9 листопада 2026 року Президент України підписав Закон № 5007-IX від 12.10.2026 р. «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі».
10 листопада Закон офіційно опубліковано у газеті "Голос України".
Він набирає чинності через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Метою Закону є зміна об’єкту впливу державної політики: з нинішніх “безпека праці” або “охорона праці” – на європейський “безпека працівника”.
Головним завданнями Закону є усунення або мінімізація ризиків для життя і здоров’я працівника на роботі. Крім того, в законодавство вводяться ключові терміни та поняття у сфері безпеки та охорону здоров’я працівників на роботі, зокрема, поняття інциденту, професійного ризику, оцінювання професійних ризиків, робочого місця, шкідливих та небезпечних професійних факторів, аудиту системи управління безпекою та охороною здоров’я працівників на роботі, представників працівників тощо.
Нагадаємо, що даний Закон є «євроінтеграційним» та передбачає запровадження в Україні нової системи запобігання виробничим ризикам, що заснована на визначених Директивою Ради № 89/391/ЄЕС принципах оцінювання, контролю ризиків та управління ними.
Передбачена Законом імплементація Директиви Ради 89/391/ЄЕС є логічним та послідовним продовженням обраного курсу наближення законодавства України до законодавства ЄС та передбачає, зокрема:
- підвищенню рівня захисту життя та здоров’я працівників на роботі;
- спрощенню законодавства у сфері безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі, зменшенню адміністративного і регуляторного навантаження на роботодавця;
- запровадженню механізмів покращення умов безпеки працівників та відповідних економічних стимулів;
- підвищенню відповідальності роботодавців за створення належних умов праці та безпечного робочого середовища;
- посиленню чесної конкуренції, розширенню доступу українських підприємств до міжнародного ринку та підвищенню їхньої конкурентоспроможності на цьому ринку;
- поступовій імплементації норм законодавства Європейського Союзу в національне законодавство.
Що змінюється та до чого готуватися роботодавцям, кадровикам і фахівцям з охорони праці?
1. Від охорони праці — до управління професійними ризиками
Закон передбачає впровадження європейського підходу, заснованого на виявленні небезпек, оцінюванні професійних ризиків, контролі за ними та запобіганні негативним наслідкам для працівників. Головна мета — не просто реагувати на нещасні випадки, а не допускати їх виникнення.
Що робити роботодавцю?
- Проаналізувати небезпеки, які існують на робочих місцях.
- Перевірити, чи визначені заходи запобігання професійним ризикам.
- Оцінити, чи відповідають чинні процедури реальним умовам праці.
- Переконатися, що заходи безпеки не обмежуються оформленням документів, а реально виконуються.
2. Професійні ризики: потрібно буде не лише знати про небезпеку, а й управляти нею
Закон передбачає нормативне закріплення понять професійного ризику, оцінювання професійних ризиків, інциденту, робочого місця, шкідливих і небезпечних професійних факторів. Це формує основу для системного, а не формального підходу до безпеки.
Що робити роботодавцю?
- Перевірити, як на підприємстві виявляють небезпеки.
- Проаналізувати, як визначаються та контролюються професійні ризики.
- Перевірити порядок реагування на інциденти та небезпечні ситуації.
- Визначити, хто відповідатиме за організацію відповідних процесів і контроль виконання заходів.
3. Відповідальність роботодавця: безпечне середовище має бути реальним
Серед цілей реформи — підвищення відповідальності роботодавців за створення належних умов праці та безпечного робочого середовища. Безпека працівників має забезпечуватися організаційними й практичними заходами, а не лише інструкціями, наказами та журналами.
Що робити роботодавцю?
- Перевірити розподіл обов’язків і відповідальності у сфері охорони праці.
- Переконатися, що працівники отримують необхідну інформацію про небезпеки та способи захисту.
- Оцінити забезпечення працівників необхідними засобами захисту.
- Організувати контроль за фактичним виконанням заходів безпеки.
4. Адміністративне навантаження: спрощення не означає скасування вимог
Серед цілей Закону — спрощення законодавства у сфері безпеки та здоров’я працівників і зменшення адміністративного та регуляторного навантаження на роботодавця.
Що робити роботодавцю?
- Не скасовувати чинні документи лише через факт прийняття нового Закону.
- Визначити, які документи, процедури та внутрішні правила потребуватимуть перегляду.
- Не створювати зайвих документів без нормативної необхідності, але й не допускати прогалин у забезпеченні безпеки.
5. Євроінтеграція: орієнтир на директиву 89/391/ЄЕС
Закон спрямований на імплементацію європейських принципів запобігання виробничим ризикам, їх оцінювання та контролю відповідно до Директиви Ради 89/391/ЄЕС. Очікуваний результат — підвищення рівня захисту працівників, поліпшення умов праці та посилення конкурентоспроможності українських підприємств.
Що робити роботодавцю?
- Стежити за нормативними актами, які забезпечуватимуть реалізацію Закону.
- Аналізувати офіційні роз’яснення компетентних органів.
- Планувати необхідні організаційні зміни з урахуванням строків упровадження нових вимог.
План дій для кадровика та фахівця з охорони праці
Уже зараз:
- Ознайомитися з офіційним текстом прийнятого Закону.
- Провести попередній аналіз чинної системи управління охороною праці.
- Визначити потенційні напрями змін у документах і процедурах.
- Після набрання Законом чинності:
- порівняти чинні процедури з новими законодавчими вимогами;
- скласти перелік документів і процесів, які потрібно змінити;
- визначити відповідальних та строки виконання;
- організувати впровадження змін і контроль за їх виконанням.
Головний висновок
Реформа передбачає зміну підходу: від формального виконання вимог до системного управління ризиками для життя та здоров’я працівників.
Для роботодавця це означає необхідність оцінювати не лише документи, а й реальний стан безпеки.
Для кадровика — переглянути внутрішні документи у межах своєї компетенції.
Для фахівця з охорони праці — зосередитися на виявленні небезпек, оцінюванні ризиків, запобіжних заходах та ефективності системи безпеки.
За інформацією Офіційного вебпорталу парламенту України
та Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
