Для нормального теплового самопочуття людини важливе певне співвідношення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря.
Держпраці у Тернопільській області розповідає, що суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність спричиняє мікроклімат (метеорологічні умови) виробничого приміщення, під яким розуміють клімат внутрішнього середовища цього приміщення, який визначається температурою, відносною вологістю, рухом повітря та тепловим випромінюванням нагрітих поверхонь, що в сукупності впливають на тепловий стан організму людини.
У процесі трудової діяльності людина перебуває у постійній тепловій взаємодії з виробничим середовищем. За нормальних мікрокліматичних умов в організмі працівника, завдяки терморегуляції, підтримується постійна температура тіла (36,6 °С).
Кількість тепла, що утворюється в організмі, залежить від фізичного навантаження працівника, а рівень тепловіддачі — від мікрокліматичних умов виробничого приміщення. Тепло організмом людини виводиться, в основному, за рахунок випромінювання та випаровування вологи з поверхні шкіри.
Чим нижча температура повітря та швидкість його руху, тим більше тепла віддається випромінюванням. За високої температурі значна частина тепла втрачається випаровуванням поту. Разом із потом організм втрачає воду, вітаміни, мінеральні солі, внаслідок чого збезводнюється, порушується обмін речовин. Тому працівники «гарячих» цехів забезпечуються газованою підсоленою водою.
Вологість повітря істотно впливає на віддачу тепла випаровуванням. Через високу вологість випаровування утруднюється і виділення тепла зменшується. Зниження вологості покращує процес тепловіддачі випаровуванням. Проте надто низька вологість викликає висихання слизових оболонок дихальних шляхів.
Рухомість повітря визначає рівень тепловіддачі з поверхні шкіри конвекцією та випаровуванням. У гарячих виробничих приміщеннях за температури рухомого повітря до 35 °С рух повітря сприяє збільшенню віддачі тепла організмом. З підвищенням температури рухоме гаряче повітря саме буде віддавати своє тепло тілу людини, викликаючи його нагрівання.
Рухоме повітря за низької температури спричиняє переохолодження організму. Різкі коливання температури в приміщенні, яке продувається холодним повітрям (протягом), значно порушують терморегуляцію організму та можуть спричинити застудні захворювання.
Можливості організму пристосовуватись до метеорологічних умов значні, але небезмежні. Верхньою межею терморегуляції людини, яка перебуває у стані спокою, прийнято вважати 30–31 °С за відносної вологості 85 % чи 40 °С за відносної вологості 30%. Під час виконання фізичної роботи ця межа значно нижча. Так, під час виконання важкої роботи теплова рівновага зберігається за температури повітря 12–14 °С.
Таким чином, для нормального теплового самопочуття людини важливе певне співвідношення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря. Нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничих приміщень є ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».
Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють комплекс мікрокліматичних чинників, які в умовах тривалої та систематичної дії на людину створюють комфортні теплові відчуття та збереження нормального теплового стану організму без напруження механізмів терморегуляції.
