Допущення роботодавцем помилки у наказі в зазначенні норми КЗпП, що є підставою для звільнення, не свідчить про незаконність такого звільнення: такого висновку можна дійти з огляду на постанову ВС/КЦС від 27 березня 2019 р. у справі № 524/3490/17-ц.
Так, суд не визнав достатнім аргументом для задоволення позову про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди доводи, що підставою для звільнення у заяві працівника зазначено пункт 1 статті 36 КЗпП, проте в наказі підставою для звільнення зазначено пункт 1 статті 26 КЗпП, тобто в обох документах звільнення відбулося за різними статтями та причинами.
Зокрема ВС/КЦС вважає, що позивач не позбавлений можливості звернутися із заявою про виправлення описки в наказі про звільнення, а зазначена описка не впливає на правильність та обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанції щодо правомірності звільнення.
