Держпраці у Полтавській області розповідає, що відповідно до частини другої статті 9 Закону № 239 після кожного дня здавання крові та (або) її компонентів, у т. ч. у разі здавання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня здавання крові чи її компонентів.
Згідно з абзацом п’ятим частини другої статті 22 Закону № 1105 у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених цим Законом.
Умови, тривалість, порядок надання та перенесення відпусток працівникам визначається Законом № 504.
Оскільки додатковий день відпочинку із збереженням середньої заробітної плати, що надається донору після кожного дня давання крові, не належить до щорічної (основної чи додаткової) відпустки, то норми абзацу п’ятого частини другої статті 22 Закону № 1105 та Закону № 504 в частині перенесення зазначених відпусток у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю особи під час перебування в таких відпустках на зазначений додатковий день не поширюються.
Нормою пункту 1 статті 22 Закону № 1105 визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).
Оскільки додатковий день відпочинку, що надається донору, оплачується в розмірі середньої заробітної плати застрахованої особи та в разі тимчасової непрацездатності особи не переноситься на інший період, заробітна плата за цей день не втрачається і допомога по тимчасовій непрацездатності, як компенсація втраченого заробітку, не надається.
