Використання праці іноземців є досить поширеним явищем на багатьох вітчизняних підприємствах. Для того аби оформити трудові відносини з іноземцем, необхідно отримати дозвіл.
З 27 вересня 2017 р. набрав чинності Закон № 2058, яким, зокрема, Закон про зайнятість доповнено статтями 421–4210, що змінюють процедуру отримання роботодавцем дозволу на застосування праці іноземців. Яких саме змін зазнала ця процедура, дізнаємось далі.
Вимоги до розміру зарплати
Частиною третьою статті 421 Закону про зайнятість установлено, що роботодавець може отримати дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства за умови виплати заробітної плати у розмірі не менш як:
- п’ять мінімальних заробітних плат — іноземним найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та навчальних закладах, визначених у статтях 34, 36, 37, 39, 41, 43 та 48 Закону № 1060;
- десять мінімальних заробітних плат — для всіх інших категорій найманих працівників.
Проте вимоги щодо розміру мінімальної заробітної плати не застосовуються в разі отримання дозволу на застосування праці таких осіб:
- іноземних високооплачуваних професіоналів;
- засновників та/або учасників, та/або бенефіціарів (контролерів) юридичної особи, створеної в Україні;
- випускників університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, відповідно до переліку, визначеного КМУ;
- іноземних працівників творчих професій;
- іноземних ІТ-професіоналів.
Слід зауважити, що Законом про зайнятість не визначено окремих положень про незастосування вимог щодо розміру заробітної плати при продовженні дії дозволу.
Крім того, розроблення порядку, який визначав би окремі процедури видачі, продовження дії та скасування дозволу, не передбачено.
Строк дії дозволу
Відповідно до статті 423 Закону про зайнятість дозвіл видається на строк, зокрема:
- дії трудового договору (контракту), але не більш як на три роки — для особливих категорій іноземців та осіб без громадянства, визначених частиною другою статті 421 цього Закону;
- дії договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб’єктами господарювання, але не більш як на три роки — для відряджених іноземних працівників;
- дії трудового договору (контракту), але не більш як на рік — для всіх інших іноземних найманих працівників.
Документи для отримання та продовження дозволу
Для продовження дії дозволу роботодавець має подати такі документи (частина третя ст. 422 Закону про зайнятість):
- заяву за формою, визначеною КМУ;
- фотокартку іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 х 4,5 см;
- документи згідно з переліком для отримання дозволу, якщо вони змінилися.
Відповідно до пункту 2 ст. 427 Закону про зайнятість територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом наступного робочого дня після прийняття заяви про видачу або продовження дії дозволу проводить перевірку заяви та доданих до неї документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви.
Частиною третьою статті 428 Закону про зайнятість визначено підстави для зупинення розгляду заяви, зокрема невідповідність документів, поданих разом із заявою, вимогам, установленим цим Законом.
Як уже зазначалося, розроблення порядку, який установлював би окремі процедури видачі, продовження дії та скасування дозволу, не передбачено.
Водночас Законом про зайнятість передбачено затвердження КМУ форм заяв для отримання роботодавцем дозволу, продовження його дії та внесення змін до нього. Такі форми заяв вже затверджено постановою № 858.
