Особливості стажування та терміну випробування — Держпраці

Держпраці роз'яснила, яких працівників можна прийняти на стажування і в яких випадках під час прийняття на роботу можна встановити випробувальний термін. Наголошується, що праця працівників в обох зазначених випадках має бути оплачена.

Держпраці у Львівській області нагадує, що відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.

Слід зазначити, що законодавством про працю взагалі не передбачено права роботодавця приймати працівника на стажування, особливо на безоплатне. Якщо роботодавець бажає пересвідчитися в належних професійних якостях працівника, трудовим договором може бути обумовлено встановлення терміну випробування.

Термін випробування для прийняття на роботу становить:

  • не більше трьох місяців — у загальних випадках;
  • не більше місяця — для робітників;
  • не більше шести місяців — в окремих випадках за погодженням із профспілкою.

Термін випробування вважається завершеним, якщо працівник продовжує працювати, тобто успішно пройшов термін випробування. Розірвання трудового договору з таким працівником стає можливим лише в загальному порядку. Після закінчення випробування трудовий договір такого працівника стає безстроковим. Новий наказ у цьому випадку не видається.

До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.

Працівник, який не відповідає займаній посаді або виконуваній роботі, звільняється протягом терміну випробування, про що письмово повідомляється за три дні.

Стажування може вважатися правомірним лише якщо воно проводиться у спосіб і порядок визначений Законом. Наприклад, статтею 10 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено проходження стажування під керівництвом адвоката особою, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.

Статтею 29 Закону «Про зайнятість населення» передбачено проходження стажування студентами вищих та учнями професійно-технічних навчальних закладів, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» і продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час. Про проходження такого стажування роботодавцем вноситься запис до трудової книжки.

0