У разі запровадження підсумованого обліку робочого часу вживаються спеціальні терміни, без розуміння яких важко його як запровадити, так і організовувати подальшу роботу та оплачувати її. Значну допомогу в розумінні їх суті надають Методрекомендації № 138. Найважливішими серед них є обліковий період та норми тривалості робочого часу.
Обліковий період — це проміжок часу (декада, місяць, два місяці, квартал, півріччя рік), що охоплює години роботи та години відпочинку. Обліковий період — це час, протягом якого працівник повинен відпрацювати встановлену кількість робочих годин (п. 6 Методрекомендацій № 138).
Графік роботи (змінності) — це визначені дні роботи та тривалість роботи в ці дні протягом облікового періоду. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком роботи, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді (п. 6 Методрекомендацій № 138).
Тривалість робочого часу на зміну — це тривалість роботи протягом одного дня чи двох суміжних днів. Тривалість роботи протягом зміни згідно з Методрекомендаціями № 138 повинна бути не більше 12 год., але, як свідчить практика, вона може бути й 24 год.
Календарна норма робочого часу — це нормальне число робочих годин за обліковий період за умови повного використання робочого часу, протягом якого працівник зобов’язаний виконувати свої обов’язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Нез’явлення у зв’язку з відпустками, тимчасовою непрацездатністю, виконанням державних і громадських обов’язків тощо не враховується в календарній нормі робочого часу.
Відповідно до п. 12 Методрекомендацій № 138 календарна норма робочого часу за обліковий період має визначатися за календарем із розрахунку 6-денного робочого тижня. У порядку, встановленому в колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком 5-денного робочого тижня (у прикладах використовуватимемо її). Зазвичай так і роблять, щоб окремо не визначати норму тривалості робочого часу для 6-денного робочого тижня. Але за 6-денного робочого тижня норма тривалості робочого часу більша, і її використання може дозволити зменшувати кількість надурочних годин роботи в окремих випадках.
Якщо обліковий період — місяць, то календарна норма робочого часу дорівнює місячній календарній нормі робочого часу за 5- чи 6-денного робочого тижня за нормального режиму роботи. Якщо обліковий період — квартал, півріччя чи рік, календарна норма робочого часу за ці періоди — це сума місячних норм за ці відрізки часу.
Наприклад, якщо обліковий період — місяць, то календарна норма робочого часу у 2024 р. становить: січень — 184 год., лютий — 168 год.,березень — 168 год. і т. д.
Якщо обліковий період — квартал, то у 2024 р. календарна норма робочого часу з розрахунку 5-денного робочого тижня у І кварталі становить 520 год. (18401 міс. + 16802 міс. + 16803 міс.), у ІІ кварталі — 520 год. (17604 міс. + 18405 міс. + 16006 міс.) і т. д.
Якщо обліковий період — півріччя, то у 2024 р. календарна норма робочого часу з розрахунку 5-денного робочого тижня становитиме 1040 год. (18401 міс. + 16802 міс. + 16803 міс. + 17604 міс. + 18405 міс. + 16006 міс.).
Розрахункова норма робочого часу — це календарна норма робочого часу за вирахуванням відсутності працівника на роботі у зв’язку з відпустками, тимчасовою непрацездатністю, виконанням державних і громадських обов’язків тощо.
Порядок визначення розрахункової норми робочого часу наведено у п. 12 Методрекомендацій № 138.
Наприклад, обліковий період — місяць. Календарна норма робочого часу за 5-денного робочого тижня в травні — 184 год. Працівник був відсутнім на роботі через тимчасову непрацездатність дві зміни по 12 год., але час непрацездатності припав на період з 13 по 17 травня — 5 робочих днів за 5-денного робочого тижня. Розрахункова норма робочого часу: 184 год. – (5 дн. × 8 год.) = 144 год. — від календарної норми робочого часу віднімаємо час відсутності працівника, що припав на робочі дні, з розрахунку 8-годинного робочого дня.
Якщо б час тимчасової непрацездатності припав на період з 15 по 19 травня, то від календарної норми робочого часу (184 год.) слід віднімати час непрацездатності, що припав на 3 робочих днів за 5-денного робочого тижня (3 дн. × 8 год.). І розрахункова норма робочого часу становила б 160 год.
Місячна локальна норма робочого часу — це норма робочого часу за затвердженим графіком роботи певного структурного підрозділу в обліковому періоді.
Місячна локальна норма робочого часу за місячного облікового періоду зазвичай має збігатися з календарною. Якщо розрахунковий період довший, то в розрізі місяців норма робочого часу може відрізнятися від календарної за звичайного режиму роботи.
Така норма робочого часу необхідна для визначення годинної ставки працівників, які отримують місячні оклади, для оплати часу роботи в нічний час, надурочних годин, роботи у вихідні дні.
Наприклад, у І кварталі календарна норма робочого часу — 520 год., у т. ч. у розрізі місяців: січень — 184 год.; лютий — 168; березень — 168 год. Але графіком виходу на роботу за квартального облікового періоду може бути передбачено, що працівники мають працювати: січень — 174 год.; лютий — 170; березень — 176 год. (всього 520 год.). Це й будуть локальні норми робочого часу.
Все вищенаведене можна подати у порівнянні в таблиці.
Порівняльні функціональні характеристики норм робочого часу за підсумованого обліку
|
Календарна норма |
Розрахункова норма |
Місячна локальна норма |
|
Зміст норми часу |
||
|
Передбачає повне використання робочого часу |
Враховує нез’явлення у зв’язку з відпустками, тимчасовою непрацездатністю тощо |
Визначає кількість годин, затверджених до відпрацювання в місяці облікового періоду |
|
Законодавче регулювання тривалості роботи та відпочинку |
||
|
Регулюється тривалість тижневої роботи (ст. 50, 51 КЗпП), щоденної роботи (ст. 52, 53 КЗпП), установлення та надання вихідних, святкових і неробочих днів (останні під час воєнного стану скасовані) |
Регулюються аналогічно календарній нормі як норма, що обчислюється на її основі |
Регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку (ст. 142 КЗпП) |
|
Порядок запровадження на підприємстві та підстави |
||
|
Календарна норма та порядок визначення розрахункової та місячної локальної норм встановлюються в колективному договорі як взаємне зобов’язання сторін із регулювання трудових відносин і, зокрема, тривалості робочого часу (ст. 13 КЗпП і ст. 7 Закону про колдоговори) |
||
|
За календарем 5- чи 6-денного робочого тижня (п. 12 Методрекомендацій № 138) |
Визначається розрахунково (п. 12 Методрекомендацій № 138) |
Правила внутрішнього трудового розпорядку |
|
Методика розрахунку |
||
|
Визначається на рівні підприємства відповідно до визначеної тривалості робочого тижня та щоденної роботи за 5- чи 6-денного робочого тижня |
Визначається розрахунково (п. 12 Методрекомендацій № 138) |
Розраховується як добуток кількості робочих днів/змін за графіком роботи та тривалості роботи в день/зміну |
|
Сфера застосування |
||
|
Для затвердження графіків роботи та визначення розрахункової норми |
В оплаті праці для розрахунку кількості надурочних годин роботи та годин, недопрацьованих до норми робочого часу |
В оплаті праці для розрахунку годинної тарифної ставки для оплати роботи працівників, які одержують місячні оклади (роботи в нічний час тощо) |
За матеріалами публікацій у журналі «Заробітна плата»
