На надомників поширюється законодавство про працю, а також колективні договори.
Держпраці у Кіровоградській області зазначила, що основними нормативно-правовими актами та іншими документами, якими регулюються різні питання надомної праці, є:
-
КЗпП: частиною восьмою статті 179 цього Кодексу передбачено, що жінка або особи, зазначені у частині сьомій цієї статті (тобто батько дитини, баба, дід чи інші родичі, які фактично доглядають за дитиною), у період перебування у відпустці для догляду за дитиною, за їх бажанням, можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома;
-
Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»: у статті 18 цього Закону передбачено можливість надомної праці для інвалідів, зокрема, зазначено, що інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома;
-
Положення про умови праці надомників: пунктом 1 Положення № 275 передбачено, що надомниками вважаються особи, які уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особисто з матеріалів і з використанням знарядь та засобів праці, виділених роботодавцем або придбаних за рахунок його коштів, а також із власних матеріалів та з використанням особистих механізмів й інструментів із дозволу керівництва;
-
Конвенція Міжнародної організації праці про надомну працю № 177 та Рекомендація МОП № 184 щодо надомної праці: зокрема, у Конвенції № 177 визначено термін «надомна праця» як робота, яку особа виконує за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця; за винагороду; з метою виробництва товарів або послуг згідно із вказівками роботодавця.
На надомників поширюється законодавство про працю, а також колективні договори. Праця надомників спрямовується зазвичай на виробництво товарів широкого вжитку і надання окремих видів послуг. Адміністрація підприємства може використовувати працю надомників і для виготовлення інших видів виробів (робіт), якщо за характером і технологією виробництва це можливо в надомних умовах і економічно доцільно. Останнім часом надомну працю застосовують у різних сферах діяльності. Якщо раніше вдома працювали переважно диспетчери, агенти з постачання, дизайнери, редактори та інші працівники подібних професій, то нині до роботи вдома дедалі частіше залучають і кваліфіковану робочу силу — інженерно-технічних працівників, дослідників, фахівців у сфері інформатики, творчих працівників (журналістів, викладачів).
Серед основних сфер діяльності, де може ефективно застосовуватися надомна праця, можна виокремити такі: складання й ремонт різних видів техніки (побутової, автомобільних приладів, комп’ютерів) та меблів; дизайнерські послуги; догляд за хворими і людьми похилого віку; навчання дорослих (мова, комп’ютер, спорт, танці, музика тощо); консультативна допомога (юридична, психологічна, бізнес-консультування, астрологія); медична допомога; бухгалтерський облік та аудит; робота на телефоні; розроблення програмного забезпечення і різних мультимедійних продуктів; редагування, переклад, коректура та мала поліграфія; приготування обідів, виготовлення окремих видів кулінарної продукції для реалізації; виготовлення різних швейних і в’язаних виробів, взуття, прикрас, деталей інтер’єру, ікебана; розведення домашніх тварин і догляд за ними; відеозйомка та виготовлення відеофільмів; музичний супровід свят тощо.
Положенням № 275, передбачено переважне право на укладення трудового договору про роботу на дому для таких категорій працівників:
- жінки, які мають дітей віком до 15 років;
- інваліди й пенсіонери (незалежно від виду призначеної пенсії);
- особи зі зниженою працездатністю, яким в установленому порядку рекомендовано роботу в надомних умовах;
- особи, що доглядають за інвалідами або членами сім’ї, які тривалий час хворіють і за станом здоров’я потребують догляду;
- особи, зайняті на сезонних роботах (у міжсезонний період), а також які навчаються в навчальних закладах з очною формою навчання;
- особи, які з об’єктивних причин не можуть бути зайняті безпосередньо на виробництві в цій місцевості (наприклад, у районах і місцевостях, що мають вільні трудові ресурси).
