Міністерство фінансів активно займається підготовкою проекту державного бюджету на наступний передвиборний рік. Міністерство збирає інформацію та запити від розпорядників бюджетних коштів. У відомстві обіцяють, що декларація з основними напрямками бюджетної політики на наступні три роки буде подана на розгляд Кабміну протягом місяця — до 15 травня. На сьогодні оперативні дані Держказначейства за підсумками І кварталу 2018 р. свідчать про те, що ми не маємо можливості підвищити мінімальну зарплату (держбюджет-2018 зобов'язав Мінфін у квітні розглянути можливість підвищити мінімальну зарплату з 3723 грн до 4200 грн).
За підсумками трьох місяців до держбюджету надійшло 193,6 млрд грн. Це 96,9 % затвердженого показника на перший квартал 2018 р. (розпис 199,7 млрд грн). Тобто держбюджет недоотримав 6,1 млрд грн.
Якби з квітня підвищилась мінімальна зарплату до 4200 грн на місяць, потрібно було б розширити видатки бюджету на цей рік щонайменше на 13 млрд грн. І це мінімальна сума, яка потрібна лише на підвищення «мінімалки» — без урахування підвищення посадового окладу працівника І тарифного розряду єдиної тарифної системи.
Підвищення мінімалки до 4200 грн обійшлося б бюджету у суму від 13 до 30 млрд грн.
Якщо ж урахувати підвищення тарифного розряду у співвідношенні до «мінімалки», матимемо додаткову потребу у видатках на 2018 р. близько 30 млрд грн.
Жорстка монетарна політика Нацбанку впливає на можливості Мінфіну (НБУ за півроку підвищив облікову ставку з 12,5 % до 17 %).
По-перше, через високу облікову ставку ми вимушені запозичувати кошти під вищий відсоток. Для нас це додаткові видатки, більш дороге обслуговування державного боргу.
По-друге, кредитування економіки відбувається повільнішимит темпами, а зростання економіки сповільнюється.
З початку року гасилися борги за попередній рік за виплатою субсидій. За боргами 2017 р. за субсидіямм Мінфін заплатив 27 млрд грн.
У березні перерахували субвенцію на погашення кредиторської заборгованості за січень і лютий повністю за пільги та субсидії з водопостачання та водовідведення, електричної енергії та квартирної плати.
В цьому році заплатили від 27 млрд грн за боргами 2017-го.
Звичайно, всі хочуть кошти вже і зараз. Але Мінфін діє в межах помісячного розпису видатків держбюджету.
З початку року виплатили субсидій на суму 33,6 млрд грн (в т. ч. за боргами попереднього року), тобто майже половину річних призначень (на рік на субсидії в держбюджеті передбачено 71 млрд грн).
Але цю цифру потрібно розуміти правильно: найбільші нарахування саме в опалювальний сезон, і ми їх уже закрили. Вже розрахувалися за жовтень-грудень минулого року, частково розрахувалися за січень і лютий. Залишилось закрити кредиторську заборгованість за лютий за субсидіями за газ і тепло в сумі 11,3 млрд грн. Сума нарахувань за березень буде відома пізніше.
В травні-червні повністю розрахуємося за опалювальний сезон 2017–2018 рр. і в новий сезон увійдемо без боргів. Скільки коштів із запланованих 71 млрд грн залишиться на новий опалювальний сезон — зараз важко сказати.
Якщо буде підняття тарифів на газ, коштів, безумовно, не вистачить.
Кредиторська заборгованість на кінець року буде однозначно за нарахуваннями у грудні, які підлягають оплаті в січні. Однак є механізми недопущення її зростання, які Мінфін однозначно буде вживати. Це, наприклад, перерозподіл видатків між програмами чи внесення змін до бюджету в разі перевиконання доходів за підсумками трьох кварталів поточного року.
Ми повинні і отримати від МВФ позитивне рішення щодо траншу, і не розширювати незбалансовані видатки бюджету (через підвищення тарифів, на якому наполягає МВФ).
Якщо буде підвищення тарифів, потрібні будуть додаткові видатки. Щоб продовжити програму, буде знайдено компромісне рішення. Це може бути часткове підняття або переглянута формула тарифоутворення.
На жаль, Верховна Рада в березні не змогла схвалити технічний законопроект про середньострокове бюджетне планування, який би дозволив закласти бюджетні параметри на наступні три роки.
