Статтею 51 КЗпП передбачено встановлення відповідним категоріям працівників скороченого робочого часу. Скорочений робочий час (тиждень) — це час виконання роботи, передбаченої посадовими обов’язками, скорочений на деяку кількість годин, а працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, окладу. Це є однією з відмінностей скороченого робочого часу від неповного робочого часу, відповідно до листа Мінсоцполітики від 22 березня 2006 р. № 1993/0/14-06/13.
Однією з підстав встановлення скороченого робочого часу (тижня) — є зайнятість працівників на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці. Відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня» від 21 лютого 2001 р. № 163, скорочений робочий час встановлюється тривалістю не більше 36 годин на тиждень. Право на скорочений робочий час (тиждень) мають працівники виробництв, цехів, посад, професій, передбачених зазначеним Переліком, на підставі результатів атестації робочого місця за умовами праці, незалежно від форми власності підприємства, організації.
Питання застосування Переліку регламентується «Порядком застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня», затвердженим наказом Міністерства праці від 23 березня 2001 р. № 122.
Визначаючи право працівників на скорочений робочий час (тиждень) важливо встановити найменування професії, до якої належить робоче місце, з урахуванням фактично виконуваної роботи відповідно до державного Класифікатора професій ДК 003-2010.
Працівникам, професії та посади яких не передбачені в Переліку, але які в окремі періоди робочого часу виконують роботу на виробництвах, у цехах, за професіями і на посадах, означених Переліком, скорочена тривалість робочого часу встановлюється в ці дні тієї самої тривалості, як і працівникам, постійно зайнятим на цій роботі.
Скорочена тривалість робочого часу (тижня) встановлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 1 серпня 1992 р. № 442.
Слід зауважити, підтвердження цього права працівникові можливе тільки за умови віднесення його робочого місця до категорії із шкідливими умовами праці за результатами атестації робочих місць за умовами праці.
Крiм того, законодавством встановлюється скорочена тривалiсть робочого часу для окремих категорiй працiвникiв (учителiв, лiкарiв та iнших).
Нормування робочого часу працівників медичних закладів затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2006 р. № 319, але медичним працівникам, які працюють зі шкідливими й небезпечними умовами праці, скорочена тривалість робочого часу (тижня) встановлюється відповідно до Переліку, затвердженому постановою КМУ від 21 лютого 2001 р. № 163.
Нормування робочого часу працівників закладів освіти регулюється законами України про освіту, але працівникам, які працюють зі шкідливими й небезпечними умовами праці, скорочена тривалість робочого часу (тижня) встановлюється також відповідно до Переліку, затвердженому постановою КМ від 21 лютого 2001 р. № 163.
