ФОП-роботодавець помер: наслідки для працівників та родичів

Підприємець, який використовував працю найманих працівників, помер. У зв’язку з цим виникає багато запитань, зокрема, як припинити трудові відносини із працівниками, хто проведе з ними кінцевий розрахунок, що буде з боргами підприємця перед постачальниками чи замовниками. Розглянемо їх у статті

Документальне підтвердження смерті ФОПа

Смерть будь-якої особи, в т. ч. фізичної особи — підприємця, підтверджується свідоцтвом про смерть. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого підприємця, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров’я, де настала смерть, та інших осіб (частина шоста ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 р. № 2398-VI).

Під час війни державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника. Тобто в умовах війни діє принцип екстериторіальності. Це пов’язано із тим, що на тимчасово окупованих територіях нашої країни роботу вказаних органів припинено, тому за наявності документа, що підтверджує смерть особи, реєстрацію можна провести в тому відділі державної реєстрації актів цивільного стану, де заявнику зручно.

Після проведення державної реєстрації смерті ФОПа реєстратор видає заявнику свідоцтво про його смерть. Найчастіше заявниками виступають близькі родичі померлого підприємця (чоловік, дружина, повнолітні діти, батьки). В окремих випадках отримати свідоцтво про смерть можуть й інші особи, визначені законодавством.

Працівники, які працювали у померлого ФОПа, можуть звернутися за копією свідоцтва про його смерть до родича або іншої особи, що отримали цей документ.

 

Наслідки смерті підприємця-роботодавця для працівників

Припинення трудових відносин

У разі смерті підприємця-роботодавця працівникам необхідно припинити із ним трудові відносини. Ще донедавна документально оформити припинення трудових відносин із фізособою-роботодавцем у разі його смерті було проблемою для працівників. Тепер її вирішено — постановою КМУ від 14.10.2022 р. № 1172 затверджено Порядок припинення трудового договору у разі смерті роботодавця — фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (далі — Порядок № 1172).

Коментар до Порядку № 1172 було розміщено в електронній версії журналу «Заробітна плата» № 11/2022, тому не будемо ще раз зупинятися на цьому питанні.

 

Виплата належних працівникам коштів

Трудовим законодавством не визначено особливостей розрахунків з працівниками в разі смерті підприємця-роботодавця. Тож хто має виплатити їм зарплату за відпрацьований час, відпускні та інші належні їм кошти?

До складу спадщини відповідно до ст. 1218 ЦКУ входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, зважаючи на зазначене, саме спадкоємці померлого ФОПа мають повністю розрахуватися із працівниками, для яких він був роботодавцем. Однак слід враховувати, що прийняття спадщини відбувається після спливу шести місяців від дати смерті спадкодавця. Тому якщо спадкоємці не виявлять бажання самостійно покрити грошові зобов’язання перед працівниками з оплати праці та компенсацій за невикористані відпустки (в разі наявності), то працівникам на отримання належних виплат доведеться чекати пів року.

Крім того, спадкоємці приймають грошові зобов’язання перед особами, кому був винний померлий ФОП, у межах вартості майна, що успадковується. І може так статися, що за померлим підприємцем не було зареєстрованого майна або вартості майна недостатньо для розрахунку із працівниками. У такому випадку працівники ризикують втратити свої кошти.

 

Наслідки смерті підприємця для родичів

Зняття ФОПа з обліку

Норму щодо зняття з обліку фізичної особи — підприємця в разі її смерті містить пп. 1 п. 11.18 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588 (далі — Порядок № 1588).

Так, підставою для зняття ФОПа з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності підприємця у зв’язку з його смертю. Дата зняття з обліку ФОПа відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

На сьогодні податкові органи, органи статистики, Пенсійний фонд інформацію про припинення діяльності ФОПа у зв’язку з його смертю отримують від державного реєстратора через електронну систему обміну інформацією між державними структурами. Повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця у зв’язку з його смертю, а також відомості відповідної реєстраційної картки є підставою для зняття його з обліку в контролюючих органах. Зважаючи на це, родичі (спадкоємці) померлого підприємця не повинні подавати жодних заяв про його зняття з обліку в контролюючих органах.

Водночас якщо родичі (спадкоємці) дізнаються, що в силу якихось причин у Державному реєстрі немає інформації про припинення діяльності померлого підприємця, вони можуть самостійно подати контролюючому органу копію свідоцтва про смерть ФОПа. У такому випадку контролюючий орган надсилає державному реєстратору копію свідоцтва про смерть фізичної особи — підприємця для вжиття заходів, пов’язаних із припиненням його підприємницької діяльності (пп. 8 п. 11.18 розділу ХІ Порядку № 1588).

У той же час слід зазначити, що Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі — Закон № 755) тепер визначено такі особливості припинення державної реєстрації ФОПа у зв’язку зі смертю.

Частиною четвертою ст. 18 Закону № 755 передбачено, що для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця подається, зокрема, копія свідоцтва про смерть фізичної особи — у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою (крім випадку, якщо відомості про смерть фізичної особи містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян). А частиною четвертою нової ст. 25-1 цього Закону встановлено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою — підприємцем у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою проводиться програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру в разі отримання у порядку інформаційної взаємодії відповідних відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Ці зміни до Закону № 755 внесено не так давно Законом України від 12.05.2022 р. № 2255-IX. Тож Порядок № 1588 змін ще не зазнавав, а можливо й не буде змінений. Тому що він все одно «зав’язаний» на повідомлення від держреєстратора.

У будь-якому разі податківці дізнаються про смерть ФОПа хоча б тому, що відповідно до пп. 70.16.4 ПКУ органи державної реєстрації актів цивільного стану надають їм інформацію про фізичних осіб, які померли, для закриття облікових карток.

Зауважимо, що в загальному випадку припинення діяльності ФОПа законодавством передбачено подання звітності до дати закриття (включно). Однак якщо діяльність ФОПа припиняється через його смерть, то ПКУ не передбачає обов’язку подання спадкоємцями податкової звітності за останній звітний період, на який припадає дата смерті підприємця. Це стосується як звітності про доходи самого ФОПа, так і найманих працівників, які в нього працювали (зокрема, Єдиного звіту).

 

Сплата податкового боргу підприємця

Відповідно до пп. 37.3.2 ПКУ смерть фізичної особи (в т. ч. фізичної особи — підприємця) є підставою для припинення податкового обов’язку, але не позбавляє від його виконання.

У разі смерті платника податку податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів (п. 162.3 ПКУ). Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який припадає смерть такого платника податку. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

Згідно з пп. 97.4.4 ПКУ особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи, яка померла, або визнана судом безвісно відсутньою, або оголошена померлою чи визнана недієздатною, є особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи.

Також у п. 99.1 ПКУ вказано, що:

  • виконання грошових зобов’язань фізичної особи — підприємця в разі її смерті здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття (абзац перший п. 99.1 ПКУ);
  • після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями спадкоємців (абзац третій п. 99.1 ПКУ).

Як зазначалося вище, відповідальними за погашення податкового боргу фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою, є особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи. Після закінчення строку прийняття спадщини податковий борг ФОПа стає податковим боргом спадкоємців, які прийняли спадщину пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця.

Родичі можуть відмовитися від отримання спадщини, тож у такому разі податкова заборгованість до них не переходить. Якщо спадщини недостатньо для погашення податкового боргу, спадкоємці свої кошти докладати не повинні, тому що несуть зобов’язання «в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині».

Як контролюючі органи дізнаються, хто є спадкоємцем померлого підприємця? Відповідно до пп. 20.1.3 ПКУ контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у т. ч. від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали. Забезпечення ведення Спадкового реєстру покладено на Міністерство юстиції України. Отже, за наявності у померлого ФОПа податкового боргу контролюючі органи можуть отримати інформацію про його спадкоємців від Міністерства юстиції України, яке забезпечує ведення державного реєстру Спадкових справ.

Частиною сьомою ст. 25 Закону про ЄСВ встановлено, що сума недоїмки не підлягає списанню, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску. Однак у Законі про ЄСВ, на відміну від ПКУ, не визначено кола осіб, які «відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску». Тож і ЄСВ за ФОПа спадкоємцям сплачувати не доведеться.

При цьому неврегульованим залишається питання щодо страхового стажу працівників з часу останньої сплати за них ЄСВ підприємцем до дня припинення трудових відносин.

 

Повернення зайво сплачених підприємцем сум податків

Зважаючи на те, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (тобто як борги, так і переплати), спадкоємці померлого ФОПа мають право повернути зайво сплачені підприємцем суми податків.

Для цього спадкоємцю (спадкоємцям) слід протягом 1095 днів з дня виникнення надміру сплаченої суми подати до податкового органу заяву про повернення надміру сплачених ФОПом сум податків (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків річної декларації про доходи).

Пунктом 43.1 ПКУ встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику тільки за відсутності в нього податкового боргу. Тобто якщо у померлого підприємця залишились і податковий борг за одним (або більше) платежем, і переплата за іншим (іншими), то повернення спадкоємцю надміру сплачених коштів буде проводитись лише після повного погашення ним податкового боргу ФОПа (п. 43.2 ПКУ).

При цьому спадкоємець може погасити податковий борг за рахунок коштів, які підлягають поверненню. Так, у заяві про повернення помилково та/або надміру сплачених ФОПом грошових коштів та пені, яка подається у довільній формі, спадкоємець має зазначити напрям перерахування коштів (п. 43.4 ПКУ):

  • на поточний рахунок в установі банку;
  • на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
  • повернення в готівковій формі коштів за чеком (за відсутності у спадкоємця рахунка в банку).

 

Щодо права на повернення сум ЄСВ

Трапляються випадки, коли ФОП мав переплату з ЄСВ. Повернення сум ЄСВ у разі помилкової або надмірної сплати передбачено Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 р. № 6 (далі — Порядок № 6).

Повернути такі кошти може платник ЄСВ шляхом подання заяви про таке повернення до контролюючого органу, на рахунок якого сплачено суми ЄСВ (п. 6 Порядку № 6).

Категорії платників ЄСВ визначені у частині першій ст. 4 Закону про ЄСВ. Платниками ЄСВ, зокрема, є:

  • роботодавці — підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, фізичні особи — підприємці, які використовують працю фізичних осіб;
  • фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);
  • особи, які провадять незалежну професійну діяльність;
  • особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Категорія «спадкоємець» не вказана у переліку платників ЄСВ, а отже, на спадкоємця не поширюються права та обов’язки платника ЄСВ.

Зважаючи на це, у разі смерті ФОПа — платника ЄСВ його спадкоємець не має права на повернення надміру або помилково сплачених сум ЄСВ.

 

Наслідки за ЦПД, укладеними з підприємцем

Буває, що із померлим ФОПом були укладені договори цивільно-правового характеру (ЦПД), за якими залишились борги підприємця перед замовниками чи борги замовників перед підприємцем або ФОПом не були виконані роботи/надані послуги. Які наслідки для спадкоємців за такими договорами в разі смерті підприємця?

Як зазначалося вище, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ). Тобто не майно або речі, а саме права та обов’язки, за якими спадкоємцю ФОПа можуть «дістатися» як його борги перед замовниками, так і борги замовників перед підприємцем.

Якщо у ФОПа були борги перед замовниками, спадкоємець отримує обов’язки з їх погашення. Слід враховувати, що згідно з п. 5 частини першої ст. 1219 ЦКУ до складу спадщини не входять і припиняються обов’язки особи як боржника, передбачені ст. 608 ЦКУ. Це зобов’язання, які нерозривно пов’язані з його особою, і тому їх не може виконати інша особа. Наприклад, зобов’язання померлого підприємця особисто надати послугу, провести новорічний корпоратив, створити твір за договором авторського замовлення тощо.

З огляду на це, якщо предметом ЦПД, укладеного із ФОПом, було надання послуг/виконання робіт, що підпадають під дію ст. 608 ЦКУ, то в разі смерті підприємця такий договір просто припиняє свою дію.

У той же час смерть підприємця не зумовлює припинення дії тих договорів, за якими виконати зобов’язання можливо без його особистої участі й таке виконання не пов’язане нерозривно з особою підприємця.

Якщо спадкоємцю чи спадкоємцям відомо про борги підприємця-спадкодавця, вони зобов’язані повідомити кредитора про відкриття спадщини (частина перша ст. 1281 ЦКУ).

Кредитор, своєю чергою, має пред’явити свої вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги (частина друга ст. 1281 ЦКУ).

Якщо кредитор померлого ФОПа не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (частина третя ст. 1281 ЦКУ).

У разі якщо кредитор пропустить вказані строки, відновити їх не можна: ЦКУ цього не передбачає. Кредитор, який не пред’явив вимоги до спадкоємців у зазначені строки, втрачає право вимоги (частина четверта ст. 1281 ЦКУ).

Обов’язок спадкоємця (спадкоємців) задовольнити вимоги кредитора, як і відшкодувати шкоду, обмежується вартістю майна, одержаного у спадок. Кожен зі спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто в розмірі, що відповідає його частці у спадщині (частина перша ст. 1282 ЦКУ).

Вимоги кредитора спадкоємці задовольняють одноразовим платежем, якщо іншої домовленості вони не встановлять. Якщо спадкоємець відмовляється зробити одноразовий платіж, суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, що спадкоємець отримав у натурі (частина друга ст. 1282 ЦКУ).

Якщо у замовників були борги перед ФОПом, то, за логікою, спадкоємець має отримати право на їх погашення (не може ж він тільки платити борги кредиторам). Але, відзначимо, ЦКУ не містить норм щодо того, яким чином та в який строк спадкоємцю можна стягнути з дебіторів кошти, які вони були винні померлому ФОПу. Також немає роз’яснень офіційних органів з цього питання.

На думку автора, за наявності у спадкоємця документів (договори, акти виконаних робіт / наданих послуг), які підтверджують заборгованість замовника / замовників перед підприємцем за надані послуги / виконані роботи за ЦПД, він може пред’явити дебіторам вимоги щодо погашення такої заборгованості.

Для цього спадкоємцю потрібно надати особі – боржнику за ЦПД такі документи:

  • копію свідоцтва про смерть підприємця, з яким було укладено ЦПД;
  • копію свідоцтва про право на спадщину;
  • копії договору ЦПХ та акта виконаних робіт / наданих послуг;
  • заяву про виплату коштів на рахунок спадкоємця.

 

Виплата допомоги на поховання в разі смерті ФОПа

Фізична особа — підприємець є для себе одночасно страхувальником (роботодавцем) і застрахованою особою. Як застрахована особа ФОП має право на отримання від Фонду соціального страхування (ФСС) матеріального забезпечення, страхових виплат і соціальних послуг.

Фінансування допомог для фізичних осіб — підприємців здійснюється ФСС на загальних для застрахованих осіб підставах. Зокрема, у разі смерті ФОПа допомога на його поховання надається члену сім’ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання (частина третя ст. 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV; далі — Закон № 1105). При цьому враховують не статус особи, яка звернулася за отриманням допомоги на поховання, а статус особи, яка померла (підприємця).

Розмір допомоги на поховання визначає правління ФСС. Згідно з п. 1 постанови правління Фонду соціального страхування України «Про встановлення розміру допомоги на поховання» від 08.02.2017 р. № 17 розмір допомоги на поховання ФОПа на сьогодні становить 4100,00 грн. Відзначимо, що в умовах дії воєнного стану нормативні документи щодо виплати матеріальної допомоги на поховання від ФСС не зазнали змін та обмежень.

Якщо померлий підприємець був пенсіонером (за віком або по інвалідності), то для нього передбачена допомога на поховання від Пенсійного фонду України: вона виплачується в розмірі двомісячної пенсії.

Для отримання допомоги на поховання ФОПа родич померлого або особа, яка його поховала, має надати бухгалтеру (особі, яка вела облік діяльності підприємця), такі документи:

  • документ, що посвідчує особу;
  • заяву про виплату допомоги на поховання;
  • копію свідоцтва про смерть підприємця;
  • витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання.

Після отримання коштів від ФСС на спецрахунок бухгалтер (особа, яка вела облік діяльності підприємця) має виплатити допомогу на поховання родичу ФОПа (особі, що здійснила поховання) не пізніше наступного робочого дня (частина третя ст. 32 Закону № 1105).

Законодавством установлений граничний строк звернення за допомогою на поховання. Зокрема, отримати таку допомогу родичі (інші особи, що здійснили поховання ФОП), зможуть, якщо звернуться за її призначенням не пізніше 12 календарних місяців із дня смерті підприємця (частина п’ята ст. 32 Закону № 1105).

Допомога на поховання, надана ФСС, є державною соціальною виплатою, тому вона не оподатковується.

0