У статті 25 Закону «Про відпустки» перелічено обставини, за яких працівнику обов’язково на його бажання надається відпустка без збереження зарплати.
За статтею 26 Закону за сімейних обставин та з інших причин працiвниковi також може надаватися відпустка без збереження зарплати на термін, обумовлений угодою мiж працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більш як на 15 календарних днів на рік.
Для одержання такої відпустки працівник у заяві на ім’я роботодавця про надання відпустки має зазначити сiмейнi або iншi обставини, що спричинили потребу у вiдпустцi. Переляк цих причин законодавством не встановлено, оскільки їх важливість залежить вiд конкретних обставин, що можуть скластися в життi того чи іншого працівника. А отже, рішення надавати чи не надавати працiвниковi з тієї чи іншої причини таку відпустку належить до компетенції роботодавця.
