Щодо приєднання України до низки положень Європейської соціальної хартії (переглянутої)

23 березня у Міністерстві соціальної політики України відбулася організована Міністерством і Радою Європи міжнародна зустріч щодо положень Європейської соціальної хартії (переглянутої), до яких Україна не приєдналася при ратифікації.

Відкриваючи захід, заступник Міністра соцполітики з питань європейської інтеграції Сергій Устименко відзначив, що Мінсоцполітики відіграє провідну роль у забезпеченні реалізації 74 з 98 положень Європейської соціальної хартії (переглянутої), до яких Україна приєдналася у 2006 році.

«Продовжується виконання Плану заходів щодо Європейської соціальної хартії (переглянутої) на 2015-2019 рр., затвердженого Урядом 14 травня 2015 р. Він, серед іншого, передбачає опрацювання можливості поступового приєднання України до 24 пунктів Хартії, до яких Україна не приєдналася при ратифікації», – зазначив заступник Міністра, нагадавши про важливі кроки, вже зроблені Україною на цьому шляху. Зокрема, 16 березня 2016 р. Парламентом ухвалено Закон «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення № 102». Отримано повноваження на підписання Європейського кодексу соціального забезпечення, із Секретаріатом Ради Європи узгоджується дата підписання. «Все це наближує приєднання України до ст. 12 Хартії «Право на соціальне забезпечення», – зазначив заступник Міністра.

 «У листопаді 2015 р. ухвалено Закон України «Про зовнішню трудову міграцію», що посилює наші позиції у приєднанні до ст. 19 «Право трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей на захист та допомогу», – продовжив Устименко.

Побажавши учасникам зустрічі змістовної  і плідної дискусії, він запевнив, що Мінсоцполітики налаштоване на співпрацю із Радою Європи, соціальними партнерами, неурядовими організаціями і науковцями у сфері забезпечення соціальних прав громадян. «Упевнений, – резюмував заступник Міністра, – що за результатами цієї зустрічі Міністерство за участю зацікавлених сторін ініціюватиме приєднання України до окремих пунктів Хартії, до яких вона не приєдналася при ратифікації».

Зі свого боку, виконавчий секретар Європейського комітету соціальних прав Ради Європи Режіс Брійя зазначив, що для Європейської спільноти Хартія фактично є аналогом Конституції у соціальній сфері.

Протягом міжнародної зустрічі фахівці обговорили національну ситуацію по 24 положеннях Європейської соціальної хартії (переглянутої), до яких ще не приєдналася наша держава. Зокрема, обговорювалися:

  • п. 3 ст. 2 Хартії «Право на справедливі умови праці»;
  • п. 1ст. 4 «Право на справедливу винагороду»;
  • пп. 1-4 ст. 12 «Право на соціальне забезпечення»;
  • пп. 1-4 ст. 13 «Право на соціальну та медичну допомогу»;
  • ст. 25 «Право працівників на захист своїх прав у разі банкрутства їхнього роботодавця»;
  • п. 3 ст. 31 «Право на житло»;
  • пп. 1-12 ст. 19 «Право трудящих–мігрантів і членів їхніх сімей на захист і допомогу».

Виступали і брали участь в обговоренні питань порядку денного керівники департаментів, управлінь, провідні фахівці Мінсоцполітики, інших центральних органів виконавчої влади, представники Верховної Ради України, Ради Європи, Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, федерацій профспілок і роботодавців, Науково-дослідного інституту праці та зайнятості населення, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, неурядових організацій.

Україна ратифікувала Європейську соціальну хартію (переглянуту) 21 грудня 2006 р. (цього дня до Ради Європи було передано відповідну ратифікаційну грамоту). При цьому наша держава приєдналася до 74 з 98 пунктів документу.

Відповідно до встановленої процедури кожні п’ять років після ратифікації держави мають надавати інформацію про національне законодавство і практику його застосування щодо пунктів, до яких держава не приєдналася.

Перша зустріч у Мінсоцполітики щодо цих питань відбулася 2011 року. За її результатами у травні 2012 року подана Перша доповідь щодо пунктів, до яких Україна не приєдналася при ратифікації.

За попередніми прогнозами, Україна може приєднатися до пп. 3 і 4 ст. 12 «Право на соціальне забезпечення» щодо докладання зусиль для поступового піднесення системи соціального забезпечення на більш високий рівень та укладання міжнародних договорів на умовах рівності прав та збереження набутих прав (сумарний залік періодів страхування та стажу), а також до окремих пунктів ст. 19 «Право трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей на захист і допомогу».

За інформацією Мінсоцполітики України

 

0