бажання звільнитись раніше визначеної дати.
Наприклад, співробітник прийняв рішення звільнитися через тиждень після одержання попередження про подальше звільнення у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, підстава для його звільнення — пункт 1 статті 40 КЗпП. Такому співробітнику за загальними правилами звільнення роботодавець має виплатити вихідну допомогу, видати трудову книжку, копію наказу тощо.
