Ще більше інформації на нашому сайті KadrEX
Уряд постановою від 14.10.2022 р. № 1172 затвердив Порядок припинення трудового договору в разі смерті роботодавця — фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (далі — Порядок № 1172). Про що цей Порядок — у коментарі
Законом України від 01.07.2022 р. № 2352-IX (далі — Закон № 2352) у ст. 36 КЗпП було додано нову підставу для припинення трудових відносин — смерть роботодавця — фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (п. 8-1 частини першої ст. 36 КЗпП), а уряд уповноважено затвердити відповідний порядок.
Водночас у ст. 36 КЗпП визначено, що для припинення трудового договору з підстав, передбачених п. 8-1 частини першої цієї статті, працівник подає в електронній або паперовій формі до будь-якого районного, міськрайонного, міського центру зайнятості, філії регіонального центру зайнятості заяву про припинення трудового договору з викладенням відповідної інформації та копії документів, що підтверджують обставини, зазначені у п. 8-1 частини першої цієї статті (за наявності). Датою припинення трудового договору вважається день подання відповідної заяви. Районний, міськрайонний, міський центр зайнятості, філія регіонального центру зайнятості за місцем звернення працівника у день припинення трудового договору повідомляє про це ПФУ і ДПСУ.
Коментуючи зміни до Закону № 2352 (див. тут), ми звертали увагу, що законодавець визначив дату припинення трудового договору для такого випадку, але змовчав щодо дати остаточного розрахунку. Чомусь законодавець не уточнив, хто повинен виконати остаточний розрахунок із працівником, видати йому «розшифрування» виплат і копію наказу про звільнення. І ми припустили, що, можливо, це питання додатково врегулює уряд, який уповноважений затвердити порядок припинення трудового договору з підстав, передбачених п. 8-1 частини першої ст. 36 КЗпП.
Досі питання припинення трудових відносин з фізособою-роботодавецм можна було вирішити лише в судовому порядку. Вимога в разі звернення до суду мала бути про визнання юридичного факту: визнання трудових відносин такими, що припинені. Рішення суду відігравало для працівника роль наказу про звільнення. На отримання остаточного розрахунку він мав право розраховувати від спадкоємців у силу ст. 1216 Цивільного кодексу України. Про це див. тут. Це ж саме «підтвердило» й Держпраці (див. тут). Розглянемо, що передбачено Порядком № 1172.
У п. 1 Порядку № 1172 для чогось наведено визначення термінів «працівник», «роботодавець», «центр зайнятості» (п. 1). Можливо, так треба.
У п. 2 Порядку № 1172 наведено перелік документів, які працівник має подати до центру зайнятості. Наведемо його і прокоментуємо.
Для припинення трудового договору працівник подає в електронній або паперовій формі до будь-якого центру зайнятості:
- заяву про припинення трудового договору (далі — заява) з викладенням відповідної інформації про смерть роботодавця — фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою.
Типової форми заяви Порядком не встановлено, тому вона може бути довільної форми. Хоча припускаємо, що центри зайнятості спробують її якось уніфікувати. Але як би там не було, розпочинатиметься вона на кшталт: «Прошу припинити трудовий договір, укладений з ФОП (ПІБ.), у зв’язку зі смертю останнього (варіанти — «у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою», ««у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду про оголошення її померлою»;
- копії документів, що підтверджують смерть роботодавця або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (за наявності).
За наявності. Шансів отримати такі документи у родичів, якщо вони є, мінімальні, а за їх (родичів) відсутності і поготів. Але для чого працівнику шукати таку інформацію, якщо вона є в Держреєстрі актів цивільного стану громадян? Хай би центр зайнятості самостійно перевіряв цей факт;
- копії документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України.
І знову копії. Для чого копії, якщо цю інформацію можна перевірити на етапі прийняття заяви? Якщо комусь потрібні копії — запит у реєстри. Обіцяли ж не вимагати додаткових документів від громадян, якщо інформація про них є в держреєстрах;
- інформацію про роботодавця: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) роботодавця — фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або індивідуальний податковий номер (для фізичної особи — підприємця) (за наявності такого у роботодавця).
«За наявності такого у роботодавця» мається на увазі реєстраційного номера облікової картки платника податків або індивідуального податкового номера. Але не вказано про копії. Тому це може бути переписана інформація про ФОП з «кутка споживача» у торговельній точці. А де її брати в інших випадках — незрозуміло. Тож центру зайнятості так чи інакше потрібно перевіряти інформацію за реєстрами ДПСУ і РАГСу;
- копію примірника трудового договору або наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, а у випадку їх відсутності — відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
- копію трудової книжки (за наявності).
З копіями примірника трудового договору, трудової книжки та відомостями про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб простіше. А хто, коли і кому видає копію наказу про прийняття на роботу?
Загалом же маємо класичний варіант: у КЗпП — заява та копії документів, що підтверджують смерть роботодавця (за наявності), у Порядку — ще низка додаткових документів.
Датою припинення трудового договору вважається день подання заяви працівником. Так у КЗпП і в Порядку № 1172. А якщо вона подана через тиждень, місяць, два місяці після смерті роботодавця? В якому статусі перебуває працівник, який вже не ходить на роботу? Що цей часовий проміжок дає працівникові? Страховий стаж? Як це впливає на остаточний розрахунок з працівником? Запитання без відповідей поки що.
Центр зайнятості на вимогу працівника на підставі відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування вносить запис про припинення трудового договору до трудової книжки, яку надав працівник, із зазначенням причини звільнення відповідно до п. 8-1 частини першої ст. 36 КЗпП, але не раніше ніж через три робочих дні з дня подання заяви.
А якщо у працівника немає трудової книжки? Чому не передбачено варіант видачі якогось повідомлення від центру зайнятості на кшталт наказу про звільнення?
Як все це відбуватиметься насправді, згодом стане зрозуміло з практичних ситуацій, які, сподіваємося, центр зайнятості роз’яснюватиме.
Про реєстраційно-податкові наслідки в разі смерті роботодавця-підприємця — невдовзі в новій статті.
Ще більше інформації на нашому сайті KadrEX
