Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування контролює правильність нарахування і своєчасність виплати матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду. Таким нормативним документом є Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затверджене постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 р. № 25, яке чинне на сьогодні відповідно до пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1105.
Згідно з п. 1.3. Положення організація роботи комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства здійснюється на паритетних засадах її членами, делегованими до неї роботодавцем та представником застрахованих осіб (представницькими сторонами). Представником застрахованих осіб є профспілкова організація підприємства, а якщо її немає — інший уповноважений орган, який представляє інтереси застрахованих осіб (представник).
Якщо на підприємстві діє кілька профспілкових організацій, делегування членів комісії від застрахованих осіб провадиться об’єднаним представницьким органом, який створено цими профспілковими організаціями за ініціативою будь-якої профспілки. Профспілка, що відмовилася від участі в представницькому органі, не представляє інтереси застрахованих осіб під час вирішення питань матеріального забезпечення та надання соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Члени комісії делегуються кожною представницькою стороною самостійно у рівній кількості залежно від чисельності застрахованих осіб на підприємстві. Члени комісії виконують свої обов’язки на громадських засадах.
Строк повноважень членів комісії та їх кількість від кожної сторони встановлюються спільним рішенням представницьких сторін.
Рішення про делегування членів до комісії із соціального страхування підприємства оформлюються: роботодавцем — його наказом або іншим розпорядчим документом, представником застрахованих осіб — постановою виборного органу профспілкової організації (об’єднаного представницького органу профспілкових організацій) або рішенням іншого уповноваженого органу, який представляє інтереси застрахованих осіб.
Відповідно до п. 1.4 Положення комісія із соціального страхування підприємства створюється за чисельності застрахованих осіб понад 15 працюючих за наймом. За чисельності на підприємстві застрахованих осіб 15 і менше на загальних зборах працівників обирається уповноважений із соціального страхування підприємства.
На новоствореному підприємстві комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства створюється (обирається) у місячний строк після державної реєстрації підприємства.
Отже, для призначення матеріального забезпечення застрахованим особам на підприємстві у місячний строк після його державної реєстрації залежно від кількості працюючих створюється комісія із соціального страхування або обирається уповноважений із соціального страхування.
Як зазначає Міністерство соціальної політики України в листі від 22.07.2013 р. № 378/18/99-13, якщо на підприємстві обраний уповноважений із соціального страхування підприємства і у зв’язку із збільшенням чисельності (понад 15 осіб працюючих за наймом) виникає зобов’язання створити комісію із соціального страхування підприємства, такий уповноважений буде виконувати покладені на нього обов’язки до моменту створення такої комісії.
Основною формою роботи комісії є засідання, які проводяться відповідно до затвердженого нею плану, але не рідше двох разів на місяць. Члени комісії беруть участь у її засіданнях особисто без права передання своїх повноважень іншим посадовим особам.
Комісія правомочна приймати рішення за наявності на засіданні більше половини її членів за наявності представника кожної сторони. Засідання комісії протоколюється. Рішення комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови є вирішальним (п. 4.1 Положення).
У свою чергу, уповноважений із соціального страхування підприємства відповідно до пункту 4.2 Положення розглядає питання матеріального забезпечення і надання соціальних послуг застрахованим особам у міру надходження відповідних звернень і подання необхідних для їх вирішення документів і приймає рішення.
Рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства оформлюються протоколом в день їх прийняття згідно з додатком до Положення.
Рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення або відмову у призначенні матеріального забезпечення та надання соціальних послуг може бути оскарженим застрахованою особою до робочого органу відділення Фонду, де перебуває на обліку підприємство, протягом п’яти днів з моменту отримання повідомлення про таке призначення або відмову, що не позбавляє права застрахованої особи звернутися з цих питань до суду (розділ V Положення).
