Фотографія робочого дня (часу) — це послідовне фіксування часу, що витрачається працівником упродовж робочого дня (зміни) на виконання операцій певного технологічного процесу та перерви у роботі. Якщо фотографія робочого часу проводиться протягом усієї зміни, вона називається фотографією робочого дня. За допомогою фотографії робочого дня (часу) визначається час виконання кожної операції та встановлюються фактори, що впливають на працівника під час виконання ним тієї чи іншої операції, які враховуються для проведення атестації робочого місця за умовами праці, розробки організаційно-технічних заходів для покращення умов праці, раціоналізації часу роботи та відпочинку.
Залежно від об’єкту спостережень, фотографія робочого часу може бути індивідуальною чи груповою.
В індивідуальній фотографії робочого часу об’єктом спостережень є затрати часу одного робітника, який працює на одному робочому місці та аналогічних, за наявності. Під час проведення атестації робочих місць за умовами праці проводиться саме індивідуальна фотографія робочого часу для детального визначення всіх затрат часу на конкретному робочому місці протягом зміни.
Під час групової фотографії робочого часу спостерігач одночасно заміряє затрати часу групи робітників (до 10 чол.), які працюють на декількох робочих місцях. Така фотографія доцільна для визначання процента завантаженості робітників і втрат не на одному робочому місці, а на певній дільниці цеху.
Процес проведення любого виду фотографії робочого часу незалежно від способу спостереження, складається з трьох основних етапів: підготовка до проведення фотографії робочого часу; безпосереднє фотографування; обробка отриманих результатів, їх аналіз і висновки. Результати проведених спостережень оформлюють картою фотографії робочого дня (часу) — спостережним листком. Нормативно-правовими актами такої форми не передбачено, тому виконується й оформляється в довільній формі.
Підготовка до проведення фотографії передбачає ознайомлення з робочим місцем, зі змістом роботи, яка буде на ньому виконуватися. Результати ознайомлення зазначаються у спостережному листі. Тут записуються також деякі дані про робітника: прізвище, табельний номер, спеціальність тощо. Крім того, в описовій частині листа вказуються цех, дільниця, дата, початок і кінець спостереження, прізвище спостерігача, форми обслуговування робочого місця, обладнання й матеріали, які використовуються в роботі. Працівника завчасно попереджують про час проведення спостережень і мету. Спостерігач у визначений час має бути на зазначеному робочому місці за декілька хвилин до початку робочої зміни з годинником та записником, для замірів робочого часу з точністю до хвилин під час виконання всіх операцій. Фіксація результатів спостереження ведеться безперервно за поточним часом, тобто зазначається початок і закінчення елементів роботи.
Під час визначеності тривалості затрат робочого часу відбувається їх індексація, яка слугує основою для об’єднання однойменних затрат. Для цього кожному елементу затрат присвоюється умовне позначення — індекс. Індексація може позначатися буквами або цифрами. Потім групуються і додаються тривалості затрат, що мають однакові індекси та фіксуються в спостережному листку.
Надалі визначається питома вага або процент кожного виду затрат в загальному балансі робочого часу до загального часу спостереження, тривалість дії кожного шкідливого виробничого фактору окремо, відносно загального балансу робочого часу, зайнятість працівників у роботах із шкідливими та важкими умовами праці, які безпосередньо впливають на результати атестації робочого місця за умовами праці для визначення права працівників на пільги і компенсації за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці.
