Державний центр зайнятості нагадує, що переважне право на залишення на роботі в разі скорочення чисельності або штату працівників надається окремим категоріям працівників, а також про те, що звільнення деяких працівників не допускається, крім випадків ліквідації підприємства, установи чи організації.
Зокрема, вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів (одиноких батьків) та інших осіб, згаданих у ст. 186-1 КЗпП, можна звільнити лише в разі ліквідації підприємства (установи), але з подальшим працевлаштуванням.
До категорій працівників, які мають переважне право на залишення на роботі, належать особи, наведені в ст. 42 КЗпП, зокрема:
- учасники бойових дій;
- сімейні (за наявності двох і більше утриманців);
- особи, в сім’ях яких немає інших працівників із самостійним заробітком.
Деякі працівники мають переважне право залишитися на роботі не на постійній основі, а лише протягом певного проміжку часу. До таких належать працівники з числа демобілізованих військовослужбовців строкової служби — вони мають таке право впродовж двох років з дня звільнення зі служби.
Особи передпенсійного віку мають аналогічне право за умови, що їм залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, в разі досягнення якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Детальніше про переважне право на залишення на роботі читайте в журналі «Кадровик України» № 10/2020.
