Відповідно до ст. 84 КЗпП у випадках, передбачених ст. 25 Закону «Про відпустки», працівнику, за його бажанням, надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на строк, обумовлений угодою між працівником та в ласником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Однак відповідно до змін, внесених до ст. 84 КЗпП Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)», строк перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний строк, встановлений частиною другою цієї статті (не більше 15 календарних днів на рік).
Така відпустка надається працівнику на підставі письмової заяви, в якій потрібно зазначити:
- причину, з якої працівник просить надати неоплачувану відпустку;
- дату початку відпустки;
- тривалість відпустки.
Розгляд такої заяви закріплюється наказом (розпорядженням) про надання відпустки «за свій рахунок».
Таку відпустку не продовжують на кількість святкових і неробочих днів, що припадають на неї.
Держпраці також наголосила, що для відпустки «за свій рахунок» обов'язково потрібна згода працівника.
