Після набрання чинності постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 р. № 211 (12 березня), а особливо після внесення у неї змін (набрали чинності з 17 березня), багато підприємств, установ та організацій почали надавати працівникам відпустки без збереження заробітної плати.
Відтак у багатьох працівників місячний дохід буде менше мінімальної зарплати.
Тож бухгалтери в усіх бухгалтерських групах у соціальних мережах активно обговорюють у питання: як сплачувати ЄСВ з доходів працівників за березень? Можливо, тому, що роботодавці сподівалися, що анонсовані владою заходи з підтримки бізнесу на час карантину передбачатимуть і якісь пільги в частині сплати ЄСВ, а серед усього цього інформаційного шуму годі було знайти кінці де правда, де фейк, де слова, а де вже норма закону.
На жаль, «антикороновірусними» законами жодних змін у Закон про ЄСВ щодо звільнення роботодавців, у т.ч. приватних підприємстців, від сплати ЄСВ з доходів працівників не вносилося. Все як і було:
- якщо база оподаткування менше мінімальної зарплати — робимо «дотяжку» ЄСВ до рівня мінімального;
- якщо база оподаткування 0,00 грн — ЄСВ не сплачується взагалі.
Чому треба робити «дотяжку» ЄСВ (сплачувати з мінімальної зарплати)?
У частині п’ятій ст. 8 Закону про ЄСВ сказано:
- у разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.
- при нарахуванні зарплати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Базою для нарахування ЄСВ відповідно до абзацу перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ є суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Тому якщо працівнику нараховано хоча б 1 коп зарплати, ЄСВ сплачувати слід в розмірі не менше ніж з мінімальної зарплати.
Відповідно, якщо працівнику не нараховувалася зарплата взагалі — ЄСВ не слід сплачувати.
Ми вже про це писали, але нагадаємо знову: якщо працівник не виходить на роботу з нез’ясованих причин день-два-три чи більше, навіть місяць чи два, не потрібно робити в табелі відмітки «8» і нараховувати зарплату невідомо за що і з яких підстав за ці дні.
Відповідно до п. 9 р. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, ЄСВ сплачується з фактичної зарплати у разі нарахування:
- заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи (тобто з доходів сумісників);
- заробітної плати (доходу) працівнику з інвалідністю, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41 %;
- заробітної плати (доходів) всім працівникам всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка 5,3 %;
- заробітної плати (доходів) працівникам з інвалідністю підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, де застосовується ставка 5,5 %;
- заробітної плати працівникам, яким надано відпустки без збереження заробітної плати відповідно до п. 18 частини першої ст. 25 Закону про відпустки (працівникам на період проведення у відповідному населеному пункті антитерористичної операції).
Відпустки та лікарняні
У листі від 29.01.2016 р. № 1394/5/99-99-17-03-03-16 ДФСУ додатково роз’яснювала, що обов'язок нарахування ЄСВ з мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи також передбачено і у разі, коли працівник працював неповний місяць (перебував на лікарняному, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами). При цьому:
- якщо відпустка припадає на майбутній місяць і сума відпускних нараховується не за повний місяць та після відпустки працівнику буде нараховано заробітну плату, то в поточному місяці ЄСВ нараховується на суму фактичної оплати відпустки за майбутній період, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою. При цьому суми оплати відпустки відносяться до того місяця, за який вони нараховані. У разі якщо загальний дохід (заробітна плата та сума відпускних) за місяць становить менше мінімального розміру, виникає потреба донарахувати ЄСВ виходячи із мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід);
- якщо у працівника (за основним місцем роботи) початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, ЄСВ у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності). При цьому суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані. Якщо після розподілу лікарняного загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, виникає потреба за минулий місяць (місяці) донарахувати ЄСВ виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
Приймання на роботу чи звільнення з роботи серед/в кінці місяця
У частині першій п. 9 р. ІІІ Інструкції № 499 сказано, що вимога зі сплати ЄСВ в розмірі не менше мінімального, застосовується за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Якщо працівника прийнято на роботу 02.03.2020 р. (01.03 — неділя, вихідний, підприємство не працює) і працівник відпрацював всі робочі дні березня і працює далі — ЄСВ платиться в розмірі не менше мінімального внеску, бо відпрацьовано всі робочі дні звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Якщо працівник працює за підсумованим обліком робочого і за графіком виходу на роботу його остання зміна 26.03, і з 27.03 він вже не працює, бо звільняється, — ЄСВ платиться в розмірі не менше мінімального внеску, бо відпрацьовано всі робочі дні звітного місяця, які передбачені графіком змінності.
Якщо працівник працює за підсумованим обліком робочого і за графіком виходу на роботу його остання зміна 31.03, але працівник не працює з 27.03, бо звільняється, — ЄСВ платиться з фактичної зарплати, бо відпрацьовано не всі робочі дні звітного місяця, які передбачені графіком змінності.
