Якщо працівників, які одержують місячний оклад, залучали до роботи у святковий чи неробочий день, їх роботу оплачують у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад тоді, коли ця робота провадилась з перевищенням місячної норми робочого часу.
Якщо ж зазначені працівники виконували роботу у святковий чи неробочий день, однак, у межах місячної норми робочого часу, тоді інший день відпочинку не надають, бо це спричинить зменшення встановленої їм норми робочого часу. Саме так пояснює Верховний Суд у своїй постанові від 24 липня 2019 р. у справі № 817/2367/16.
Вища судова інстанція переглянула рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не встановили обставини справи (з перевіркою їх належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами) щодо того, чи здійснювалась працівниками робота у святковий чи неробочий день у межах місячної норми робочого часу чи понад таку норму.
Нагадаємо, що згідно зі ст. 107 КЗпП роботу у святковий і неробочий день оплачують у подвійному розмірі:
1) відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
2) працівникам, працю яких оплачують за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
3) працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплати у зазначеному розмірі провадять за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Таким чином, Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу органу Держпраці, в якій зазначалося, що працівникам підприємства не могли надати інший день відпочинку, оскільки вони одержують місячний оклад і робота у святкові та неробочі дні провадилася у межах місячної норми робочого часу, а відтак, у разі надання дня відпочинку за таку роботу, не буде повністю відпрацьована встановлена норма робочого часу.
Держпраці вказує, що наведені висновки випливають із постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 і листа Мінсоцполітики від 9 грудня 2014 р. № 922/13/155-14.
