Перевірки: новації для роботодавців

Нещодавно набрав чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295.

Відтепер перевіряти трудові питання буде не тільки Держпраці, а й виконкоми місцевих рад (останні — з питань своєчасності/повноти оплати праці, дотримання мінімальних гарантій у сфері оплати праці, оформлення трудових відносин). Перевірятимуть суб’єктів господарювання, в основному, виконкоми. Головною ж функцією Держпраці є нагляд за тим, наскільки законно виконкоми проводять ці перевірки. Не до кінця зрозуміло, чи має право сама Держпраці проводити перевірки суб’єктів господарювання.

У 2017 році встановлено мораторій на перевірки, з-під дії якого «випали» багато органів, у тому числі ДФСУ і Держпраці. Але виконкоми під його дію якраз потрапляють, що підтверджується листом Мінсоцполітики від 26.04.2017 р. № 8830/0/2-17/28. Це означає, що проводити такі перевірки вони ще не мають права.

Усі перевірки є позаплановими. Перелік підстав для їх проведення дуже широкий. Зокрема:

  • звернення працівника про порушення щодо нього законодавства про працю;
  • звернення фізичної особи, щодо якої порушено правила оформлення трудових відносин;
  • результати аналізу Держпраці або виконкомами інформації зі ЗМІ, відкритих джерел інформації, від фізосіб, держорганів, профспілок;
  • повідомлення органів нагляду про виявлені під час їх перевірок порушення трудового законодавства;
  • повідомлення ДФСУ щодо невідповідності кількості працівників обсягам виробництва (виконання робіт, надання послуг) стосовно середніх показників за відповідними видами діяльності;
  • повідомлення Пенсійного фонду України про:
  1. роботодавців, які не подавали повідомлень про прийом на роботу;
  2. роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників на умовах неповного робочого часу зросла на 20 % і більше;
  3. роботодавців, у яких кількість працівників на умовах цивільно-правових договорів становить 3% і більше;
  4. працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця понад рік.

Контролери під час перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин можуть приходити на перевірку і в будь-який час доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці отримувати доступ до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень, у яких використовується наймана праця. Також представники контролюючих органів мають право ознайомлюватися з будь-якими документами, ведення яких передбачено законодавством про працю та які містять інформацію/відомості про питання, що є предметом перевірки, а також отримувати їх завірені копії та робити виписки. Їм дозволено наодинці або в присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам запитання, які стосуються законодавства про працю, отримувати на ці питання усні і/чи письмові пояснення.

Підстав для відмови в допуску лише три:

  • відсутність службового посвідчення. До відсутності посвідчення має прирівнюватися і відсутність його в реєстрі посвідчень. Вести такий реєстр повинна Держпраці;
  • відсутність на сайті Держпраці рішень Мінсоцполітики про форму службового посвідчення інспектора з праці, акта, довідки, припису, вимоги, переліку питань, які повинні інспектуватися;
  • перевищення граничного терміну проведення перевірки. Зауважимо, що перевірки не можуть перевищувати 10 робочих днів, а для суб’єктів малого та мікропідприємництва — двох робочих днів.

Якщо не допустити перевіряльників до перевірки без законних підстав, для підприємства це може спричинити чималий штраф — у розмірі трьох мінімальних зарплат, а якщо перевірка призначена з питань з абзацу 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП (зокрема, оформлення трудових відносин) — у розмірі 100 мінімальних зарплат (на сьогодні це 320 тис. грн). Такі самі штрафи загрожують, якщо перешкоджати перевіряльникам у реалізації їхніх прав.

 

0