Йдеться про штрафні санкції, передбачені абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП, — у розмірі однієї мінімальної зарплати (3200 грн). Проте Держпраці зауважує, що цією нормою не передбачена відповідальність за кожного працівника.
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України.
Порядок і умови надання щорічних відпусток регулюються статтею 79 КЗпП та ст. 10 Закону про відпустки. Згідно з нормами цих статей надання відпустки є обов’язком роботодавця.
Відповідно до ст. 6 Закону про відпустки щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
При цьому забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.
Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.
Законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається працівником право на щорічні відпустки, також воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання. А отже, якщо працівник з яких ось причин не скористався своїм правом на таку відпустку за попередні роки, то він має право їх використати.
Заміна відпустки грошовою компенсацією (крім випадків, передбачених ст. 24 Закону про відпустки) заборонена.
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець) за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом і доводяться до відома всіх працівників. Під час складання графіків надання відпусток ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їхнього відпочинку.
Частиною 5 ст. 79 КЗпП передбачено, що конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Держпраці наголошує: ненадання працівнику щорічних відпусток є порушенням законодавства про працю, за що передбачена фінансова та адміністративна відповідальність.
Йдеться про фінвідповідальність згідно з абзацом 8 част. 2 ст. 265 КЗпП — за порушення інших вимог трудового законодавства у розмірі 3200 гривень. Цією нормою не передбачена відповідальність за кожного працівника.
