Державна служба України з питань праці та Державний центр зайнятості «для використання в роботі під час реалізації наданих повноважень» у травні 2020 р. повідомляли, що підставою для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину є втрата застрахованими особами заробітної плати або її частини внаслідок вимушеного часткового або повного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ.
Чинним законодавством про працю не визначена процедура зупинення (скорочення) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ, у зв'язку з чим до неї не може застосовуватися порядок запровадження зміни істотних умов праці, передбачений ст. 32 КЗпП.
Від редакції додамо, що все це добре, але цікаво, чому «для використання в роботі під час реалізації наданих повноважень» зупинення (скорочення) діяльності не є зміною істотних умов праці, а для роботодавців, які мали намір запроваджувати неповний або скорочений робочий час, — це зміна істотних умов праці?
