Працівник, який не є службовою особою, але виконує функціональні обов'язки з охороні праці, не може притягатися до кримінальної відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці.
Такого висновку дійшла Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду під час розгляду справи № 727/922/17 (провадження № 51-601км17) щодо обвинувачення майстра ПТУ в скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 271 ККУ (порушення правил охорони праці службовою особою, що спричинило тяжкі наслідки).
Суд роз'яснив, що суб'єктом цього злочину є службова особа підприємства, установи, організації, яка на підставі наказу адміністрації, посадової інструкції або відповідно до займаної посади має спеціальні обов'язки з охорони праці, або громадянин — суб'єкт підприємницької діяльності. В разі порушення вимог законодавства про охорону праці, що спричинило кримінально-правові наслідки, службові особи з урахуванням обставин справи можуть нести відповідальність за злочини у сфері службової діяльності, а звичайні працівники — за злочини проти життя і здоров'я людини.
Звинувачення було висунене не як посадовцю, а як майстрові, відповідальному за проведення виробничої практики. Оскільки таке формулювання звинувачення не наділяє обвинуваченого службовими повноваженнями в контексті положень частини другої статті 271 ККУ, виносячи вирок, суд з урахуванням вимог статті 337 КПК не міг виходити за межі звинувачення, встановлювати обставини у вироку та визнати обвинуваченого службовою особою — суб'єктом злочину. Покладені на майстра обов'язки з охорони праці, виходячи із завдань учбового процесу, носили функціональний характер, супроводжували проходження студентами виробничої практики, проте не наділяли обвинуваченого організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями, які властиві службовій особі відповідно до вимог примітки статті 364 ККУ.
Постанова у справі була ухвалена 15 березня 2018 р.